Ухвала

від 24.01.2022 по справі 523/17415/14-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17415/14-ц

Провадження №2-п/523/19/22

У Х В А Л А

"24" січня 2022 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання - Бєлік Л.В.,

заявника/відповідача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Дударенко С.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кирей Олени Василівни про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2015 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму заборгованості в розмірі 387 209,04 грн., три відсотки річних в сумі 8 675,98 грн., а всього стягнуто 395 885,02 грн. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 3 654 грн.

Із заявою про перегляд заочного рішення суду звернулась представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кирей Олена Василівна. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначила, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, оскільки відповідач участі в справі не приймав, не отримав жодної повістки, а відтак, був позбавлений можливості приймати участь у справі, подати докази, заперечення, в результаті чого відбулось порушення його прав на справедливий суд.

Щодо обставин скасування рішення суду зазначила, що ухвалюючи рішення, судом не було з`ясовано дійсну природу укладеного правочину, позивачем не було надано, а судом не було встановлено та перевірено факт передання та відповідно отримання коштів відповідачем.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Кирей О.В., вимоги заяви про скасування заочного рішення суду підтримала, додатково пояснила, що відповідач за адресою вказаною у позовній заяві не проживав, а відтак був позбавлений можливості на отримання судових повісток, що в цілому призвело до порушення прав відповідача на саправедливий розгляд справи.

Представник позивача адвокат Дударенко С.В., заперечував щодо заяви про скасування рішення суду, пояснив, що відповідач знав про рішення суду, намагався вирішити спірне питання з позивачем в добровільному порядку, але потім перестав виходити на зв`язок з позивачем. Дана заява про скасування заочного рішення суду, яке є законним та обґрунтованим, носить характер затягування процесу виконання рішення суду, що пов`язано з єдиним бажанням відповідача не виконувати рішення суду, крім іншого заява направлена на дії по скасуванню арешту накладеного в рамках виконання рішення суду. Просив відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Заслухавши представника заявника, яка просила скасувати рішення суду, здебільшого з підстав не повідомлення відповідача про час та місце слухання справи, оскільки останній за адресою місця реєстрації не проживав, представника позивача, який наполягав на залишенні рішення суду в силі, та відсутності підстав для його скасування, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду, матеріали цивільної справи з приводу доцільності перегляду заочного рішення суду, суд дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2015 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості в загальному розмірі 395 885,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3 654 грн.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, представник відповідача у поданій заяві та в поясненнях наданих суду посилалась, зокрема, на те, що відповідач не був повідомленим про день, час та місце судового розгляду, у зв`язку з чим не міг скористатись наданими йому процесуальними правами серед іншого, подати відзив на позов та докази, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

З огляду на викладене суд зазначає наступне.

Судом, під час розгляду справи, неодноразово здійснювався виклик відповідача в судове засідання, зокрема шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, відповідно до п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, де зазначено - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи встановлено, що судові повістки про виклик до суду надсилались відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24,346271-72), яка відповідно на час розгляду справи, була адресою місця реєстрації відповідача (а.с.30-33).

Посилання представника відповідача на обставини щодо не отримання судової повістки з підстав проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - судом до уваги не приймаються, оскільки, за вказаною адресою відповідає зареєстрований з 30.06.2016 року, рішення суду ухвалено 16 липня 2015 року, тобто, на час розгляду справи, відповідач за зазначеною адресою не проживав, представник відповідача не надала суду доказів протилежного.

Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 131 ЦПК України - учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що судом було вжито передбачених заходів щодо сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи.

При вирішення питання з приводу проведення заочного розгляду справи, суд керувався положенням ст. 280 ЦПК України, 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, з урахуванням чого було прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Щодо посилання відповідача на докази та обставини, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

У заяві про перегляд заочного рішення суду, представник відповідача зазначає, що судом при ухвалені рішення не було з`ясовано та встановлено справжності правової природи укладеної між сторонами розписки, що є підставою для скасування рішення суду.

Разом з цим, під час розгляду заяви про скасування рішення суду, представником відповідача не надано доказів щодо спростування обставин підписання договору позики від 23.11.2012 року, не зазначено про їх наявність та не спростовано факт підписання договору позики, як такого.

Представник позивача заперечував щодо даної обставини, зазначив, що сторонами договір позики підписано в присутності нотаріуса, відповідач кошти згідно договору отримав, договором передбачено обставини повернення коштів, а також, передбачені обставини виконання договору, а саме: повернення примірника договору позичальнику, а відтак посилання на не встановленому правову природу договору носить характер припущення, та не виконання рішення суду, як такого, що в цілому порушує права позивача, як позичальника щодо можливості отримання коштів наданих в борг.

Отже, судом встановлено, що заява про скасування заочного рішення суду, не містить доказів які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження вимог передбачених п.п.3.4. ч.2 ст.285 ЦПК України, з урахуванням чого підстави для скасування заочного рішення суду від 16 липня 2015 року та призначення справи до розгляду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 284-288 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Поновити представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Кирей Олені Василівні - строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кирей Олени Василівни про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, заявник має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 24.01.2022 року.

Суддя: