Постанова

від 16.08.2006 по справі 15/212-06-5747а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

       "16" серпня 2006 р.

Справа  № 15/212-06-5747А

17

год. 25 хв.                                                                           

м. Одеса

Господарський

суд Одеської області у складі:

судді                                               

Петрова В.С.

при

секретарі                                  Антощук С.І.

За

участю представників сторін:

від позивача -                             ОСОБА_1;

від

відповідача -                        

Ковачов О.М.;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання

рішення нечинним,

    ВСТАНОВИВ: 

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про

визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі

м. Одеси № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 22

193,40 грн., посилаючись на невідповідність зазначеного рішення вимогам чинного

законодавства.

Представник відповідача позовні

вимоги не визнає, оскільки вважає їх необґрунтованими, а рішення, що

оспорюється, - законним, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позову

відмовити, про що зазначено в запереченнях на адміністративний позов.

У зв'язку з набранням 01 вересня

2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський

суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих

положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності

окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України

1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ

визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи,

господарський суд дійшов наступних висновків.

27 квітня 2006 р. співробітниками

ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі посвідчень №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3

здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері

готівкового та безготівкового обігу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в

гральному автоматі у вигляді стовпа, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складений

акт №НОМЕР_4.

Рішенням Державної податкової

інспекції у Приморському районі м. Одеси № НОМЕР_1 на підставі акту перевірки №

НОМЕР_4 у зв'язку з порушенням ст.5 Закону України „Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності” та на підставі п.11 ст.11 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні” та згідно зі ст.9, ст.8 Закону України

„Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 22 193,40

грн.

Зазначене рішення винесено на

підставі акту перевірки, складеного з порушенням вимог чинного законодавства, у

зв'язку з чим підлягає визнанню нечинним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції

України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкового органу

щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову

службу в Україні”, Законом України ”Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указом

Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Статтею 11-1 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що перевірки в

межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів" вважаються позаплановими.

Відповідно до ст.11-2 Закону

України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи

ОДПС, зокрема ДПІ у Приморському районі м. Одеси мають право приступити до

проведення позапланової перевірки, якщо вони надали платнику (СПД) під розписку

направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу державної

податкової служби. Однак, в порушення зазначеної норми, фахівцями ДПІ у

Приморському районі м. Одеси під час проведення перевірки не надані під

розписку позивачу ні направлення на перевірку, ні копію наказу про проведення

позапланової виїзної перевірки.

Згідно „Порядку оформлення

результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових

перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”,

затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований

Мін'юстом України 25.08.2005р. №925/11205 позаплановою виїзною перевіркою

вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної

податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин,

визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні"

та іншими законодавчими актами.

Згідно ст.11-1 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні” позапланова виїзна перевірка проводиться

лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок

інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником

податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо

платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на

обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти

робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в

установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання

передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у

податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не

надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий

запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня

отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про

порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби

під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає

повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі

виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала

правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть

пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит

органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання

запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно

платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому

законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з

чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки

фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли

вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за

достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби

здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або

висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та

виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до

бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна

перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної

податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб

нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або

позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування

або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним

значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Одна з перелічених підстав

обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення

позапланової перевірки.

Також, згідно ст. 15 Закону України

”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р.  (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням

суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари,

інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України

шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством

України.

Згідно ст.16 Закону України ”Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р.  (із змінами та доповненнями) контролюючі

органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або

позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється

органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори

(обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування

згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не

частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше

строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту

(декларації) такими особами з такого податку.

Планова виїзна перевірка -

перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на

проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому

випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення

перевірки надіслав СПД - фізичній особі письмове повідомлення із зазначенням

дати початку та закінчення перевірки.

Позапланова перевірка, що

провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у

частині другій ст.16 Закону України №265, може здійснюватися виключно на

підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Таким чином, підставами для

проведення фахівцями ДПІ позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням

розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД є

підстави зазначені у Законі України "Про державну податкову службу в

Україні" та постанова слідчого, органу дізнання або рішення суду

відповідно до вимог Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Про проведення перевірки в

гральному автоматі співробітниками ДПІ у Приморському районі, фізична

особа-підприємець ОСОБА_2 повідомлена не була.

Крім того, посилання працівників

податкової служби на те, що на гральний автомат, який перевірявся, необхідно

придбавати кількість торгових патентів у кратності відповідно до кількості

гравців, судом оцінюється критично, оскільки суперечить Закону України „Про

патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Так, згідно ст. 1 Закону України

„Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, об'єктом правового

регулювання є, зокрема, діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Під гральним бізнесом у цьому

Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших

гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем,

проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів

у готівковій або майновій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону

України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, об'єктами

оподаткування є наступні види грального бізнесу: гральний автомат з грошовим

або майновим виграшем; гральний стіл з кільцем рулетки для казино; інші гральні

столи (спеціальні столи для казино, крім столів для більярду); кегельбани, що

вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них; столи для більярду, що

вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду,

що використовуються для спортивних аматорських змагань; інші види грального

бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі

поза банківські установи або у майновій формі на місці.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону

України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"

торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального

бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат,

гральний стіл).

В цій нормі закону законодавець терміни

„гральне місце”, „гральний автомат” та „гральний стіл” ототожнює. Тобто один

гральний автомат є одним гральним місцем та один гральний стіл є також одним

гральним місцем в незалежності від того, скільки гравців одночасно можуть брати

участь в азартній грі. Одночасно за гральним столом, гральним автоматом або за

кільцем рулетки можуть грати кілька гравців (навіть необмежена кількість

гравців).

Крім того вся технічна документація

на гральний автомат, що перевірявся, підтверджує вказані твердження позивача, а

саме: відповідно до технічних умов ТУ НОМЕР_5 зі змінами та доповненнями,

протоколу сертифікаційних випробувань №НОМЕР_6, сертифікату відповідності серії

НОМЕР_7 реєстраційний №НОМЕР_8 гральний автомат „Містер Твістер” дійсно є одним

гральним автоматом.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу

України, засобом захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, є визнання

незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади

АРК або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного

позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними

рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи

бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи

окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його

положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача

вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних

дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення)

окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск

(ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без

громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції

(повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати

скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних

повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене,

господарський суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції у

Приморському районі м. Одеси № НОМЕР_9 про застосування штрафних (фінансових)

санкцій на суму 22 193,40 грн., прийнято в порушення вимог чинного

законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню нечинним.

Оцінюючи надані докази в

сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком

обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.

ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2до Державної податкової інспекції у Приморському районі

м. Одеси про визнання рішення нечинним -задовольнити у повному обсязі.

2.          ВИЗНАТИ нечинним

рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №

НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових)

санкцій на суму 22 193,40 грн.

Постанову суду може бути оскаржено

в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в

порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 19

серпня 2006 р.

      Суддя                                                                                 Петров

В.С.