Рішення

від 11.01.2022 по справі 392/1778/19

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1778/19

Провадження № 2/392/30/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

секретар судових засідань Кальна М.О.,

з участю

представника позивача адвоката Галковської О.І. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача адвоката Островерхого Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати недійсним договір оренди землі між СТОВ "Агрофірма "Вікторія" і ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого відділом Держкомзему Маловисківського району 19 листопада 2012 року № 352318684003371.

Позов мотивовано тим, що в травні 2019 року позивач отримав архівну копію зазначеного договору, який вважає недійсним, оскільки договір не відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час реєстрації спірного договору).

Крім того, позивач зазначив, що договір і акт приймання-передачі не містять дати складання. У графі "Орендодавець" спірного договору підпис виконаний не позивачем, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на вчинення даного правочину.

Позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права: стаття 15 Закону України "Про оренду землі", статті 203, 215, 216 ЦК України.

13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 16 том 1).

27 жовтня 2020 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 49-50 том 1).

Відзив мотивовано тим, що насправді між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, що був зареєстрований 19 листопада 2012 року за № 352318684003371.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача про те, що спірний договір не містить обов`язкових істотних умов, встановлених статтею 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач зазначив, що позивач у позовній заяві не вказав у чому саме полягає порушення його прав.

У відносинах зі СТОВ "Агрофірма "Вікторія" інтереси позивача постійно представляла громадянка ОСОБА_2 , яка підписала від імені позивача спірний договір на підставі довіреності від 23 червня 2011 року № 170.

Представник відповідача вказав, що громадянка ОСОБА_2 на підставі довіреностей, наданих позивачем, отримувала орендну плату за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки.

12 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, якій не погодився з твердженнями відповідача про те, що спірний договір містить всю необхідну інформацію, а саме позивач зазначив, що в договорі відсутні дані про об`єкт оренди, розмір та порядок справляння орендної плати (а.с. 78-80 том 1).

Позивач у відповіді вказав, що відповідач не надав жодного доказу існування довіреності від 23 червня 2011 року за № 170, що на його думку свідчить про її відсутність. Договір не містить жодного посилання на те, що він був укладений від імені орендодавця його представником, а також на довіреність, видану позивачем.

Позивач звернув увагу на те, що довіреності, на які посилається відповідач, уповноважували ОСОБА_2 виключно на отримання орендної плати, за оренду земельної частки (паю).

3 червня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинено провадження у справі

(а.с. 185-186 том 1).

19 серпня 2021 року поновлено провадження у справі (а.с. 196 том 1).

14 вересня 2021 року представник позивача надіслала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила зобов`язати СТОВ "Агрофірма "Вікторія" звільнити та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251, площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, за актом приймання-передачі землі, скасувати запис, вчинений 19 листопада 2012 року відділом Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області в Державному реєстрі земель за № 352318684003371 про державну реєстрацію спірного договору оренди землі та стягнути судові витрати (а.с. 201-206 том 1).

21 вересня 2021 року в запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог представник відповідача зазначив, що в заяві про уточнення позовних вимог від 10.09.2021 року позивач одночасно змінив і підстави і предмет позову, що на його думку суперечить вимогам статті 49 ЦПК України.

Крім того, представник зазначив, що в заяві про уточнення позовних вимог позивач вказав попередній розрахунок судових витрат, який складає 7222 гривні 50 копійок.

У первісній позовній заяві позивач вже вказував попередній розрахунок судових витрат у виді судового збору - 768 гривень 40 копійок.

Представник відповідача зазначив, що чинний ЦПК України не передбачає можливості двічі подавати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Щодо позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, представник відповідача вважає, що дана вимога стосується Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області (а.с. 219 том 1).

19 жовтня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 235 том 1).

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,45 га, кадастровий номер 3523186800:02:001:0251, яка розташована на території Хмелівської

сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується записами в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 81, 170-175, 207-213 том 1).

19 листопада 2012 року відділом Держкомзему Маловисківського району за № 352318684003371 зареєстровано договір оренди землі без номера і дати підписання, від імені орендодавця ОСОБА_1 і орендаря СТОВ "Агрофірма "Вікторія" (а.с. 5-9, 10, 51-52 том 1).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 5.08.2021 року № 2687/2688/21-27 підпис у договорі оренди землі, укладеному від імені орендодавця ОСОБА_1 та орендаря СТОВ "Агрофірма "Вікторія", зареєстрованого 19 листопада 2012 року, в розділі "Реквізити", в графі "Орендодавець", виконаний не самим ОСОБА_1 (а.с. 190-194 том 1).

10 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до СТОВ "Агрофірма "Вікторія" з вимогою про повернення належної йому земельної ділянки (а.с. 11 том 1).

28 травня 2012 року встановлено в натурі і погоджено межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним актом (а.с. 53-54 том 1).

За договором оренди землі, який оспорює позивач ОСОБА_1 , орендарем СТОВ "Агрофірма "Вікторія" виплачена орендна плата за період з 2012 року до 2018 року включно, що підтверджується відповідними відомостями (а.с. 55-64 том 1).

24 вересня 2013 року позивач ОСОБА_1 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 отримувати належну йому орендну плату за оренду земельної частки (паю) в СТОВ АФ "Вікторія", розписуватися за нього в отриманні грошей та виконувати інші дії, пов`язані з даним дорученням. Строк дії довіреності - три роки, до 24 вересня 2016 року

(а.с. 65 том 1).

15 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 видав аналогічну довіреність на отримання ОСОБА_2 орендної плати в СТОВ АФ "Вікторія" строком на три роки, до 15 грудня 2017 року (а.с. 66).

1 лютого 2021 року Смолінська селищна рада, на виконання ухвали суду від 14.01.2021 року, повідомила, що згідно книги реєстру нотаріальних дій Хмелівської сільської ради за 2011 рік № 170 була посвідчена довіреність від імені громадянина ОСОБА_1 ; другий примірник довіреності у сільській раді не зберігся, строк зберігання довіреності становить 3 роки (а.с. 128 том 1).

Згідно з довідкою від 25.02.2021 року Смолінської селищної ради, Хмелівською сільською радою була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_1 на імя ОСОБА_2 за № 170 від 23.06.2011 року (а.с. 145 том 1).

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 2009 році в ОСОБА_1 помер його батько, ОСОБА_3 . Позивач оформив спадщину в 2010 році. ОСОБА_4 проживав в м. Кіровоград, тому двічі оформляв на свідка доручення. За цими дорученнями свідок отримувала в рахунок орендної плати кошти і зерно на пай. Перше доручення було оформлене на два роки, друге на три. Договір був зареєстрований у 2012 році. Свідок підтвердила, що підпис у договорі виконала вона, але за яких обставин - не пам`ятає. Другий примірник договору свідок не отримувала. Останнє доручення було оформлено на її ім`я - 23 червня 2011 року.

Наведені факти дають підстави для висновку про наступні права і обов`язки сторін.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України.

Так, згідно із частиною 4 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

За змістом наведеного закону підпис сторін двостороннього правочину є невід`ємним елементом письмової форми договору, оскільки наявність підписів сторін підтверджує наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечує їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку про те, що разі відсутності у договорі оренди землі підпису орендодавця, такий договір є неукладеним, а наведені у такому договорі умови не регулюють права і обов`язки сторін.

Суд констатує порушення відповідачем прав позивача, як власника земельної ділянки, на вільне користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою, що підлягають судовому захисту.

Між тим, посилання позивача на те, що спірний договір не містить усі обов`язкові істотні умови договору оренди землі, які встановлені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", як на підставу для задоволення позову, суд вважає помилковим.

Судом достовірно встановлено, що спірний договір не містить підпису позивача ОСОБА_1 , тобто, зазначений договір є неукладеним, а тому, незалежно від змісту, не може регулювати права і обов`язки позивача і відповідача щодо права оренди на земельну ділянку, яка належить позивачеві.

Зміст неукладеного правочину не має істотного значення для правильного вирішення цієї справи.

Суд також вважає помилковим посилання представника відповідача на чинність спірного договору оренди землі, який підписала громадянка ОСОБА_2 на підставі довіреності.

Відповідно до частини 1 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина 3 статті 237 ЦК України).

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина 1 статті 241 ЦК України).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 не заперечила, що підпис орендодавця у спірному договорі оренди землі може належати їй.

Але, правовий аналіз змісту спірного правочину свідчить про те, що він не містить посилання на його вчинення представником від імені орендодавця, не зазначено реквізити довіреності, яка підтверджувала повноваження представника.

Відповідач не надав у розпорядження суду довіреність від 23 червня 2011 року за № 170.

Довіреності, які видані позивачем ОСОБА_1 від 24.09.2013 року та 15.12.2014 року підтверджують повноваження громадянки ОСОБА_2 лише на отримання належної позивачу орендної плати від СТОВ "Агрофірма "Вікторія".

У розпорядженні суду відсутні достовірні докази про те, що власник земельної ділянки ОСОБА_1 після підписання від його імені спірного договору оренди землі схвалив укладений договір.

Показання свідка ОСОБА_2 не є належним доказом наявності повноважень на укладення спірного правочину, оскільки такі повноваження підтверджуються лише довіреністю.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 ЦК України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Позивачем обрано такий спосіб захисту його порушеного права, як покладання на відповідача обов`язку щодо повернення земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі.

Суд вважає обраний позивачем спосіб захисту ефективним, враховуючи зміст спірних правовідносин та характер порушення прав, допущених відповідачем.

Суд не погоджується з представником відповідача щодо порушення позивачем приписів статті 49 ЦПК України, у виді одночасної зміни підстави і предмету позову, які викладені в заяві про уточнення позовних вимог від 10.09.2021 року.

Так, відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, зазначена норма процесуального права одночасно і не забороняє позивачеві до закінчення підготовчого засідання змінити як предмет, так і підставу позову.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача, який вказував на те, що вимога про скасування державної реєстрації договору оренди землі стосується Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області.

Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог від 10.09.2021 року, вимога щодо скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі є похідною від вимоги про повернення земельної ділянки.

Позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, як скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі, а не покладання обов`язку на відповідного державного реєстратора щодо вчинення відповідного запису.

Тому, суд погоджується з думкою позивача про те, що належним відповідачем у даній категорії справ є особа, речове право на майно якої оспорюється.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем доведено факт сплати судового збору на загальну суму 1676 гривень, відповідно до квитанцій від 9 грудня 2018 року та 9 вересня 2021 року.

Згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач поніс витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 5546 гривень 50 копійок, що підтверджується квитанцією № 25 від 20.07.2021 року.

Таким чином, зазначені витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Згідно із частиною 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3 статті 134 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в

частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, первісна позовна заява з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат подана до суду 10 грудня 2019 року (а.с. 2 том 1); клопотання про призначення експертизи заявлено позивачем 2 листопада 2020 року, тобто, після подання відповідачем відзиву на позовну заяву (а.с. 49-50, 69-70 том 1).

Тому, суд не погоджується із запереченнями представника відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, в частині відмови у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог від 10.09.2021 року та розгляду первісних позовних вимог, з посиланням на те, що позивач повторно надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, оскільки попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" звільнити та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251, площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, за актом приймання-передачі землі.

Скасувати запис, вчинений 19 листопада 2012 року відділом Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області в Державному реєстрі земель за № 352318684003371 про державну реєстрацію договору оренди землі, без дати складання, укладеного від імені орендодавця ОСОБА_1 з орендарем СТОВ "Агрофірма "Вікторія" про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251, площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія" на користь ОСОБА_1 - 1676 гривень судового збору і 5546 гривень витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, всього - 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2022 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вікторія", с. Хмельове Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30665225.

Головуючий

суддя