Рішення

від 17.01.2022 по справі 399/457/21

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/457/21

Провадження № 2/399/27/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2022 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., прокурора Стеблини Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду цивільну справу за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави,

встановив:

В провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави.

Позов обгрунтовує тим, що 18 лютого 2019 року між Попівською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524686200:02:000:9046 площею 3, 1342 га, згідно якого, на підставі рішення сесії Попівської сільської ради № 307 від 12.02.2019, відповідач прийняв в довгострокове платне користування земельну ділянку площею 3, 1342 га, в тому числі площею 3, 1342 га сіножаті за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель державної власності, що перебувають у запасі Попівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. 01.04.2019 здійснено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Пунктами 15, 16 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка для сільськогосподарського використання з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби. Пунктом 7 договору передбачено строк його дії 7 років.

Між тим, 04 серпня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області проведено обстеження земельної ділянки, розташованої на території Попівської сільської ради, за результатами якого виявлено, що земельна ділянка розорена та оброблена ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ч. 1 ст. 20 ЗУ Про землеустрій та ч. 3 ст. 25 ЗУ Про охорону земель , складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн. Дана постанова не оскаржена, та орендарем ОСОБА_1 07.08.2020 сплачено штраф.

Отже, своїми діями орендар ОСОБА_1 самостійно змінив вид використання земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, в той час, коли питання про визначення виду використання земельної ділянки належить до компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, оскільки заяви про зміну виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення до уповноваженого органу не скеровував.

Незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості грунтів та виснаження земель, що завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області повідомила про неможливість вжиття заходів щодо розірвання оспорюваного договору оренди та повернення земельної ділянки у власність держави, тому наявні підстави для звернення до суд прокурора в інтересах держави.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2021 було відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 року матеріали цивільної справи № 399/457/21 передані для розгляду судді Лях М.М.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор Стеблина Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила достроково розірвати договір оренди, зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку та стягнути судовий збір.

Представник Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у вирішенні даного спору покладаються на думку суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача адвокат Болгар О.І. в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її часті та участі її довірителя.

Суд, заслухавши прокурора Стеблину Л.І., дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно рішення № 27 від 24.12.2020 про початок реорганізації Павлиської селищної ради, Омельницької, Василівської, Камбурліївської, Деріївської, Куцеволівської, Успенської, Мар`ївської, Попівської, Зибківської, Млинківської сільських рад шляхом приєднання до Онуфріївської селищної ради, остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків перелічених вище органів місцевого самоврядування. Таким чином, ОСОБА_1 порушує право територіальної громади Онуфріївської селищної ради, чим порушуються інтереси держави, оскільки орендодавцем являється саме Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області. З урахуванням того, що зміни до договору оренди в частині зміни орендодавця не внесені, Онуфріївська селищна рада вправі вимагати розірвання договору оренди землі у зв`язку з порушенням умов договору /а.с. 33-37/.

Пред`явлення позову у даній справі прокурором в інтересах держави викликано захистом інтересів держави та територіальної громади в суді, оскільки не було вжито заходів щодо припинення порушень та повернення земельних ділянок. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду відповідно до ч .4 ст. 263 ЦПК України. Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор, відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 56 ЦПК України, абз. 1 ч. 3, абз 1 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , у тексті позовної заяви обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Крім того, прокурором виконані вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , згідно якої необхідною умовою для звернення прокурора з позовом є попереднє повідомлення саме тих відповідних компетентних органів, які мали б самостійно захищати інтереси держави /а.с. 38-41, 45/. Онуфріївська селищна рада наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржували, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в їх особі не висловлювали. Таким чином під час розгляду справи встановлено, що наявні всі підстави для представництва прокурора в суді.

В судовому засіданні встановлено, що цільове призначення орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки - сіножаті. Підставою для виникнення спору є порушення відповідачем умов договорів оренди землі, використання орендованих земельних ділянок не за цільовим призначенням. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 ЦК України, зокрема ч. 2 ст. 759 ЦК України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Але, при цьому, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються земельних ділянок та відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України є земельними відносинами, - при вирішенні питання про розірвання договорів оренди землі (дострокового припинення земельних відносин) слід враховувати вимоги Земельного кодексу України щодо дострокового припинення права відповідача користуватись орендованими земельними ділянками.

Відповідно до положень ст. 5 Земельного кодексу України, одним із основних принципів земельного законодавства є принцип забезпечення раціонального використання та охорони земель. Так, статтею 19 Земельного кодексу України визначено наступні категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статями 31, 33-37 Земельного кодексу України. Згідно із статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення є землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища. Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, як це передбачає стаття 13 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Згідно зі статтею 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Приписами статті 32 Закону України Про оренду землі унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі як це передбачає ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі . Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Частиною 5 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. За приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 Земельного кодексу України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання.

Статтею 37 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель. З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів. Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки. Виходячи з положень ст. 141 Земельного кодексу України, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного Кодексу.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації.

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка призначена для сіножаті, що підтверджується договором оренди земельної ділянки, укладеним 18 лютого 2019 року /а.с. 15-17/, державна реєстрація якого здійснена 01.04.2019 державним реєстратором Онуфріївської районної державної адміністрації Гришановим А.І., присвоєно номер запису про інше речове право 31011404 /а.с. 19/.

Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 у відповідності з актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 18.02.2019 /а.с. 21/.

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням встановлено з наданого позивачем акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №718-ДК/529/АП/09/01-20 від 04 серпня 2020 року /а.с. 22-23/, актом обстеження земельної ділянки №№718-ДК/465/АО/10/01-20 від 04 серпня 2020 року /а.с. 24-25/, протоколом про адміністративне правопорушення №718-ДК/0160/П/07/01-20 від 04 серпня 2020 року /а.с. 26-27/, постановою про накладення адміністративного стягнення №718-ДК/0160/По/08/01-20 від 04 серпня 2020 року /а.с. 28-29/ та приписом №№718-ДК/0212/Пр/03/01-20 від 04 серпня 2020 року /а.с. 31-32/.

Так, якщо в договорах оренди передбачено, що земельна ділянка надається для сіножаті, то ведення на ній будь-якої іншої сільськогосподарської діяльності (товарного сільськогосподарського виробництва) не допускається та може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку через порушення істотних умов договору. Такі висновки викладені у Постанові Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 473/4413/17 від 28.01.2019. Так при істотному порушенні умов договору оренди землі (нецільове використання земельної ділянки) для дострокового його розірвання за рішенням суду достатньо встановлення факту такого істотного порушення. А подальше його усунення не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов. Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 468/1498/17-ц від 22.01.2020.

Всупереч умовам договорів та чинного законодавства відповідач ОСОБА_1 здійснив розорення земельних ділянок, наданих в оренду, та засівання їх технічною сільськогосподарською культурою - соняшником. Даний факт сам по собі вказує, що відповідач в супереч умовам договорів оренди використовує надані в оренду земельні ділянки не за цільовим призначенням.

З матеріалів справи вбачається, що орендар без погодження з орендодавцем фактично змінив вид використання сільськогосподарських земель, тим самим порушив вимоги раціонального землекористування та одного з основних принципів державної політики у сфері охорони земель, передбаченого ст. 3 Закону України Про охорону земель - забезпечення охорони земель, як основного національного багатства Українського народу. Саме цим, перш за все, завдано шкоди власнику землі і саме за цим критерієм порушення договору є істотним. Вказаний факт визнаний самим орендарем ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція про сплату штрафу у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 170 грн. /а.с. 30/.

Згідно з п. ґ ч.1 ст. 141, ст. 143 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Аналогічні позиції висловлені в постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 468/1680/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 482/2288/18.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку відповідача мало місце неналежне виконання умов договорів, а саме нецільове використання орендованої земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору. Діяльність відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до земель для сіножаті, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимог використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, а тому вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди землі ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сіножаті використовував земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської культури, здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови укладеного договору оренди, суд прийшов до висновку про дострокове розірвання укладеного договору оренди землі, тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню у розпорядження органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення Онуфріївській селищній раді, якій вони передані у комунальну власність, а тому позовні вимоги прокурора в частині повернення земельної ділянки також підлягає задоволенню.

Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.09.2019 р. у справі № 623/2421/16-ц (провадження № 61-24009св18), від 28.01.2019 р. у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22.01.2020 р. у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06.04.2020р, у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Стаття 141 ЦПК України, яка регулює розподіл судових витрат між сторонами, передбачає, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову, на відповідача. Оскільки в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору в сумі 4540 грн., яка документально підтверджена платіжним дорученням № 1104 від 17.06.2021.

Керуючись ст. ст. 2-5, 7, 8, 10-13, 27-30, 76, 78, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3, 1342 га з кадастровим номером 3524686200:02:000:9046, укладений 18 лютого 2019 року між Попівською сільською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2019 за № 31011404.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 3, 1342 га з кадастровим номером 3524686200:02:000:9046, яка знаходиться за межами села Попівка Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 18 лютого 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень на р/р UA848201720343100001000004600, код ЄДРПОУ 02910025, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 січня 2022 року.

Суддя М.М. Лях