Ухвала

від 13.01.2022 по справі 578/670/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

справа № 578/670/21

провадження № 51-122 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2021 року затверджено угоду про примирення, укладену 21 жовтня 2021 року між представниками потерпілих юридичних осіб: Садівської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_6 та Відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Миропільської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у об`єднаному кримінальному провадженні № 12021200000000009.

ОСОБА_5 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст.191 Кримінального кодексу України (далі КК) та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки;

- ч. 1 ст. 242 КК та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн;

- ч. 1 ст. 366 КК та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК звільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді 1 року позбавлення волі з випробуванням, та встановлено йому іспитовий строк терміном у 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК покладено на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо долі речового доказу у кримінальному провадженні.

Не погодившись з вказаним вироком, прокурор ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що останнім усупереч положенням п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК оскаржено вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2021 року на підставах, на яких він не може його оскаржити.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку та їх скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи наведені в касаційній скарзі, додані копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Щодо оскарження прокурором вироку Краснопільського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2021 року, яким затверджено угоду про примирення, укладену між представниками потерпілих та ОСОБА_5 , то це судове рішення не є предметом касаційного розгляду відповідно до ч. 3 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки воно не переглядалось в апеляційному порядку.

Що стосується касаційної скарги прокурора в частині оскарження ухвали Сумського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, то хоча зазначене рішення і є предметом перегляду суду касаційної інстанції, однак суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

За приписами ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених ст. 394 КПК.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, прокурору було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, так як вирок суду на підставі угоди про примирення між представниками потерпілих та обвинуваченим був оскаржений прокурором поза межами його повноважень, тобто не з тих підстав, які передбачені п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК.

А саме, суд апеляційної інстанції вказав, що прокурором оскаржено вирок виключно з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, що з урахуванням положень ст. 394 КПК не може бути підставою для оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим прокурором.

Виходячи з усталеної практики судів, колегія суддів звертає увагу на те, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди може бути оскаржений обмеженим колом суб`єктів та з чітко визначених законом підстав, зазначених у частинах 3, 4 ст. 394 КПК. Зокрема, сторони, а також прокурор у провадженні на підставі угоди про примирення позбавлені можливості оскаржувати таке судове рішення у зв`язку з істотним порушенням положень КПК, передбачених ст. 412 КПК та неправильним застосуванням норм КК. У зв`язку з чим суд, в разі подання відповідних скарг з підстав, з яких судове рішення не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 КПК, має відмовити у відкритті апеляційного провадження.

За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.

Таким чином апеляційний суд встановивши, що апеляційну скаргу прокурором було подано на судове рішення з непередбачуваних законом підстав, обґрунтовано, посилаючись на норми КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції та вважає таке рішення обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи наведене, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданої копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3