Ухвала

від 21.01.2022 по справі 185/3976/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 січня 2022 року

м. Київ

справа № 185/3976/20

провадження № 61-21258ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М. , Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства Агрофірма Старт на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, якою це рішення залишено без змін, в справі за позовом ОСОБА_1 до Вербківської сільської ради, третя особа - Приватне підприємство Агрофірма Старт , про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила встановити на свою користь постійний, безоплатний земельний сервітут, який полягає у праві проходу та проїзду на велосипеді, праві проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (асфальтована дорога) через земельну ділянку з кадастровим номером 1223584000:01:001:0887, яка належить Вербківській сільській раді, до земельної ділянки з кадастровим номером 1223584000:01:001:0902, згідно з наданим планом частини земельної ділянки, на яку пропонується поширити право земельного сервітуту.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка (кадастровий номер 1223584000:01:001:0902) площею 1,1876 га, проїзд до якої можливо здійснити лише через суміжну земельну ділянку (кадастровий номер 1223584000:01:001:0887), яка належить відповідачу. 10 лютого 2020 року відповідачу було подано клопотання про встановлення безоплатного сервітуту, але Вербківська сільська рада відмовила їй, посилаючись на те, що можуть бути порушені права Приватного підприємства Агрофірма Старт (далі - ПП АФ Старт ) як орендаря земельної ділянки.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено на користь ОСОБА_1 постійний, безоплатний земельний сервітут, який полягає у праві проходу та проїзду на велосипеді, праві проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (асфальтована дорога) через земельну ділянку з кадастровим номером 1223584000:01:001:0887, яка належить Вербківській сільській раді, до земельної ділянки з кадастровим номером 1223584000:01:001:0902.

У грудні 2020 року ПП АФ Старт звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, в задоволенні заяви ПП АФ Старт відмовлено.

24 грудня 2021 року ПП АФ Старт подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року, ухвалу цього суду від 24 лютого 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зобов`язавши здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП АФ Старт на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, якою ця ухвала залишена без змін.

Вивчивши касаційну скаргу в частині оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, якою це рішення залишене без змін, і додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту. Відповідачем і власником земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, є орган місцевого самоврядування - Вербківська сільська рада, яка не заперечувала проти задоволення позову.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2020 року відкрито провадження в цій справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року вбачається, що апеляційна скарга ПП АФ Старт була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. В резолютивній частині вказаної постанови зазначено про те, що вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку ПП АФ Старт мотивувало тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для нього виняткове значення. Крім цього, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, так як вона пов`язана з розглядом земельних правовідносин. Земельні спори є категорією складних справ, які потребують всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. В цій справі необхідно було надати специфічні докази існування проїзду до земельної ділянки позивача. В оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 березня 2020 року у справі № 383/153/17.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судова практика щодо розгляду справ за подібних правовідносин є сталою, а касаційна скарга ПП АФ Старт не містить посилань на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що б вказувало на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції питання, відповідь на яке, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми .

Доводи заявника про неврахування судами правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 березня 2020 року у справі № 383/153/17, не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній справі встановлені обставини, які не є подібними до обставин, встановлених судами попередніх інстанцій в цій справі. Так, у справі № 383/153/17 встановлено, що позивач не довів неможливість облаштування проїзду до земельної ділянки, на якій розташоване належне йому складське приміщення, у будь-який інший спосіб, крім шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача. Натомість в цій справі судами попередніх інстанцій встановлено неможливість облаштування іншого проїзду до земельної ділянки позивача, ніж той, що проходить через земельну ділянку, належну відповідачу. Крім цього, вказана обставина була визнана відповідачем.

Аргументи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Оцінка судом винятковості справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин в такій скарзі.

Тому формальне зазначення ПП АФ Старт у касаційній скарзі про те, що справа має для нього виняткове значення, не є обґрунтуванням підстав, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Доводи заявника також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії малозначних. Як зазначено вище, в резолютивній частині ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2020 року зазначено про те, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не свідчить про віднесення цієї справи до категорії малозначних. Про те, що справа є малозначною, зазначив суд апеляційної інстанції, і Верховний Суд погоджується з таким висновком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів .

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП АФ Старт на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року у справі необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ПП АФ Старт про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Агрофірма Старт на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, якою це рішення залишено без змін, в справі за позовом ОСОБА_1 до Вербківської сільської ради, третя особа - Приватне підприємство Агрофірма Старт , про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко