Ухвала

від 19.01.2022 по справі 462/7264/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 462/7264/15-ц

провадження № 61-21511ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс , голови правління приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара Андрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4 , про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс (далі - ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс ), голови правління ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара А. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс на користь ОСОБА_2 компенсацію у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 у розмірі 20 000,00 доларів США. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та апеляційну скаргу голови ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара А. В. залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2018 року залишено без змін, викладено його резолютивну частину у такій редакції:

Позов ОСОБА_2 до ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс , голови правління ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара А. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього

ОСОБА_4 , про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Стягнути з ПрАТ Авіакомпанія Україна-Аероальянс на користь ОСОБА_1 , який є правонаступником

ОСОБА_2 , 20 000,00 доларів США компенсації у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка є законним представником ОСОБА_4 , задоволено.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року змінено, викладено їх резолютивну частину в наступній редакції:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс , голови правління приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара Андрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4 , про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_2 , по

10 000,00 доларів США (десять тисяч доларів США) кожному компенсації у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 подав заяву про виправлення описки в постанові Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року.

В заяві зазначав, що у вступній та резолютивній частині постанови допущено описку у назві предмета спору, зокрема зазначено про стягнення компенсації моральної та матеріальної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії замість правильного про стягнення компенсації, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії .

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року відмолено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд не допустив описки у вступній і резолютивній частині рішення, як вважає заявник, а лише уточнив, що компенсація стягнута в користь позивача полягає у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди.

Як вбачається з позовних вимог, підставою звернення з вказаним позовом є невиплата позивачу ОСОБА_5 компенсації за смерть сина, тобто за пережиті моральні страждання, неповідомлення про дату доставки тіла сина до України та видачу його сторонній особі, а також виплату відповідачем в добровільному порядку такої компенсації лише одному спадкоємцю загиблого, а саме малолітньому синові ОСОБА_4 . Така компенсація включає моральну шкоду за смерть сина, оцінку втрати заробітку загиблого, втрати фінансового та морального утримання членів сім`ї, яке міг би надавати загиблий.

Загальні положення про відшкодування шкоди завданої смертю фізичної особи, наведені у главі 82 Цивільного кодексу України, що має назву Відшкодування шкоди , а тому у постанові Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року не допущено описки, а лише уточнено, що компенсація, яка підлягає стягненню на користь правонаступника позивача складається з матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю сина.

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і передати заяву на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для виправлення описки.

Касаційна скарга на вищевказане судове рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію ухвали Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року отримано заявником

02 грудня 2021 року, що підтверджується наданими до касаційної скарги доказами.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду винесена при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині першій статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі

№ 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності .

Встановивши, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду

від 12 жовтня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного суду

від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс , голови правління приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Україна-Аероальянс Бондара Андрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4 , про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська