Ухвала

від 30.12.2021 по справі 686/23567/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23567/19

Провадження № 1-кс/686/12705/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,з участю ініціатора клопотання адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019240000000189,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в інтересах ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просив скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.07.2020 року у кримінальному провадженні № 62019240000000189 на автомобіль «Ford Fusion», 2016 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , згідно з технічним паспортом НОМЕР_3 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що 02.07.2020 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду було накладено арешт на вищезазначений автомобіль з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.

Вилучений у ОСОБА_5 автомобіль не відповідає критеріям речового доказу, оскільки ОСОБА_5 не зберігала у ньому та не перевозила підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку, або з метою збуту будь-яких підакцизних товарів і не надавала свій автомобіль у користування іншим особам для зазначеної мети. Вказує, що обшук в автомобілі був проведений незаконно, оскільки ухвалою суду дозвіл на відшукання та вилучення автомобіля не надавався.

Вказує, що жодній особі до цього часу не було повідомлено про підозру, ОСОБА_5 злочину не вчиняла, а тому автомобіль незаконно перебуває у володінні органу досудового розслідування та зберігається в неналежних умовах, що призводить до його псування. В зв`язку з цим просить скасувати арешт, накладений на автомобіль.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила з тих підстав, що вилучений автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №62019240000000189 від 14 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.199, ч.1 ст.204 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 02.07.2020 було накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Ford Fusion», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

На сьогодні досудове розслідування здійснюється СУ ГУНП у Хмельницькій області.

Як встановлено слідчим суддею, однією з підстав накладення арешту було те, що автомобіль відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України, є знаряддям кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що обшук в транспортному засобу вже було проведено ще 30.06.2020.

Слідчий суддя зазначає, що орган досудового розслідування протягом тривалого часу, з 30.06.2020 мав можливість та був зобов`язаний оглянути транспортний засіб та встановити чи обладнаний автомобіль тайниками, оскільки мотивуючи накладення арешту (ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.07.2020) слідчий посилався саме на те, що ОСОБА_6 серед іншого здійснює транспортування підакцизних товарів (тютюнових виробів), оклеєних марками акцизного податку, що не відповідають встановленому зразку, у спеціально обладнаних тайниках.

Водночас, заявляючи клопотання про скасування арешту, ОСОБА_5 стверджує, що автомобіль вона не переобладнувала і не змінювала його конструкцій з метою використання у протиправній діяльності.

Окрім того, згідно протоколу обшуку ПЕТ-пляшка, частково заповнена рідиною з запахом тютюну була вилучена ззаду пасажирського сидіння, а чотири пластикових банки вагою один кілограм, у яких зі слів ОСОБА_6 міститься кальянний тютюн, вилучено із багажника автомобіля (т.4 а.с.269-273), тобто не у спеціально обладнаних тайниках.

Однак, подальшого огляду автомобіля, незважаючи на час, що минув з дати вилучення автомобіля (півтора року) з метою перевірки висловлених органом досудового розслідування припущень, які були доречними станом на момент накладення арешту на автомобіль, здійснено не було.

Разом з цим, під час розгляду клопотання встановлено, що власником транспортного засобу є ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні та причетність якої до вчинення протиправної діяльності не перевіряється, до того ж її навіть не було допитано по справі в якості свідка.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак такий строк має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

При цьому, приймаючи рішення, слідчий суддя враховує ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як стороною обвинувачення не представлено слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження,

Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_5 як добросовісного власника майна, оскільки прокурором не доведено необхідності подальшого тривалого утримання транспортного засобу під арештом та не зазначено, які додаткові відомості може містити на собі вилучений транспортний засіб.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 ст.132КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба відпала, оскільки жодних доказів, які б спростовували аргументи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом, і завданням цього кримінального провадження,зважаючи на обставини справи, тривалість проведення досудового розслідування та не проведення жодних слідчих дій із автомобілем, що, в свою чергу, призводить до порушення права власника на користування та розпорядження ним, а також відсутність обставин, які б вказували, що у разі скасування арешту, такий автомобіль може бути знищений чи прихований, слідчий суддя вважає, що потреба в застосуванні подальшого арешту майна відпала.

Слідчий суддя вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3ст.132 КПК України.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність скасування арешту, оскільки вказане обтяження не перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому.

Разом з тим, вважаю, що посилання представника ОСОБА_5 на те, що обшук в автомобілі був проведений незаконно є неспроможними, оскільки спростовуються ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.07.2020, якою надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , який був фактично проведений 30.06.2020.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019240000000189 задовольнити.

Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.07.2020 року у кримінальному провадженні №62019240000000189 на автомобіль «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 04.01.2022.

Слідчий суддя

Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1