Рішення

від 10.01.2022 по справі 905/1968/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2022 Справа №905/1968/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви

позивача: Державного підприємства Черноморський експертно - технічний центр Держпраці (місцезнаходження : 65045, місто Одеса, вулиця Тираспольська, будинок 12; ідентифікаційний код 20950040, електрона адреса: chetc@te.net.ua )

до відповідача : Державного підприємства Азовський судоремонтний завод (місцезнаходження: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, пр-т Адмірала Луніна, буд. 2, ідентифікаційний код 42168403, електрона адреса: info@asrz.com.ua )

про стягнення 59 236,80 грн, з яких:

58234,18 грн - основна сума заборгованості;

518,28грн - пеня;

58,36грн - інфляційне збільшення;

425,98 грн- 3% річних

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Черноморський експертно - технічний центр Держпраці звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Азовський судоремонтний завод 59 236,80 грн за договором про надання послуг №00355 від 03.03.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору про надання послуг №00355 від 30.03.2021 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 20.10.2021 позовну заяву Державного підприємства Черноморський експертно технічний центр Держпраці залишено без руху.

01.11.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла заява, в якій виявлені судом недоліки були усунуті.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2068/21, позов вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами .

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Донецької області Про припинення прийняття документів для відправки за межі суду від 30.09.2021 №33-р., ухвала від 08.11.2021 була направлена позивачу та відповідачу на електронну адресу 09.11.2021 та отримана останніми - 09.11.2021 за вихідним №04-19/6862, що підтверджується відповідною відміткою на даній ухвалі.

06.12.2021 від відповідача через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній підтверджує факт проведення позивачем, відповідно до умов договору, експертних обстежень 13 одиниць обладнання, підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг на суму 58 234,18 грн. Крім того стверджує, що у відповідності до п.2.4 договору, позивачем не надано відповідачу рахунки - фактури щодо сплати за надані послуги, а тому у позивача момент виникнення права грошових вимог не настав у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

13.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що рахунок - фактура №00685 згідно договору №00355 від 30.03.2021 разом з примірниками акту приймання - передачі наданих послуг №ОУ-00685 направлено на адресу відповідача.

Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

30 березня 2021 року між Державним підприємством Черноморський експертно - технічний центр Держпраці (виконавець, позивач) та Державним підприємством Азовський судоремонтний завод (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг №00355 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги, з проведення експертного обстеження обладнання на відповідність вимогам законодавства України з питань охорони праці з метою їх подальшого використання, або визнання як непридатних для подальшої експлуатації, вартістю 179182,08 грн з ПДВ.

Відповідно до п.1.2 договору, виконавець надає послуги, зазначені у п.1.1 договору за заявками замовника.

Загальна сума Договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних Сторонами протягом терміну дії даного Договору. Ціна за одиницю встановлюється у рахунку-фактурі на оплату та видатковій накладній (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Згідно з п. 2.4 договору, замовник, після надання Заявки та отримання від Виконавця рахунку-фактури зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів до початку надання послуг здійснити 100% передоплату вартості надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Дата отримання коштів від Замовника, є дата зарахування коштів на банківський рахунок Виконавця.

Виконавець розпочинає надання послуг за умови, що замовник надав виконавцю заявку та необхідну документацію у відповідності до вимог нормативно - правових актів з охорони праці та промисловості України. Строк надання послуг становить 30 календарних днів, при виконанні Замовником п.2.2 та п.3.1 цього договору. За домовленістю сторін у зв`язку з необхідністю збільшення строку надання послуг (строку дії договору) складається додаткова угода між сторонами про збільшення строку надання послуг (дії договору) на визначений сторонами період. В разі завершення надання послуг у менший строк, ніж вказаний в договорі, сторони виконують договірні зобов`язання у відповідності до розділу 4 договору (п.п.3.1, 3.2 договору).

У відповідності до п.4.1. договору, здавання - приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання - передачі наданих послуг.

Згідно з п.4.2 договору, за підсумками наданих послуг Виконавець складає і підписує Акт приймання - передачі наданих послуг, Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання Акту приймання - передачі наданих послуг підписує та повертає Виконавцю один примірник. Замовник зобов`язується прийняти від Виконавця надані послуги незалежно від результату (позитивного чи негативного).

У разі відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг за умов, якщо послуги надані Виконавцем не в повному обсязі або з недостовірними даними, Замовник направляє Виконавцю мотивовану відмову від приймання послуг (в письмовому вигляді), при цьому Сторонами складається двосторонній Акт з переліком визначених недоліків та термінів їх виконання. Виконавець зобов`язаний усунути виявлені недоліки в строк, який встановлений в Акті.

У разі необґрунтованої відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (якщо замовником отриманий негативний висновок за результатами наданих послуг), Виконавець направляє на адресу замовника рекомендованим листом (з описом вкладення та повідомленням про вручення) претензію з двома примірниками Акту приймання - передачі наданих послуг (п.4.3 договору).

Відповідно до п.6.1 договору у випадку порушення зобов`язань, що виникають за цим договором, сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині оплати до повного виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 10.1, 10.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

30.03.2021 сторони уклали протокол узгодження договірної вартості надання послуг (Додаток №1 до договору), відповідно до п.3 вартість послуг складає: Проведення експертного обстеження обладнання на відповідність вимогам законодавства України з питань охорони праці з метою їх подальшого використання, або визнання як непридатних для подальшої експлуатації у кількості 40, ціна за 1 одиницю без ПДВ 3 732,96 грн, сума без ПДВ 149318,40 грн. Разом з ПДВ 179182,08 грн.

Листом від 31.03.2021 відповідач просив позивача направити на його підприємство спеціалістів з експертної оцінки для проведення експертної оцінки обладнання.

На виконання умов договору, позивачем були надані послуги відповідно до умов договору, про що сторонами 07.07.2021 підписано та скріплено печатками акт № ОУ-00685 приймання - передачі наданих послуг про проведення експертного обстеження обладнання на відповідність вимогам законодавства України з питань охорони праці з метою їх подальшого використання, або визнання як непридатних для подальшої експлуатації у кількості 13 одиниць, загальною вартістю з ПДВ 58 234,18 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Позивачем, 27.08.2021 на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги за договором №00355 від 30.03.2021.

Відповідачем зазначена претензія залишена без задоволення, сума боргу сплачена не була.

Несплата відповідачем вартості виконаних робіт слугувала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем долучено до позовної заяви акт № ОУ-00685 приймання - передачі наданих послуг від 07.07.2021 проведення експертного обстеження обладнання.

Вказаний вище акт здачі-приймання підписаний представниками без зауважень щодо обсягу, вартості та якості наданих послуг та скріплений печатками сторін, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем було належним чином виконано свої зобов`язання за Договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг згідно вищезазначеного Договору загальною вартістю 58 234,18 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положенням статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.4 договору, замовник, після надання Заявки та отримання від Виконавця рахунку-фактури зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів до початку надання послуг здійснити 100% передоплату вартості надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Дата отримання коштів від Замовника, є дата зарахування коштів на банківський рахунок Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач приступив до надання послуг без отримання передоплати від відповідача та надав послуги у повному обсязі, що передбачені умовами Договору.

За приписами п.п. 1, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Як вбачається з умов договору, позивач зобов`язався надати певні послуги відповідачу, а відповідач прийняти результат наданих послуг та оплатити їх вартість. Отже, у сторін виникло зустрічне виконання зобов`язань.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав своє зобов`язання за договором у повному обсязі. Отже, виходячи з приписів закону у відповідача виник обов`язок оплатити отриманні послуги в повному обсязі.

Оскільки акт приймання-передачі наданих послуг сторонами був складений 07.07.2021, то обов`язок оплатити послуги у відповідача виник відповідно - 08.07.2021р.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позивач у позовних вимогах зазначає, що ним було виставлено рахунок на оплату відповідачу 07.07.2021р., тому граничним терміном оплати грошового зобов`язання є 14.07.2021р. Оскільки, суд не може виходити за межи заявлених позовних вимог, судом приймається дата визначена позивачем як період з якого відповідач прострочив виконання свого зобов`язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу у розмірі 58234,18 грн правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 518,28 грн, 3% річних у розмірі 425,98 грн та інфляційні збитки у розмірі 58,36 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 425,98 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до доданого до заяви розрахунку, заявлені до стягнення відсотки річних нараховані на суму заборгованості 58 234,18 грн за період з 15.07.2021 по 11.10.2021, що складає 425,98 грн.

Суд, вважає що заявлені вимоги про стягнення 3 % річних є законними та обґрунтованими, арифметично вірними та підлягають задоволенню.

Також, розглянувши заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати на суму заборгованості 58 234,18 грн за період з липня 2021 по серпень 2021, що складають 58,36 грн суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (постанова пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, судом встановлено, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки у липні-серпні 2021 року мала місце дефляція.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами договору, а саме п.6.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при наданні послуг, Виконавцем сплачується пеня у розмірі 0,1% від вартості послуг, по яким сталося прострочення виконання, за кожен день прострочення.

Вищезазначене свідчить про те, що пункт 6.2 договору щодо стягнення пені у розмірі 0,1 % застосовується у разі невиконання обо несвоєчасного виконання послуг позивачем. Стягнення пені з відповідача у разі порушення зобов`язання з його боку, умовами договору не передбачено.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 518,28 грн не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що на його адресу не надходив рахунок на оплату послуг за Актом приймання-передачі наданих послуг, а тому момент виникнення права вимоги щодо сплати за надані послуги у позивача не настав, то зазначені доводи відповідача судом до уваги не приймаються у зв`язку з вищенаведеними доводами суду.

Крім того, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

В свою чергу, не виставлення / не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України .

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 07.02.2018 у справі №910/49/17.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України , судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 12 , 13 , 42 , 46 , 73 , 74 , 76,79 , 86 , 91 , 123 , 129 , 130 , 185 , 191 , 231 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства Черноморський експертно технічний центр Держпраці до Державного підприємства Азовський судоремонтний завод про стягнення 59 236,80 грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Азовський судоремонтний завод (87510, Донецька область, місто Маріуполь, пр-т Адмірала Луніна, буд. 2, ідентифікаційний код 42168403) на користь Державного підприємства Черноморський експертно технічний центр Держпраці (65045, місто Одеса, вулиця Тираспольська, будинок 12; ідентифікаційний код 20950040) 58 660,16 грн, з яких: 58234,18 грн- основна заборгованість, 425,98 грн - 3% річних та 2247,90 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 31.12.2021 по 06.12.2022 включно, повний текст рішення складено та підписано 10.01.2022.

Суддя Ю.С. Зельман