Ухвала
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 477/213/21
провадження № 61-21289ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Садівничого товариства Кировчанка на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Кировчанка , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Садівничого товариства Кировчанка (далі - СТ Кировчанка ), про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником 1/2 частки садового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 .
25 липня 2020 року відповідач незаконно припинив постачання електроенергії до вказаного житлового будинку, чим порушив статутні вимоги та вимоги цивільного законодавства, оскільки товариство не має повноважень щодо припинення електропостачання вільному власнику. Будь-яких порушень в частині споживання електричною енергією вона не допускала, отже відсутні й підстави для припинення електропостачання.
Ураховуючи вищевикладене та з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:
- визнати незаконними дії СТ Кировчанка з відключення від електричної мережі садового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності їй та її рідній сестрі - ОСОБА_3 ;
- зобов`язати СТ Кировчанка поновити електропостачання до вказаного будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року,позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними дії СТ Кировчанка з відключення від електричної мережі садового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .
Зобов`язано СТ Кировчанка поновити електропостачання до садового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що СТ Кировчанка порушено фундаментальне право позивача щодо мирного володіння своїм майном, а відключення садового будинку від електропостачання не є виправданим. Крім того, суди дійшли висновку, що не зазначення строків відключення від електропостачання обмежило право позивача на оскарження рішення правління до загальних зборів товариства.
20 грудня 2021 року СТ Кировчанка звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про визнання незаконними дій з відключення від електричної мережі садового будинкута зобов`язання поновити електропостачання до садового будинку , що не представляє складності у зв`язку зі сталістю законодавства та судової практики, а тому справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно з якими державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і касаційна скарга не містить передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Садівничого товариства Кировчанка на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 серпня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Кировчанка , третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2022 |
Оприлюднено | 21.01.2022 |
Номер документу | 102595332 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні