Рішення

від 11.01.2022 по справі 541/3035/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3035/21

Номер провадження 2/541/218/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 січня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.

представника позивача, адвоката Жага Е.Г.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хорол-Дон до ОСОБА_1 ,

про визнання права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю

установив:

19.11.2021 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Хорол-Дон с. Слобідка Миргородського району Полтавської області, з вищевказаним позовом звернувся його представник, адвокат Жага Едуард Григорович. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач ТОВ Хорол-Дон з 2009 року добросовісно відкрито та безперервно користується виробничим будинком з господарськими спорудами в межах населеного пункту с. Слобідка Миргородського району Полтавської області та виробничим будинком з господарськими спорудами за межами населеного пункту с. Слобідка Миргородського району Полтавської області. Дані об`єкти нерухомого майна 11 грудня 2009 року ТОВ Хорол-Дон були передані головою Слобідської спілки співвласників майна Надія ОСОБА_1 . В рахунок отриманого майна товариство перерахувало на рахунок спілки вартість майнових паїв всіх членів спілки, в сумі 280559 грн.

На сьогоднішній день власник у даного майна відсутній, також відсутні правовстановлюючі документи на спірні об`єкти нерухомого майна.

Добросовісне володіння даним майном підтверджується довідками від 03.03.2021 та технічним паспортом виготовленим на замовлення товариства.

З моменту передачі майна ТОВ Хорол-Дон підприємство добросовісно ним користується, утримує та здійснює господарську діяльність із залученням їх до процесу виробництва.

Представник позивача посилається на положення ст. 344 ЦК України, якими визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

В 2019 році товариство звернулось до Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області для присвоєння поштової адреси спірним об`єктам нерухомого майна, які є предметом даної справи, проте отримали відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. З метою отримання правовстановлюючих документів ТОВ Хорол-Дон звернулось до відділу реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про реєстрацію права власності, проте отримало відмову у зв`язку з відсутністю у даного майна юридичної адреси.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду від 25 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання (а.с.82).

В судовому засіданні, адвокат Жага Е.Г., підтримав позовні вимог та просив їх задовольнити з підстав вказаних у позовні заяві. Суду надав оригінали платіжних документів про перерахування в грудні 2009 року на з рахунку ТОВ Хорол-Дон 280559 грн. на рахунок Слобідської спілки співвласників майна Надія , що являлось передумовою отримання товариством у добросовісне володіння нерухомих об`єктів господарювання, які входили до пайового фонду КСП Заповіт Ілліча . Укладення будь яких договорів не здійснювалось, так як спілка не являлась власником вказаних об`єктів, а лише представляла інтереси власників майнових паїв Колективного сільськогосподарського підприємства Заповіт Ілліча та виконувала рішення загальних зборів.

Відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги ТОВ Хорол-Дон з приводу визнання за товариством права власності на спірні об`єкти нерухомого майна. Суду повідомила, що після реформування Колективного сільськогосподарського підприємства Заповіт Ілліча , яке здійснювало діяльність на території Слобідської сільської ради Миргородського району було створено Приватне підприємство Хлібороб , яке являлось правонаступником КСП. Під час реформування члени КСП Заповіт Ілліча отримали майнові сертифікати, під які було виділено частину майна КСП, до якого входили спірні нерухомі об`єкти, які були побудовані за радянських часів колгоспом Заповіт Ілліча . Під час реформування співвласники майнових паїв КСП Заповіт Ілліча створили Спілку об`єднань громадян спілку співвласників майна НАДІЯ , якій доручили розпоряджатись майном, яке передано КСП в рахунок майнових паїв колишніх членів.

На підставі рішення співвласників майнових паїв КСП Заповіт Ілліча вона, як голова спілки 11 грудня 2009 року передала представнику ТОВ Хорол-Дон виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за межами населеного пункту с. Слобідка Полтавської області та виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами в межах населеного пункту с. Слобідка Полтавської області підписавши відповідний акт прийому передачі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що виник спір з приводу визнання права власності на два об`єкти нерухомого майна, які побудовані Колгоспом Заповіт Ілліча с. Слобідкам Миргородського району та під час реформування віднесені до майна пайового фонду: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за межами населеного пункту с. Слобідка Полтавської області та виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами в межах населеного пункту с. Слобідка Полтавської області підписавши відповідний акт прийому передачі.

Згідно відомостей технічних паспортів, дані об`єкти нерухомості збудовані у 70-80 роках.

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, право власності на спірні нежитлові будівлі не зареєстровані. Під час реформування Колективного сільськогосподарського підприємства Заповіт Ілліча спірні об`єкти нерухомого майна віднесені до майна пайового фонду. 16.12.2008 співвласники майнових паїв КСП Заповіт Ілліча з метою представництва своїх інтересів створили Спілку об`єднань громадян спілку співвласників майна НАДІЯ , якій доручили розпоряджатись майном, яке передано КСП в рахунок майнових паїв колишніх членів. Головою спілки співвласників обрано ОСОБА_1 .

Актом від 11 грудня 2009 року підтверджено передачу головою Слобідської спілки співвласників майна Надія ОСОБА_1 представникам ТОВ Хорол-Дон переліку майна до якого увійшли виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за межами населеного пункту с. Слобідка Полтавської області та виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами в межах населеного пункту с. Слобідка Полтавської області. До даного часу вказані об`єкти нерухомого майна не зареєстровані в існуючих реєстрах нерухомого майна та не мають присвоєних адрес.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

Вирішуючи справу по суті, судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.05.2019 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у справі № 910/17274/17.

Зокрема, Великою Палатою вказано, що для набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних в ст. 344 ЦК України умов у сукупності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що на заволодіння позивачем об`єктами нерухомого майна, що являються предметом даного спору, мали законний характер, так як на певній правовій підставі були передані представником спілки на виконання волі потенційних власників майна колишнього КСП Заповіт Ілліча .

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Збереження спірних об`єктів нерухомого майна в належному стані та недопущення їх руйнування та відкрите використання в процесі господарювання підтверджує добросовісність володіння.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Матеріалами справи підтверджується, що давнісне володіння ТОВ Хорол-Дон спірним майном здійснюється з 11 грудня 2009 року, невдовзі після ліквідації КСП Заповіт Ілліча . Дана обставина підтверджується актом прийому передачі підписаним представниками товариства та головою спілки співвласників майнових паїв.

Таким чином, строк володіння на момент звернення до суду, перевищує 10 років.

За таких обставин, позивачем доведено настання обставин, з наявністю яких закон пов`язує можливість визнання права власності за набувальною давністю.

У відповідності до п. 13 ППВССУ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 № 5, можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на встановленні обставини, суду вважає позовну заяву аргументованою, оскільки її вимоги ґрунтуються на законі, тому вона підлягає до задоволення.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265,268, 315-319, 354, 355ЦПК України, керуючись ст. ст. 16, 344 ЦК України, суд,

ухвалив :

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Хорол-Дон повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Хорол-Дон с. Слобідка, Миргородського району Полтавської області ЄДРПОУ 33183117 право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за межами населеного пункту с. Слобідка Полтавської області згідно технічного паспорту (інвентарна справа № 11430), який складається з будинку механізатора А-1 244,9 м2; склад Б-1 18,3 м2; автогараж В-1 713,7 м2; вбиральня Г-1 4,4 м2; майстерня Д-1 34,0 м2; склад Е-1 84,6 м2; кузня-майстерня ж та прибудова ж1 588,2 м2; будинок механізатора З-1 , прибудова з , прибудова з1 148,3 м2; погріб И-1 9,7 м2; погріб І-1 21,7 м2; тепла стоянка техніки К-1 1505,7 м2; склад Л-1 40,3 м2; заправка М-1 8,4 м2; прохідна Н-1 9,9 м2; огорожа №1; ворота №2; колодязь питний №3; пробійний колодязь №4; вигрібна яма №5; ємність № 6-8.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Хорол-Дон с. Слобідка, Миргородського району Полтавської області ЄДРПОУ 33183117 право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами в межах населеного пункту с. Слобідка Полтавської області згідно технічного паспорту (інвентарна справа № 11429), який складається з склад-критий тік А-1 1338,1 м2; склад Б-1 89,1 м2; склад В-1 121,1 м2; склад Г-1 1033,1 м2; КЗС-40 Д-1 84,1 м2; склад Е-1 34,0 м2; склад Ж-1 115,9 м2; вагова З-1 7,7 м2; вагова Й-1 12,0 м2; млин І-1 117,4 м2; огорожа № 1; огорожа № 2; огорожа № 3; ворота № 4; колодязь № 5.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя О. А. Городівський