Рішення

від 01.06.2021 по справі 922/399/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/399/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корп. 45, оф. 12) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мусієнко Олена Іванівна ( АДРЕСА_1 ) про розірвання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень та стягнення неустойки у розмірі 64504,80 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Подлєснова Л.П., ордер серії ХВ№ 729 від 11.05.2021,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів", в якому просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Дослідницький центр цивільних проектів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму неустойки по договору купівлі-продажу № 5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.03.2021 на 10:45.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 922/399/21 підготовче засідання відкладено на 30.03.2021 на 11:40.

26.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6939) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2021 у справі № 922/399/21 усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 27.04.2021 на 11:30.

26.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх. №9488), в якому відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Мусієнко Олену Іванівну.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2021 заяву відповідача про залучення третьої особи (вх. № 9488 від 26.04.2021) задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мусієнко Олену Іванівну та підготовче засідання відкладено на 12.05.2021 на 11:00.

07.05.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист (вх. № 10396) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

12.05.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява (вх. №10681), в якій позивач просить вважати вірною назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів". Вказану заяву досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021 на 11:20.

Позивач у судове засідання 01.06.2021 не з`явився, разом з тим, через загальний відділ діловодства суду надав заяву про відкладення судового засідання (вх. № 12570 від 31.05.21), мотивоване зайнятістю представників позивача в інших судових процесах.

Відповідач у судове засідання 01.06.2021 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача в судове засідання 01.06.2021 не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином

За результатами розгляду заяви позивача про відкладення судового засідання (вх. № 12570 від 31.05.21), суд, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2021 у справі № 922/399/21 відмовив у його задоволенні.

Судом також враховано те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У даному разі, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі.

Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

У відповідності до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Положення), затверджених рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015р. № 7/15 (зі змінами) та рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020р. № 7/20 (зі змінами) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою.

Згідно з п. 2.1 Положення Управління є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків відповідно до чинного законодавства України в національній та вільно конвертованій валюті (для покупців-нерезидентів України, які набувають у власність майно, що приватизується, у процесі приватизації).

Відповідно до п. 2.2 Положення Управління в межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем, заявником, боржником, третьою особою в суді.

Також, згідно пункту 3.1 Положення основними завданнями Управління є збереження та примноження комунальної власності територіальної громади міста Харкова, проведення єдиної політики підвищення ефективності управління комунальною власністю, наповнення дохідної частини бюджету Харківської міської територіальної громади надходженнями від оренди та приватизації об`єктів комунальної власності, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику, виконання Програми соціального та економічного розвитку міста Харкова на відповідний період.

Відповідно до п. 4.1.13 Положення (у редакції на час укладання договору) передбачено, що Управління здійснює відповідно до чинного законодавства приватизацію та відчуження об`єктів комунальної власності, у тому числі житлового фонду, акцій (паїв, часток) у майні господарських товариств.

При цьому, пунктом п. 4.2.7. Положення визначено, що Управління здійснює контроль за станом об`єкта оренди, за використанням майна, переданого в оренду, за виконанням умов договорів оренди, позички, оперативного управління, господарського відання та купівлі - продажу об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Управління зобов`язане здійснювати контроль за виконанням зобов`язань та умов договорів, укладених Управлінням; контроль надходжень до бюджету міста Харкова коштів від оренди, приватизації об`єктів комунальної власності, за приватизовані надлишки житла (п. 4.3.3., п. 4.3.4. Положення).

Згідно з п. 1. ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Так, з матеріалів справи убачається, що на підставі рішення 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018 № 1382/18 «Про затвердження Положення про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» , рішення 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.06.2020 № 2160/20 Про внесення змін до деяких рішень Харківської міської ради щодо затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації , наказу Управління від 20.10.2020 № 407 Про продаж об`єкта малої приватизації шляхом викупу покупцем, який єдиний надав заяву на участь в аукціоні , наказу Управління від 22.10.2020 № 418 Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-09-18-000098-3, сформованого 14.10.2020 19:37:32, протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS2020-09-18-000098-3, сформованого 14.10.2020 19:37:32 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дослідний Центр Цивільних Проектів (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В (далі - Договір) (т.с. 1 а.с. 12-14), відповідно умов пункту 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху №1-10 площею 145,4 кв.м., 2-го поверху № 11-22 площею 159,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-2 загальною площею 304,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Громадянська, 21/23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246882263101 (об`єкт приватизації).

Об`єкт приватизації належить Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.07.2007 року, виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 19.07.2007 № 1983.

Державну реєстрацію права власності на об`єкт приватизації за продавцем проведено 05.12.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 3923463.

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246882263101.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна продажу об`єкта приватизації сплачується на підставі цього Договору, в термін, визначений цим Договором.

Так, пунктом 3.2. Договору визначено порядок перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, що становить 1290096,00 грн. (один мільйон двісті дев`яносто тисяч дев`яносто шість гривень 00 копійок) здійснюється таким чином:

3.2.1. Гарантійний внесок у розмірі 105400,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок), оператор електронного майданчика протягом п`яти робочих днів з дня опублікування цього договору в електронній торговій системі перераховує зі свого рахунку на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, в рахунок оплати ціни продажу об`єкта приватизації.

3.2.2. покупець сплачує на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, суму у розмірі 1184696,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто шість гривень 00 копійок) не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) днів з дня підписання цього Договору.

Згідно з п.5.1.1 Договору, покупець зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта приватизації згідно з умовами та в термін, що передбачені розділом 3 цього договору.

Відповідно до п.5.2.2 Договору, продавець зобов`язаний вимагати від Покупця виконання зобов`язань, визначених цим Договором, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі - продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.

Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідачем не дотримано своїх зобов`язань щодо додержання встановлених строків внесення оплати за об`єкт приватизації, чим порушено умови Договору купівлі-продажу від 11.11.2020 № 5766-В.

А саме, відповідно до п. 3.2.2. Договору покупець сплачує вартість нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23 в сумі 1184696,00 грн. на протязі 30 днів з дня підписання договору, тобто останній строк сплати - 11.12.2020.

Таким чином, позивачем у позові наголошено про те, що відповідач, всупереч умовам укладеного сторонами Договору, не сплатив відповідні кошти, тоді, як порядок сплати і розмір їх сплати було чітко визначено сторонами у Договорі.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача на свою користь неустойки згідно п. 6.2. договору купівлі-продажу № 5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80 грн. та з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В, укладеного між позивачем та відповідачем.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позов зазначає про помилку в договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В у назві покупця, а саме, зазначено Дослідний центр цивільних проектів , а вірною є назва є Дослідницький центр цивільних проектів , і таким чином на підставі договору, назва в якому платника не відповідає назві юридичної особи, платіж здійснити неможливо. Після приведення договору у відповідність з вимогами закону, відповідач зобов`язується виконати покладені на нього договором № 5766-13 від 11.11.2020 обов`язки.

Третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олена Іванівна, якою 11.11.2020 було посвідчено спірний договір №5766-В купівлі-продажу нежитлових приміщень за реєстровим № 1339, у своїх поясненнях зазначила, що за цим договором продавцем виступала Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в особі начальника Управління Солошкіна Володимира Миколайовича, а покупцем виступало Товариство з обмеженою відповідальністю Дослідницький центр цивільних проектів .

Третя особа також зазначила, що перед посвідченням вищевказаного правочину сторонам, в тому числі, директору Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідницький центр цивільних проектів Дубенко Світлані Петрівні, було надано проект договору для ознайомлення та обговорення усіх питань та положень вищевказаного правочину з можливістю внесення змін, доповнень або застережень в ньому. Жодних зауважень з боку сторін, в тому числі з боку покупця не надходило. Договір було підписано після ретельного його вивчення кожною із сторін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 30 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна визначено особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна та передбачено, що спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося судом вище, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дослідний Центр Цивільних Проектів (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В (далі - Договір) (т.с. 1 а.с. 12-14), відповідно умов пункту 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху №1-10 площею 145,4 кв.м., 2-го поверху № 11-22 площею 159,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-2 загальною площею 304,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Громадянська, 21/23, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 246882263101 (об`єкт приватизації).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, відповідно до вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 ЦК України, частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у 3.2. Договору сторонами чітко визначено строки та порядок внесення платежів за об`єкти приватизації. Зокрема, перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, що становить 1290096,00 грн. (один мільйон двісті дев`яносто тисяч дев`яносто шість гривень 00 копійок), здійснюється таким чином:

3.2.1. Гарантійний внесок у розмірі 105400,00 грн (сто п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок), оператор електронного майданчика протягом п`яти робочих днів з дня опублікування цього договору в електронній торговій системі перераховує зі свого рахунку на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, в рахунок оплати ціни продажу об`єкта приватизації.

3.2.2. покупець сплачує на рахунок Управління UA468201720355589003000033770 в Держказначейській службі України, м. Київ, ідентифікаційний код 14095412, суму у розмірі 1184696,00 грн. (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто шість гривень 00 копійок) не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) днів з дня підписання цього Договору.

Покупець (відповідач) зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта приватизації згідно з умовами та в термін, що передбачені розділом 3 цього договору (п.5.1.1 Договору).

Пунктом 3.2.2. Договору визначено, що покупець сплачує вартість нежитлових приміщень по вул. Громадянській, 21/23 в сумі 1184696,00 грн. на протязі 30 днів з дня підписання договору.

Оскільки договір укладено 11.11.2020 року, то останнім днем належного виконання покупцем взятих на себе за договором обов`язків зі сплати платежу в розмірі 1184696,00 грн. є 11.12.2020.

Натомість, як свідчать матеріали справи, зокрема, копія платіжного доручення № 51 від 09.10.2020 відповідач сплатив 105400,00 грн. гарантійного внеску (т.с. 1 а.с. 38).

З викладеного суд приходить до неспростовного висновку, що відповідачем неналежним чином виконано взяті на себе зобов`язання з оплати об`єкту приватизації за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В та створено заборгованість перед позивачем в розмірі в розмірі 1184696,00 грн.

Заперечення відповідача щодо неможливості здійснити відповідні перерахування по причині невірно зазначеної у спірному договорі назви відповідача не спростовують факту прострочення виконання зобов`язання із своєчасного внесення коштів за придбане майно, оскільки: по-перше, відповідач був обізнаний про укладення спірного договору та мав усвідомлювати необхідність своєчасного виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань та усвідомлювати наслідки їх невиконання у встановлений договором строк; а по-друге, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНИХ ПРОЕКТІВ" своєчасної оплати за об`єкт приватизації.

Доказів принаймні намагання з боку відповідача усунути обставини, про які зазначав відповідач у своїх запереченнях, що заважали відповідачеві належним чином виконати свої зобов`язання за договором, останнім суду не надано, жодного листування із позивачем щодо неможливості своєчасно виконати зобов`язання зі сплати за об`єкт приватизації (до звернення позивача з цим позовом до суду) матеріали справи також не містять.

Додатково суд визнає слушними пояснення Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко Олени Іванівні, якою 11.11.2020 було посвідчено спірний договір №5766-В купівлі-продажу нежитлових приміщень за реєстровим № 1339, стосовно того, що за цим договором продавцем виступала Територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в особі начальника Управління Солошкіна Володимира Миколайовича, а покупцем виступало Товариство з обмеженою відповідальністю Дослідницький центр цивільних проектів . Перед посвідченням вищевказаного правочину сторонам, в тому числі, директору Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідницький центр цивільних проектів Дубенко Світлані Петрівні (якою було підписано спірний договір з боку відповідача) було надано проект договору для ознайомлення та обговорення усіх питань та положень вищевказаного правочину з можливістю внесення змін, доповнень або застережень в ньому. Жодних зауважень з боку сторін, в тому числі з боку покупця не надходило. Договір було підписано після ретельного його вивчення кожною із сторін.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 24 ЗУ Про приватизацію державного та комунального майна передбачено, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Частина 3 ст. 26 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна регламентує, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.

В силу вимог частини 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Аналогічно у п. 5.2.2. договору сторонами передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань, визначених цим Договором, застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі - продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.

Також, пунктом 6.3. Договору передбачено, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі - продажу є підставою для розірвання такого договору.

Враховуючи положення договору та спеціального закону "Про приватизацію державного та комунального майна", а також встановлений судом факт несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації відповідно до умов договору протягом терміну, визначеного договором, суд вважає підставною вимогу позивача про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 549, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 2 ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» за несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.

Відповідно до п.4 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Аналогічно, у п. 6.2. сторони передбачили, що у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з договором протягом 30 (тридцяти) днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 (тридцяти) календарних днів цей договір підлягає розірванню.

Таким чином, невиконання умов договору зі сплати частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи зі всієї суми договору.

З урахуванням наведеного, з огляду на положення частини 4 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати коштів за об`єкт приватизації у встановлені договором строки та розмірі, суд вважає підставним стягнення з відповідача неустойки в розмірі 64504,80 грн.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для повного задоволення позову не спростовує.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладається на відповідача в сумі 4540,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.11.2020 № 5766-В, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" (код ЄДРПОУ 14066793).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідницький центр цивільних проектів" (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корп. 45, оф. 12, код ЄДРПОУ 14066793) на користь Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) - суму неустойки по договору купівлі-продажу № 5766-В від 11.11.2020 у розмірі 64504,80 грн. та 4540,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "10" червня 2021 р.

Суддя Г.І. Сальнікова