Постанова

від 27.12.2022 по справі 392/1778/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2022 року м. Кропивницький

справа № 392/1778/19

провадження № 22-ц/4809/561/22

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Березія Ю.Я. від 11 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» про визнання договору недійсним, -

встановив:

У грудні2019року ОСОБА_1 звернувся всуд ізпозовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія», в якому з урахуванням поданих уточнень, просив зобов`язати відповідача звільнити та повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, за актом приймання-передачі землі; скасувати запис про державну реєстрацію Договору оренди землі, без дати складання, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 5,45 га, в тому числі ріллі 5,45 га, для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, вчинений відділом Держкомзему Маловисківського району у Державному реєстрі земель 19 листопада 2012 року за 3223186840033741; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він у травні 2019 року отримав у відділі Головного управління Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області архівну копію договору оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему Маловисківського району 19.11.2012 за № 352318684003371, відповідно до якого Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю «Агрофірма«Вікторія» користується належною йому земельною ділянкою площею 5,45 га на праві оренди. Позивач вказав, що даний договір він не підписував, істотні умови не визначав. Також послався на те, що спірний договір не містить всіх обов`язкових істотних умов, встановлених Законом України «Про оренду землі», зокрема відомостей щодо об`єкту оренди, розмір та порядок сплати орендної плати; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 січня 2022 року позов задоволено.

Суд зобов`язав Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» звільнити та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251, площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, за актом приймання-передачі землі.

Суд скасував запис, вчинений 19 листопада 2012 року відділом Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області в Державному реєстрі земель за № 352318684003371 про державну реєстрацію договору оренди землі, без дати складання, укладеного від імені орендодавця ОСОБА_1 з орендарем СТОВ «Агрофірма «Вікторія» про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3523186800:02:001:0251, площею 5,45 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Суд стягнув з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» на користь ОСОБА_1 1676 гривень судового збору і 5546 гривень витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, всього 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) гривні.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,45 га, кадастровий номер 3523186800:02:001:0251, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується записами в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 81, 170-175, 207-213 том 1).

19 листопада 2012 року відділом Держкомзему Маловисківського району за № 352318684003371 зареєстровано договір оренди землі без номера і дати підписання, від імені орендодавця ОСОБА_1 і орендаря СТОВ «Агрофірма «Вікторія» (а.с. 5-9, 10, 51-52 том 1).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 5.08.2021 року № 2687/2688/21-27 підпис у договорі оренди землі, укладеному від імені орендодавця ОСОБА_1 та орендаря СТОВ «Агрофірма «Вікторія», зареєстрованого 19 листопада 2012 року, в розділі «Реквізити», в графі «Орендодавець», виконаний не самим ОСОБА_1 (а.с. 190-194 том 1).

Допитана у суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснила, що 2009 році помер ОСОБА_3 - батько ОСОБА_1 . Позивач оформив спадщину в 2010 році. ОСОБА_4 проживав в м. Кіровоград, тому двічі оформляв на свідка доручення. За цими дорученнями свідок отримувала в рахунок орендної плати кошти і зерно на пай. Перше доручення було оформлене на два роки, друге на три. Договір був зареєстрований у 2012 році. Свідок підтвердила, що підпис у договорі виконала вона, але за яких обставин не пам`ятає. Другий примірник договору свідок не отримувала. Останнє доручення було оформлено на її ім`я 23 червня 2011 року.

За договором оренди землі, який оспорює ОСОБА_1 , орендарем СТОВ «Агрофірма «Вікторія» виплачена орендна плата за період з 2012 року до 2018 року включно, що підтверджується відповідними відомостями (а.с. 55-64 том 1).

24 вересня 2013 року ОСОБА_1 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 отримувати належну йому орендну плату за оренду земельної частки (паю) в СТОВ АФ «Вікторія», розписуватися за нього в отриманні грошей та виконувати інші дії, пов`язані з даним дорученням. Строк дії довіреності три роки, до 24 вересня 2016 року (а.с. 65 том 1).

15 грудня 2014 року ОСОБА_1 видав аналогічну довіреність на отримання ОСОБА_2 орендної плати в СТОВ АФ «Вікторія» строком на три роки, до 15 грудня 2017 року(а.с. 66).

Довіреність якою ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_2 укладати договір оренди належної йому земельної ділянки в матеріалах справи відсутня.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту порушеного права визначені частиною другою статті 16 ЦК України, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Отже, правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

За змістом частини першої статті 215 ЦК України, статей 229-233 ЦК України недійсність вчинених правочинів визначається тоді, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).

Загальні вимоги до письмової форми правочину встановлені у статті 207 ЦК України. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Враховуючи, що договір оренди від імені ОСОБА_1 , як орендодавця (власника земельної ділянки) підписаний не ним, а собою повноваження якої не підтверджені, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги щодо фактичного укладення договору з вищезазначених підстав.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» залишити без задоволення.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.01.2023.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич