Окрема думка

від 05.01.2022 по справі 543/404/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/404/21 Номер провадження 22-ц/814/190/22Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є. А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

ОКРЕМА ДУМКА

05 січня 2022 року м. Полтава

Судді Полтавського апеляційного суду Обідіної О.І. стосовно постанови колегії суддів Полтавського апеляційного суду в складі головуючого Бутенко С.Б., суддів Прядкіної О.В., Обідіної О.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частку наступного майна: нежитлової будівлі складу площею 764,6 кв. м та асфальтної площадки площею 1982 кв. м (реєстраційний номер 23443353236), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 233 094 грн, земельної ділянки для роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею 0,1 га, кадастровий номер 5323655100:30:041:1000 (реєстраційний номер 18777253236), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 118 159 грн, нежитлової будівлі гаражу площею 135,1 кв. м (реєстраційний номер 24288853236) вартістю 65 199 грн, нежитлової будівлі складу № 2 площею 163,7 кв. м (реєстраційний номер 24236653236) вартістю 93 859 грн, нежитлової будівлі складу № 1 площею 130 кв. м (реєстраційний номер 24167753236) вартістю 80 422 грн, нежитлового будинку з житловими і службовими приміщеннями загальною площею 128,7 кв. м, житловою площею 48 кв. м (реєстраційний номер 24083153236) вартістю 124 639 грн, житлового будинку загальною площею 124,1 кв. м, житловою площею 85,8 кв. м (реєстраційний номер 24002753236) вартістю 122 633 грн, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а також земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0010 (реєстраційний номер 23934453236) вартістю 26 508 грн, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,08 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0011 (реєстраційний номер 23771753236) вартістю 8 622 грн, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,44 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0012 (реєстраційний номер 23678753236) вартістю 41 471 грн, що знаходяться за вказаною адресою: АДРЕСА_3 .

Вважаючи вищевказане майно об`єктом спільної сумісної власності подружжя, де їй як дружині належить 1/2 його частини, проте вона позбавлена можливості ним користуватись та розпоряджатись, оскільки на даний час останнє знаходиться під арештами, накладеними виконавчими службами у зв`язку з судовим рішенням про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11 594 863,50 грн., просила здійснити судовий захист у спосіб визнання за нею права на Ѕ частку зазначеного нерухомого майна.

Наголошувала, що вона не відповідає за зобов`язаннями свого колишнього чоловіка по поверненню позики та не є солідарним боржником, що підтверджується рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.09.2013 та рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2013, отже, її частка майна не підлягає арешту та примусовій реалізації органами виконавчої служби.

Крім того, зазначала, що в період з 18 по 20 березня 2013 року її чоловіком ОСОБА_3 було відчужено все вищевказане майно за договорами купівлі-продажу. Однак рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 13.03.2015 за позовом ОСОБА_1 всі договори купівлі-продажу були визнані недійсними і право власності на всі 10 відчужених об`єктів повернуто ОСОБА_3 .

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на наступне майно:

- Ѕ частики на нежитлову будівлю - гараж площею 135,1 кв. м, реєстраційний номер 24288853236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на нежитлову будівлю - склад № 2 площею 163,7 кв. м, реєстраційний номер 24236653236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на нежитлову будівлю - склад № 1 площею 130 кв. м, реєстраційний номер 24167753236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на нежитловий будинок з житловими і службовими приміщеннями загальною площею 128,7 кв. м, житловою площею 48 кв. м, реєстраційний номер 24083153236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на житловий будинок загальною площею 124,1 кв. м, житловою площею 85,8 кв. м, реєстраційний номер 24002753236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0010, реєстраційний номер 23934453236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,08 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0011, реєстраційний номер 23771753236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,44 га, кадастровий номер 5323683001:01:002:0012, реєстраційний номер 23678753236, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Ѕ частки на нежитлову будівлю - склад площею 764,6 кв. м та асфальтної площадки площею 1982 кв. м, реєстраційний номер 23443353236, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частки на земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площею 0,1 га, кадастровий номер 5323655100:30:041:1000, реєстраційний номер 18777253236, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно було придбано подружжям під час шлюбу, тому є об`єктом права спільного сумісного майна і з розірвання шлюбу такий його статус не припинився. Встановивши, що позивач, як дружина позбавлена можливості користуватись та розпоряджатись спірним майном внаслідок перебування його під арештом в межах примусового виконання судового рішення, де її колишній чоловік є боржником, суд здійснив поділ майна подружжя шляхом визнання за позивачем права на Ѕ його частку у відповідності до положень ст.ст 69. 70 СК України.

Оспорюючи законність рішення суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_1 вказувала, що на даний час вона є власницею вищевказаного нерухомого майна як стягувач по виконавчому провадженню, яке отримала на підставі складених приватним виконавцем Скрипником В.Л. актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, в силу яких державним нотаріусом видано відповідні свідоцтва та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а відтак подружжя втратило право ділити належне їм майно, яке вибуло з їх володіння та вже належить третій особі.

Погоджуючись з вказаними доводами апеляційної скарги, колегія суддів скасувала рішення суду першої інстанції та постановила нове рішення по відмову в задоволенні вимог ОСОБА_4 по поділ майна подружжя.

При цьому, колегія суддів встановила, що з 20 листопада 1999 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 25 листопада 2014 року.

На час звернення 17 травня 2021 року ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, спірне нерухоме майно також було обтяжено арештами, накладеними 08.04.2013 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, 18.12.2013 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, 27.08.2019, 03.09.2019 та 20.12.2019 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 11.01.2021 приватним виконавцем Скрипником В. Л., 04.03.2021 Оржицьким районним відділом державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

25 серпня 2021 року в межах процедури реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_3 під час здійснення виконавчого провадження на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 1234, 1233, 1232, 1231, 1230, 1229, 1228, 1227, 1226, 1225, виданих 25.08.2021 Другою Лубенською державною нотаріальною конторою Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, усе спірне нерухоме майно перейшло у приватну власність стягувача ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 25.08.2021 вчинено відповідні записи

Згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер 255511936 від 06.05.2021, спірне нерухоме майно було набуте відповідачем ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право власності серія та номер НОМЕР_1 , ЯЯЯ825042 від 30.08.2006, серія та номер НОМЕР_2 , ЯЯЯ874027 від 21.06.2006, серія та номер НОМЕР_3 від 26.06.2007, серія та номер НОМЕР_4 від 20.03.2007, виданих Виконавчим комітетом Лазірківської сільської ради, та Державних актів на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯГ656826, ЯГ656827, ЯК656828 від 11.04.2007, виданих Оржицьким районним відділом земельних ресурсів, серія та номер ЯЗ172342 від 23.09.2010, виданого відділом Держкомзему в Оржицькому районі, які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.03.2013, 18.03.2013, 08.03.2013.

Встановивши вищевказані обставини, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в позові про поділ майна подружжя в обраний позивачем спосіб у зв`язку з тим, що на час його вирішення спірне нерухоме майно вже вибуло з їх володіння та належало іншій особі - стягувачу у виконавчому провадженні ОСОБА_1 , а відтак у разі поділу такого майна будуть порушені права та інтереси останньої, яка є власником спірного майна та не відповідає за цим позовом.

З вказаними висновками не можу погодитись в повному обсязі, та керуючись наданим мені ст. 35 ЦПК України правом висловлюю окрему думку з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

У частині першій статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною третьою статті 50 Закону України Про виконавче провадження у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати, чи не володіє боржник даним нерухомим майном спільно з іншими особами, після чого вирішувати питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

В даному випадку стягувачу у виконавчому провадженні ОСОБА_1 приватним виконавцем передано в рахунок погашення боргу майно, яке належить не тільки боржнику, а й подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, сам по собі факт наявності арешту на спірне нерухоме майно в межах процедури виконавчого провадження не виключає статус такого майна як спільного сумісного майна подружжя, яке може бути об`єктом поділу між ними в разі наявності спору.

Обравши спосіб захисту шляхом визнання за нею права як за дружиною на 1/2 частку спільного з відповідачем майна, позивач діяла в межах правового режиму спільного сумісного майна подружжя, який закріплений законодавцем в ЦК України та в СК України і таке право за нею залишається навіть в разі відчуження такого майна.

В даному випадку, позивачем фактично не заявлено вимоги про реальний розподіл майна в розумінні ст. 71 СК України, яка визначає способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а поставлено питання лише про визнання за нею як за подружжям права на 1/2 частку в такому майні, що відповідає презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу.

Вважаю, що за вказаних обставин підстав для задоволення апеляційної скарги третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 не було.

Суддя О.І. Обідіна