Рішення

від 21.05.2021 по справі 686/14648/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1007/21

Справа №686/14648/18

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2021 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.

за участю представника позивача - адвоката Величка В.І.

за участю представника відповідача - адвоката Кравченка С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Кредитна спілка Ніка Плюс звернулись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач мотивує позовні вимоги наступним, що 15 вересня 2009 року між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №227/09.05, згідно якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію у сумі 80000,00 гривень зі сплатою 43% річних. 15 вересня 2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортних засобів посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н. М. та зареєстрований в реєстрі за №515. 09 листопада 2009 року в с.Калинівка, Хмельницького району, Хмельницької області сталося займання транспортного засобу, який був забезпечений виконанням зобов`язань за кредитним договором №227/09.05. В зв`язку із знищенням предмета застави 17 травня 2010 року ОСОБА_2 був направлений лист про необхідність змінити предмет застави на рівноцінне майно. Проте, вказаний лист залишений ОСОБА_2 без виконання. В січні 2018 року КС Ніка Плюс при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №12017240010004625 отримана копія листа Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області від №24.10.2017 року №31/22-4492 відповідно до якого стало відомо, що згідно регіональної АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру МВС, 16.05.2012 автомобіль марки CHEVROLET Silverado з державним номерним знаком НОМЕР_1 був знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 . Станом на 24.10.2017 згідно вище зазначених даних автомобіль марки CHEVROLET Silverado з кузов № НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, встановлено, що предмет застави не є фізично знищеним, а реалізований власником в порушення умов договору застави без згоди заставодержателя третій особі. Станом на 10 травня 2018 року борг за кредитним договором №227/09.05 ОСОБА_2 не сплачений та складає 80000,00 гривень. У зв`язку з викладеним позивач просить суд звернути стягнення на транспортний засіб марки CHEVROLET Silverado , кузов НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Кредитною спілкою Ніка Плюс за кредитним договором №227/09.05 від 15.09.2009 року в сумі 80000,00 гривень, шляхом його продажу на прилюдних торгах у порядку процедури виконавчого провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.08.2020, Заочне рішення за позовом Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави скасовано і призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

07.09.2020 до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Кравченка Сергія Руслановича відповідно до якого зазначено, що 15.09.2009 між Кредитною спілкою Ніка Плюс , як Заставодержателем, та ОСОБА_2 , як Заставодавецем, було укладено Договір застави транспортних засобів згідно якого в заставу було передано автомобіль марки CHEVROLET , модель - Silverado, тип Бортовий малотонажний, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 . 09.11.2009 сталося займання вказаного заставленого транспортного засобу, внаслідок чого транспортний засіб було знищено, що підтверджується Актом про пожежу від 09.11.2009, складеного Хмельницьким районним відділом МНС України. Відповідно до п. 3.1.9. Договору застави при загибелі, пошкодженні Предмету застави або іншій його втраті з будь-якої причини протягом 24 годин Заставодавець зобов`язаний повідомити про це Заставодержателя і у 3-денний термін передати в заставу інше рівноцінне майно, вартістю не меншою вартості Предмету застави, що загинув, був пошкоджений чи втрачений, яким Заставодавець володіє на праві власності. Відповідно до п. 5.1 Договору застави у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв`язку з цим збитки. 17.05.2010 Кредитна спілка Ніка Плюс пред`явила вимогу до ОСОБА_3 про заміну Предмету застави на рівноцінне майно, вартістю не менше вартості предмету застави, який втрачено. Зазначене свідчить, що позивач був повідомлений про фактичне знищення предмету застави (автомобіля) в наслідок пожежі. Згідно абз. 1 ст. 28 Закону України Про заставу застава припиняється в разі загибелі заставленого майна у даному випадку мало місце знищення автомобіля в результаті пожежі. Відповідно до положень п. 3.1.1 Кредитного договору №227/09.05 від 15.09.2009 Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставини, за які Кредитодавець не несе відповідальності. Таким чином у зв`язку зі знищенням предмету застави внаслідок пожежі та не виконанням Заставодавцем ОСОБА_2 вимог Заставодержателя щодо заміни предмету застави, Кредитна спілка Ніка Плюс набула право на відшкодування ОСОБА_2 збитків, завданих невиконанням ним умов договору (п. 5.1. Договору застави та ст. 22 Цивільного кодексу України), а також набула право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором (п. 3.1.1 Кредитного договору). Застава у даному випадку, в силу ст. 28 Закону України Про заставу , припинена в результаті загибелі заставленого майна. Також, у відповідності до положень Договору застави транспортних засобів, сторони не передбачали умов про збільшення строку позовної давності. Збільшення позовної давності щодо основної вимоги не свідчить про збільшення позовної давності до додаткової вимоги, оскільки це дві різні вимоги і без згоди сторін на збільшення позовної давності щодо додаткової вимоги до неї застосовується загальний строк позовної давності. Таким чином, до вимог, що виникають з договору застави транспортного засобу від 15.09.2009 підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України, а саме три роки. Відповідно до пункту 4.1 Договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 Заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави, якщо момент настання строку Основного зобов`язання за Кредитним договором воно не буде виконане належним чином. Відповідно до п. 4.2 кредитного договору №227/09.05, сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати відсотки та частину заборгованості за кредитом щомісячно та остаточно до 15.09.2010. Графіку погашення заборгованостей до матеріалів справи не додано, проте в п. 4.2 кредитного договору встановлена кінцева дата сплачення відсотків та заборгованості, а саме 15.09.2010. Боржником станом на 15.09.2010 не виконано боргових зобов`язань за Кредитним договором, тому у позивача право звернення стягнення на предмет застави виникло з 16.09.2010. Отже, позивач мав право звернутися до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави до 16.09.2013. Враховуючи зазначене, Відповідач вважає, що існують усі підстави для відмови в задоволені позову Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. У зв`язку з викладеним представник відповідача - адвокат Кравченко С.Р. просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави і відмовити в задоволені позову.

Представник позивача ОСОБА_4 в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат Кравченко С.Р. в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, посилаючись на докази які містяться у відзиві, просив суд застосувати строки позовної давності і відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про день, місце та час судових засідань повідомлявся за адресою зазначеною в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_2 не подано будь-яких заяви щодо розгляду справи та не подано письмових пояснень щодо позовної заяви.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі третьої особи, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15 вересня 2009 року між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №227/09.05.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору №227/09.05 кредитор на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, у відповідності до положень цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі-кредитор) у сумі не більше ніж 80000,00грн із сплатою 43% річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору №227/09.05 сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати відсотки та частину заборгованості за кредитом щомісячно до 15 вересня 2010 року.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору №227/09.05 він набуває чинності з дня його укладання та діє до повного виконання позивальником зобов`язань за цим кредитом.

15 вересня 2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №227/09.05, між Кредитною спілкою Ніка Плюс та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортних засобів посвідчений нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №515.

Відповідно до пункту 1 договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Кредитним договором №227/09.05 від 15 вересня 2009 року (а також будь-якими додатковими договорами до нього) укладеним між Заставодержателем і Позичальником, за умовами якого останній зобов`язаний Заставодержателю до 15 вересня 2010 року повернути кредит у розмірі 80000,00 гривень, сплатити проценти за користування ним у розмірі 43 % річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 предметом застави є: автомобіль марки CHEVROLET, модель Silverado, тип БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖНИЙ, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 10.09.2009 1-им ВРЕР УДАІ УМВСУ у Хмельницькій області м.Хмельницький.

Відповідно до пункту 1.3. договору застави транспортних засобів від 15.09.2009 сторони цього Договору оцінюють Предмет застави у 80000,00 гривень.

КС Ніка Плюс зобов`язання за кредитним договором позики виконанні, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно до ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до акту про пожежу від 29.11.2009 зазначено, що в селі Калинівка, Хмельницького району, Хмельницької області сталося займання транспортного засобу, а саме: автомобіль марки CHEVROLET, модель Silverado, тип БОРТОВИЙ МАЛОТОНАЖНИЙ, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

17.05.2010 Кредитна спілка Ніка Плюс направили лист Баламуту Ю. А., для зміни предмету застави на рівноцінне майно, на вартість не менше вартості предмета застави, який втрачено у відповідності до пункту 2.1.2 договору застави транспортних засобів від 15.09.2009.

Проте, вказаний лист залишений ОСОБА_2 без виконання.

Рішеням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.03.2011 стягнуто з ПАТ Страхова компанія Провідна на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 153000грн, пеню за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування в розмірі 19137,56грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4665,43грн та збитки у зв`язку з інфляцією в розмірі 14076грн.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11.05.2011, рішення Хмельницького суду Хмельницької області від 10 березня 2011 року скасовано і ухвалено нове рішення. Відмовлено в позові ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства страхова компанія Провідна , третя особа: Кредитна спілка Ніка Плюс про стягнення страхового відшкодування.

Крім того, як установлено судом, 28.03.2012 рішенням Хмельницького міськрайонного суду задоволено позов КС Ніка Плюс про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 182154,71грн, згідно із рішення суду ОСОБА_2 визнавав позовні вимоги повністю.

В січні 2018 року КС Ніка Плюс при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №12017240010004625 отримана копія листа Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області від №24.10.2017 року №31/22-4492, відповідно до якого стало відомо, що згідно регіональної АІС Автомобіль та Єдиного державного реєстру МВС, 16.05.2012 автомобіль марки CHEVROLET Silverado з державним номерним знаком НОМЕР_1 був знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 .

Судом установлено, що станом на 29.10.2019 у базі даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником автомобіля марки CHEVROLET Silverado , номер кузова НОМЕР_2 з державним номерним знаком НОМЕР_6 є ОСОБА_1 , дата реєстрації 17.03.2018, що дає суду встановити, що відповідачка ОСОБА_1 придбавши транспортний засіб є добросовісним набувачем автомобіля, відповідно до ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №040/09/2018 від 02.10.2018, середня ринкова ціна для автомобіля CHEVROLET Silverado 4.4і (6599), 2004 року виготовлення, двигун № НОМЕР_7 , об`єм 4300см 3 , ідентифікаційний номер кузова VIN - НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2-х дверним кузовом - пікап, станом на 28.09.2018, становить 196593грн.

Відповідно до статті 1 Закону України Про заставу , застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про заставу , за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (частини перша, друга статті 20 Закону).

За ст. 28 Закону України Про заставу , застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Частиною 1 ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

За ч.1 ст. 27 Закону України Про заставу , застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Наведені правові норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем.

Частиною першою статті 23 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

03.12.2020 до суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Кравченка Сергія Руслановича в який просив суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як строк дії договору , так і строк (термін) виконання зобов`язання .

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

19.01.2021 до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_4 про поновлення строку позовної давності відповідно до якої зазначено, що у відповідності до положень п. 10.2 кредитного договору №227/09.05, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 від 15 вересня 2009 року, за домовленістю сторін строк позовної давності було збільшено, а саме визначено, що до правовідносин пов`язаних з укладенням виконанням цього договору застосовуються строки позовної давності тривалістю у 10 років. Отже, саме з січня 2018 року позивач дізнався про порушення його права, саме з цього часу починається відлік строку позовної давності.

Однак, відповідно до пункту 4.1 Договору застави транспортних засобів від 15.09.2009, Заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави, якщо момент настання строку Основного зобов`язання за Кредитним договором воно не буде виконане належним чином.

Згідно із п. 4.2 кредитного договору №227/09.05, сторони погодили, що ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати відсотки та частину заборгованості за кредитом щомісячно та остаточно до 15.09.2010.

Отже, враховуючи викладене вище, суд відхиляє заяву позивача про поновлення строку позовної давності, оскільки у відповідності до положень Договору застави транспортних засобів, сторони не передбачали умов про збільшення строку позовної давності, збільшення позовної давності щодо основної вимоги не свідчить про збільшення позовної давності до додаткової вимоги, оскільки це дві різні вимоги і без згоди сторін на збільшення позовної давності щодо додаткової вимоги до неї застосовується загальний строк позовної давності.

Таким чином, до вимог, що виникають з договору застави транспортного засобу від 15.09.2009 підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що згідного пункту 4.2 договору про надання кредиту, дата остаточного повернення кредиту 15 вересня 2010 року, боржник станом на 15 вересня 2010 року не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором, а тому у позивача виникало право звернення стягнення на предмет застави з 16 вересня 2010 року (протягом трьох років).

Крім того, договором застави в п. 4.1. сторони погодили, що заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо у 3-денний строк після загибелі, пошкодження чи втрати Предмета застави, Заставодавець не здійснить його заміну у відповідності до п.3.1.9. цього Договору.

Як вже зазначалося, 09.11.2009 сталося займання транспортного засобу, який є предметом договору застави, у результаті пожежі автомобіль було знищено, що підтверджується копією акту про пожежу від 09.11.2009, складеним Хмельницьким районним відділом МНС України.

У зв`язку зі знищенням предмета застави 17.05.2010 ОСОБА_2 був вручений лист про необхідність зміни предмета застави на рівноцінне майно, у відповідності до п. 3.1.9. Договору застави, проте ОСОБА_2 залишено дану вимогу без виконання, а тому відповідно до п.4.2 Договору застави транспортного засобу, заставодержатель набув права звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, відповідно до положень п.3.1.1. Кредитного договору, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставини, за які кредитодавець не несе відповідальність.

Таким чином у зв`язку зі знищенням предмету застави внаслідок пожежі та не виконанням заставодавцем ОСОБА_2 вимог заставодержателя щодо зміни предмету застави, КС Ніка Плюс набула право на відшкодування боржником збитків, завданих невиконання ним умов договору (п.5.1. Договору застави) та на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором (п.3.1.1 кредитного договору).

Отже, у позивача виникло право звернення до боржника ОСОБА_2 з вимогою виконання кредитного договору з 17.05.2010, що і було зроблено позивачем КС Ніка Плюс , скориставшись своїм правом на стягнення заборгованості за кредитним договором, що встановлено та вирішено рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2012.

До того ж суд зауважує, що позивач КС Ніка Плюс з 2012 року, після набрання законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2012 до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017240010004625 в січні 2018 року, тобто 6 років не робила будь-яких дій щодо виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору №227/09.05 від 15.09.2009 та зазначеного рішення суду, що дає суду можливість встановити про втрату зацікавленості позивача до належного виконання кредитного договору боржником.

Зокрема суд зазначає, що боржник вправі очікувати на позитивні для нього наслідки у зв`язку з простроченням кредитора під час виконання зобов`язань, а кредитор має прикласти максимуму зусиль для реалізації свого права стягнення в межах визначених законом строків у відповідності до приписів законодавства.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ Устименко проти України , якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32). ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (див. mutatis mutandis рішення у справах ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії від 20 вересня 2011 року ( OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia , заява № 14902/04, § 570), Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства від 22 жовтня 1996 року ( Stubbings and Others v. the United Kingdom , заяви № 22083/93 і №22095/93, § 51)).

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Отже приймаючи до уваги встановлені обставини справи та допустимі докази, суд вважає, що перебіг позовної давності починається з 09.04.2012 (набрання законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28.03.2012), однак до суду позивач звернувся 26.06.2018, через 6 років, тобто з пропуском строку позовної давності.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах щодо звернення стягнення на предмет застави у зв`язку з пропуском строків позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Законом України Про заставу , статтями 321, 388, 509, 526, 572, 574, 590, 593, 599 ЦК України, статтями 7, 10, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У позові Кредитної спілки Ніка Плюс до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Кредитна спілка Ніка Плюс , ЄДРПОУ 35940070, місцезнаходження: 65014, м. Хмельницькій, вул. Героїв Майдану, 46.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_8 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2021.

Суддя В.В. Бабко