Ухвала

від 18.01.2022 по справі 809/1054/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 809/1054/18

Провадження № 22-ц/4808/353/22

Головуючий у 1 інстанції Мергель М.Р.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

18 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Бойчука І.В., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 06 грудня 2021 року під головуванням судді Мергеля М.Р. у м. Галич у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань в Івано-Франківській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Бурштинської ТЕС про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань в Івано-Франківській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Бурштинської ТЕС , про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії.

Рішенням Галицького районного суду від 06 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні позовуОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку із тим, що не отримав ніяких доходів за 2021 рік, оскільки звільнений з роботи 18.04.18 та до цього часу ніде не працює.

На підтвердження майнового стану та відсутність доходу апелянт надав витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, апелянт посилається на те, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу, а тому просить звільнити від сплати судового збору.

Однак, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі Княт проти Польщі ( Kniat v. Poland ) від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Незадовільний матеріальний стан особи залежить і від відсутності у неї нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Наданий апелянтом витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не свідчать про його незадовільний матеріальний стан та неможливість сплати судового збору відповідно до вищевказаних вимог та не може бути підставою для існування обставин, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору.

ОСОБА_1 не надано даних про наявність у нього рухомого чи нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо на підтвердження свого майнового стану. Обставини, зазначені ним у клопотанні та надані у їх підтвердження докази не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю його скрутного майнового стану.

Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Констатація заявником скрутного майнового стану без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для зменшення розміру судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 п.п. 6 ч.2. ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

На момент звернення з позовом відповідно до ч.2 ст. 4 Закон № 3674-VI передбачав, що за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору була встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині першій статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Суд враховує те, що позовна заява була подана в 2018 році.

За статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становив 1762 гривні.

Отже, за подання апеляційної скарги необхідно сплатити 1 057 грн 20 коп. (704 грн 80 коп. * 150% = 1 057 грн 20 коп.).

Апелянту необхідно оплатити 1 057,20 грн судового збору на:

Номер рахунку (IBAN) - UA418999980313131206080009612;

Отримувач - Івано-Франківська міська ОТГ 22030101;

Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37952250;

Банк отримувача - Казначейство України;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) .

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа) .

Оригінал платіжного документу направити в Івано-Франківський апеляційний суд.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду від 06 грудня 2021 року залишити без руху та надати апелянту термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання у встановлений строк даних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Бойчук