Постанова

від 22.12.2021 по справі 303/5832/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/5832/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 грудня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., БИСАГИ Т.Ю.

за участю секретаря БОЧКО Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/5832/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Верхньокоропецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Закарпатській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на землю та знесення самочинно збудованих будівель , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2018 року, повний текст якого складено 21 грудня 2018 року, головуючий суддя Довжанин В.М., -

встановив:

11.10.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , зазначила третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Лалівську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області та Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Закарпатській області і мотивувала позов таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 і відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 14.09.2016 вона стала правонаступником земельної ділянки з кадастровим номером 2122785001:02:001:0008, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, площею 1,1278 га, розташованої за адресою: с. Лалово, Мукачівського району, та земельної ділянки з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 площею 0,1200 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: с. Лалово, Мукачівського району.

Відповідач ОСОБА_2 без погодження із позивачкою як власником земельних ділянок, без оформлення права оренди, самовільно та в порушення вимог закону розмістив на її земельних ділянках будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої систематично зливає фекалії та інші забруднюючі суміші на її територію, чим спричиняє значну шкоду, а саме погіршує поверхневий ґрунтовий покрив. Крім того, земля погіршується і через відсутність резервуарів по змиву відходів із діючого кафе відповідача, відходи від роботи кафе скидаються на її землі.

Факт наявності постійних несанкціонованих стоків підтверджується висновком Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Так, 04.10.2017 працівниками цієї Інспекції перевірено кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому здійснює діяльність підприємець ОСОБА_2 , під час візуального обстеження території виявлено септик-відстійник, в якому наявні 2 труби, одна з яких виведена в бік сусідньої земельної ділянки, а також виявлено відстійну яму, в яку відведено стічні господарсько-побутові води від діяльності кафе, відведення стічної води від лазні-сауни відсутнє.

Підприємця ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП із накладенням штрафу та видано припис щодо ліквідації відвідної труби, направленої в бік сусідньої ділянки.

На території земель позивачки окрім бані розташовані й інші будівлі, які порушують межі належних їй ділянок. Так, згідно проведеної геодезичної зйомки та винесення в натурі меж належних їй земельних ділянок з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007, 2122785001:02:001:0008 та здійснення геодезичних замірів місця знаходження будівель та споруд, які належать ОСОБА_2 , встановлено ряд грубих порушень землекористування. Згідно горизонтального плану земельної ділянки, виготовленого спеціалістами ДП Закарпатгеодезцентр , за результатами проведених робіт встановлено, що ОСОБА_2 самовільно використовує без погодження із позивачкою земельну ділянку загальною площею 0,0208 га, з яких 0,0033 га із земельної ділянки з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 та 0,0175 га із земельної ділянки з кадастровим номером 2122785001:02:001:0008.

Факт самовільної побудови відповідачем будівель та споруд на земельній ділянці позивачки підтверджується приписом Управління ДАБІ у Закарпатській області. Це Управління у листі від 28.08.2017 №1007-1.18/1101 зазначило, що посадовою особою органу державного контролю 15.02.2017 з виїздом за адресою: с. Лалово, автодорога Куровичі-Мукачево (поворот в напрямку с. Пістрялово) проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт і ним установлено факт самовільного будівництва, складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушення вимог містобудівного законодавства з терміном виконання до 31.12.2017.

За результатами проведеної перевірки ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ст. 96 ч. 7 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, ґрунтуючись на нормах ЦК України та ЗК України щодо захисту прав власника земельних ділянок, з метою усунення перешкод у здійсненні її права власності позивачка ОСОБА_1 просила:

усунути їй перешкоди в користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 та 2122785001:02:001:0008 шляхом відновлення становища даних земельних ділянок, яке існувало до порушення, а саме: знесення самочинно збудованих будівлі Баня та 4-х бесідок гр-ном ОСОБА_2 за його рахунок та

зобов`язати ОСОБА_2 вжити заходи щодо припинення зливу відходів, які утворюються внаслідок його діяльності, на територію земельних ділянок з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007, 2122785001:02:001:0008.

Судові витрати позивачка просила покласти на відповідача.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18.12.2018 у позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості та недоведеності, зокрема, з того, що належні йому земельні ділянки ОСОБА_2 набув відповідно до закону, а чиним рішенням суду визнано за ним право власності на об`єкти нерухомості і це право підлягає захисту.

Позивачка ОСОБА_1 оскаржила рішення суду як незаконне та необґрунтоване. Доводи скарги зводяться до таких.

Суд не врахував норми законодавства щодо захисту порушених прав позивачки як власника земельних ділянок, частину з яких (0,0033 га і 0,0175 га) захоплено відповідачем, тоді як ці обставини були встановлені в судовому засіданні та не були спростовані.

Відповідні роботи із виготовлення ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок були проведені ТОВ Трегер із порушенням установлених вимог, зокрема, безпідставно було взято до уваги зміну планового розміщення земельних ділянок позивачки.

Позивачка не надавала згоди на зміну меж своїх земельних ділянок, на зменшення їх площ, їй не була встановленим порядком надіслана інформація про виправлення технічних помилок у відомостях про її земельні ділянки.

Стосовно вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, які полягають у забрудненні їх стічними водами, то суд залишив поза увагою відсутність доказів про влаштування відповідачем каналізаційної системи для стічних вод від лазні-сауни, влаштування резервуару для приймання стічних вод з кухні та мийки кафе при тому, що за такі порушення ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності.

Сторона просить рішення суду скасувати, позові - задовольнити.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.08.2021 залучено Верхньокоропецьку сільську раду Мукачівського району Закарпатської області до участі в справі як правонаступника Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за апеляцією за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 15, 27, 31, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред`явлення позову, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції та апеляційного розгляду справи:

кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;

сторони в цивільних відносинах є юридично рівними, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 14, 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 20, 21, 316-319, 321, 328, Глави 29, ст. 396 ЦК України, ст.ст. 78-81, 90, 95, 152, 155 ЗК України, інших норм законодавства, право власності на землю та/або право землекористування, набуваються в порядку, передбаченому законом, правомірність набуття цих прав, оскільки протилежне прямо не випливає із закону або не встановлено судом, презюмується; власник земельної ділянки і землекористувач вправі вимагати захисту свого права, усунення будь-яких порушень у його здійсненні.

Тож право власника земельної ділянки та/або землекористувача на пред`явлення відповідних вимог не може заперечуватися як таке, що, однак, не звільняє від обов`язку пред`явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.

Встановлено, що згідно зі Свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Перестою Я.О. 14.09.2016, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельних ділянок, розташованих за адресою: с. Лалово, Мукачівського Району Закарпатської області, що належали її чоловікові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :

з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 площею 0,1200 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (свідоцтво за реєстровим № 2091);

з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 площею 1,1278 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства (свідоцтво за реєстровим № 2092) (а.с. 7, 8 т. 1).

У Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 зареєстрована з 26.03.2007, земельна ділянка з кадастровим номером 2122785001:02:001:0007 зареєстрована з 05.11.2009, право власності ОСОБА_1 на ці земельні ділянки зареєстроване 14.09.2016 (а.с. 10, 12-22 т. 1).

07.07.2005 Лалівська сільська рада уклала з ОСОБА_2 договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 0,0694 га у с. Лалово біля автодороги Мукачево-Куровичі на 5 років для комерційного використання, в договорі зафіксовано, що на земельній ділянці знаходиться будівля кафе площею 0,0031 га, договір зареєстровано 07.07.2005 у Мукачівському РВ ЗРФ ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України за № 0405070700028 (а.с. 199-202 т. 1).

У Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером № 2122785001:02:001:0004 площею 0,0694 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі зареєстрована з 26.02.2007, власником ділянки вказано ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЗК № 007879 на право власності на земельну ділянку, виданого 26.02.2007 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу 17.07.2006 за реєстровим № 1384 (а.с. 195-198, 208 т. 1).

22.02.2018 Лалівська сільська рада Мукачівського району прийняла рішення № 237 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер № 2122785000:10:105:0003, площею 0,0181 га, в оренду ОСОБА_2 ; надано в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку в с. Лалово, Мукачівського району на автодорозі Мукачево-Куровичі, поворот на с. Пістрялово строком на 49 років для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування (а.с. 183 т. 1).

01.03.2018 Лалівська сільська рада уклала з ОСОБА_2 договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий номер № 2122785000:10:105:0003, площею 0,0181 га на 49 років (а.с. 174-181 т. 1). Державна реєстрація права оренди земельної ділянки була проведена 03.03.2018 (а.с. 187 т. 1).

02.11.2018 Лалівська сільська рада уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер № 2122785000:10:105:0003, площею 0,0181 га, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В. за реєстровим № 2812 (а.с. 170-172 т. 1). Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку була проведена 02.11.2018 (а.с. 169 т. 1).

У справі містяться документи та матеріали, на які в якості доказів порушення її цивільних (земельних) прав посилалася ОСОБА_1 , а саме:

лист Управління ДАБІ у Закарпатській області від 28.08.2017 № 1007-1.18/1108, в якому зазначено, що за зверненням ОСОБА_1 . Управління провело 15.02.2017 позапланову перевірку року з виїздом на місце за адресою: с. Лалово, автодорога Куровичі-Мукачево (поворот в напрямку с. Пістрялово), за результатами якої складено акт, протокол про адміністративне правопорушення, видано припис про усунення порушення вимог законодавства з терміном виконання до 31.12.2017 та притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч. 7 КУпАП (а.с. 29-30 т. 1);

лист ДП Закарпатський геодезичний центр від 14.11.2017 № 556 із додатком, в якому зазначено, що згідно адвокатського запиту від 07.08.2017 № 9 у серпні було виконано винос у натуру земельних ділянок з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008;

за наявною інформацією в ДП Закарпатгеодезцентр обмінні файли на ці ділянки у форматі in4 виконані у 2008 році, однак, на початку 2016 року в обмінних файлах цих ділянок виконавцем робіт були виявлені технічні помилки в плановому розміщенні;

тому ТОВ ТРЕГЕР у березні 2016 року змінило планове розміщення вказаних вище ділянок, а працівники ДП Закарпатгеодезцентр винесли в натуру земельні ділянки станом на 2008 рік (а.с. 83, 84 т. 1);

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений 08.05.2018 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, в якому зазначено, зокрема, що:

належні ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008 межують із земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 0,0694 га, кадастровий номер 2122785001:02:001:0004, яку він використовує з листопада 2005 року для обслуговування кафе, за договором оренди земельної ділянки від 07.07.2005 передача земельної ділянки здійснювалася під час розробки проекту відведення на підставі дозволу Лалівської сільської ради від 02.09.2004 за №135/02-11;

у відділі Держгеокадастру в Мукачівському районі наявна технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122785001:02:001:0004, у якій є Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2006;

на даний час ОСОБА_2 використовує вказану земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №007879 від 26.02.2007;

земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, на ній розташовані будівля кафе та літні бесідки; ділянка обгороджена по периметру;

ОСОБА_2 стверджує, що будівля та огорожа знаходяться в межах його земельної ділянки;

також земельні ділянки ОСОБА_1 межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122785000:10:105:0003 площею 0,0181 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, якою користується за вказаним цільовим призначенням ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 01.03.2018, проект відведення для якого розроблявся на підстав рішення Лалівської сільської ради від 05.04.2016 за № 67, цей проект затверджений рішенням Лалівської сільської ради від 22.02.2018 № 237;

станом на 07.05.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 2122785001:02:001:0007 і 2122785001:02:001:0008 по периметру не обгороджені, межові знаки, які б показували в натурі (на місцевості) замкнуті контури земельних ділянок, відсутні;

щодо зміщення земельних ділянок ОСОБА_1 директор ДП Закарпатгеодезцентр у листі від 14.11.2017 № 556 надав інформацію, що обміні файли на земельні ділянки у форматі in4 виконані у 2008 році, однак на початку 2016 року в обмінних файлах земельних ділянок виконавцем робіт були виявлені технічні помилки в плановому розміщенні; ТОВ ТРЕГЕР у березні 2016 року змінило планове розміщення вказаних ділянок, а працівники Закарпагеодезцентр винесли в натуру земельні ділянки станом на 2008 рік; за належне виконання документації із землеустрою несуть відповідальність розробники документів;

для виявлення переносу земельних ділянок потрібно встановити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с. 136-138 т. 1);

схематичні матеріали щодо, відповідно до правової позиції позивачки, накладання, зміщення в плані земельних ділянок, внаслідок чого певні належні відповідачу об`єкти знаходяться на її земельних ділянках (а.с. 26, 27, 84, 210-213 т. 1).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 за позовом ОСОБА_2 до Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові споруди - прибудову до кафе літ. А' , лазню-сауну літ. Б, склад літ. Г, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 205-207 т. 1).

На підставі цього рішення суду ОСОБА_2 23.01.2017 зареєстрував своє право власності на, як зазначено у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2017 № 105157858, кафе, лазню-сауну, до складу яких входять кафе, лазня-сауна, прибудова, вбиральня, три навіси, альтанки, мангал, склад, споруди і мощення, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 209 т. 1).

ОСОБА_1 у порядку ст. 352 ч. 1 ЦПК України як особа, яка не брала участі в справі, в якій суд вирішив питання про її права, обов`язки та інтереси, оскаржила заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 як незаконне та необґрунтоване.

У зв`язку з цим ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.04.2019 провадження в справі, що розглядається, було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 за позовом ОСОБА_2 до Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно, позаяк чинність заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 має істотне значення для вирішення по суті справи № 303/5832/17; заочне рішення суду від 29.09.2017 слугувало обґрунтуванням правової позиції сторони та було покладене в основу рішення суду в цивільній справі № 303/5832/17, а в тій іншій справі правомірність зведення певних будівель, можливість визнання права власності на них та відповідні обставини є предметом доказування, тому результат вирішення справи № 303/5291/17 матиме значення для вирішення цивільної справи, що розглядається (а.с. 19-22 т. 2).

Під час апеляційного провадження в справі № 303/5291/17 суд вжив усіх можливих заходів із метою всебічного з`ясування обставин, що мають значення в справі (щодо взаємного розташуванням суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , розташування на земельних ділянках майнових об`єктів тощо), сприяння учасникам процесу в реалізації їхніх процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків: витребував усі наявні документи і матеріали, призначив судову інженерно-технічну експертизу, вирішив усі клопотання експерта і т.ін. Мотиви апеляційного суду наведені у відповідних судових рішеннях, доступних у мережі Internet за посиланнями на Єдиний державний реєстр судових рішень, у тому числі, на ухвалу апеляційного суду від 30.08.2019 про призначення судової інженерно-технічної експертизи ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/83950065 ). Однак, апелянт у справі № 303/5291/17 ОСОБА_1 не оплатила проведення ініційованої нею ж судової експертизи.

Чинною ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14.07.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 закрито (посилання в мережі Internet на ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/98469628 ), судом встановлено, що апелянт ОСОБА_1 не довела в належний процесуальний спосіб ані факту порушення її цивільного права, ані підстав для його захисту, не довела наявності в неї права апеляційного оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017, доказів про те, що таким вирішувалося питання про її цивільні права та обов`язки в справі немає, належних підстав стверджувати, що такі права і обов`язки у ОСОБА_1 існували на відповідний час, існують на час розгляду справи за апеляцією і щодо таких прав і обов`язків є належні та допустимі докази, наразі немає, отже, суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов`язки ОСОБА_1 .

Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ст. 82 ч.ч. 3, 4 ЦПК України).

За таких умов обставини, встановлені заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2017 у справі № 303/5291/17 щодо ОСОБА_2 , не спростовані та не підлягають повторному доказуванню, а набуття права власності на відповідне майно не може вважатися неправомірним. У тому числі, наразі відсутні встановлені в передбаченому законом порядку та доведені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами обставини, якими б підтверджувався факт порушення розташуванням земельних ділянок ОСОБА_2 та/або розміщеним на них майном цивільних (земельних) прав позивачки ОСОБА_1 , яка виконала свої процесуальні обов`язки та реалізувала свої процесуальні права вільно, на власний розсуд і не довела відповідних обставин.

Відтак ОСОБА_1 не довела вимогу про усунення перешкод у користуванні її земельними ділянками шляхом знесення самочинно збудованих ОСОБА_2 будівель за його рахунок, доводи апеляції не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині із задоволенням такої вимоги.

Стосовно вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 вжити заходи щодо припинення зливу відходів, які утворюються внаслідок господарської діяльності на його земельних ділянках, на територію належних ОСОБА_1 земельних ділянок апеляційний суд враховує таке.

Позивачка вказувала, що з розташованих на земельних ділянках відповідача кафе і лазні-сауни зливаються на належні їй земельні ділянки фекалії та інші забруднюючі суміші, чим їй завдається шкода і за це відповідач притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП, йому видавався припис про усунення порушення.

Листом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 09.10.2017 № 2179/02, адресованим представнику позивачки адвокату Грицаку В.А., повідомлено, що за її скаргою 04.10.2017 був здійснений виїзд на місце: с. Лалово Мукачівського району, де було проведено позапланову перевірку та було встановлено, що:

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює діяльність з обслуговування кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 , поворот в напрямку с. Пістрялово);

територія кафе включає споруду кафе, господарські споруди, альтанки, споруду лазні-сауни (не готову до експлуатації);

під час проведення перевірки підприємцем представлено договір від 04.09.2017, укладений з ПП ОСОБА_4 на термін до 03.09.2018, на предмет виконання робіт із планового вивезення рідких нечистот з об`єкта замовника (кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та товарно-транспортна накладна про вивезення рідних нечистот;

під час візуального обстеження території виявлено септик-відстійник, у якому наявні дві труби, одна з яких виведена в сторону сусідньої земельної ділянки;

у ході перевірки виявлено наявність відстійної ями, в яку відведено стічні господарсько-побутові води від діяльності кафе, відведення стічної води від лазні-сауни відсутнє;

з метою усунення порушення підприємцю видано припис щодо ліквідації відвідної труби, направленої в сторону сусідньої ділянки;

за виявлене порушення фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 0,850 тис. грн (а.с. 28 т. 1).

Таким чином, порушення порядку відведення нечистот від об`єктів, належних ОСОБА_2 і розташованих на його земельних ділянках, на земельні ділянки ОСОБА_1 мало місце, щодо порушника вживалися заходи реагування, ці обставини не спростовувалися відповідачем і мають своє документальне підтвердження.

Власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, хоча б такі і не були пов`язані з позбавленням права володіння майном; власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) та зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них; власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 13 Конституції України, ст. 319 ч.ч. 2, 4, 5, ст. 391 ЦК України, ст. 103 ч.ч. 1, 3, ст. 104, ст. 152 ч.ч. 1, 2, ч. 3 п.п. б , д ЗК України).

Суд першої інстанції викладеного вище не врахував і не вмотивував своє рішення в частині відмови в цій вимозі позову. Водночас беручи до уваги наявні в справі докази та результат виконання позивачкою обов`язку доказування, цю вимогу належить задовольнити саме в тих конкретних межах і формулюванні, для яких є документальне підтвердження, не допускаючи неконкретного та розширеного формулювання, для якого належних і достатніх підстав немає. У відповідній частині доводи апеляції обґрунтовані.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги позову про усунення позивачці перешкод у здійсненні права власності на землю шляхом припинення зливу стічних вод на належні їй земельні ділянки скасувати, цю вимогу задовольнити частково, зобов`язавши відповідача ліквідувати (демонтувати) відвідну трубу, виведену з септика-відстійника в бік суміжної земельної ділянки позивачки, в іншій частині в цій вимозі позову, а також в задоволенні інших вимог апеляційної скарги відмовити, рішення суду на підставі ст. 375 ЦПК України залишити без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,

рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2018 року в частині відмови в задоволенні вимоги позову про усунення ОСОБА_1 перешкод у здійсненні права власності на землю шляхом припинення зливу стічних вод на належні їй земельні ділянки скасувати,

цю вимогу позову задовольнити частково, зобов`язавши ОСОБА_2 ліквідувати (демонтувати) відвідну трубу, виведену з септика-відстійника в бік суміжної земельної ділянки позивачки,

в іншій частині в цій вимозі позову, а також в задоволенні інших вимог апеляційної скарги відмовити, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 5 січня 2022 року.

Судді