Рішення

від 12.12.2018 по справі 752/25439/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25439/18

Провадження №: 6/752/944/18

УХВАЛА

іменем України

12 грудня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2018 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко С.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання останнім своїх зобов'язань за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 494 865,91 грн., обґрунтоване ухиленням ОСОБА_2 від виконання останнього, а також безрезультатністю вжитих заходів виконавчого провадження.

Приватний виконавець для розгляду подання не з'явився, подав заяву про розгляд за його відсутності.

Суд, розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що вказане подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка С.О. перебуває виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/11968/17 від 23.05.2018, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 494 865,91 грн.

02.07.2018 року керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869 та направлена сторонам до відома. Так, даною постановою було зобов'язано боржника надати приватному виконавцю декларацію про доходи та майно.

Дану постанову боржнику було направлено на адреси, зазначені у виконавчому документу та заяві стягувача, а саме: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4, отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869, про що свідчить особистий підпис боржника на повідомленні.

За адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 боржник не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 56687869. Згідно відмітки на почтовому конверті боржнику не було вручено листа у зв'язку з закінченням строку зберігання.

В ході провадження виконавчих дій приватним виконавцем 02.07.2018 винесено постанову про арешт майна боржника.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві боржнику на праві власності автотранспортні засоби не належать.

Згідно відповіді БТІ за боржником ОСОБА_2 нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_2 нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, житловий будинок загальною площею 191,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровано за дружиною боржника - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) - (актовий запис про шлюб ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 складений Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві за № 1510 від 02.10.1998).

Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та (5 відсотків і більше) публічних акціонерних товариств, відсутній.

Згідно відповіді Адресного бюро в місті Києві встановлено, що боржник зареєстрованим по місту Києву не значиться.

Згідно відповіді Держгеокадастру боржнику на праві власності земельні ділянки не зареєстровані.

Згідно відповідей Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник працює в ТОВ Агенція офісного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51 кім. 910.

Перевіркою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України боржник ОСОБА_2 є керівником з 11.03.2011 в ТОВ Агенція офісного будівництва , код ЄДРПОУ 32243850, за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, кім. 910.

Приватним виконавцем, керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено в ТОВ Агенція офісного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, кім. 910 для подальшого виконання.

11.07.2018 року керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено в установи банків до виконання.

Згідно відповіді ПАТ Державний експортно-імпортний банк України залишок грошових коштів на картковому рахунку складає 8 949,72 грн. Приватним виконавцем направлено до установи банку платіжне доручення та примусово списано кошти у розмірі 8 949,72 грн.

На інших рахунках відкритих боржником в установах банків кошти відсутні.

Згідно звіту бухгалтера ТОВ Агенція офісного будівництва про здійснення відрахування та виплат, у боржника із заробітної плати утримано та примусово списано з рахунку відкритого в установі банку ПАТ Державний експортно-імпортний банк України коштів на загальну суму 10 561,49 грн.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві боржник документований 2 паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3, котрий оформлений 29.10.2009, орган, що видав -8099, та серії НОМЕР_4, орган, що видав - 8089.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації боржник перетинав державний кордон України.

22.11.2018 року до приватного виконавця від представника стягувача ОСОБА_6 надійшла заява, в якій повідомлено, що стягувач уважно пильнує публічний обліковий запис боржника у соціальній мережі Facebook. З дописів і фотографій, які боржник оприлюднює у соціальній мережі вбачається, що він здійснює закордонні подорожі. В даній заяві представник просив направити до відповідного суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання боржника своїх зобов'язань.

25.10.2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки двері калитки до приватного будинку ніхто не відчинив, в домофон ніхто не відповів. Вимога приватного виконавця щодо сплати боргу залишено в поштовій скриньці, про що складено відповідний акт приватного виконавця.

30.10.2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки двері воріт до приватного будинку ніхто не відчинив, в домофон ніхто не відповів. Вимога приватного виконавця, щодо сплати боргу залишено в поштовій скриньці, про що складено відповідний акт приватного виконавця.

02.11.2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2, та встановлено, що боржник за даною адресою не проживає вже 3 роки. Приватному виконавцю жінка, що наданий час проживає за даною адресою, повідомила мобільний номер боржника, про що складено відповідний акт.

Приватним виконавцем за телефоновано боржнику та викликано на прийом до приватного виконавця.

12.11.2018 року до приватного виконавця на телефонний виклик з'явився боржник ОСОБА_2 та повідомив, про те, що знає про дане рішення суду, але відмовляється погашати суму боргу та повідомляти постійне, фактичне місце проживання, про що складено відповідний акт приватного виконавця за участю 2-х понятих. В даному акті боржник відмовився ставити всій особистий підпис.

16.11.2018 року боржнику ОСОБА_2 як керівнику ТОВ Агенція офісного будівництва направлено вимогу приватного виконавця, якою зобов'язано боржника заповнити декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи та надати приватному виконавцю.

Отже, з матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_2, будучи обізнаним як про ухвалення судового рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 494 865,91 грн., так і про наявність відкритого виконавчого провадження, з часу відкриття провадження жодної суми в рахунок погашення боргу не сплатив і не сплачує.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України

У своєму Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної силі утверджує авторитет держави як правової.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними і нести шкоду стороні у провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частинами 1-4 ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну прикордонну службу України на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України Про виконавче провадження та ст. 441 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

З матеріалів справи вбачається факт умисного ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання власних боргових зобов'язань.

Крім того, на думку суду, визначена до стягнення виконавчим листом сума заборгованості ОСОБА_2 складає 494 865,91 грн., яка є достатньою для виникнення бажання у боржника залишити територію України.

Оскільки боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, про що об'єктивно свідчать наявні матеріали подання, суд вважає, що останнє підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 441 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до моменту виконання ним своїх зобов'язань за виконавчим листом № 369/11968/17 від 23.05.2018, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 494 865,91 грн. (АСВП № 56687869).

Виконання ухвали покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя В.С. Хоменко