Рішення

від 05.01.2022 по справі 903/660/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 січня 2022 року Справа № 903/660/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вей Дистрибюшн , м.Рівне

до відповідача: Фізичної особи підприємця Савули Олени Володимирівни, м.Луцьк

про стягнення 2 731 582 грн. 35 коп.

Суддя Шум М. С.

Секрета с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від позивача: Ліщинська Т.І., адвокат

від відповідача: Токарчук В.М., адвокат

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Вей Дистрибюшн в позовній заяві (вх.№01-50/712/21 від 16.08.2021) просить суд стягнути з Фізичної особи підприємця Савули Олени Володимирівни 3 294 086 грн. 92 коп. основного боргу за договором поставки від 01.07.2019 №7 та судові витрати у справі, а саме: 49 411 грн. 31 коп. судового збору та 20 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 18.08.2021 прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 07.09.2021.

03.09.2021 в межах строку, встановленого ухвалою від 18.08.2021, через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. До відзиву долучено докази його надіслання позивачу 03.09.2021. Суд протокольною ухвалою від 07.09.2021 прийняв та долучив відзив до матеріалів справи.

У відзиві відповідач зазначає, що позовних вимог не визнає повністю.

Ухвалою суду від 07.09.2021 розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 05.10.2021.

29.09.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

В заяві ТзОВ Вей Дистрибюшн зазначає, що з відзиву на позовну заяву вбачається, що при розрахунку основної суми боргу не було враховано ряд накладних на повернення товару, а тому з врахуванням таких накладних позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 731 582 грн. 35 коп.

Суд протокольною ухвалою від 05.10.2021 прийняв та задовільнив заяву позивача про зменшення позовних вимог. Відтак, нова ціна позову становить 2 731 582 грн. 35 коп.

Ухвалою суду від 05.10.2021 строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів до 16.11.2021, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 26.10.2021.

В клопотанні від 12.10.2021 адвокат відповідача просить суд розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти в межах строку, оскільки в період з 25.10.2021 по 07.11.2021 перебуватиме у відпустці.

Адвокат позивача в клопотанні від 25.10.2021 просить суд витребувати у ФОП Савули О. В. акт про реалізований товар, поставлений ТзОВ Вей Дистрибюшн для фізичної особи-підприємця Савули О. В. на підставі договору поставки №7 від 01.07.2019.

Ухвалою суду від 26.10.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на "16" листопада 2021 р. на 10:45 год. та витребувано у Фізичної особи - підприємця Савули Олени Володимирівни звіт про реалізований товар, поставлений ТзОВ Вей Дистрибюшн для ФОП Савули О. В. на підставі договору поставки №7 від 01.07.2019 (п. 5.5 договору). Відповідний звіт подати суду до 10.11.2021.

На виконання вимог ухвали суду від 26.10.2021 представник Фізичної особи - підприємця Савули Олени Володимирівни супровідним листом від 15.11.2021 надав суду копії листів про підтвердження залишків товару та копії зворотних накладних за період червень2021 - серпень 2021.

Листом від 15.11.2021 позивач у справі надав суду додаткові пояснення та просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Ухвалою суду від 16.11.2021 розгляд справи по суті призначено на 30.11.2021

29.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшла відповідь на пояснення по справі,

Листом від 30.11.2021 представник відповідача подав клопотання про стягнення з позивача витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 23000,00 грн, дане клопотання приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.11.2021 оголошено перерву до 09.11.2021.

В судовому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву до 05.01.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 05.01.2022 просив суд заявлені позовні вимоги задоволити повністю.

В судовому засіданні 05.01.2022 представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та додатково просив суд задоволити клопотання про стягнення з позивача витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 23 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

01.07.2019 між ТзОВ "Вей Дистрибюшн" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Савулою Оленою Володимирівною (покупець) укладено договір поставки № 7 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався у порядку а строки, встановлені договором, передати у власність покупця товари для дітей (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором .

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок, направлених покупцем постачальнику електронною поштою та/або за допомогою факсимільного зв`язку. Заявка повинна містити в собі дані щодо асортименту та кількості товару, який покупець бажає отримати, а також місце доставки товару, адреса доставки, контактні дані Ф.І.П. контактний номер телефону, графік роботи ТТ або складу.

Строк доставки товару: протягом 7 днів з дати прийняття до виконання постачальником заявки покупця (прийнятою до виконання заявкою на поставку вважається заявка щодо якої постачальником виставлено рахунок на оплату або надіслано підтвердження від постачальника про готовність партії товару до поставки) (п.2.6 договору).

Згідно з п.3.2 договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в присутності представників обох сторін. Приймання за кількістю відбувається у відповідності до видаткових накладних, за якістю - у відповідності до супровідних документів, які надаються разом із товаром та засвідчують його якість.

Відповідно до п. 3.6 договору сторони визначили, що якщо поставлений товар не реалізований протягом 90 календарних днів з дати поставки та/або постачальником не виконується п.5.4 договору, постачальник має право вимагати повернення такого товару. При цьому якість товару, що повертається, має бути належною, цілісність упаковки не повинна бути порушена; всі деталі внутрішньої упаковки повинні бути повернуті разом із товаром; упаковка і товар не повинні мати слідів використання, обклеювання цінниками тощо.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та зазначаються у прайс-листах постачальника, на підставі яких покупець складає заявки на поставку товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

На виконання умов договору поставки Постачальник поставив та передав у власність, а Покупець прийняв товар загальною вартістю 6 111 117,99 грн, що підтверджується підписаними видатковими накладними та Актом звірки за травень 2019 - червень 2021.

Позивач зазначає, що Відповідачем повернуто товару на загальну суму 2 817 031,07 грн, що підтверджується зворотніми накладними від покупця, підписаними сторонами.

Натомість, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки з врахуванням умов договору поставки, ТзОВ Вей Дистрибюшн не надано суду доказів щодо наявності вимоги позивача до відповідача про оплату за товар у встановлений строк, водночас поставку товару протягом 2019- 2020 не призупиняв .

Додатково суд зауважує, що в матеріалах справи відсутня вимога Постачальника до Покупця щодо надання звітів про реалізацію товару, оплати партії товару чи повернення нереалізованого товару, як передбачає укладений між сторонами договір поставки №7 від 01.07.2019

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, Договором поставки за №7 від 01.07.2019 передбачено, що Покупець оплачує Товар по факту його реалізації не пізніше ніж через 7 днів після звітної дати, а така дата у Відповідача не настала, то у Покупця і не виникло зобовязання з оплати Товару, а у ТзОВ Вей Дистрибюшн вимога у стягненні коштів.

Відтак, судом не встановлено порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати (повернення) за товар на умовах, передбачених договором поставки.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст.129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 23 000,00 грн. на послуги адвоката та заперечення представника позивача про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання відповідачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими представником відповідача у строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України, доказами:

- копія договору про надання правничої допомоги від 16.08.2021;

- копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 19.08.2021;

- копія платіжного доручення від 27.08.2021 за №302 на суму 23 000,00 грн.;

-копія акту приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 30.11.2021;

Акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 30.11.2021 містить детальний перелік дій адвоката, які були ним вчинені під час надання правничої допомоги; кількість часу, затраченого на вчинення цих дій, і вартість кожної послуги.

Журнали судових засідань та ухвали суду свідчать про те, що представник відповідача - адвокат Токарчук В.М. брав участь в судових засіданнях 07.09.2021, 05.10.2021, 16.11.2021, 30.11.2021,05.01.2022.

Надані докази в їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у заявленому обсязі на загальну суму 23 000,00 грн.

Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/53/19.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74,76-80, 129, 231, 236, 237,238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

вирішив:

1 . В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Дистрибюшн" (вул.Транспортна,12, м.Рівне, Рівненська область, 33023, код ЄДРПОУ 42888375) на користь Фізичної особи-підприємця Савули Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 23 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

14.01.2022

Суддя М. С. Шум