Постанова

від 18.01.2022 по справі 584/286/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м.Суми

Справа №584/286/21

Номер провадження 22-ц/816/133/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Сільськогосподарський споживчий кооператив Ярославна ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського споживчого кооперативу Ярославна

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 03 листопада 2021 року, постановлене у складі судді Данік Я.І. , у приміщенні Путивльського районного суду Сумської області,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сенченка Андрія Володимировича звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського споживчого кооперативу Ярославна (далі - ССК Ярославна ) про розірвання договору оренди землі.

Позов мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 1,8514 га, кадастровий номер 5923886300:05:001:0070, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Зазначена земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 08 січня 2008 року передана позивачем ССК Ярославна на 20 років зі сплатою 225 грн 68 коп. на рік.

Відповідач передбачені договором зобов`язання по сплаті орендної плати з 2017 року по 2020 рік не виконував.

Посилаючись на вказані обставини, просить розірвати договір оренди землі від 08 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ССК Ярославна , зареєстрований 09 січня 2008 року відділом Держкомзему Путивльського району у державному реєстрі земель за № 040863300144 та стягнути на його користь з відповідача судові витрати.

Путивльський районний суд Сумської області рішенням від 03 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив.

Розірвав договір оренди землі, укладений 08 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК Ярославна , зареєстрований 09 січня 2008 року відділом Держкомзему Путивльського району у державному реєстрі земель за № 040863300144.

Стягнув з ССК Ярославна на користь ОСОБА_1 908 грн в рахунок повернення витрат на сплату судового збору.

В апеляційній скарзі ССК Ярославна , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачка відмовилась від прийняття орендної плати (від прийняття належного виконання зобов`язання, запропонованого боржником), що вказує на прострочення кредитора.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків, які могли підтвердити вказані обставини.

Також суд залишив поза увагою, що позивачка уже демонструвала недобросовісну поведінку, спрямовану на припинення договірних відносин з кооперативом шляхом укладення договорів з Фермерським господарством Троценко , що встановлено рішенням Путивльського районного суду Сумської області у справі №584/852/18 від 17 грудня 2020 року, яке набрало законної сили. Факт ухилення позивачки від належного виконання оспорюваного договору підтверджується її відмовою від поштового переказу у квітні 2021 року, отже позивачкою штучно створено умови для систематичної несплати орендної плати, як підстави розірвання договору.

Вказує, що саме направлення поштового грошового переказу є одним із можливих варіантів поведінки добросовісного кредитора виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю, а тому орендар не повинен нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у вигляді розірвання договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Каліон А.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника позивача адвоката Сенченка А.В., який заперечує проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично, протягом 2017-2020 років, не сплачував позивачці орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому наявні підстави для розірвання договору оренди землі, укладеного 08 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК Ярославна .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ССК Ярославна укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачка передала в оренду на 20 років земельну ділянку площею 1,8514 га, що знаходиться на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області ССК Ярославна , з орендною платою у розмірі 225 грн 68 коп. на рік (а. с. 7-10).

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему Путивльського району, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 09 січня 2008 року № 040863300174 (а. с. 10).

Згідно з пунктами 11, 12, 13 вищевказаного договору оренди землі, орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця.

Відповідно до пункту 36 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За приписами ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом д частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо розірвання договорів оренди землі, ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2017-2020 роки, що свідчить про систематичність порушення умов договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції правильно встановив, що ССК Ярославна не виплачувало ОСОБА_1 за 2017-2020 роки орендну плату за користування земельною ділянкою у строки та розмірі, визначених умовами укладеного між ними договору про оренду землі від 08 січня 2008 року.

Отже, за встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що істотне порушення ССК Ярославна умов договору оренди землі від 08 січня 2008 року, яке полягає у систематичній несплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, є підставою для розірвання такого договору.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ССК Ярославна намагалося вчасно виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати за 2017-2020 роки ОСОБА_1 , але позивачка відмовилася від отримання цих коштів.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутня систематична несплата відповідачем орендної плати за 2017-2020 року, у зв`язку з відмовою позивача від прийняття належного виконання зобов`язання, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що протягом спірного періоду ним вживались заходи для виплати орендної плати відповідно до умов договору та врегулювання цього питання з орендодавцем.

Крім того, за змістом договору оренди землі саме на орендаря покладено обов`язок своєчасної сплати орендної плати орендодавцю. ССК Ярославна не був позбавлений можливості направити орендну плату ОСОБА_1 поштовим переказом за адресою її проживання в межах строку, визначеного договором.

Направлення орендної плати засобами поштового зв`язку 06 квітня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 , тобто з суттєвим порушенням встановленого договором строку, не свідчить про належне виконання орендарем своїх обов`язків щодо сплати орендної плати у спірний період.

Окрім того, факт порушення орендарем своїх зобов`язань за договором є встановленим незалежно від того, чи погашена така заборгованість вже після звернення орендаря до суду.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18 (провадження № 61-8798 св19 ).

Відтак, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського споживчого кооперативу Ярославна залишити без задоволення.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 03 листопада 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 січня 2022 року.

Головуючий Т.А.Левченко

Судді: В.І. Криворотенко

О.І.Собина