Постанова

від 20.01.2022 по справі 2-539/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 січня 2022 року

м. Київ

справа № 2-539/10

провадження № 61-17454св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Надія Владиславівна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу головного державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеци Надії Владиславівни на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2020 року у складі судді Ємчука В. Е. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Рахівський РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) Булеци Н. В., заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у головного державного виконавця Рахівського РВДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Булеца Н. В. перебувало виконавче провадження за виконавчим листом Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/4 частині зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

27 травня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи за межі України. Цією постановою було встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена у повному обсязі та станом на 27 травня 2019 року відсутня. При намірі ОСОБА_1 перетину державного кордону України 09 жовтня 2019 року йому було відмовлено у такому перетині на пункті пропуску Львів про що начальником 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби Львів-аеоропорт Львівського прикордонного загону старшим лейтенантом Рибак Л. було винесено відповідне письмове рішення від 09 жовтня 2019 року, у якому вказано, що підставою для відмови в перетині ОСОБА_1 державного кордону України є наявність в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про існування обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України за рішенням РВ ДВС у Закарпатській області у виконавчому провадженні від 23 квітня 2018 року № 53328971.

ОСОБА_1 вважав, що державний виконавець порушив вимоги закону про вжиття своєчасних заходів для вилучення тимчасового обмеження щодо нього у праві виїзду за межі України з баз даних Державної прикордонної служби України.

Про факт порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався 09 жовтня 2019 року, коли його повідомили усно та письмово про існування у базах даних Державної прикордонної служби України заборони виїзду з України відносно нього.

З урахуванням зазначеного та зміни заявлених вимог, ОСОБА_1 просив суд задовольнити вимогу про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеци Н. В.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано безпідставністю головного державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеци Н. В. щодо невжиття належних заходів зі своєчасного скасування тимчасового обмеження боржника, встановленого 23 квітня 2018 року, не вжиття всіх належних заходів з своєчасного зняття з боржника заборони у праві виїзду за межі України .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу головного державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеци Н. В. залишено без задоволення. Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки головним державним виконавцем Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булецою Н. В. допущено неправомірну бездіяльність щодо невжиття заходів щодо своєчасного скасування тимчасового обмеження боржника, встановленого 23 квітня 2018 року, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості виїзду з України, чим порушено його законні права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року головний державний виконавець Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеця Н. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 2-539/10 із Рахівського районного суду Закарпатської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Головний державний виконавець Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеця Н. В. зазначає, що державний виконавець не має доступу до бази даних Державної прикордонної служби України в режимі перегляду чи отримання інформації щодо внесення чи вилучення з бази даних відомостей, про осіб, яким заборонено виїзд за кордон. У зв`язку із чим, на його думку, відповідальність за правильність внесення інформації до бази даних та вилучення з бази даних осіб, яким заборонено здійснювати виїзд за кордон, покладено на уповноважений орган Державної прикордонної служби України, який судами попередніх інстанцій до участі у справі не було залучено.

Вважає, що судами попередніх інстанцій помилково та неправильно застосовано норму закону, зокрема щодо порядку обміну інформацією та надсилання постанов, що стосується тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, у тому числі про скасування такого тимчасового обмеження, посилаючись на те, що інформація про особу боржника, стосовно якого діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, і яка надсилалась у паперовому вигляді на поштову адресу уповноваженого органу Державної прикордонної служби України, вилучається (знімається з контролю) з бази даних в аналогічному порядку шляхом надсилання державним виконавцем відповідної постанови для виконання у паперовому вигляді на поштову адресу уповноваженого органу Державної прикордонної служби України, оскільки норма, яка зобов`язує державного виконавця діяти у такий спосіб (тобто надсилати документи у паперовому вигляді) не існує.

Разом із цим головний державний виконавець Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеця Н. В. вважає, що заявником (боржником) не доведено, а судами попередніх інстанцій не обґрунтовано, що державний виконавець зобов`язаний був надіслати у паперовому вигляді поштовим зв`язком будь-які документи до Державної прикордонної служби України, що стосуються виконання постанов про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України, що відповідно не свідчить про бездіяльність.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_4 представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у головного державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В. перебувало виконавче провадження за виконавчим листом Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/4 частині зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В. від 23 квітня 2018 року ВП № 5332897, встановлено громадянину України ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до сплати суми заборгованості по аліментах у повному обсязі. Разом із цим постановлено після закінчення строку для оскарження, постанову направити для організації виконання до Державної прикордонної служби України, та яка була направлена 25 травня 2018 року в паперовому вигляді на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України засобами поштового зв`язку.

Постанова державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В. від 23 квітня 2018 року ВП № 5332897 винесена без застосування автоматизованої системи виконавчого провадження та з використанням кваліфікованого електронного підпису не була передана через вказану систему до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України.

15 листопада 2018 року головним державним виконавцем Рахівського державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В. вдруге винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка після реєстрації державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження, з використанням кваліфікованого електронного підпису була передана через вказану систему до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України.

Постановою державного виконавця Рахівського РВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеца Н. В. від 27 травня 2019 року встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена у повному обсязі та станом на 27 травня 2019 року відсутня, а тому скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України, яке було встановлено постановою про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 15 листопада 2018 року.

09 жовтня 2019 року при перетині державного кордону України на пункті пропуску Львів боржнику ОСОБА_1 відмовлено у перетині кодону, про що начальником 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби Львів-аеоропорт Львівського прикордонного загону старшим лейтенантом Рибак Л. було винесено відповідне письмове рішення від 09 жовтня 2019 року, у якому вказано, що підставою для відмови в перетині ОСОБА_1 державного кордону України є наявність в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про існування обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України за рішенням Рахівського РВДВС у Закарпатській області у виконавчому провадженні від 23 квітня 2018 року № 53328971.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із частиною першою та пунктом першим частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 71 Закону України Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

За змістом абзаців першого та третього пункту 6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев`ятої статті 71 Закону України Про виконавче провадження , - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України Про виконавче провадження , які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України Про виконавче провадження , припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України (частина перша статті 8 Закону України Про виконавче провадження ).

У пункті 2 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 (далі - положення № 2432/5), визначено, що автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до пункту 2 положення № 2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Згідно з пунктом 4 положення № 2432/5 постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі, забороняється.

У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Пунктом 5 порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого Наказами Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України 30 січня 2018 року № 256/5/65 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 лютого 2018 року за № 133/31585) (далі - порядок № 256/5/65), передбачено, що інформацію про особу, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, уповноважений орган Державної прикордонної служби України вилучає (знімає з контролю) з бази даних у разі, зокрема, винесення постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Вказаний Порядок розроблено з метою узгодження дій органів та осіб, які відповідно до закону здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України у разі застосування щодо осіб заходів тимчасового обмеження у праві виїзду з України або заборони в`їзду в Україну з використанням відповідної бази даних Державної прикордонної служби України (далі - база даних) і є обов`язковим для органів Державної прикордонної служби України та для органів Державної виконавчої служби.

Наказом Міністерства юстиції України від 20 березня 2019 року № 890/5/198 внесено зміни до пункту 3 розділу IV Порядку № 256/5/65, а тому у зв`язку із переходом у березні 2019 року на електронний документообіг, інформація про особу боржника, стосовно якого діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, і яка була передана за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження з використанням кваліфікованого електронного підпису, вилучається (знімається з контролю) з бази даних в аналогічному порядку шляхом передачі безпосередньо державним виконавцем відповідної постанови з використанням електронного цифрового підпису за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

У той же час, інформація про особу боржника, стосовно якого діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, і яка надсилалась у паперовому вигляді на поштову адресу уповноваженого органу Державної прикордонної служби України, вилучається (знімається з контролю) з бази даних в аналогічному порядку шляхом надсилання державним виконавцем відповідної постанови для виконання у паперовому вигляді на поштову адресу уповноваженого органу Державної прикордонної служби України.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що державний виконавець Булеца Н. В. в межах виконавчого провадження № 53328971 винесла дві постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі: від 23 квітня 2018 року та 15 листопада 2018 року, які внесені до бази даних Державної прикордонної служби України, а після погашення боржником ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі і відсутності заборгованості станом на 27 травня 2019 року, головним державним виконавцем Булеца Н. В. винесено постанову від 27 травня 2019 року про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, яке нею було встановлено постановою від 15 листопада 2018 року, натомість тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 , яке встановлене постановою від 23 квітня 2018 року, залишилось не вилученим з баз даних Державної прикордонної служби України, та продовжувало існувати до винесення державним виконавцем постанови від 10 жовтня 2019 року про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, дійшов правильного висновку про те, що державним виконавцем Булеца Н. В. допущено неправомірну бездіяльність щодо невжиття належних заходів зі своєчасного скасування тимчасового обмеження боржника, встановленого 23 квітня 2018 року, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості виїзду з України, чим порушено його законні права, та обґрунтовано задовольнив подану скаргу.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм Закону України Про виконавче провадження та ЦПК України, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу головного державного виконавця Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Булеци Надії Владиславівни залишити без задоволення.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

О. В. Білоконь

О. М. Осіян