Ухвала

від 21.01.2022 по справі 391/797/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 січня 2022 року

м. Київ

справа № 391/797/20

провадження № 61-308ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу фермерського господарства Кривошея Л. Г. на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Кривошея Л. Г. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус Компаніївської державної нотаріальної контори Узлова-Айзіме Світлана Юріївна, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки ,

встановив:

31 грудня 2021 року фермерське господарство Кривошея Л. Г. (далі - ФГ Кривошея Л. Г. ) засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми .

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна .

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн).

Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350, 00 грн).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер , судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру , судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві заявляється одна вимога немайнового характеру (про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки) та одна вимога майнового характеру (про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.

До касаційної скарги заявником додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 3 632, 00 грн.

Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження вимоги немайнового характеру становить 1 816, 00 грн (2 270, 00 грн * 0,4 * 1 * 200%).

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги майнового характеру , оскільки неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, витребувати яке з чужого незаконного володіння просить позивач.

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження позовної вимоги майнового характеру , підтвердивши його розмір належними доказами (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, витребувати яке з чужого незаконного володіння просив позивач.

З огляду на зазначене, оскільки заявником до касаційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 3 632, 00 грн , то ФГ Кривошея Л. Г. слід доплатити різницю судового збору в частині вимоги майнового характеру, визначену заявником відповідно до вимог закону .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов 'язково наводитись у взаємозв 'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень .

Касаційна скарга ФГ Кривошея Л. Г. не відповідає зазначеним вимогам закону.

Так, заявник у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неповне з 'ясування обставин, що мають значення для справи, встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, проте ФГ Кривошея Л. Г. у тексті скарги чітко не визначає підставою касаційного оскарження судових рішеньпункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Натомість заявник лише посилається на частину третю статті 411 ЦПК України, якою передбачені підстави для скасування судового рішення, а не підстави касаційного оскарження.

Таким чином, у касаційній скарзі ФГ Кривошея Л. Г. відсутні посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також доплатити судовий збір .

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу фермерського господарства Кривошея Л. Г. на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов