Ухвала

від 24.11.2021 по справі 752/25439/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25439/18

Провадження № 6/752/900/21

У Х В А Л А

24 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - Хоменка Максима Петровича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович, ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Хоменка М.П. звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, яке встановлене ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року, постановленої на задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С.О.

Вказав, що обставини, зазначені приватним виконавцем у поданні, не відповідають дійсності, не підтверджено належними та достовірними доказами. Зазначив, що ним не вчинялося свідомих діянь як боржника щодо невиконання обов`язку у виконавчому провадженні, від його виконання він не ухиляється. Тому, просив скасувати тимчасове обмеження у праві йому виїзду за межі України.

В судовому засіданні представник заявника - Хоменко М.П. заяву підтримав та просив її задовольнити, виходячи з обставин, викладених у ній.

Приватний виконавець для розгляду заяви не з`явився, надав заперечення проти заяви, в яких просив відмовити у її задоволенні з огляду на її безпідставність, а також розглядати заяву за його відсутності.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась в установленому порядку.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С.О. перебуває виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/11968/17 від 23.05.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 494 865,91 грн.

Виконавче провадження відкрито 02.07.2018 року, приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869 та направлено її сторонам до відома, зокрема, боржнику ОСОБА_1 на адреси, зазначені у виконавчому документу та заяві стягувача, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869, про що свідчить особистий підпис боржника на повідомленні. За адресами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 боржник не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869. Згідно відмітки на почтовому конверті боржнику не було вручено листа у зв`язку з закінченням строку зберігання.

В подальшому, виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду, які були безрезультатними, що стало підставою його звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року було задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

За ч. ч. 5-7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно з ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Отже, за змістом ч. ч. 5, 8 ст. 441 ЦПК України підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

У справі Soering vs UK від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Однак, зміст заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України доводить не зміну обставин, що зумовили суд застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, а зводиться до незгоди заявника з ухвалою суду від 12.12.2018 року, якою тимчасово обмежено його у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом № 369/11968/17 від 23.05.2018 року, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 494 865,91 грн. (АСВП № 56687869).

В заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування йому цього тимчасового обмеження фізичної особи.

Вказуючи, що відсутні підстави для висновку про його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судом, заявник фактично намагається спростувати висновки суду про наявність підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, викладені в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року, яка при цьому ним не оскаржувалася шляхом подання на неї апеляційної скарги та набрала законної сили.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення. Так само, не спростовано заявником й тверджень приватного виконавця про те, що із доходів останнього за місце роботи, а саме ТОВ Агенція офісного будівництва , директором якого є заявник, за період з 19.03.2020 року по 28.10.2021 року не надходили жодні відрахування.

Крім того, суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування такого обмеження.

Предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.

Процесуальні дії суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України і скасування такого обмеження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рішення суду у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 494 865,91 грн. не виконано і обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не змінилися, тому суд надходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 441 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Хоменка Максима Петровича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович, ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Хоменко