ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.01.2022 Справа №905/2223/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Вовк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
позовної заяви : Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Лиман Донецької області
до відповідача: Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м. Вугледар Донецької області
про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн,
за участю представників:
від позивача: не з`явились;
від відповідача: не з`явились;
Акціонерне товариство Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Лиман Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м. Вугледар Донецької області про стягнення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем кількості вантажу у вагоні №56002926 за залізничною накладною №48661797, внаслідок чого позивачем нараховано штраф.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.307 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт , ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 42, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії: комерційного акту №496100/106 від 01.06.2021, залізничної накладної №48661797, акту загальної форми ГУ-23 №182 від 01.06.2021; розпорядження начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021; наказів про прийняття на роботу №86-ОС від 14.11.2017, №82-ОС від 17.06.2014, №278-ос від 09.08.2007; акту комісійного зважування вагонів б/н від 01.06.2021; технічного паспорту ваговимірювальної техніки.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2223/21 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.12.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою господарського суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2223/21; справу №905/2223/21 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; призначено розгляд справи по суті на 17.01.2022.
06.01.2022 електронною поштою до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої останній просить прийняти відзив та зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати; справу розглядати без участі представника відповідача. В обґрунтування клопотання про зменшення штрафу відповідач посилається на відсутність збитків для залізниці та заявлений розмір штрафу фактично позбавляє відповідача на отримання будь-якої економічної вигоди; маса вантажу у вагонах не перевищувала вантажопідйомність кожного з вагонів, та вчинене відповідачем правопорушення не могло створювати небезпеку під час перевезення. Відповідач зазначає, що стягнення штрафу перетворюється на несправедливо непомірний тягар для підприємства та джерело невиправданих додаткових прибутків позивача. Також, відповідачем зазначено, що складений залізницею комерційний акт, в якому зафіксовано показники нестачі, не надсилався на його адресу; матеріали позову не містять документ, що підтверджує результат зважування у відповідності до п.3.4 розділу ІІІ Інструкції Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті , зареєстрованої Міністерством юстиції України 11.10.2012 за №1716/22028; позивачем здійснено переважування вантажу без врахування похибки та вивантаження вугілля, а різниця виведена в результаті арифметичних дій, та позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, коли їх вага не завжди відповідає маркуванню.
У судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці Державне підприємство Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (далі - вантажовідправник, відповідач) на станцію Роти Донецької залізниці на підставі залізничної накладної №48661797 у вагоні №56002926, направило вантаж - вугілля кам`яне - навалом.
Під час оформлення залізничної накладної відправником визначена маса вантажу: у вагоні №56002926 - 62000кг.
Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський №37536.
Правильність внесених відомостей до вказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.
До матеріалів справи надано акт загальної форми ГУ-23 №182 від 01.06.2021 та акт комісійного зважування б/н від 01.06.2021.
На підставі акту загальної форми ГУ-23 №182 від 01.06.2021 станції Роти складено комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021, в розділі Ґ Опис пошкодження якого зазначено, по відправці зазначеної на лицьовій стороні даного акту, проведено контрольне комісійне зважування вагона на тензометричних вагах Миронівська ТЄЦ зав.№497 ВЄТ 150 ВСД, повірених 29.03.2021.
В розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку вказано, що при комісійному обстеженні в присутності зам.нач.ТТЦ Миронівська ТЄЦ Двадцатова Ю.В., а/ком Чабанова В.І., вагони технічно справні, вантаж вугілля кам`яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркован подовжньою смугою жовтого кольору 200мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. Фактично при зважуванні виявилося ваго №56002926 по документу тара 22400кг, нетто 62000кг, по вагам тара 22400кг, брутто 84080кг, нетто 59680кг, що менше документа на 2320кг. Посада нач. Вантажного району (двору) за шатним розкладом відсутня.
Комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021 підписали ДС Мороз А.Б., стар. а/ком. Рачкова О.М., а/ком Чабанова В.І.
Зважування вагону здійснено на 150тн тензометричних вагонних вагах згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) (вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ЗВВТ ВЭТ-150ВСД, реєстраційний номер У-2050-05) станції Роти Донецької залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 22.01.2007, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 3 місяці, та відміткою у паспорті підтверджено, що остання (на дату складення комерційного акту) державна повірка ваг здійснена 16.12.2020.
До матеріалів справи надані розпорядження начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021; накази про прийняття на роботу №86-ОС від 14.11.2017, №82-ОС від 17.06.2014, №278-ос від 09.08.2007 на підтвердження повноважень осіб підписувати комерційний акт.
У зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем кількості вантажу у вагоні №56002926 за залізничною накладною №48661797, позивачем нараховано штраф на підставі ст. 118 Статуту залізниць України у загальному розмірі 44195,00грн.
З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України, накладна №48661797 є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків за договором перевезення вантажу залізничним транспортом.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Судом встановлено, що відповідно до розділів 26 та 28 залізничної накладної №48661797 маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський №37536; правильність внесених відомостей до вказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної.
Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.
Відповідно до статті 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті, у зв`язку з чим суд досліджує правильність складання комерційних актів.
Так, з метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу до матеріалів справи надано комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021, який складено на вимогу одержувача відповідно до ст.52 Статуту.
За змістом комерційного акту №496100/106 від 01.06.2021 при комісійному обстеженні в присутності зам.нач.ТТЦ Миронівська ТЄЦ Двадцатова Ю.В., а/ком ОСОБА_1 , вагони технічно справні, вантаж вугілля кам`яне, поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж промаркован подовжньою смугою жовтого кольору 200мм по усій довжині вагону, слідів крадіжки не виявлено. Фактично при зважуванні виявилося ваго №56002926 по документу тара 22400кг, нетто 62000кг, по вагам тара 22400кг, брутто 84080кг, нетто 59680кг, що менше документа на 2320кг.
Комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021 підписали ДС Мороз А.Б., стар. а/ком. Рачкова О.М., а/ком Чабанова В.І.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Дослідивши надані до матеріалів справи розпорядження начальника станції Роти Донецької залізниці №10 від 19.01.2021; накази про прийняття на роботу №86-ОС від 14.11.2017, №82-ОС від 17.06.2014, №278-ос від 09.08.2007, суд встановив, що комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021 підписано повноважними особами відповідно до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін. Видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції. Вимоги про видачу актів від імені одержувача може пред`являти особа, яка має довіреність одержувача, оформлену згідно із законодавством. Вимоги про видачу актів можуть пред`являтися протягом шести місяців від дня видачі вантажу (п.14 Правил складання актів).
З наведених положень вбачається, що комерційний акт вручається одержувачу у триденний термін на його вимогу, яка може пред`являтись протягом шести місяців від дня видачі вантажу, при цьому законодавчо визначеного обов`язку видати чи направити комерційний акт саме відправнику ані зазначені правила ані норми чинного законодавства не містять, у зв`язку з чим посилання відповідача є безпідставними.
Згідно з п.3.4 розділу ІІІ Інструкції Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті , затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442 результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.
Пунктом 3.5 вказаної Інструкції, у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.
Інструкція Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті затверджена наказом №442 від 31.07.2012, при цьому з технічного паспорту вагонних ваг, на яких станцією призначення здійснено переважування вбачається, що зазначений засіб вимірювальної техніки прийнято в експлуатацію 22 січня 2007 року, тобто до набрання чинності Інструкцією, у зв`язку з чим використання означених ваг допускається без друкувального пристрою.
Крім того, матеріали справи містять копію акту комісійного зважування вагону, в якому зафіксовано нестачу вантажу у спірному вагоні.
Посилання відповідача на ті обставини, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на справних та повірених 200 тонних вагонних вагах, тоді як, переваження на станції Роти вчинено на 150 тонних вагах без урахування похибки та зважування тари (вагони) без вантажу, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій, не приймаються судом до уваги з огляду на таке.
Згідно п.п.5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Відповідно до ст.13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.
Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, однак не виключно. Таким чином, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150 тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.
Відповідно до ч.1 ст. 909 ЦК України та ч.1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 2 Статуту визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, визначається відправником.
Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ст. 122 Статуту за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Комерційний акт №496100/106 від 01.06.2021 за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за №567/6855.
Заперечень від відповідача щодо правильності оформлення та змісту вказаного комерційного акту до суду не надходило.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №496100/106 від 01.06.2021, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.
Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №56002926 складає 8839,00грн відповідно до залізничної накладної №48661797.
Згідно з приписами ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 44195,00грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн за накладною №48661797 на підставі комерційного акта №496100/106 від 01.06.2021 є правомірними та обґрунтованими.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафу до однієї провізної плати, суд вказує про таке.
Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.42 та абзацу 5 ст.44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Таким чином, посилання відповідача, що заявлений штраф позбавляє останнього на отримання будь-якої економічної вигоди, суд відхиляє, оскільки підприємницька діяльність відповідача здійснюється на власний ризик.
Нарахування штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. У суду відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий, та отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків, за твердженням відповідача, не доведено.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 29.04.2021 у справі №905/1450/20, від 27.03.2020 у справі №917/500/19, від 05.02.2019 №914/2339/17.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 74, 77, 86, 123, 127, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м. Вугледар Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 44195,00грн задовольнити.
Стягнути з підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , м. Вугледар Донецької області (85670, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Вугледар, вул. Магістральна, будинок 4; ідентифікаційний код: 34032208) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (84400, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; ідентифікаційний код: 40150216) штраф у розмірі 44195,00грн, судовий збір у розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 17.01.2022 складено та підписано повний текст рішення.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2022 |
Оприлюднено | 26.01.2022 |
Номер документу | 102726140 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні