Вирок

від 27.07.2021 по справі 127/5970/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/5970/21

Провадження № 1-кп/127/264/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 05.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020010001841 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Буша,Ямпільського районуВінницької області,українця,громадянина України,одруженого, на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина 2015 року народження, працюючого водієм ПП «Продуктовий дім», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 05.10.2020 року близько 16:25 год., будучи водієм, керуючи технічно-справним вантажним фургоном марки «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по тротуару по вул. Замостянська поблизу будинку № 4, в м. Вінниці, не переконавшись, що це не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не звернувшись за допомогою до інших осіб, з необережності допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка стояла на тротуарі позаду вищевказаного транспортного засобу. Після здійсненого ДТП, водій ОСОБА_4 , в супереч вимогам правил дорожнього руху України, самовільно залишив місце події.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1174/1206 від 01.12.2020 року, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «Закритий уламковий через-підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків».

Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являються небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, але потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 842 від 23.11.2020 року: «В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».

Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.9, 2.10 (а, б, в, д, е) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

- п. 10.9 - «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

- п. 2.10 (а, б, в, д, е) - « а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;»

Порушення вимог п.п. 10.1, 10.9, 2.10 (а, б, в, д, е) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками.

Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та суду повідомив, що він 05.10.2020 року близько 16:20 год. на робочому автомобілі в робочий час під`їхав до торгівельної точки. Щоб припаркуватися заїхав на тротуар. Після цього розвантажився та перед тим як сідати в автомобіль переконався, що нікого поруч немає. Почав рух. Перехожий сказав, що він зачепив бабусю. Одразу зупинився та вийшов з автомобіля. За транспортним засобом, на боку сиділа бабуся. Потерпіла жалілася на біль в нозі. З метою якнайшвидше надати потерпілій медичну допомогу, відвіз останню в другу лікарню, що знаходиться на вул. Київській. Доїхали до лікарні за 15 хвилин. Зазначив, що знав про обов`язок після ДТП викликати поліцію та не залишати місце пригоди, але в той момент вважав важливішим, якнайшвидше забезпечити потерпілу медичною допомогою. Через деякий час до лікарні під`їхали поліцейські. Поїхав відвезти машину на штрафмайданчик. Зазначив, що пропонував відшкодувати шкоду потерпілій, але на даний час цього не зробив. Причиною ДТП вважає те, що не вжив достатніх заходів для руху назад, а саме те, що не звернувся по допомогу до інших учасників руху з метою забезпечення безпеки руху.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду повідомила, що вона йдучи до магазину «Варшава» зупинилася на тротуарі перед пішохідним переходом. Подивилася чи немає трамвая та машин після чого відчула удар та впала. Над нею став невідомий їй чоловік, який сказав водію, що він збив жінку. Після цього сіла та почала оглядати себе де травмувалася. Одразу біля неї стояв автомобіль, який її збив. Зазначила, що завдяки невідомому чоловіку, який крикнув до водія, останній переїхав би її, оскільки колесо транспортного засобу було біля неї. Після цього, автомобіль від`їхав вперед, а перехожі відтягнули її в сторону. В результаті наїзду у неї травмована нога, яка бовталася. Подзвонила дочці, повідомила їй про ДТП, а водій посадив її в свій автомобіль та не узгоджуючи з нею повіз в травматологію. Коли приїхали до лікарні, її виволокли з автомобіля, посадили у візок та повезли в травматологію. Після цього приїхала поліція, якій написала все про подію, яка сталась. Прооперували ногу 09.10.2020 року, після чого ще лежала на витяжці. Загалом в лікарні пробула близько 3 тижнів. Наголосила, що обвинувачений не вибачився перед нею за вчинене та нічого не відшкодував і не пропонував відшкодувати. До обвинуваченого підходили її донька та зять просили компенсацію витрат на лікування. Наголосила, що підтримує цивільний позов та зазначила, що після події все змінилося. Була активна, багато ходила, а після ДТП не може вільно пересуватися та користуватися громадським транспортом. Зазначила, що спершу співчувала обвинуваченому, але змінила своє ставлення до останнього після отриманого від нього листа в якому містилася неправдива інформація. Щодо призначення покарання обвинуваченому, поклалася на розсуд суду.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 05.10.2020 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно яких 05.10.2020 року, близько 16:25 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по тротуару вул. Замостянська, в напрямку «45 заводу», в районі будинку №4 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка перебувала в нерухомому стані на тротуарі позаду автомобіля. Внаслідок ДТП ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження.

З постанови про визнання речовим доказом від 05.10.2020 року вбачається, що «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 було визнано речовим доказом.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020 року накладено арешт на автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ПП «Продуктовий дім», шляхом заборони на право розпоряджатися, відчужувати даний автомобіль. Даний автомобіль передано на відповідальне зберігання ПП «Продуктовий дім», з можливістю користуватися для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з акту приймання-передачі транспортного засобу від 28.10.2020 року автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 передано на відповідальне зберігання під розписку власнику ПП «Продуктовий дім».

Згідно висновку експерта № 714 від 13.10.2020 року на момент експертного огляду гальмівна система автомобіля «Mercedes- Sprinter 513», державний номер НОМЕР_1 перебувала в технічно несправному, проте працездатному стані, через несправний стан стоянкової гальмівної системи.

Таким чином гальмівна система автомобіля «Mercedes-Sprinter 513», державний номер НОМЕР_1 до моменту ДТП перебувала в технічно несправному, проте працездатному стані та не відповідала вимогам п. 31.4.1(д) Правил дорожнього руху України, причому водій мав об`єктивну можливість виявити дану несправність перед початком руху методом зовнішнього візуального огляду.

На момент експертного огляду рульове керування автомобіля «Mercedes- Sprinter 513», державний номер НОМЕР_1 знаходився у працездатному стані.

У деталях та вузлах рульового керування автомобіля «Mercedes-Sprinter 513», державний номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Оскільки під час експертного огляду в гальмівній системі автомобіля «Mercedes-Sprinter 513», державний номер НОМЕР_1 виявлені несправності, причому водій міг усунути до початку руху, тому слід зазначити, що вони утворились внаслідок порушення правил експлуатації автомобіля.

Відповідно до висновку експерта № 842 від 23.11.2020 року за результатами судової авто технічної експертизи в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Mercedes Spriner 513» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п. 10.9 ПДР. В ситуації, яка склалася, при умові розвитку механізму ДТП вказаного в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору можливість попередження виникнення дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля «Mercedes Spriner 513» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог п.10.9 ПДР. В ситуації, яка склалася, при умові розвитку механізму ДТП вказаного в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «Mercedes Spriner 513» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.10.9 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.

Висновком експерта №1174/1206 від 04.12.2020 року підтверджено, що на підставі вивчення медичної карти стаціонарного хворого № 9766 КНП МКЛ ШМД м. Вінниці, рентгенограми № 30107 від 05.10.2020 р., № 30108 від 05.10.2020 року, № 30109 від 05.10.2020 року, у ОСОБА_8 виявлене тілесне ушкодження: «Закритий уламковий через-підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків».

Вказане тілесне ушкодження у ОСОБА_8 виникло від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), по давності утворення може відповідати терміну, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи 05.10.2020 року, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлося небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувалося загрозливими для життя явищами, але потягло за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.

Згідно з посвідченням водія ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами категорії С1.

З полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4260657 вбачається, що цивільно правова відповідальність ПП «Продуктовий дім» застрахована, забезпечений ТЗ - автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 513» CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 11.07.2020 року по 10.07.2021 року включно.

Згідно наказу № 12 від 31.01.2020 року, подорожнього листа від 05.10.2020 року ОСОБА_4 працює водієму ПП«Торговий дім», ДТПсталось підчас виконанняним своїхтрудових обов`язківна службовомуавтомобілі «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00790-03418-19 транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 513 CDI після технічного контролю визнано технічно справним.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналіз вказаних доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 є доведеною.

Так, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказу справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно 05.10.2020 року, керуючи вантажним фургоном марки «Mercedes-Benz Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по тротуару, не переконавшись, що це не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не звернувшись за допомогою до інших осіб, з необережності допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка стояла на тротуарі позаду вищевказаного транспортного засобу, внаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесне ушкодження. ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час дорожньо-транспортної пригоди за його участю та такі показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілої та письмовими доказами у справі, якими підтверджено всі обставини ДПТ та наслідки для потерпілої у виді заподіяння їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що підтверджується висновком експерта. Таким чином, показання ОСОБА_4 , потерпілої та подані суду письмові докази є належним та допустимим доказами у справі, які є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристики на водія ПП «Продуктовийдім» від 03.11.2020 року ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №29/5175 від 15.10.2020 року ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у даному закладі не перебував та за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД СОЦІОТЕРАПІЯ №3375 від 12.10.2020 року ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у цьому закладі не перебуває.

Згідно вимоги про судимість від 13.10.2020 року, обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережне нетяжке кримінальне правопорушення, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, офіційно працює, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття про що свідчать показання обвинуваченого в судовому засіданні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин справи, вчинення необережного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчинені кримінального правопорушення визнав, проте перед потерпілою не вибачився, з урахуванням думки потерпілої, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі з призначенням обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на мінімальний строк. При цьому суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України та не призначення вказаного додаткового покарання, яке є обов`язковим згідно із санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення та діє на даний час, оскільки у справі відсутні дві та більше пом`якшуючі покарання обставини, які є обов`язковою передумовою застосування ст. 69 КК України. Факт того, що ОСОБА_4 працює водієм враховується судом при визначені строку позбавлення права керування транспортними засобами, проте вказане не є пом`якшуючою обставиною у справі.

В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив необережне кримінальне правопорушення, має на утриманні малолітню дитину та вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком та покладенням обов`язків згідно ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням з ПрАТ «СК «Альфа Страхування», а саме матеріальної шкоди в сумі 74709,00 гривень та моральної шкоди в сумі 3735,00 гривень і відшкодування з ПП «Продуктовийдім» на її користь моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 76265,00 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Судом на підставі досліджених доказів встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення перебував в трудових відносинах з ПП «Продуктовий дім»», автомобіль «Mercedes-BenzSprinter513»,державний номернийзнак НОМЕР_1 , належить вказаному підприємству, кримінальне правопорушення вчинене під час виконання трудових обов`язків.

В той же час з доказів у справі вбачається, що цивільно-правова відповідальність ПП «Продуктовийдім» застрахована, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого визначена в сумі 130000,00 гривень, за шкоду заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого 260000,00 гривень.

З цивільного позову потерпілої вбачається, що нею заявлено вимогу до ПрАТ СК «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в сумі 74709,00 гривень, яка являється витратами на лікування.

Понесення потерпілою витрат на лікування у вказаній сумі підтверджено чеками про придбання комплект цементного ендопротезу кульшового суглоба, стрічкового серкляжу на кістку та лікарських засобів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами Закону України«Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Згідно п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 9цього жЗакону встановлено, що страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Вимогами ст. 1194 ЦК України, якою врегульовано відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, суд вважає зазначену вимогу обґрунтованою та стягує з відповідача ПрАТ «СК «Алфа Страхування» матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 74709,00 гривень (витрати для забезпечення проведенню оперативного лікування медичними засобами, та на лікування, які як встановлено з чеків на лікарські засоби придбано під час лікування потерпілої).

При вирішенніпозову потерпілоїпро відшкодуванняморальної шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,суд виходитьз того,що ст.1172ЦК Українивизначено,що юридичнаособа відшкодовуєшкоду,завдану їхнімпрацівником підчас виконанняним своїхтрудових (службових)обов`язків.Моральна шкодавідшкодовується незалежновід винифізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України)

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вказані приписи Закону та приймаючи до уваги те, що висновок судово-медичної експертизи, докази лікування потерпілої, безумовно, підтверджують завдання фізичних страждань потерпілій, суд дійшов висновку, що заподіяння моральної шкоди ОСОБА_8 є доведеним та завдана моральна шкода потерпілій має відшкодовуватись відповідно до Закону.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що розмір шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої становить 74709,00 гривень, тобто з відповідача ПрАТ «СК «Алфа Страхування» підлягає стягненню 3735,00 грн. моральної шкоди.

Крім того, при визначені розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ПП «Продуктовий дім» на користь ОСОБА_8 , суд виходить з приписів п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» згідно яких, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Потерпілою на обґрунтування розміру моральної шкоди зазначено, що внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження, перенесла складні хірургічні операції, які спричинили їй фізичній біль, змінила звичний спосіб життя, на даний час відчуває біль та дискомфорт, не може самостійно пересуватись ( тільки на милицях).

Суд вважає вказані доводи обґрунтованими та звертає увагу при цьому на той факт, що потерпіла є особою похилого віку, а характер отриманих нею травм підтверджує її страждання, оскільки внаслідок ДПТ отримано «закритий уламковий через-підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків», що не є незворотнім наслідком.

Разом з тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, суд вважає, що сума в 76265,00 гривень є завищеною та приходить до висновку, про необхідність задоволення цивільного позову частково.

Крім того, суд вважає за необхідне вирішити питання процесуальних витрат у справі.

Так, згідно ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу. До вказаних витрат, згідно ч. 2 ст. 120 КПК України, належать витрати на правову допомогу, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором та їх несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст. 124 КПК України, що регулює розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До цивільного позову та матеріалів кримінального провадження потерпілого чи її представником не додано жодних доказів, які б підтверджували витрати ОСОБА_8 на правову допомогу, що зумовлює прийняття рішення про не підтвердження потерпілою документально процесуальних витрат.

Також у відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно з актами про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні до висновків експерта становлять 2288, 30 гривень та вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КК України.

Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 2288,30 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_8 74709,00 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_8 3735,00 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ПП «Продуктовий дім» на користь ОСОБА_8 50000,00 гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_8 - відмовити.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20.10.2020 року скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме автомобіль марки «Mercedes Sprinter 513», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ПП «Продуктовий дім» - залишити власнику ПП «Продуктовий дім».

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: