Ухвала

від 12.04.2022 по справі 133/778/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 133/778/20

провадження № 61-2694ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила визнати недійсним і скасувати рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського районну Вінницької області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність».

Позов ОСОБА_2 мотивовано тим, що ухвалюючи згадане рішення сільська рада порушила її законе право визначене статтею 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та відновлене рішеннями судів від 23 серпня 2018 року та від 14 травня 2020 року. Крім того, передавши у власність ОСОБА_1 спірну земельну ділянку без відповідної на те підстави, сільська рада не врахувала, що на земельній ділянці знаходяться її фруктові дерева. Для захисту її порушеного права необхідно відновити стан земельної ділянки площею 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (частиною якої є спірна земельна ділянка за цією ж адресою площею 0,07 га), який існував до порушення її права, а також - запобігти вчиненню дій, які порушують її право.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року в задоволені позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2020 року. Роз`яснено, що заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 березня 2020 року, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не наведено безумовних підстав, які б вказували на її переважене право на приватизацію спірної земельної ділянки площею 0,07 га. Рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), на підставі якого ОСОБА_1 виготовила технічну документацію, є чинним та не скасоване. Зміст доводів позовної заяви зводиться лише до незаконного набуття права власності ОСОБА_1 , при цьому обґрунтованих доводів стосовно порушення свого права ОСОБА_2 не наведено. Позивач не надала доказів того, що вона добросовісно, відкрито і безперервно користується спірною земельною ділянкою протягом 40 років і всі доводи в цій частині ґрунтуються лише на її твердженнях. ОСОБА_2 також не надано документів на підтвердження межі земельної ділянки, якою вона має право користуватися, і не подано відповідних документів, які підтверджують правову підставу такого користування. Втручання у вже набуте право власності на земельну ділянку має бути пропорційним і виправданим.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року (повний текст якої складено 24 січня 2022 року) апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Любивця П. В. задоволено частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано недійсним і скасовано рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради відмовлено. В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в порушення вимог статті 118 ЗК України, протиправно відмовивши в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 13 січня 2017 року, Кордишівська сільська рада безпідставно надала перевагу інтересам ОСОБА_1 та без відповідного на те звернення передала їй у власність спірну земельну ділянку, залишивши поза увагою той факт, що на частині цієї земельної ділянки знаходяться фруктові дерева ОСОБА_2 . Позивач має право на захист «законних очікувань» щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання в майбутньому права власності на неї та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу. При цьому суд апеляційної інстанції враховував, що земельна ділянка площею 0,07 га є частиною земельної ділянки площею 0,2416 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана безоплатно у власність ОСОБА_1 . Натомість вимога про визнання недійсним і скасування рішення від 19 грудня 2019 року 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі ОСОБА_1 у власність земельних ділянок за кадастровими номерами 0521483400:02:002:0009 та 0521483400:02:002:0010 за адресою: АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення в зазначеній частині не порушує права та інтереси позивача.

18 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2021 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення апеляційний суд безпідставно врахував постанову Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі № 133/1095/17, так як при розгляді вказаної справи не досліджувалася законність надання їй дозволу на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку. В постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 541/2036/19 Верховний Суд зазначив, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Земельна ділянка, частина якої є спірною, рішенням 15 сесії 21 скликання від 01 квітня 1994 року була передана у власність її покійному чоловікові ОСОБА_3 , та з того часу вона користується цієї земельною ділянкою. Тому їй не потрібен дозвіл органу місцевого самоврядування на виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку. Крім цього, позов було пред`явлено до неналежного відповідача, так як Кордишівська сільська рада перебуває у стані припинення, тому до новообраної Козятинської міської ради перейшли всі права та обов`язки Кордишівської сільської ради. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Наведені доводи є обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої та абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Судами встановлено, що 11 лютого 1994 року ОСОБА_3 (чоловік ОСОБА_1 ) звернувся із заявою до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, в якій просив передати йому безоплатно, серед іншого, земельну ділянку площею 0,14 га, що розташована на АДРЕСА_2 між сусідніми земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішенням Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 01 квітня 1994 року ОСОБА_3 надано безоплатно в приватну власність земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0, 94 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,69 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Рішенням 6 сесія 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку площею -0,25 га, для ведення особистого селянського господарства площею - 0,69 га.

13 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області про приватизацію земельної ділянки, зазначивши, що вона з чоловіком більше 40 років на підставі договору купівлі-продажу, який втрачено, користувалися земельною ділянкою площею 0,07 га, розташованою поряд з її домоволодінням на АДРЕСА_1 .

Рішенням 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» згадана земельна ділянка була передана у приватну власність рішенням 15 сесії 21 скликання цієї ж ради від 01 квітня 1994 року.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі № 133/1095/17 визнано незаконним та скасовано рішення 9 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 20 березня 2017 року, яким ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні її заяви від 13 січня 2017 року про приватизацію земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 між земельними ділянками з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

24 вересня 2018 року позивач повторно звернулася до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області із заявою, в якій просила переглянути і задовольнити її заяву від 13 січня 2017 року.

Рішенням 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні вказаної заяви у зв`язку з тим, що земельна ділянка площею 0,07 га є частиною земельної ділянки загальною площею 0,25 га, на яку рішенням 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації іншій особі.

Рішенням 17 сесії 7 скликання від 10 жовтня 2018 року Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області також внесла зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання від 15 листопада 2016 року, розписавши загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033.

27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного підприємства «Земельний центр» із заявою про складення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19 грудня 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 , загальною площею 0,7759 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0010, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельні ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд - 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2843 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,2416 га.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 120/3881/19-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №120/3881/19-а визнано протиправним та скасовано рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року.

В постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що рішення від 10 жовтня 2018 року відповідачем внесено зміни до рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, чим змінено суть самого рішення, оскільки фактично надано третій особі земельну ділянку площею 0,25 га за іншою адресою на АДРЕСА_1 , щодо частини якої ОСОБА_2 раніше подано заяву про її приватизацію. Колегія суддів дійшла висновку, що рішення 17 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 10 жовтня 2018 року, яким вирішено внести зміни в пункт 1 рішення 6 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 15 листопада 2016 року, розписавши загальну площу 0,69 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельна ділянка площею 0,44 га, яка розташована на АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 0,25 га, яка розташована між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , з кадастровими номерами 0521483400:02:002:0015 та 0521483400:02:002:0033 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною третьою статті 125 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Апеляційний суд в цій справі також врахував, що постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2018 року у справі № 133/1095/17, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку - площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - площею 0,69 га, а спірна земельна ділянка має площу 0,07 га і розташована на АДРЕСА_2 без номера, з іншого боку вулиці, ніж садиба ОСОБА_1 .

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 його право власності на спірну земельну ділянку не було підтверджене державним актом або іншим правовстановлюючим документом. У зв`язку зі спадкуванням права власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 до ОСОБА_1 перейшло лише право користування земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розміщене, в розмірі, необхідному для його обслуговування, тому відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 .

У справі відсутні докази, які свідчать про намір ОСОБА_1 приватизувати земельну ділянку відповідної площі за адресою: АДРЕСА_2 (між земельними ділянками, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ).

Врахувавши вищенаведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що в порушення статті 118 ЗК України, протиправно відмовивши в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 13 січня 2017 року (факт встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили), Кордишівська сільська рада безпідставно надала перевагу інтересам ОСОБА_1 та без відповідного на те звернення передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, залишивши поза увагою той факт, що на частині спірної ділянки знаходяться фруктові дерева ОСОБА_2 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) вказано, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

У пунктах 38, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) викладено висновок про те, що обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову в наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і в той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року у справі № 472/1286/17-ц (провадження № 61-42797св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17 (провадження № 61-41390св18).

Врахувавши наведені правові висновки, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що позивач має право на захист «законних очікувань» щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку, оскільки вона вчинила юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання в майбутньому права власності на неї, та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу. Право на звернення за судовим захистом тісно пов`язане із суб`єктивним матеріальним правом, яке підлягає захисту. З порушенням матеріального суб`єктивного права в заінтересованої особи виникає право на позов. Засобом реалізації цього права є звернення заінтересованої особи з позовом до суду, який в певному порядку розглядає вимогу позивача і дає відповідь у вигляді судового рішення. Отже, позовні вимоги про визнання недійсним і скасування рішення 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19 грудня 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі земельних ділянок у власність» є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2416 га, кадастровий номер 0521483400:02:002:0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 .

Разом з тим апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення 23 сесії 7 скликання Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 19 грудня 2019 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі ОСОБА_1 у власність земельних ділянок за кадастровими номерами 0521483400:02:002:0009 та 0521483400:02:002:0010 за адресою: АДРЕСА_2 , обґрунтовано зазначивши, що рішення ради у вказаній частині не порушує права та інтереси позивача.

Викладені висновки апеляційного суду узгоджуються із застосованими в оскаржуваному судовому рішенні апеляційним судом правовими висновками Верховного Суду, сформованими в постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.

В постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15 зазначено, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, що склалися, виходячи з тих відносин, які регулюють нормам права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Врахувавши зазначене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0521483400:02:002:0011, є ефективним способом захисту порушеного Кордишівською сільською радою права ОСОБА_2 , а дотримання в подальшому вимог статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» гарантує позивачу відновлення її порушеного права та не потребує застосування додаткових способів захисту.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження, не заслуговують на увагу, так як в цій справі позов було пред`явлено до належних відповідачів: органу місцевого самоврядування, який прийняв оскаржуване рішення, та особи, яка набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування. Той факт, що один з відповідачів - Кордишівська сільська рада Козятинського району Вінницької області на час розгляду справи перебувала у процесі припинення, не свідчить про неможливість пред`явлення до неї позову про скасування її рішення. Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тобто до моменту завершення процедури припинення юридичної особи така особа є правоздатною і може бути стороною у справі.

Посилання заявника на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 541/2036/19, про те, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, також є неспроможним, оскільки згідно з частиною сьомою статті 82 ЦПК України така оцінка дійсно не є обов`язковою, однак при розгляді справи суд, врахувавши встановлені ним обставини, вправі взяти її до уваги.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанції в цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним в судових рішеннях, на які послалася заявник. В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з установленими апеляційним судом обставинами і оцінкою доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Виходячи з викладеного, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення сільської ради.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко