Постанова

від 20.01.2022 по справі 462/3056/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3056/21 Головуючий у 1 інстанції: Пилип"юк Г.М.

Провадження № 22-ц/811/2864/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова в складі судді Пилип`юк Г.М. від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будлекс про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 02 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будлекс про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги визнав неподаною і повернув позивачу .

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового рішення про невиконання мною вимог ухвали про усунення недоліків, відтак вважає, що наявні усі підстави для скасування оскаржуваної ухвали.Зазначає, що ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 07 травня 2021 р. залишено його заяву без руху та надано строк для усунення недоліків - оплати судового збору на протязі п`яти днів з моменту отримання ухвали. Зазначає, що вказану ухвалу суду він отримав 25 травня 2021 року, відповідно останній день встановленого судом строку припадав на неділю 30 травня. Враховуючи наведене, у понеділок 31 травня 2021 року він повністю сплатив судовий збір у розмірі, встановленому ухвалою суду, що підтверджується копіями квитанцій. Однак, незважаючи на своєчасне усунення ним вказаних судом недоліків, суддя Пилип`юк Г.М. 02 червня 2021 року винесла ухвалу, якою постановила вважати його позовну заяву до ТзОВ Будлекс про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги неподаною та повернути позивачу. Стверджує, що 03 червня 2021 р. він подав до Залізничного районного суду м. Львова заяву, у якій інформував суддю Пилип`юк Г.М. про усунення недоліків позовної заяви у строк, визначений судом. До заяви ним були додані оригінали двох квитанцій про оплату судового збору. Крім цього, просить врахувати, що закон не забороняє позивачу або заявнику скерувати повідомлення про виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків засобами поштового зв`язку. Враховуючи наведене, вважає, що суд повинен приймати рішення про повернення позовної заяви не раніше, чим через три дні після завершення процесуального строку, щоб забезпечити отримання кореспонденції, відправленою стороною у останній день строку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.3 ст.185, ч.13 ст.187 ЦПК України, виходив з того, що ухвалою від 07 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та вказано строк - протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали та які саме порушення вимог 177 ЦПК України позивачу слід усунути. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 27.05.2021 року, позивач ухвалу отримав 25.05.2021 р., в чому розписався в повідомленні, проте вказаних в ухвалі недоліків станом на 02.06.2021 року не усунув. У зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд дійшов до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Колегія суддів вважає, що такі висновки обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають.

5 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будлекс у якій просив:

- зобов`язати директора ТзОВ Будлекс внести зміни у трудову книжку шляхом скасування запису звільнено з посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України та здійснити запис звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України ;

- стягнути з ТзОВ Будлекс на його користь вихідну допомогу у розмірі 14184 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будлекс про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги, залишено без руху . Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали . Роз`яснено позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала обґрунтована тим, що заявлена позивачем позовна вимога про внесення зміни у формулюванні причин звільнення у трудовій книжці та стягнення вихідної допомоги не підпадає під вимоги, за які останнього може бути звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір, який відповідно до ставок, визначених ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , становить, враховуючи ціну позову, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн. Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру для фізичної особи складає 908,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а розмір судового збору за вимогу майнового характеру для фізичної особи складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 908,00 грн та не більше 11 350,00 грн. З огляду на викладене, суд вважав, що позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом подання до суду позову, який буде відповідати вимогам ст.177 ЦПК України. У відповідності до ч. 1ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

Вказана ухвала була отримана позивачем 25.05.2021 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення а.с.9).

Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 червня 2021 року позовну заяву визнано не поданою та повернуто позивачеві, у зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 3.06.2021 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали від 07 травня 2021 року подано квитанції про сплату судового збору від 31.05.2021 року та супровідного листа у якому він звертає увагу на те, що останній день строку, встановленого судом, припадав на неділю 30 травня, яка є вихідним днем, тому він оплатив судовий збір на наступний день в понеділок 31 травня.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду . Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що в ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 07 травня 2021 року суд першої інстанції, у порушення вищевказаних положень закону, а саме ст. 185 ЦПК України не зазначив точну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подання позовної заяви.

Окрім цього, у вказаній ухвалі судом першої інстанції не було роз`яснено позивачу порядок повідомлення суду про виконання вимог ухвали, а саме не вказано, що документи, які підтверджують сплату судового збору на виконання вимог ухвали необхідно у визначений строк подати до суду першої інстанції. Натомість, в ухвалі від 07.05.2021 року було повідомлено позивача лише про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали. Відповідно позивач не був у точний, відповідно до вимог процесуального закону, спосіб повідомлений належним чином про недоліки його позовної заяви та чіткий та конкретний спосіб їх усунення. Відповідно не міг до кінця, чітко та однозначно спланувати та спрогнозувати свої дії та дії суду, що призвело до його невизначеності та як наслідок власних домислів щодо виконання ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем 25.05.2021 року, відтак такий повинен був усунути недоліки позовної заяви до 30.05.2021 року. Оскільки останній день строку, встановленого судом, на усунення недоліків позовної заяви припадав на неділю 30 травня 2021, яка є вихідним днем, тому такий переноситься на перший робочий день 31.05.2021 року.

З матеріалів справи, також, як вказано вище, вбачається, що позивачем 31 травня 2021 року було оплачено судовий збір, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 13-14), відтак таким фактично, виходячи з буквального змісту ухвали, виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 07.05.2021 року у визначений судом строк.

Однак, враховуючи відсутність в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вимог, роз`яснень суду про надання суду квитанції про оплату судового збору у строк визначений в ухвалі, позивач повідомив суд про сплату судового збору за подання позовної заяви з наданням відповідних квитанцій лише 03.06.2021 року з власної ініціативи, помилково вважаючи, як вбачається із змісту апеляційної скарги, що суд самостійно, без отримання від нього квитанцій про сплату судового збору може перевірити надходження коштів на рахунок суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру аб о встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ( Perez de Raela Cavaniles v. Spain , Beles and others v. the Czech Republic , RTBF v. Belgium ).

Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, право на доступ до суду.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Зважаючи на вказане слід вважати, що оскаржувана ухвала постановлена передчасно без дотримання вимог закону, без з`ясування обставин, які підлягали з`ясуванню у даному випадку та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, яке повинно бути вирішене з повним та суворим дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, про які йшлося вище.

Вказаним слід визнати апеляційну скаргу обґрунтованою та задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 379 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 02 червня 2021 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 січня 2022 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді : Р.П. Цяцяк

М.М. Шандра