Ухвала

від 21.01.2022 по справі 172/12/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/12/22

Провадження № 2-з/172/4/22

У Х В А Л А

21.01.2022 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області

Битяк І.Г., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Васильківської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Васильківської селищної ради, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання заповіту нікчемним.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 5,906 га кадастровий номер 1220787700:01:002:0008, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Вказує, що позивачкою ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 оспорюється законність і дійсність заповіту, який нібито складений померлим ОСОБА_3 за життя. Заповіт складено на іншу особу, хоча за життя ОСОБА_3 говорив, що все його майно після смерті належатиме дітям. У сільській раді заповіт від імені померлого не посвідчувався. Тому у позивачки виникли сумніви у правомочності заповіту, в результаті чого вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав на спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

На підставі ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи та відповідно до ч. 6 цієї статті суд постановляє ухвалу про забезпечення позову із зазначенням виду забезпечення позову і підстав його обрання.

Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії .

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що мета забезпечення позову саме й полягає в недопущенні вчинення дій, направлених на ускладнення виконання можливого рішення суду. При цьому надання доказів того, що ще не сталося, та з метою унеможливлення чого суд й застосовує заходи забезпечення, є неможливим.

При вирішенні такого питання суд має враховувати, чи дійсно між сторонами є спір, та чи наявна у сторони можливість вчинення таких дій, направлених на уникнення реального виконання рішення суду.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Враховуючи предмет позову ОСОБА_2 , наведені представником заявника докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача саме як спадкоємця, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника заявника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154, ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В

1. Заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 5,906 га кадастровий номер 1220787700:01:002:0008, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Павлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, до набрання рішенням суду у справі № 172/12/22 (провадження № 2/172/9/22) законної сили.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

4. Копію ухвали направити уповноваженим органам для виконання.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г. Битяк