Рішення

від 17.09.2021 по справі 133/778/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 133/778/20

Провадження № 2/133/165/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17.09.2021 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Кучерук І.М.,

за участю секретаря Бірюкової Т.П.,

представник позивача Любивця П.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до органу місцевого самоврядування - Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради, визнання недійсним і скасування права власності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до органу місцевого самоврядування - Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (далі також - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі також - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, поданої у липні 2020 року (т.1, а.с.136-141), просила: - визнати недійсним і скасувати рішення від 19.12.2019 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 ; - відновити стан земельної ділянки кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, право ОСОБА_3 на яку порушено відповідачами), який існував до порушення прав, запобігти вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення прав - визнати недійсним і скасувати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 і 0521483400:02:002:0016, розташованих по АДРЕСА_1 . 13.01.2017 вона звернулась до відповідача 1 із заявою про приватизацію сусідньої земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033, однак рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20.03.2017 їй відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви. За результатами оскарження вказаного рішення постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23.08.2018 у справі №133/1095/17 його визнано незаконним та скасовано.

У вересні 2018 року позивач повторно звернулась до відповідача 1 із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки та надати їй дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га в натурі (на місцевості) для садівництва. Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 їй знову відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (яку розглянуто у другу чергу) у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка площею 0,07 га, є частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15.11.2016 надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі. При цьому даним рішенням внесено зміни в рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської рада Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016, яке стосується третьої особи та розписано загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033. Вказане рішення сільської ради, яким відмовлено позивачу у приватизації земельної ділянки, визнано протиправним та скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №120/3881/19-а, а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання сільської ради, яким вирішено внести зміни в рішення 6 сесії 7 скликання сільської ради.

На думку позивача, вказаними вище судовими рішеннями встановлено факт перебування спірної земельної ділянки у власності територіальної громади, а тому, з урахуванням приписів Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок , статті 1225 ЦК України, постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7, рішення 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19.12.2019, яким відповідачу ОСОБА_1 передано у власність спірну земельну ділянку площею 0,07 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є протиправним, оскільки на час відкриття спадщини після її чоловіка - ОСОБА_5 до неї не перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,07 га, яка розташована на протилежній стороні вулиці між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 і 0521483400:02:002:0033, так як право власності спадкодавця не було підтверджено правовстановлюючими документами, про що також свідчить і довідка від 02.06.2017, видана сільською радою. Крім того, рішенням 6 сесії 7 скликання від 15.11.2016 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,69 га, а спірна земельна ділянка має площу 0,07 га і розташована по АДРЕСА_2 без номеру, з іншого боку вулиці ніж садиба ОСОБА_1 .

У відзиві представник Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області проти задоволення позову заперечив, вказавши, що рішенням 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, в тому числі і на спірну земельну ділянку. Зміни, які вносилися до даного рішення сільської ради скасованим вже наразі рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, не стосувалися суті самого рішення і були направлені на уточнення місця розташування спірної земельної ділянки. Крім того, рішення від 15.11.2016 на момент внесення до нього змін ще не було реалізованим. Відзив направлено іншим учасникам (т.1, а.с. 106, 107).

ОСОБА_1 надала до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнала, зазначивши, що, з урахуванням висновків, наданих апеляційним судом у справі №133/1095/17 щодо рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016, а саме щодо спірної земельної ділянки площею 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_2 без номеру з іншого боку вулиці ніж її садиба, нею в жовтні 2018 року подано заяву щодо уточнення місця розташування спірної земельної ділянки. За результатами розгляду поданої заяви сільською радою розписано загальну площу земельної ділянки 0,69 га для ведення особистого селянського господарства, а саме: 0,44 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , та 0,25 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033. Відзив направлено іншим учасникам (т.1, а.с. 111, 113).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та пояснив, що між позивачем та відповідачем 2 існує спір щодо спірної земельної ділянки розміром 0,07 га. Вважає, що Кордишівська сільська рада необґрунтовано винесла рішення від 19.12.2019 про надання у власність спірної земельної ділянки розміром 0,07 га ОСОБА_1 . Зазначив, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що рішення Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 не стосується виготовлення технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, а рішення, яке Кордишівська сільська рада ухвалила 10.10.2018 щодо зміни рішення від 15.11.2016, скасовано в судовому порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила суду, що між нею та ОСОБА_3 жодних спірних відносин стосовно земельної ділянки немає, живучи по сусідству, вона вже більше двох з половиною років її не бачила, а даний спір виник лише після того як до ОСОБА_3 приїхала дочка разом із своїм сином. За життя чоловіка позивача їм сільська рада виділила іншу земельну ділянку майже 50 соток через чотири будинковолодіння, однак після приїзду дочки із своїм сином вони перестали нею користуватися. Проте у 2019 році поставили огорожу на спірній земельній ділянці, загородивши їй дорогу на город, висадили там горіхи, склали солому і поставили власні автомобілі. Відповідач 2, щоб дістатися до свого городу, змушена йти через сусідський садок. Комісія сільської ради приїздила на місце та зобов`язувала внука ОСОБА_3 прибрати огорожу на спірній земельній ділянці та не перешкоджати їй у доступі до земельної ділянки, проте він не виконував приписи. Суди тривають вже шість років. Підпис щодо узгодження меж спірної земельної ділянки не було отримано від ОСОБА_3 у зв`язку із фактичним перешкоджанням її родичів у спілкуванні з нею.

У судовому засіданні представник відповідача 2 - адвокат Дем`янюк В.Б. пояснив, що відповідач у 2016 році звернулася до сільської ради із заявою про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації на три земельних ділянки з подальшою їх передачею у приватну власність. Зокрема перша земельна ділянка розташована по АДРЕСА_2 та призначена для обслуговування її будинку, друга - призначена для ведення особистого селянського господарства, третя, яку використовувала з 1994 року її сім`я, знаходиться поряд з будинком ОСОБА_3 . Рішенням 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016 відповідачу 2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на вказані вище земельні ділянки, загальною площею 0,69 га. Після того, як ОСОБА_1 почала виготовляти технічну документацію, ОСОБА_3 звернулася до сільської ради із заявою на приватизацію спірної земельної ділянки. За заявою ОСОБА_1 рішенням 17 сесії 7 скликання від 10.10.2018 внесено зміни у п.1 вказаного вище рішення з метою конкретизації місця знаходження земельних ділянок площею 0,69 га, призначених для ведення особистого селянського господарства. У 2019 році відповідачем надано технічну документацію на земельні ділянки в сільську раду для її затвердження і рішенням 23 сесії 7 скликання сільської ради від 19.12.2019 ОСОБА_1 передано безоплатно у власність вказані земельні ділянки. Дане рішення сільська рада прийняла до ухвалення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020, яким скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 10.10.2018. Тобто на час набуття відповідачем 2 права власності на земельні ділянки, в тому числі на спірну земельну ділянку, жодне рішення сесії сільської ради скасоване не було.

Також представник відповідача 2 звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 та її сім`я користувалася спірною земельною ділянкою з 1994 року на підставі рішення 15 сесії 21 скликання Кордишівської сільської ради від 01.04.1994, яким ухвалено передати безкоштовно в приватну власність земельні ділянки громадянам сіл Кордишівка, Прушанка, Каролівка згідно наданих заяв, в тому числі її покійному чоловіку ОСОБА_5 . У своїй заяві про надання безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5 зазначив і про спірну земельну ділянку, вказавши місце її розташування між сусідами ОСОБА_6 (покійним чоловіком позивача) та ОСОБА_7 . Вважає, що позивач та її покійний чоловік користувалися спірною земельною ділянкою, насадивши там дерева та побудувавши тимчасове господарське приміщення - конюшню, без законних на те підстав. Факт звернення у 2016 році ОСОБА_1 до сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, в тому числі на спірну земельну ділянку, підтверджується рішенням 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради від 15.11.2016.

Представник відповідача 1 - Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 це його односельчани. Він займав посаду Кордишівського сільського голови протягом трьох скликань з 2006 по 2020 роки. Повноваження сільського голови припинив після установчої сесії, яка відбулася 24.11.2020. У 1994 році покійному чоловіку ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки, які знаходяться біля будинку та через дорогу, на підставі його заяви. Відповідач після смерті чоловіка оформила спадщину на будинок, а так як вона продовжувала користуватися землями, які її чоловіку рішенням 15 сесії 21 скликання сільської ради передано у приватну власність, то у 2016 році вона звернулася до сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації. І з цього часу почалися суди. На спірній земельній ділянці покійний чоловік Парубочої самовільно поставив конюшню. За зверненням Бондарчук сільська рада комісією біля 6 разів виїжджали на це місце, складали акти і зобов`язували Парубочого знести конюшню. Проте їх ніхто не виконував. Згідно копій погосподарських книг 1980 років, а також після, земельна площа позивача не збільшувалася. Тобто якби позивач та її покійний чоловік у 1970-х роках купили земельну ділянку площею 0,07 га, то відповідно розмір їхньої земельної ділянки збільшився. У 2008 чи 2010 році ОСОБА_3 , виготовивши технічну документацію на свої земельні ділянки, не претендувала на спірну земельну ділянку. Спірна земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_2 без номера, оскільки її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, тому не було потреби присвоювати їй номер. Заявою покійного чоловіка ОСОБА_9 від 11.02.1994 конкретизовано місце знаходження спірної земельної ділянки, а саме вона розташована між сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації та надання у приватну власність земельної ділянки сесія сільської ради прийняла на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 , яка звернулася раніше ніж ОСОБА_3 . Крім того, даною земельною ділянкою вже багато років користувалися сім`я ОСОБА_9 . У ОСОБА_3 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки немає.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19.12.2019 23 сесії 7 скликання Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 загальною площею 0,7759 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,2500 га кадастровий номер 0521483400:02:002:0009, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0010, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; передано безоплатно у власність земельні ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га (т.2, а.с. 89-90).

Вважаючи, що ОСОБА_1 протиправно отримано право власності на спірну земельну ділянку площею 0,07 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 звернулася до суду із даним позовом.

Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.

Статтею 119 ЗК України встановлено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.

Відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячних строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Положеннями ч. 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що рішенням 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею: для будівництва і обслуговування жилого будинку, площею 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,69 га (т.1, а.с.37).

Згодом, а саме 13.01.2017, до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області звернулась із заявою про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 , зазначивши, що вона з чоловіком користувалися більше 40 років на підставі договору купівлі-продажу, який втрачено, земельною ділянкою площею 0,07 га, розташованою поряд з її домоволодінням (по АДРЕСА_3 ) (т.1 а.с.9). Суд зауважує, що сторони не заперечували наявності описки у даті вхідного номера, якою у відповідному документі вказано 2016.

Рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20.03.2017 ОСОБА_3 у задоволенні вказаної вище заяви відмовлено у зв`язку з тим, що відповідно до Декрету КМУ №15-92 від 26.12.1992 Про приватизацію земельних ділянок дана земельна ділянка була передана у приватну власність рішенням 15 сесії 21 скликання цієї ж ради від 01.04.1994 (т.1, а.с.14).

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23.08.2018 у справі №133/1095/17 визнано незаконним та скасовано рішення 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20.03.2017, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні її заяви від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 (т.1, а.с.25-30, т.2, а.с.42-44).

У вересні 2018 року позивач повторно звернулась до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13.01.2017.

Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви у зв`язку із тим, що земельна ділянка площею 0,07 га є частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15.11.2016 надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі (т.1, а.с.36).

Водночас рішенням 17 сесії 7 скликання від 10.10.2018 Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області внесла зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання від 15.11.2016, розписавши загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 (т.1, а.с. 38).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (т.1, а.с.54-57).

Крім того, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016 (т.2, а.с.18-21).

Отже, підставою виникнення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, є оскаржуване рішення 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19.12.2019 (т. 1 а.с.151).

Скасування права власності на земельну ділянку є втручанням у право ОСОБА_1 .

Таке втручання має переслідувати законну мету, ця мета має бути виправданою для такого втручання, втручання має бути пропорційним.

Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Практика ЄСПЛ визначає, що будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом , воно повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві . Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути відповідними і достатніми ; для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба , а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання справедливого балансу між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Звертаючись до суду із позовом щодо скасування права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не наведено безумовних підстав, які б вказували на її переважене право на приватизацію вказаної земельної ділянки площею 0,07 га.

Рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15.11.2016, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), та на підставі якого останньою виготовлено технічну документацію, є чинним та не скасовано. Водночас зміст доводів позовної заяви зводиться лише до незаконного набуття права власності ОСОБА_1 , при цьому обґрунтованих доводів стосовно порушення свого права ОСОБА_3 не наведено. З тексту довідки сільської ради від 02.06.2017, адресованої адвокату Паншину Д.Д., не можливо встановити про яку саме земельну ділянку, яка перебуває у власності територіальної громади, йшлася мова при наданні відповіді суб`єктом владних повноважень. При цьому слід зауважити, що обставини того, що станом на 02.06.2017 на спірну земельну ділянку жодною фізичною особою право власності оформлено не було, ніким не заперечуються.

Беззаперечно, суд погоджується із тим, що спірна земельна ділянка не перейшла до відповідача 2 в порядку спадкування, однак набуття права власності на неї відбулося за результатами приватизації.

Спірна земельна ділянка площею 0,07 га входить до складу земельної ділянки площею 0,69 га, що підтверджується технічною документацією, наявною у матеріалах справи, й, власне, не заперечується позивачем. Водночас одним з аргументів позовних вимог є те, що рішенням сільської ради від 15.11.2016 6 сесії 7 не вирішувалося питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,07 га.

З показань свідка ОСОБА_8 судом встановлено, що на час звернення відповідача 2 із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації спірна земельна ділянка не мала адреси розташування, а тому у рішенні від 15.11.2016 6 сесії 7 скликання вказано адресу, за якою надається дозвіл на - АДРЕСА_2 .

Що ж до аргументів представника позивача про те, що показаннями свідків не може підтверджуватися чи спростовуватися зміст рішення суб`єкта владних повноважень, слід зауважити, що саме держава передала земельну ділянку у власність відповідача 2 за процедурою, визначеною законом, й, на думку суду, навіть при допущенні органом влади у рішеннях окремих неточностей, обов`язок відповідальності не може покладатися на того, хто цю землю отримав.

Згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У разі звернення особи з таким клопотанням та при отриманні відмови в задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, або залишення його без розгляду, особа має право оскаржити такі дії органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування до суду в установленому законом порядку.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність й завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що втретє позивач не зверталася до сільської ради із заявою про приватизацію спірної земельної ділянки й бездіяльність Кордишівської сільської ради щодо нерозгляду її заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку не оскаржувала, станом на 19.12.2019 (дата оскаржуваного рішення) дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачу не видавався.

Посилання на обставини та висновки судових рішень у справах №120/3881/19-а та №120/3881/19-а як на підтвердження заявлених вимог щодо прав і обов`язків сторін підлягають відхиленню з огляду на таке.

Ухвалюючи постанову від 23.08.2018 у справі №133/1095/17, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20.03.2017, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні її заяви від 13.01.2017 про приватизацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033, є незаконним, оскільки спірна земельна ділянка належала територіальній громаді с.Кордишівка, а не ОСОБА_1 .

Рішення від 31.01.2020 у справі №120/3881/19-а Вінницького окружного адміністративного суду мотивовано тим, рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10.10.2018 про розгляд заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустроює протиправним, оскільки не відповідає вимогам ст.118 ЗК України.

При цьому Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 14.05.2020 у справі №120/3881/19-а, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення 17 сесії 7 скликання від 10.10.2018, дійшов до висновку про безпідставне внесення суб`єктом владних повноважень змін до суті рішення 6 сесії 7 скликання сільської ради від 15.11.2016, оскільки воно вже було виконаним.

Таким чином, встановлені у вказаних вище судових рішеннях обставини не є преюдиційними до спірних правовідносин, оскільки визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою не вказує на безспірне право цієї особи на набуття нею права власності на земельну ділянку й скасування в судовому порядку рішень суб`єкта владних повноважень, якими відмовлено позивачу у передачі спірної земельної ділянки, не є безумовною підставою для задоволення позову у даному випадку, оскільки відповідними судовими рішеннями надано оцінку правомірності дій сільської ради щодо позивача, а не третіх осіб.

Крім того, в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства перевірялось рішення суб`єкта владних повноважень на предмет його узгодження з вимогами законодавства, тобто чи вчинено воно в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, однак спір про право не вирішувався.

До того ж, позивач не надала доказів того, що вона добросовісно, відкрито і безперервно користується спірною земельною ділянкою протягом 40 років і всі доводи в цій частині ґрунтуються лише на її твердженнях.

Не надано ОСОБА_3 й документів, якими підтверджені межі земельної ділянки, якою, на її думку, вона має право користуватися, так само як не подано відповідних документів, які підтверджують правову підставу такого користування.

Та обставина, що позивач, за її твердженням, фактично користується спірною земельною ділянкою і користувалась нею раніше, за умови відсутності у неї будь-якої правової підстави для такого користування, не може виправдати втручання у право власності іншої особи, в даному випадку ОСОБА_1 , яке вже набуте. Втручання у вже набуте право власності на земельну ділянку має бути пропорційним і виправданим. Втручання у це право лише тому, що сільською радою відмовлено у її передачі іншій особі, якою, до того ж, не доведено наявності правових підстав нею користуватися, є, поза сумнівом, невиправданим, оскільки буде обумовлюватися виключно формальними міркуваннями.

Інші доводи позивача щодо порушень встановленого порядку під час передачі відповідачу земельної ділянки у власність суд відхиляє, оскільки позивач не довела, що вона мала будь-яке право чи охоронюваний інтерес щодо спірної земельної ділянки. А неіснуючі право чи інтерес не можуть бути порушені.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №212510418 від 15.06.2020 (т.1, а.с.152) та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0519555622020 (т.1, а.с.153-154) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, слід зауважити, що оскаржуваним рішенням сільської ради від 19.12.2019 23 сесії 7 скликання ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки загальною площею 0,7759 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарств, які не є спірними.

Водночас, заявляючи позовну вимогу щодо скасування вказаного рішення повністю, позивачем не наведено жодних аргументів в обґрунтування змісту відповідних позовних вимог.

Отже, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування права власності на земельну ділянку, а тому решта позовних вимог, які є похідними, також задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 61, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 до органу місцевого самоврядування Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення від 19.12.2019 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 ; відновлення стану земельної ділянки кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, право ОСОБА_3 на яку порушено відповідачами), який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права та створюють небезпеку порушення прав - визнання недійсним і скасування права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.03.2020 у справі №133/778/20, а саме - арешт на земельну ділянку кадастровий номер 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га, право ОСОБА_3 на яку порушено відповідачами), яка належить ОСОБА_1 , а також заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521483400:02:002:0011 площею 0,2416 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.03.2020 у справі №133/778/20, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Кордишівська сільська рада Вінницької області, адреса: с. Кордишівка, Вінницька область, ЄДРПОУ 04328306.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Суддя І.М. Кучерук

Повне судове рішення складено 27.09.2021.