Ухвала

від 10.01.2022 по справі 541/564/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 січня 2022 року

м. Київ

справа № 541/564/21

провадження № 61-18933ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства Райффайзен Банк на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Светолюкс до державного підприємства Сетам , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю Светолюкс (далі - СУР ТОВ Светолюкс ) звернулося до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 червня 2021 року у задоволенні позову СУР ТОВ Светолюкс відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу СУР ТОВ Светолюкс задоволено. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 червня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов СУР ТОВ Светолюкс задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів від 17 лютого 2020 року № 466217. Визнано недійсним акт ВП № 60877735 про реалізацію предмета іпотеки від 04 березня 2020 року, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем на підставі протоколу проведення електронних торгів від 17 лютого 2020 року № 466217.

01 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, акціонерне товариство Райффайзен Банк (далі - АТ Райффайзен Банк ) подало до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 06 грудня 2021 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга АТ Райффайзен Банк містила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що банк не був учасником цієї справи, ухвали про залучення його до участі у цій справі судами першої та апеляційної інстанції не виносилися, про судове рішення апеляційної інстанції банк дізнався з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 18 листопада 2021 року, вважаючи це достатніми підставами для поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу АТ Райффайзен Банк залишено без руху для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання цієї ухвали, попереджено про наслідки невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк.

На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2021 року заявник направив до суду запитувані матеріали.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14 та постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 207/1194/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Разом з цим, підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Також заявник указує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга АТ Райффайзен Банк подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю Светолюкс до державного підприємства Сетам , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки за касаційною скаргою акціонерного товариства Райффайзен Банк на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані

до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк один місяць.

До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара