Постанова

від 19.01.2022 по справі 133/778/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/778/20

Провадження № 22-ц/801/42/2022

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 рокуСправа № 133/778/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради, визнання недійсним і скасування права власності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любивець Павло Васильович, на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Кучерук І. М. в приміщенні суду в смт. Козятин, повний текст рішення складено 27 вересня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

13.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним і скасування права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, площею 0, 2416 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

06.07.2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просила визнати недійсним і скасувати рішення від 19.12.2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського районну Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи дану позовну вимогу, позивач зазначає, що ухвалюючи дане рішення сільська рада порушила її законе право визначене ст. 118 ЗК України та відновлене рішеннями судів від 23.08.2018 року та 14.05.2020 року. Крім того, передавши у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку без відповідної підстави, сільська рада не врахувала, що на земельній ділянці знаходяться фруктові дерева позивача, а на земельну ділянку накладено арешт.

Вимогу про відновлення стану земельної ділянки кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, право ОСОБА_1 на яку порушено відповідачами), який існував до порушення прав, запобігти вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення прав - визнати недійсним і скасувати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позивач обґрунтувала тим, що саме такий спосіб захисту відновить її порушене право та відповідає п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2020 року накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією площею 0,07 га, право ОСОБА_1 на яку порушено відповідачами), що належить ОСОБА_2 /т. 1 а. с. 80/.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року в задоволені позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2020 року у справі №133/778/20, а саме - арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, право ОСОБА_1 на яку порушено відповідачами), яка належить ОСОБА_2 , а також заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснено, що заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2020 року у справі №133/778/20, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любивець П. В., подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_3 в законний спосіб отримала право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішень Кордишівської сільської ради від 01 квітня 1994 року, яким виділено земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 померлому чоловіку відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , від 15 листопада 2016 року, яким ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 , від 10 жовтня 2018 року, яким внесено зміни у рішення від 15 листопада 2016 року щодо адрес земельних ділянок.

Рішення Кордишівської сільської ради від 01 квітня 1994 року, яким виділено земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4 не є і не може бути підставою для отримання ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, оскільки зазначене рішення стосується лише ОСОБА_4 та інших земельних ділянок, які розташовані за іншою адресою та з іншими площами.

Крім цього, рішення Кордишівської сільської ради від 01 квітня 1994 року не було реалізовано. Частиною земельної ділянки користувалась позивач.

Рішення Кордишівської сільської ради від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,69 га, а спірна земельна ділянка має площу 0,07 га і розташована у АДРЕСА_2 (без номеру) і на зовсім іншій частині вулиці, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

04 січня 2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшли пояснення по суті апеляційної скарги адвоката Любивець П. В., який діє в інтересах ОСОБА_1

18 січня 2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшли пояснення по суті апеляційної скарги адвоката Любивець П. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 .

У судовому засіданні адвокат позивача Любивець П. В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Адвокат відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Кордишівської сільської ради у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи відповідач 1 повідомлявся своєчасно та належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів судами встановлено наступні обставини.

По ОСОБА_1 :

13.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області про приватизацію земельної ділянки, зазначивши, що вона з чоловіком користувалися більше 40 років на підставі договору купівлі-продажу, який втрачено, земельною ділянкою площею 0,07 га, розташованою поряд з її домоволодінням (по АДРЕСА_3 )

/т. 1 а. с. 9/

Суд зауважує, що сторони не заперечували наявності описки у даті вхідного номера, якою у відповідному документі помилково вказано 2016 рік.

20.03.2017 року рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області ОСОБА_1 у задоволенні вказаної вище заяви відмовлено у зв`язку з тим, що відповідно до Декрету КМУ №15-92 від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок дана земельна ділянка була передана у приватну власність рішенням 15 сесії 21 скликання цієї ж ради від 01 квітня 1994 року.

/т. 1 а. с. 14/

23.08.2018 року постановою Апеляційного суду Вінницької області від у справі №133/1095/17 визнано незаконним та скасовано рішення 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її заяви від 13 січня 2017 року про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

/т. 1 а. с. 25-30, т. 2 а. с. 42-44/

24.09.2018 року позивач повторно звернулась до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року.

/ т.1 а.с.55/

10.10.2018 року рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви у зв`язку із тим, що земельна ділянка площею 0,07 га є частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі.

/т. 1 а. с. 36/

31.01.2020 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

/т. 1 а. с. 54-57/.

14.05.2020 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016.

/т. 2 а. с. 18-21/

По ОСОБА_2 .

11.02.1994 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до Кордишівської сільської ради у якій просив передати йому безоплатно, серед іншого, і земельну ділянку площею 0,14 га, що розташована по АДРЕСА_3 між сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8

/ т.1 а.с. 21/

01.04.1994 року рішенням Кордишівської сільської ради ОСОБА_4 надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0, 94 га з них для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,69 га.

/ т.1 а.с.195/

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

15.11.2016 року рішенням Кордишівської сільської ради 6 сесія 7 скликання ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 орієнтовною площею: для будівництва і обслуговування житлового будинку площею - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства, площею - 0,69 га.

/ т.1 а.с. 37/

27.11.2019 року ОСОБА_2 звернулася до ПП Земельний центр з заявою про проведення та складенню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

/т.1 а.с.182/

19.12.2019 року рішенням Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області 23 сесії 7 скликання Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 загальною площею 0,7759 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,2500 га кадастровий номер 0521483400:02:002:0009, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0010, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; передано безоплатно у власність земельні ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га.

/т. 2 а. с. 89-90/

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не наведено безумовних підстав, які б вказували на її переважене право на приватизацію вказаної земельної ділянки площею 0,07 га. Рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), та на підставі якого останньою виготовлено технічну документацію, є чинним та не скасовано.

Водночас зміст доводів позовної заяви зводиться лише до незаконного набуття права власності ОСОБА_2 , при цьому обґрунтованих доводів стосовно порушення свого права ОСОБА_1 не наведено. Позивачем не надано доказів того, що вона добросовісно, відкрито і безперервно користується спірною земельною ділянкою протягом 40 років і всі доводи в цій частині ґрунтуються лише на її твердженнях. Не надано ОСОБА_1 й документів, якими підтверджені межі земельної ділянки, якою, на її думку, вона має право користуватися, так само як не подано відповідних документів, які підтверджують правову підставу такого користування.

Та обставина, що позивач, за її твердженням, фактично користується спірною земельною ділянкою і користувалась нею раніше, за умови відсутності у неї будь-якої правової підстави для такого користування, не може виправдати втручання у право власності іншої особи, в даному випадку ОСОБА_2 , яке вже набуте. Втручання у вже набуте право власності на земельну ділянку має бути пропорційним і виправданим. Втручання у це право лише тому, що сільською радою відмовлено їй у передачі іншій особі, якою, до того ж, не доведено наявності правових підстав нею користуватися, є, поза сумнівом, невиправданим, оскільки буде обумовлюватися виключно формальними міркуваннями.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог частково ґрунтується на неповному з`ясування обставин справи, неправильному застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Щодо вимог про визнання недійсним і скасувати рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.2 ст. 144 Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Цьому конституційному положенню відповідають положення ч.9 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні у яких визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) вказано, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування .

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимоги про визнання недійсним і скасувати рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , помилково виходив з того, що ОСОБА_1 не наведено підстав, які б вказували на порушення її прав на приватизацію спірної земельної ділянки площею 0,07 га..

Вирішення питання про передачу особі у власність земельної ділянки має здійснюватися із дотриманням принципів добросовісності та розумності.

Добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

У пунктах 38, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зроблено висновок про те, що обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову в наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Схожий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 472/1286/17-ц (провадження № 61-42797св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17 (провадження № 61-41390св18).

Суд апеляційної інстанції враховує те, що постановою Апеляційного суд Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі № 133/1095/17, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,69 га, а спірна земельна ділянка має площу 0,07 га і розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 . У даній справі суд дійшов також висновку, що враховуючи встановлене статтею 79 ЗК України визначення земельної ділянки як частини земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, не можна вважати, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 ..

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що оскільки на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 його право власності на спірну земельну ділянку державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом підтверджене не було, у зв`язку зі спадкуванням права власності на жилий будинок в АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 перейшло лише право користування земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розміщене, у розмірі, який необхідний для його обслуговування, то з висновком суду про те, що спірна земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 в порядку спадкування погодитись не можна.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що після смерті ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2 у порядку спадкування не перейшло право на земельну ділянку, розташовану між земельними ділянками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а рішеннями сільської ради, саме спірна земельна ділянка (розташована між земельними ділянками Парубочого та ОСОБА_10 ) ОСОБА_4 не виділялась та дозволу на виготовлення технічної документації не надавалось.

Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до вимог даної норми громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки має подати до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування заяву або клопотання , у яких вказується цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про намір ОСОБА_2 приватизувати земельну ділянку відповідної площі за адресою : АДРЕСА_2 (між земельними ділянками, які належать ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ).

Таким чином, Кордишівська сільська рада, в порушення вимог ст. 118 ЗК України, протиправно відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.01.2017 року (факт встановлено рішеннями судів від 23.08.2018 року, 30.01.2020 року, 14.05.2020 року), безпідставно надала перевагу інтересам ОСОБА_2 та без відповідного на те звернення передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, залишивши поза увагою той факт, що на частині даної земельної ділянки знаходяться фруктові дерева ОСОБА_1 .

Вінницький апеляційний суд вважає, що позивач має право на захист законних очікувань щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на неї та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Право на звернення за судовим захистом тісно пов`язане із суб`єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушенням матеріального суб`єктивного права у заінтересованої особи виникає право на позов. Засобом реалізації цього права є звернення заінтересованої особи з позовом до суду, який у певному порядку розглядає вимогу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції враховує й те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №120/3881/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі № 120/3881/19-а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишено без змін.

У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що відповідач своїм рішення від 10 жовтня 2018 вніс зміни до рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, чим змінив суть самого рішення, оскільки фактично надав третій особі земельну ділянку площею 0,25 га за іншою адресою по АДРЕСА_3 , щодо частини якої ОСОБА_1 раніше подано заяву про її приватизацію. Колегія суддів дійшла висновку, що рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року розписавши загальну площу 0.69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_11 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 є протиправним та підлягає скасуванню.

Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області приймаючи рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_2 не врахувала обставини, що встановленні судовими рішення при розгляді даного спору та положення статті 18 ЦПК України.

Окрім цього, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року у справі №120/3881/19-а також встановлено ту обставину, що є законним та обгрунтованим висновок Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 120/3881/19-а в залишеній без змін частині та підтверджує можливість позивача на отримання земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_2 .

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково заслуговують на увагу, а тому рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним і скасувати рішення сільської ради щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення цієї позовної вимоги в частині визнання недійсним і скасовані рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 ..

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує й те, що земельна ділянка площею 0,07 га є частиною земельної ділянки площею 0,2416 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка передана безоплатно у власність ОСОБА_2 .. Зазначена обставина не заперечується сторонами та доводиться зведеною схемою.

В частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним і скасуванні рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі ОСОБА_2 у власність земельних ділянок за кадастровими номерами 0521483400:02:002:0009 та 0521483400:02:002:0010 за адресою АДРЕСА_2 слід відмовити, оскільки зазначене рішення, в цій частині не порушує права та інтереси позивача.

Посилання суду першої інстанції на те, що рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), та на підставі якого останньою виготовлено технічну документацію, є чинним та не скасовано, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що дають правові підстави для відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним і скасувати рішення сільської ради, оскільки в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Щодо вимог про відновлення стану земельної ділянки кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення прав,- визнання недійсним і скасування права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів враховує наступне.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні даної вимоги з підстав не відповідності обраному позивачем способу захисту.

Належний спосіб захисту повинен забезпечити ефективне використання норми у її практичному застосуванні- гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права ( п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Обраний позивачем спосіб захисту, визначений п. б ч.3 ст. 152 ЗК України не є належним, оскільки даний спосіб доцільний у разі спору щодо земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід, у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

За своїм змістом, позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення права ( п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України) та скасувати право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів враховує роз`яснення ВС викладені у постанові від 15.09.2021 року у справ № 372/2583/18 та вважає, викладений позивачем спосіб захисту щодо відновлення стану земельної ділянки некоректним, з точки зору лінгвістики, що не може бути перешкодою для захисту права, однак вважає, що вимоги позивача у спосіб визначений п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відновлення у даній справі становища, яке існувало до порушення передбачає повернення статусу земельної ділянки у попередній стан - повернення у комунальну власність та скасування кадастрового номера земельної ділянки.

У свою чергу, на підставі ч.6 ст. 16 ЗУ Про Державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, однак відповідних вимог позивач не заявляв; державний реєстратор до участі в справі залучений не був.

Вимога про визнання недійсним і скасування права власності відповідачки на спірну земельну ділянку не відповідає способам захисту визначеними ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України.

Стаття 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження визначає перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності.

Згідно ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстав, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. (Постанова ОП КГС ВС від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав , скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Підставою виникнення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, є рішення 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19 грудня 2019 року, яке судом апеляційної інстанції визнано недійсним і скасовано в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 .

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України, колегія суддів приходить висновку, що визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 є ефективним способом захисту, порушеного Кордишівською сільською радою прав ОСОБА_1 , а дотримання в подальшому вимог ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження гарантує позивачу спосіб відновлення її порушеного права та застосування додаткових способів захисту не потребує.

Згідно з пунктом 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любивець П. В., заслуговує на увагу частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню частково з ухваленням нового про часткове задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради.

Щодо розподілу судових витрат.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, а також те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, відтак судовий збір сплачений позивачем за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід стягнути з Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволеної частини вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем за вимогу немайнового характеру сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, судом апеляційної інстанції вона задоволена частково, відтак з Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина ставки судового збору, яка сплачена при поданні позовної зави за вимогу немайнового характеру 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (840,80:2=420,40), та за подання апеляційної скарги в сумі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок. (840,80х150%:2=630,60).

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любивець Павло Васильович, задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської радискасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення сільської радизадовольнити частково.

Визнати недійсним і скасувати рішення від 19.12.2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради відмовити.

В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути з Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, та за подання апеляційної скарги в сумі 630 (шістсот тридцять) гривень 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. О. Денишенко

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 24 січня 2022 року.