Постанова

від 20.07.2021 по справі 654/2427/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 654/2427/19

Номер провадження: №22-ц/819/404/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Давиденко І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року у складі судді Данилевського М.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна , приватного виконавця Херсонської області Пирожка Євгенія Віталійовича, Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Порше Лізинг Україна , приватного виконавця Херсонської області Пирожка Є.В., Державного підприємства СЕТАМ , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.09.2010 року йому на праві власності належить земельна ділянка площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Рибальчеська сільська рада Голопристанського району Херсонської області.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/11913/17 від 03.04.2018 року задоволено позов ТОВ Порше Лізинг Україна до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Порше Лізинг Україна кошти в розмірі 364098,14 грн. та судові витрати в розмірі 5461,48 грн.

На виконання рішення суду приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно боржника, здійснено опис вищезазначеної земельної ділянки площею 2,0 га.

15 травня 2019 року проведені електронні торги з реалізації вказаної земельної ділянки, за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_2 , земельну ділянку реалізовано за 68000 грн.

28 травня 2019 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. видано Акт №58474356 про проведенні електроні торги, на підставі якого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що електронні торги проведені з порушенням процедури звернення стягнення на майно боржника та процедури оцінки майна, що було реалізоване з публічних торгів та зауважує, що заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 року у справі №766/11913/17, на підставі якого проводилося стягнення, скасовано 20.05.2019 року - станом на час видачі приватним виконавцем Акту про проведенні електроні торги, у зв`язку із чим просив суд:

- визнати недійсними електронні торги від 15.05.2019 року за лотом №346511 з продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6522384500:09:001:0201);

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1145 від 04.06.2019 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 47187218 від 04.06.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1388510965223).

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Фурманенко Я.Ю. її доводи не визнала, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі вірно та повно встановлених обставин у справі, що підтверджені дослідженими судом доказами, у зв`язку із чим просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, а також не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених судом доказах, на підставі яких встановлені фактичні обставини справи та відповідають нормам матеріального права, що регулюють правовідносини, які склались між сторонами.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 29.09.2010 року набув право власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Рибальчеська сільська рада Голопристанського району Херсонської області.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/11913/17 від 03.04.2018 року позов ТОВ Порше Лізинг Україна до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочинів задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Порше Лізинг Україна грошові кошти в сумі 364098,14 грн. та судові витрати в сумі 5461,48 грн.

24.07.2018 року Херсонським міським судом Херсонської області на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист.

25.02.2019 року на виконання приписів ст.28 ЗУ Про виконавче провадження приватним виконавцем Пирожок Є.В. рекомендованим листом з повідомленням ОСОБА_1 надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження, а у подальшому простою кореспонденцією надіслана постанова про опис та арешт нерухомого майна позивача - земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 6522384500:09:001:0201.

15.04.2019 року суб`єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_3 складено висновок №13-03/19 про ринкову вартість зазначеної земельної ділянки, яка становить 45681 грн. (а.с.19).

15.05.2019 року проведено електронні торги, за результатами яких складено протокол №405921 за лотом №346511, об`єктом якого була земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 6522384500:09:001:0201, розташована за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, Рибальчеська с/р, переможцем яких визнано ОСОБА_2 , за ціною продажу 68000 грн (а.с.10).

На підставі протоколу електронних торгів №405921 від 15.05.2019 року приватним виконавцем у виконавчому окрузі, що поширює діяльність на Херсонську область, ОСОБА_4 видано Акт №58474356 про проведенні електроні торги від 28 травня 2019 року (а.с.12), на підставі якого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №1145 від 04.06.2019 року та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на придбану земельну ділянку (а.с.14-15).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 року у цивільній справі № 766/11913/17 за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочинів, яке стало підставою для стягнення коштів з ОСОБА_1 , скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві про скасування заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 року № 766/11913/17 позивач зазначив про те, що про ухвалене у справі рішення довідався в березні 2019 року після отримання постанови про опис та арешт майна (а.с.16).

При цьому, як встановлено судом з пояснень сторін та досліджених у справі доказів з моменту обізнаності про відкриття виконавчого провадження та проведення опису і арешту спірної земельної ділянки позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на оскарження дій чи рішень приватного виконавця.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акту про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суду необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Порядком реалізації арештованого майна визначено, що електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, а також передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення цих торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.

До предмета доказування в даній справі належить дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; повідомлення учасників торгів про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Статтею 61 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент проведення прилюдних торгів)визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження - копія акту опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України Про виконавче провадження );

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Згідно п. 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Згідно ч. 4, 6 розділу V Порядку реалізації арештованого майна, переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. Система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів електронних торгів до Веб-сайту з метою спостереження за проведенням електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, зважаючи на неведені положення чинного законодавства та враховуючи обґрунтування підстав звернення до суду з даним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовано обставини проведення електронних торгів і відповідність дій учасників вимогам Порядку реалізації арештованого майна і порушень зазначеного Порядку в ході розгляду справи не встановлено, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про недоведеність і необґрунтованість позову про визнання прилюдних торгів недійсними та наявність визначених законом підстав для відмови в позові.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення процедури звернення стягнення на майно боржника колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч.5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Враховуючи, що на момент опису та арешту майна відомості про наявні кошти на рахунках у боржника в приватного виконавця були відсутні, після отримання постанови про опис та арешт майна боржник ОСОБА_1 з метою реалізації прав, визначених ч.5 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження до приватного виконавця не звертався, не пропонував майно чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу, у зв`язку із чим суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність процесуальних дій виконавця, направлених на примусове виконання боржником зобов`язань в межах своїх повноважень.

Разом із тим колегія суддів зауважує, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом Про виконавче провадження .

Дії державного (приватного) виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 201/2257/17-ц, від 16.01.2019 року по справі № 201/585/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року по справі № 367/6231/16-ц.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на момент складання державним виконавцем Акту про проведені електронні торги підстав для примусового виконання рішення суду не було, так як заочне рішення, на виконання якого проведено стягнення, вже було скасовано, оскільки виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, складання за результатами їх проведення Акту про проведені електронні торги з подальшою видачею нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, які вже відбулися.

З огляду на те, що електронні торги відбулися 15 травня 2019 року і переможець торгів сплатив кошти за придбане майно, при цьому заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/11913/17 від 03.04.2018 року скасовано тільки 20.05.2019 року, приватний виконавець не мав правових підстав відмовити переможцю торгів у виданні Акту №58474356 від 28 травня 2019 року про проведенні електроні торги.

Колегією суддів також не приймаються доводи позивача про те, що він не був повідомлений про опис майна та проведення його оцінки, так як вказані факти спростовуються матеріалами справи, зокрема, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 03.04.2018 року ОСОБА_1 вказав, що оскаржуване рішення він отримав лише 29.03.2019 року після отримання постанови приватного виконавця про опис та арешт майна боржника (а.с.16-17), що свідчить про те, що у березні 2019 року позивач знав про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього, проведення опису майна та накладення арешту на спірну земельну ділянку, однак не цікавився ходом його виконання, не пропонував майно чи предмети для першочергового стягнення, не скористався своїми правами щодо оскарження рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні у передбаченому законом порядку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження ОСОБА_1 про доведеність обставин, за якими наявні підстави для визнання недійсними результатів електронних торгів (встановлення факту порушень при їх проведенні, які могли вплинути на їх результати), не заслуговують на увагу, оскільки таких обставин ним не наведено і судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Апеляційні скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що належних та допустимих доказів для спростування висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

На підставі викладеного, відповідно до вимог статті 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.367,374, 375,382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 жовтня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту постанови - 12 серпня 2021 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В. Орловська