Постанова

від 10.01.2022 по справі 922/399/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/399/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко Т.М., самопредставництво (згідно витягу з ЄДР);

від відповідача: Подлєснова Л.П., ордер серія ХВ №72946 від 16.08.2021;

від третьої особи: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів", м. Харків (вх. 2143 Х/2) ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 (повний текст складено 10.06.2021) у справі №922/399/21 (суддя Сальнікова Г.І.),

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мусієнко Олени Іванівни, м. Харків,

про розірвання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень та стягнення неустойки у розмірі 64504,80грн,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів", в якому просило:

- розірвати Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 №5766-В, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму неустойки за Договором купівлі-продажу № 5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" не виконало взяті на себе зобов`язання щодо додержання встановлених строків внесення оплати за об`єкт приватизації, чим порушено умови Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020. Так, позивач зазначає, що за умовами п. 3.2.2. цього Договору покупець зобов`язаний сплатити вартість об`єкту приватизації - нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23 у сумі 1184696,00грн протягом 30 днів з дня підписання Договору, тобто останній строк сплати припадає на 11.12.2020, однак всупереч умовам укладеного сторонами Договору відповідач не сплатив відповідні кошти. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом звернення до суду із вимогою про розірвання цього Договору та вимогою про стягнення з відповідача на свою користь неустойки у розмірі 64504,80грн, що складає 5% від ціни договору, на підставі п. 6.2. Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 позов задоволено повністю; розірвано Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів"; стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки за Договором купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80грн та 4540,00грн судового збору.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції встановив факт несплати покупцем обумовленої між сторонами суми грошових коштів за об`єкт приватизації протягом терміну, визначеного договором, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020. Окрім цього, встановивши факт невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу, що, за висновком суду свідчить про неналежне виконання відповідачем всього договору з оплати всієї суми, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем неустойки, виходячи зі всієї суми договору, у зв`язку з чим також задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 64504,80грн неустойки за договором.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, виходячи з такого:

- місцевим судом порушено норми процесуального права, зокрема положення ч. 4 ст. 202 ГПК України, оскільки: з урахування того, що представник позивача не був присутній у судовому засіданні 01.06.2021 без поважних причин та позивачем не подавалась заява про розгляд справи за відсутності його представника, тому суд першої інстанції мав застосувати імперативну норму ч. 4 ст. 202 ГПК України та залишити цей позов без розгляду;

- висновки суду не відповідають обставинам, встановленим у рішенні: зокрема, встановивши той факт, що в Договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 №5766-В було допущено описку у назві відповідача (замість вірної назви ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", помилково зазначено ТОВ "Дослідний центр цивільних проектів"), як покупця об`єкту приватизації, господарський суд зробив необґрунтований висновок про наявність вини у діях відповідача щодо нездійснення платежу за цим договором, оскільки з наявних у справі доказів, зокрема з листа АТ "Державний ощадний банк України" №118.250-231/393 від 26.03.2021 вбачається об`єктивна неможливість ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" здійснити платіж за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 №5766-В з огляду на те, що назва платника за договором не збігається з фактичною назвою платника (відповідача);

- неправильне застосування норм матеріального права, а саме: незастосування закону, який підлягав застосуванню - ч.ч. 1 та 2 ст. 613, ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України; в аспекті наведених правових норм скаржник зазначає, що судом не враховано, що невиконання відповідачем свого обов`язку з оплати об`єкта приватизації перебувало в безпосередній залежності від дій самого позивача, який безпідставно не відповідає на пропозиції відповідача щодо внесення змін до договору з метою виправлення описки щодо назви відповідача у спірному Договорі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.07.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 поновлено ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 04.08.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи та призначено справу до розгляду на 18.08.2021 о 10:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 29.07.2021 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для розірвання договору та стягнення неустойки, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що відповідачем було порушено умови Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020 у частині додержання строків внесення оплати за об`єкт приватизації, а також за порушення терміну сплати за об`єкт приватизації позивачем правомірно нараховано неустойку у розмірі 5% від ціни продажу об`єкта, а саме - 64504, 80грн.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021, у зв`язку із відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

У зв`язку з перебуванням судді - доповідача Мартюхіна Н.О. на лікарняному судове засідання 18.08.2021 о 10:00 год. не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 розгляд справи №922/399/21 призначено на 27.09.2021 о 10:45 год.

27.09.2021 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" надійшов супровідний лист, до якого долучено копію рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2054/21, яким задоволено позов ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" до Управління комунального майна та приватизації про спонукання до укладення договору у виправленій (в частині назви відповідача) редакції.

28.09.2021 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" надійшли заперечення щодо доводів Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про неможливість укладення додаткової угоди щодо виправлення помилки.

30.09.2021 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" надійшов супровідний лист, до якого додано лист №4 від 28.09.2021 орендаря нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23 у м.Харкові - Підприємства об`єднання громадян "Біатрон-3" громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України", в яких останнє виклало пояснення щодо підтримки процедури викупу спірних нежитлових приміщень ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 зупинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 до закінчення розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2054/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 задоволено заяву Управління комунального майна та приватизації та поновлено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21, розгляд справи призначено на 10.01.2022 о 14:15 год.

28.12.2021 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні у справі №922/399/21 на два тижні. Зазначене клопотання мотивовано тим, що на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/2054/21 за касаційною скаргою ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №922/2054/21, якою скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2054/21 та відмовлено у задоволенні позову про спонукання Управління комунального майна та приватизації до укладення договору у виправленій (в частині назви відповідача) редакції, розгляд справи призначено на 13.01.2022.

У поданому клопотанні про оголошення перерви відповідач посилається на те, що з огляду на взаємопов`язаність справи №922/399/21 зі справою №922/2054/21, у якій Верховним Судом буде здійснено перегляд та надано оцінку висновкам, викладеним у постанові Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 922/2054/21, а також з метою процесуальної економії, уникнення можливої необхідності перегляду справи № 922/399/21 і винекнення нових додаткових судових спорів, є доцільним оголосити перерву у судовому засіданні у справі №922/399/21 для отримання висновків Верховного Суду щодо постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 по справі №922/2054/21.

05.01.2022 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" надійшли письмові пояснення, у яких відповідач зазначає, що підтверджує свою правову, викладену у апеляційній скарзі, а також посилається на неможливість прийняття до уваги висновків Східного апеляційного господарського суду, викладених у постанові від 04.11.2021 у справі №922/2054/21, оскільки такі висновки мотивовані посиланням на обставини, які були встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у цій справі, яке ще не набрало ще законної сили. На думку відповідача, висновки Східного апеляційного господарського суду у постанові від 04.11.2021 зроблені з порушенням ч. 4 ст. 75 ГПК України щодо необхідності набрання рішенням законної сили для посилання на обставини, встановлені таким рішенням суду, та з порушенням процесу щодо використання пояснень учасника, наданих в іншій судовій справі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 10.01.2022 представник відповідача (апелянта) наполягав на доводах та вимогах апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Крім того, просив оголосити переву у розгляді справи до ухвалення Верховним Судом рішення у пов`язаній справі № 922/2054/21.

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2022 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване рішення без змін. Заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи зважаючи на те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 922/2054/21 набрала законної сили, і Верховним Судом відмовлено у зупиненні дії цього судового рішення.

Уповноважені представники третьої особи 10.01.2022 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлялись належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про оголошення перерви у розгляді даної справи до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи №922/2054/21, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

У даному випадку суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви та обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Посилання відповідача щодо наявності на розгляді Верховного Суду іншої (взаємопов`язаної) справи судом не можуть бути визнані тією обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду даної справи, оскільки: по-перше, постанова Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №922/2054/21 відповідно до ч. 1 ст. 284 ГПК України набрала законної сили з моменту її прийняття; по-друге, при розгляді даної справи апеляційний господарський суд може самостійно встановити обставини, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, дослідити та надати оцінку всім доказам, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Разом з тим, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на державні судові органи. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04 від 02.12.2010).

При цьому перевищення строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи приписи ч. 1 ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та ч. 2 ст. 216 ГПК України, а також відсутність істотних обставин, що унеможливлюють вирішення спору у даній справі у судовому засіданні 10.01.2022, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для оголошення перерви у розгляді справи відсутні.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні за відсутності представників третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача (апелянта), судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.04.2020 №2160/20 "Про внесення змін до деяких рішень Харківської міської ради щодо затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації" включено у перелік об`єктів, що підлягають приватизації, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-10 площею 145, 4кв.м, 2-го поверху №11-22 площею 159, 1кв.м в нежитловій будівлі літ "А-2" загальною площею 304, 5кв.м за адресою: м. Харків, вулиця Громадянська, 21/23.

14.10.2020 за результатами проведеного електронного аукціону сформовано протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-09-18-000098-3 щодо нежитлових приміщень, згідно якого переможцем визначено ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" (код ЄДРПОУ 14066793).

19.10.2020 протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-09-18-000098-3 підписано переможцем електронного аукціону - ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів2, оператором аукціону в системі Prozorro AT КБ "Приватбанк", та 22.10.2020 органом приватизації - Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

На підставі наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 22.10.2020 №418 "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-09-18-000098-3, сформованого 14.10.2020 19:37:32, протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS2020-09-18-000098-3, сформованого 14.10.2020 19:37:32" між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та ТОВ "Дослідний центр цивільних проектів" (покупець) укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020.

Відповідно п. 1.1. цього Договору продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху №1-10 площею 145,4 кв.м., 2-го поверху №11-22 площею 159,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 304,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Громадянська, 21/23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246882263101 (об`єкт приватизації).

Об`єкт приватизації належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.07.2007 року, виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 19.07.2007 № 1983.

Державну реєстрацію права власності на об`єкт приватизації за продавцем проведено 05.12.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 3923463. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246882263101.

За умовами п. 3.1. Договору ціна продажу об`єкта приватизації сплачується на підставі цього Договору, в термін, визначений цим Договором.

Пунктом 3.2. Договору визначено порядок перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, що становить 1290096,00грн здійснюється таким чином:

- гарантійний внесок у розмірі 105400,00грн, оператор електронного майданчика протягом п`яти робочих днів з дня опублікування цього договору в електронній торговій системі перераховує зі свого рахунку на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, в рахунок оплати ціни продажу об`єкта приватизації (п. 3.2.1. Договору);

- покупець сплачує на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, суму у розмірі 1184696,00грн не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання цього Договору (п. 3.2.2. Договору).

Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом з неустойкою (у разі її нарахування) (п. 4.1.Договору).

За умовами п. 4.2. Договору передача об`єкта приватизації продавцем покупцю здійснюється за актом прийому-передачі, який сторони зобов`язані підписати протягом 7-ми робочих днів після виконання умов, передбачених п.п. 3.3 та 5.1.1 цього Договору.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та діючим законодавством України (п. 6.1. Договору).

У разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з Договором протягом 30 днів з дня укладення Договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів цей Договір підлягає розірванню (п. 6.2. Договору).

Пунктом 8.1.Договору закріплено, що зміни умов цього Договору можливі тільки за згодою сторін і оформлюються договором про внесення змін до Договору, що підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Спори, що виникають з умов цього Договору, вирішуються у відповідності з діючим законодавством України (п. 8.4.Договору).

Зазначений Договір купівлі-продажу від 11.11.2020 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із цим позовом, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради посилалось на те, що ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" було порушено умови Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020 в частині додержання строків внесення оплати за об`єкт приватизації, а саме: відповідно до п. 3.2.2. Договору покупець був зобов`язаний сплатити вартість нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23 в сумі 1184696,00грн на протязі 30 днів з дня підписання договору, тобто останній строк сплати - 11.12.2020. Однак, відповідач, всупереч умовам укладеного сторонами Договору, не сплатив відповідні кошти, в той час як порядок сплати і розмір їх сплати було чітко визначено сторонами у Договорі.

Як зазначає позивач, такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача на свою користь неустойки згідно п. 6.2. Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80грн, що складає 5% від ціни договору, та з вимогою про розірвання Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 №5766-В, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на відсутність його вини у порушенні умов Договору. Зазначає, що оскільки сума платежу за Договором перевищує 400тис.грн, то згідно вимог законодавства підлягає фінансовому моніторингу, тому для здійснення платежу за Договором позивачем було надано Банку Договір №5766-В від 11.11.2020. Позивач вказує, що Банк не виконав платіжне доручення №73 від 11.12.2020, у зв`язку з тим, що платіж не може бути здійснений, оскільки назва платника за Договором не збігається з фактичною назвою платника. В Договорі була допущена помилка в назві покупця - замість ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" помилково вказано ТОВ "Дослідний центр цивільних проектів". Відсутність своєї вини та неможливість виконання зазначеного платежу Банком відповідач підтверджує платіжним дорученням №73 від 11.12.2020, бухгалтерською довідкою ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", листом ХОУ AT "Державний ощадний банк України" від 26.03.2021. Так, зокрема, у листі ХОУ AT "Державний ощадний банк України" від 26.03.2021 вказано, що у разі невідповідності назви платника в платіжному доручені на суму 1184696,00грн згідно Договору №5766-В від 11.11.2020 назві платника, якому відкрито рахунок, таке платіжне доручення не виконується банком. Відповідач також вказує, що ним направлялись листи позивачу та приватному нотаріусу Мусієнко О.І. щодо внесення змін до Договору № 5766-В від 11.11.2020. Після приведення договору у відповідність з вимогами закону, відповідач зобов`язується виконати покладені на нього Договором № 5766-В від 11.11.2020 обов`язки.

Позиція третьої особи - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. ґрунтується на тому, що 11.11.2020 нею було посвідчено спірний Договір №5766-В купівлі-продажу нежитлових приміщень за реєстровим № 1339, за яким продавцем виступало Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а покупцем ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів". Перед посвідченням вищевказаного правочину сторонам, у тому числі, директору ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", було надано проект договору для ознайомлення та обговорення усіх питань та положень вищевказаного правочину з можливістю внесення змін, доповнень або застережень в ньому. При цьому жодних зауважень з боку сторін, в тому числі з боку покупця не надходило. Договір було підписано після ретельного його вивчення кожною із сторін.

Як вже зазначалось вище, Господарським судом Харківської області 01.06.2021 ухвалено рішення у справі №922/399/21, яким позов задоволено повністю, розірвано Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020 та стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки за цим Договором у розмірі 64504,80грн.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В, укладеного 11.11.2020 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", і стягнення неустойки за цим Договором у розмірі 64504,80грн. на підставі п. 6.2. Договору, у зв`язку з несплатою покупцем коштів згідно з цим договором протягом встановленого строку.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 627, 629 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" за порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законів України. Посадові особи органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

Частиною 4 ст. 29 цього Закону передбачено, що у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

З огляду на викладені положення законодавства суд апеляційної інстанцій зазначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором. Зокрема, однією з умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

Отже, для правильного вирішення спору щодо розірвання Договору з наведених підстав необхідно перш за все встановити умови продажу об`єкта приватизації, обсяг зобов`язань покупця за Договором і строк їх виконання.

Як вже зазначалось вище, за умовами укладеного між сторонами Договору покупець (відповідач) зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта приватизації згідно з умовами та в термін, що передбачені розділом 3 цього договору (п.5.1.1 Договору).

Пунктом 3.2.2. Договору визначено, що покупець сплачує вартість нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23, у сумі 1184696,00грн на протязі 30 днів з дня підписання договору.

У відповідності до п. 6.2. Договору у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з Договором протягом 30 днів з дня укладення Договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів цей Договір підлягає розірванню.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний Договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 11.11.2020 та зареєстровано в реєстрі за №1339. Враховуючи умови п. 3.2.2 Договору, відповідач зобов`язаний був сплатити грошові кошти за придбаний об`єкт протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Отже останній день сплати за об`єкт припадав на 11.12.2020.

З досліджених у справі доказів, а саме копії платіжного доручення №51 від 09.10.2020 судом встановлено, що відповідач сплатив 105400,00грн гарантійного внеску .

Проте, відповідачем належним чином не було виконано взяті на себе зобов`язання з оплати решти грошових коштів у сумі 1184696,00грн за придбаний об`єкт приватизації за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020, у зв`язку з чим перед позивачем утворено заборгованість у зазначеному розмірі.

Обставини не повного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати коштів за об`єкт приватизації протягом встановленого договором строку не заперечуються відповідачем.

У свою чергу відповідач зазначає, що він намагався виконати умови договору та оплатити придбаний об`єкт приватизації, проте через допущену у Договорі помилку у назві покупця - замість ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" вказано ТОВ "Дослідний центр цивільних проектів" Банк відмовився проводити платіж, який позивач 11.12.2020 намагався вчинити на виконання умов пункту 3.2.2 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020 в межах 30-тиденного терміну з дня підписання Договору. Отже, у встановлений Договором строк позивач як покупець не мав можливості здійснити розрахунок за нежитлові приміщення.

Неможливість виконання обов`язку за умовами Договору, на думку відповідача, відбулось не з вини ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", а виправлення описки у договорі щодо назви покупця можливо лише шляхом внесення змін до договору за згодою обох сторін. Відповідач вказує, що він звертався до Управлінням комунального майна та приватизації майна із пропозицією про внесення змін до договору, однак будь-якої відповіді так і не отримав. Відсутність відповідей позивача на письмові звернення відповідача від 25.03.2021 та від 20.04.2021 підтверджує те, що позивач не надавав відповіді на звернення відповідача, подане ще до звернення позивача до суду із даним позовом. На думку скаржника, такі обставини у розумінні ст.ст. 612, 613 ЦК України свідчать про відмову кредитора у прийнятті належного виконання, запропонованого боржником, у зв`язку з чим боржник не має можливості виконати свій обов`язок не з своєї вини, тому прострочення боржника не настає, оскільки зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення саме кредитора.

Колегія суддів зазначає, що за ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У силу ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 вказаної вище статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Досліджуючи обставини щодо вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором, апеляційним судом не встановлено документального підтвердження звернення ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна щодо обставин нездійснення оплати на виконання умов Договору, а також пропозицій про зміну договору до порушення прав позивача та до ініціювання ним судового спору у цій справі про розірвання договору з підстав порушення покупцем п. 3.2.2 Договору.

Посилання скаржника на те, що до подання позивачем позову до суду у даній справі відповідач звертався до позивача з пропозицією про внесення змін до Договору без формальної реєстрації відповідного звернення через канцелярію, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки такі доводи не підтверджуються жодними доказами.

Судом встановлено, що тільки після відкриття Господарським судом Харківської області провадження у цій справі ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" - 25.03.2021, тобто більш ніж через три місяці після спливу строку для внесення платежу за Договором та вже після порушення умов договору, звернулося до Управління комунального майна та приватизації та до приватного нотаріуса Мусієнко О.І., яка нотаріально посвідчувала Договір, з проханням внести зміни до Договору в частині виправлення назви покупця.

За змістом ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Особливості оформлення угод приватизації передбачені ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного майна і комунального майна".

За змістом ч. 1 цієї статті визначено, що укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затверджений Наказом Фонду державного майна України №1328 від 18.10.2018, визначає процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, укладених органами приватизації.

Внесення змін до договору купівлі-продажу державного (комунального) майна здійснюється шляхом укладання між органом приватизації та власником об`єкта приватизації договору про внесення змін до договору купівлі-продажу державного (комунального) майна.

Право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу мають орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник.

Відповідно до розділу ІІ вказаного Порядку, документи, надані органу приватизації для розгляду після закінчення строку виконання умов договору купівлі-продажу, але до виявлення факту невиконання цих умов, розглядаються за умови документарного підтвердження сплати штрафних санкцій.

Пропозиція про внесення змін до договору купівлі-продажу, що надійшла після звернення до суду органу приватизації для застосування до власника санкцій, передбачених договором купівлі-продажу, не розглядається.

Отже, наведеним Порядком імперативно визначено, що пропозиція про внесення змін до Договору купівлі-продажу, що надійшла після звернення до суду органу приватизації для застосування до власника санкцій, передбачених Договором купівлі-продажу не розглядається.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку, зазначене не стосуються випадків, коли договір про внесення змін укладається на виконання відповідного рішення суду, а також випадків, коли власником запропоновано укласти згідно із законодавством мирову угоду в рамках судового провадження про вжиття санкцій за порушення умов договору купівлі-продажу.

Судом враховано, що цим пунктом не передбачено обов`язкового внесення змін до Договору лише за наявності відповідної пропозиції покупця, оскільки у будь-якому випадку зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів (п. 1 розд. IІІ Порядку внесення змін).

З досліджених матеріалів справи вбачається, що нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020 підписано сторонами, у тому числі директором ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів", без зауважень будь-яких зауважень щодо назви сторін та будь-яких інших умов цього договору, а підписи сторін скріплено печаткою.

Судова колегія апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що у зв`язку із допущеною помилкою, не має нести негативні наслідки лише відповідач з тих підстав, що проект Договору готувало Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, а приватний нотаріус перевіряла дієздатність представників сторін.

Апеляційний суд виходить з того, що відповідач не заперечує, що він мав можливість ознайомитись зі змістом Договору, щодо правильності назви Товариства, від імені якого директор підписував Договір як заінтересована сторона - покупець.

За змістом глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження того, що директор ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" висловив будь-які заперечення чи зауваження, у тому числі щодо назви Товариства, яка зазначена у Договорі.

Як встановлено судом, ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" після відмови Банку провести платіж у зв`язку із помилкою у назві покупця за Договором до порушення прав позивача та звернення Управлінням з цим позовом про розірвання договору до суду першої інстанції не вчинило жодних дій, спрямованих на внесення змін до Договору.

Отже, з досліджених матеріалів справи судом не встановлено, що ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" проявляло заінтересовану та активну позицію у визначені Договором строки, протягом яких відповідач мав виконати взяті на себе зобов`язання, вирішити спірне питання щодо помилки у договорі і ініціювати внесення змін до Договору.

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору та порушення положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна, посилаючись на порушення покупцем п. 3.2.2. Договору та порушення прав позивача, звернулось до суду з позовом до ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" про розірвання Договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що неможливість здійснити відповідні перерахування у зв`язку з невірно зазначеної у спірному договорі назви ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" не спростовує факту прострочення виконання зобов`язання зі своєчасного внесення коштів за придбане майно, оскільки: по-перше, ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" при підписанні договору мало можливість ознайомитись із змістом того документу, який підписував директор Товариства, при цьому, відповідач був також обізнаний про укладення спірного договору та його умови, у зв`язку з чим мав усвідомлювати необхідність своєчасного виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань та усвідомлювати наслідки їх невиконання у встановлений договором строк; по-друге, ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати за об`єкт приватизації або ініціювання вирішення питання щодо виправлення помилки у договорі і внесення змін до Договору.

За встановлених у даній справі обставин вбачається, що відповідачем не тільки не було дотримано встановленого умовами договору строку внесення оплати за придбаний об`єкт приватизації та не було сплачено основної частини грошових коштів, а і не було вчинено всіх залежних від нього заходів, спрямованих на внесення змін до Договору в частині назви покупця до спливу 30-тиденного терміну з дня підписання Договору та протягом 30-ти наступних днів, тобто до моменту порушення прав позивача.

За наведеного порушення строків оплати придбаного об`єкту приватизації є наслідком свідомої бездіяльності відповідача, а наявність вини останнього у цьому випадку (у разі не доведення ним протилежного) презюмується. Як наслідок, наявні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору купівлі-продажу.

Стосовно доводів скаржника про те, що таке порушення договору зумовлено не тільки виною відповідача, а взаємною необачністю сторін (у тому числі діями позивача, який готував проект договору, а також діями приватного нотаріуса Мусієнко О.І., якою перевірено умови договору), наведені з посиланням на положення ст.ст. 612, 613 ЦК України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із ст. 613 ЦК України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Водночас, як вже вказувалось вище, у спірному договорі сторонами було погоджено, що покупець сплачує грошові кошти за придбане нерухоме майно не пізніше ніж протягом 30-ти днів з дня підписання цього Договору (п. 3.2.2. Договору), а у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з Договором протягом 30-ти днів з дня укладення Договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта і цей Договір підлягає розірванню (п. 6.2. Договору).

З матеріалів справи не вбачається доказів, якими б підтверджувалось намагання з боку ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" усунути обставини, що заважали йому належним чином виконати свої зобов`язання за договором до звернення позивача з цим позовом до суду. Відповідачем не надано до матеріалів справи жодного листування із позивачем щодо неможливості своєчасно виконати зобов`язання зі сплати за об`єкт приватизації.

При цьому нездійснення покупцем оплати згідно умов договору за передане нерухоме майно у зв`язку із помилкою у договорі, який ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" підписало без будь-яких зауважень, а також факт не звернення відповідача протягом установленого строку до позивача із пропозицією про внесення змін до Договором, не звільняє покупця об`єкту приватизації від обов`язку здійснити своєчасну оплату придбаного нерухомого майна та не може вважатись простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, до вчинення якого боржник не міг виконати свого обов`язку

У спірному випадку відповідачем не доведено того, що до подання позову позивач не вчинив будь-яких дій, які він зобов`язаний вчинити відповідно до умов договору або в силу вимог закону для виконання відповідачем свого обов`язку із своєчасної оплати повної вартості придбаного нерухомого майна, а також, що у Управління комунального майна та приватизації виникав законодавчо визначений обов`язок внести зміни до договору, а тому з урахуванням аналізу положень ст.ст. 612, 613 ЦК України та встановлених обставин справи колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника, що невиконання обов`язку боржника залежало та було пов`язано із діями саме кредитора.

При цьому судом апеляційної інстанції не встановлено допущення Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради будь-яких порушень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та Порядку внесення змін у спірних правовідносинах.

Натомість, як встановлено судом, саме ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" своєчасно не вчинило залежних від нього дій для внесення змін до Договору у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та Порядку внесення змін.

Судова колегія також враховує й ті обставини, що ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" зверталося до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2054/21 позовні вимоги задоволено частково; ухвалено спонукати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" договір про внесення змін до Договору №5766-В купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І., зареєстрованого в реєстрі за №1339, в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви; зобов`язано приватного нотаріуса Мусієнко О.І. виправити в посвідчувальному надписі Договору №5766-В купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1339, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій помилку у назві з "Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідний центр цивільних проектів" на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНИХ ПРОЕКТІВ". В іншій частині позовний вимог відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 скасовано рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2021 у справі №922/2054/21 та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. У вказаній справі апеляційним судом встановлено відсутність правових підстав внесення змін до Договору у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та Порядку внесення змін.

Посилання апелянта на неможливість прийняття до уваги зазначеної постанови з огляду на те, що її мотиви обґрунтовані посилання на рішення у цій справі №922/399/21, яке ще не набрало законної сили, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у справі №922/2054/21 Східним апеляційним господарським судом було надано власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам та самостійно встановлювалися обставини та факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Щодо висновків апеляційного суду у справі №922/2054/21, наведених з посиланням на рішення у цій справі №922/399/21, то такі висновки ґрунтувались не лише на встановлених судом обставинах справи, але й на наявних у справі доказах, яким судом надано юридичну оцінку. При цьому фактично-доказова база правової позиції відповідача у цих двох справа є подібною.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

Крім того, п. 6.3. Договору визначено, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі - продажу є підставою для розірвання такого договору.

Надані відповідачем докази свідчать про звернення відповідача до Управління комунального майна та приватизації із пропозицією внести зміни до договору вже після спливу встановленого договором строку для сплати грошових коштів та після строку, який встановлює виключні підстави для розірвання договору. При цьому посилання скаржника на ігнорування позивачем таких звернення та безпідставну відмову у внесенні змін до договору не можуть бути прийнято до уваги, оскільки зазначені дії відповідач вчинив вже після того, як права позивача були порушені. Водночас відповідачем не доведено вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення прав позивача у встановлений договором та законом строк.

При цьому несвоєчасна сплата покупцем грошових коштів за придбаний об`єкт приватизації та взагалі несплата основної частини цих коштів безпосередньо порушує права територіальної громади міста Харкова, інтереси якої у цьому випадку представляє позивач, на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Враховуючи встановлені судом обставини, якими підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати коштів за об`єкт приватизації, умови Договору та положення цивільного законодавства і спеціального Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також відсутність документального підтвердження вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення прав позивача у встановлений договором та законом строк, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5766-В від 11.11.2020.

Щодо позовних вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 64504,80грн, нарахованої у відповідності до п. 6.2. Договору та ч. 4 ст.29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

У п. 6.2. Догвору сторони погодили, що у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з Договором протягом 30 днів з дня укладення Договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта.

За приписами ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта.

При цьому невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи із загальної ціни договору.

Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов Договору купівлі-продажу №5766-В від 11.11.2020, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки на підставі п. 6.2. Договору та ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є правомірними у розмірі 5 % від ціни проданого об`єкта, що складає 64504,80грн.

За змістом апеляційної скарги апелянт також посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 202 ГПК України. Вважає, що оскільки представник позивача не з`явився у судове засідання 01.06.2021, а причини неявки представника визнані судом неповажними, у зв`язку з чим судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, тому були наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Із змісту наведених вище норм процесуального законодавства вбачається, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/399/21, призначено підготовче засідання на 10.03.2021 о 10:45 год.

У судове засідання 10.03.2021 з`явився представник позивача, про що свідчить відповідний протокол підготовчого засідання від 10.03.2021. У цьому судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.03.2021 об 11:40 год.

У судове засідання 30.03.2021 з`явились представники позивача та відповідача. За результатами цього судового засідання Господарським судом Харківської області було винесено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.04.2021 об 11:30 год.

У судове засідання 27.04.2021 з`явились представники позивача та відповідача. У судовому засіданні оголошено поставнолено ухвалу, якою залучену третю особу та відкладено підготовче засідання на 12.05.2021 об 11:00 год.

У судовому засіданні 12.05.2021 були присутні представники позивача та відповідача, які зазначили, що ними повідомлено про всі обставини, які їм відомі, всі докази - надані, а завдання підготовчого провадження виконані та не заперечували про початку розгляду справи по суті. За результатами даного судового засідання Господарським судом Харківської області було винесено ухвалу, якою було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.06.2021 об 11:20 год.

01.06.2021 у судове засідання представники позивача не з`явились. Від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника у відпустці та зайнятістю інших представників, у задоволенні якого було відмовлено, оскільки зазначене клопотання, за висновком суду, є безпідставним, а в матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору.

Судова колегія апеляційної інстанції зауважує аналіз положень ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить, що у суду наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі наведених процесуальних норм у разі якщо сторона, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання, не повідомила про причини своєї неявки та не подала заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи свідчить про повідомлення суд про причини неявки представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, що унеможливлює застосування положень ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Так, наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи дає правові підстави суду відкласти розгляд справи на іншу дату, у разі існування такої можливості та визнання неявки представників сторін у судове засідання поважними, а не для залишення позову без розгляду.

Слід також зазначити, що залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України є процесуальним правом суду, а не його обов`язком, а явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Матеріалами справи підтверджується, що представники позивача з`явилялись у судові засідання 10.03.2021, 30.03.2021, 27.04.2021 та 12.05.2021, а також надали суду першої інстанції всі наявні у них докази, які підтверджують позовні вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України, та вважає, що суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості розглянути справу за наявними у ній доказами та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення за результатами вирішення цього спору.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі №922/399/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.01.2022.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов