Ухвала

від 12.01.2022 по справі 127/5970/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року

м. Київ

справа №127/5970/21

провадження № 51-5725ск21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу цивільного відповідача ПП «Продуктовий дім» на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27 липня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буша Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 липня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов`язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_5 74709 грн матеріальної шкоди та 3735 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ПП «Продуктовий дім» на користь ОСОБА_5 50000 грн моральної шкоди.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року вищевказаний вирок місцевого суду залишено без змін.

Судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_4 05 жовтня 2020 року приблизно о 16:25, керуючи технічно-справним вантажним фургоном марки «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався заднім ходом по тротуару біля будинку №4, що на вул. Замостянській в м. Вінниці та порушив вимоги пунктів 10.1, 10.9, підпунктів «а», «б», «в», «д», «е» п. 2.10 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, з необережності здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка стояла на тротуарі позаду вищевказаного транспортного засобу. Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі цивільний відповідач, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення в частині стягнення з ПП «Продуктовий дім» моральної шкоди. Вказує на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази того, що потерпіла перенесла тривалий фізичний біль та була прикута до ліжка, для догляду за нею було залучено інших осіб, внаслідок стресу у потерпілої погіршився її психічний стан, тривала втрата сну і апетиту, а тому вважає, що висновки суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди саме в розмірі 50000 грн є безпідставними. Зазначає, що апеляційний суд в ухвалі не спростував доводів апеляційної скарги про необґрунтоване стягнення з ПП «Продуктовий дім» коштів у зазначеному розмірі та не дав відповідей на аргументи апеляційної скарги.

Мотиви Суду

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК в касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги цивільного відповідача про необгрунтоване вирішення судами цивільного позову в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, то вони не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК, і при цьому застосовуються норми ЦПК, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Заявлений потерпілою цивільний позов у частині стягнення моральної шкоди суд вирішив із урахуванням вимог статей 23, 1167, 1172 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 2 статті 1187 ЦК визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як убачається із судових рішень у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_4 вчинив наїзд на потерпілу під час виконання трудових обов`язків водія вантажного фургону, яким володіє ПП «Продуктовий дім». Цей факт не заперечується цивільним відповідачем і іншими учасниками кримінального провадження.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що саме цивільний відповідач ПП «Продуктовий дім» відповідно до вищезазначених положень ЦК несе відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров?я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що потерпіла внаслідок ДТП ОСОБА_5 є особою похилого віку, а характер отриманих нею травм підтверджує її страждання, оскільки їй спричинено закритий уламковий через-підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

Врахувавши в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілої ОСОБА_5 , характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала остання, ступінь вини завдавача шкоди, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди і стягнув з ПП «Продуктовий дім» моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Доводи цивільного відповідача про необгрунтоване визначення розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який належним чином їх розглянув, проаналізував конкретні обставини справи та умотивовано залишив без задоволення апеляційну скаргу цивільного відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій і вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди було визначено на підставі засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілої, конкретних обставин справи, наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Таким чином, визначений судами розмір моральної шкоди, що стягнутий з ПП «Продуктовий дім», не має підстав вважати необгрунтованим.

Виходячи з наведеного, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та судових рішень у цьому кримінальному провадженні убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цивільного відповідача ПП «Продуктовий дім» на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27 липня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3