Ухвала

від 14.01.2022 по справі 654/2427/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 січня 2022 року

м. Київ

справа № 654/2427/19

провадження № 61-19153ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна , приватного виконавця Херсонської області Пирожок Євгенія Віталійовича, ОСОБА_3 , Державного підприємства Сетам про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Порше Лізинг Україна , приватного виконавця Херсонської області Пирожка Є.В., Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 26 листопада 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу через Електронний суд на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у вказаній вище справі.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року (повний текст якої складено 12 серпня 2021 року), яке обґрунтовував тим, що під час оголошення повного тексту оскаржуваної постанови ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 присутні не були, копію оскаржуваної постанови отримано останнім 23 листопада 2021 року, на підтвердження зазначеного не надав відповідних доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року вище наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними; касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема: надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав та відповідними доказами, а також надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підстави касаційного оскарження, передбачені статтею 389 ЦПК України та надати докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги іншим учасникам.

У грудні 2021 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнена редакція касаційної скарги та докази відправлення копій касаційної скарги іншим учасникам.

У новій заяві про поновлення строку на касаційне оскарження представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року за результатами перегляду рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року отримав 23 листопада 2021 року.

Зазначає, що 22 липня 2021 року заявник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про видачу копії судового рішення, проте копію постанови так і не було вручено заявникові (копію заяви про видачу судового рішення заявник додає до клопотання). У матеріалах справи міститься супровідний лист про направлення постанови, однак повідомлення про вручення поштового відправлення відсутнє. Зазначене, на думку заявника, свідчить про невиконання судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України.

Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, оцінивши нові доводи поважності причин пропуску строку, Верховний Суд керувався наступним.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та права на суд , гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах Науменко проти України від 09 листопада 2004 року, Полтораченко проти України від 18 січня 2005 року та Тімотієвич проти України від 08 листопада 2005 року.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо отримання останнім копії постанови апеляційного суду лише 23 листопада 2021 року не можна визнати поважними, оскільки заявник не підтвердив дату отримання ним копії повного тексту постанови апеляційного суду.

Крім того, посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції у порядку виконання вимог статті 272 ЦПК України не надсилав копію судового рішення на адресу заявника та не видав на вимогу заяви про видачу копії судового рішення не підтверджено належними доказами (відповідна довідка суду тощо).

Сама лише копія заяви про видачу копії судового рішення, яка зареєстрована у суді апеляційної інстанції 22 липня 2021 року, не свідчить, що суд апеляційної інстанції не видавав копію постанови заявникові.

Статтею 12 ЦПК України передбачено рівність учасників справи у користуванні своїми правами та здійсненні ними процесуальних обов`язків.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша стаття 44 ЦПК України).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, наведені заявником у заяві підстави про поновлення строку на касаційне оскарження не дають підстав для висновку, що строк на касаційне оскарження Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, пропущено з поважних причин.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року необхідно відмовити на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна , приватного виконавця Херсонської області Пирожок Євгенія Віталійовича, ОСОБА_3 , Державного підприємства Сетам про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак