Рішення

від 11.01.2022 по справі 908/2572/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/153/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 Справа № 908/2572/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Балицькій Ю.І.

розглянувши матеріали справи № 908/2572/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС , ідентифікаційний код юридичної особи 31426136 (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 31, кв. 113; адреса для листування адвоката Хорунжия Ярослава Валерійовича: АДРЕСА_1 )

до відповідача: Державного підприємства Дослідне господарство Новатор Інституту олійних культур Національної академії наук України , ідентифікаційний код юридичної особи 32405397 (70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова служба України, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393 (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

про стягнення 546 611 грн 21 коп.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Хорунжий Я.В., адвокат, посвідчення № 2651 від 17.09.2012;

від відповідача: Вертелецька Т.В., посвідчення адвоката № 990 від 22.11.2019; довіреність № 1 від 06.01.2022;

від третьої особи: Жданова А.О., начальник відділу, посвідчення РЕ № 000565 від 05.04.2021

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 13.08.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС про стягнення з Державного підприємства Дослідне господарство Новатор Інституту олійних культур Національної академії наук України 546 611 грн 21 коп. та судових витрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 справу № 908/2572/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/2572/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.10.2021 об 11 год. 20 хв.

18.10.2021 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

18.10.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення з проханням щодо заміни та залучення третьої особи.

19.10.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неотриманням позову та отриманням ухвали суду лише 11.10.2021.

В судовому засіданні 19.10.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відводів складу суду не заявлено. Права та обов`язки представникові позивача та третьої особи зрозумілі.

Суд оголосив подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник третьої особи зазначила про необхідність заміни та залучення до участі у справі третьої особи - ДПС України.

Питання щодо третьої особи буде вирішено в наступному судовому засіданні.

За наслідками судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання у справі на 04.11.2021 об 11 год. 20 хв.

28.10.2021 до суду від відповідача у справі, своєчасно надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення іншій стороні.

В судовому засіданні 04.11.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін.

Відводів складу суду не заявлено. Права та обов`язки представникам сторін зрозумілі.

Суд оголосив про подання відзиву та прийняття його до розгляду.

Також, судом було оголошено клопотання відповідача про залишення позову без руху, з підстав несплати судового збору.

Судом також оголошено подану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, яку буде прийнято до розгляду після подання відповідачем доказів направлення даної заяви позивачеві.

Представник третьої особи зазначив про доцільність долучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну податкову службу України, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393 (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

Представник позивача не заперечував проти клопотання третьої особи.

Представник відповідача заперечив проти вказаного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021 у даній справі виключено зі складу учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (Головне управління ДПС у Запорізькій області), ідентифікаційний код юридичної особи 43143945 (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну податкову службу України, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393 (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

За наслідками судового засідання, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи залучення до участі у справі третьої особи, суд відклав підготовче засідання у справі на 16.11.2021 о 12 год. 00 хв.

11.11.2021 до суду від відповідача надійшов лист з доказами направлення позивачеві та третій особі поданих відповідачем документів.

В судовому засіданні 16.11.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін.

Суд оголосив про подання відповідачем доказів направлення позивачеві та третій особі відзиву та заяви про застосування строків позовної давності.

Документи долучені до матеріалів справи, заяву про застосування строків позовної давності прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати судового збору за позовом у даній справі та просив суд відкласти підготовче засідання.

Представник відповідача на клопотанні про залишення позовної заяви без руху не наполягав.

Клопотання про залишення позову без руху залишено судом без розгляду.

Представник позивача зазначив про направлення третій особі документів згідно з ухвалою суду.

Представник відповідача просив суд відкласти підготовче засідання для направлення відповіді на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

За наслідками судового засідання, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, беручи до уваги клопотання позивача, суд відклав підготовче засідання у справі на 25.11.2021 об 11 год. 00 хв.

24.11.2021 до суду від позивача у справі надійшли заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності з доданими документами на виконання ухвали суду та доказами направлення іншим учасникам справи.

В судовому засіданні 25.11.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін.

Відводів складу суду не заявлено. Права та обов`язки представникам сторін зрозумілі.

Суд оголосив про подання позивачем заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності з доданими документами на виконання ухвали суду та доказами направлення іншим учасникам справи.

Представник позивача підтримав подані заперечення. Заперечення із доданими документами долучені до матеріалів справи.

Інші сторони вказаних документів на час проведення даного судового засідання не отримали.

Представник третьої особи зазначила про відсутність у податкового органу інформації на виконання ухвали суду.

Представник відповідача заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення із поданими позивачем документами.

Судом задоволено усне клопотання представника відповідача.

У зв`язку з надходженням вищевказаних документів у справі, беручи до уваги клопотання відповідача, для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 22.12.2021 о 10 год. 20 хв.

20.12.2021 до суду від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшли письмові пояснення щодо реєстрації ПН у справі № 908/2572/21.

В судовому засіданні 22.12.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд". Суд відкрив підготовче засідання. Перевірив явку представників сторін.

Суд оголосив подані письмові пояснення від ГУ ДПС у Запорізькій області на виконання вимог ухвали суду. Документ долучено до матеріалів справи.

Представники сторін зазначили про подання всіх доказів у справі, підтримали подані письмові документи у справі, та не заперечували проти закриття підготовчого провадження.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.01.2022 об 11 год. 00 хв., зазначивши, що з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи).

В судовому засіданні 11.01.2022 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд". Суд перевірив явку представників сторін та відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання договору купівлі-продажу б/н від 01.12.2017, згідно з видатковою накладною № 126 від 20.12.2017 відповідачем здійснено поставку соняшника товарного позивачеві на загальну суму 3 279 667 грн 25 коп., з яких: 546 611 грн 21 коп. - ПДВ. Відповідач відповідно до п. 6.10 договору, податкову накладну у визначені законодавством строки не зареєстрував, чим позбавив позивача права на податковий кредит та завдав позивачеві збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту в сумі 546 611 грн 21 коп.

У запереченнях проти заяви про застосування строків позовної давності позивач посилався на п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Представником позивача оголошено докази на підтвердження позовних вимог, вступне та заключне слово та вказано про подальше заявлення про судові витрати у даній справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у позові відмовити, посилаючись на те, що невиконання чи неналежне виконання умов договору, в якому вказано про обов`язок здійснення реєстрації податкової накладної тощо, не є правопорушенням в сфері господарювання. Вважає, що позивачем не доведено наявність всіх елементів для складу цивільного правопорушення та стягнення збитків з відповідача.

Заявою відповідач також просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог позивача.

Представником відповідача оголошено докази в підтвердження заперечень проти позовної заяви, вступне та заключне слово.

Представник третьої особи підтримав подані письмові пояснення щодо відсутності інформації про реєстрації податкової накладної на загальну суму 3 279 667 грн 25 коп. в Єдиному реєстрі податкових накладних та просив прийняти рішення на розсуд суду.

За наслідками судового засідання судом ухвалено рішення, вступну та резолютивну частини якого проголошено представникам сторін у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС" (покупець, Позивач у справі) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (продавець, Відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується передати у власність Покупця товар - соняшник товарний, а Покупець в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити його. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору умови щодо найменування/асортименту, кількості, вартості/ціни та оплати Товару, базису, строку та місця здійснення поставки Товару Сторони погоджують та зазначають у Специфікації (-ях), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору загальна вартість договору складає сумарну вартість поставленого продавцем товару та прийнятого покупцем згідно всіх видаткових накладних за даним договором.

Відповідно до п. 6.10 Договору продавець зобов`язується надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6.14 Договору сторони узгодили, що у разі якщо продавець не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, або зареєстрував її та заповнив податкову накладну з порушенням чинного законодавства та вимог до її заповнення, зазначених у п. 6.11 договору, або не надавав її Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, внаслідок чого покупець втрачає право на включення сум податку до складу податкового кредиту, продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 100% від суми втраченого податкового кредиту.

На виконання умов договору, відповідачем поставлено товар (соняшник товарний) на загальну суму 3 279 667, 25 грн, у тому числі ПДВ 546611, 21 грн, що підтверджується видатковою накладною №126 від 20.12.2017.

Посилаючись на те, що відповідач за вищевказаною господарською операцією податкову накладну у визначені законодавством строки не зареєстрував, чим позбавив позивача права на податковий кредит та завдав збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту в сумі 546 611 грн 21 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Державного підприємства Дослідне господарство Новатор Інституту олійних культур Національної академії наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС 546 611 грн 21 коп. збитків та судових витрат було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору купівлі-продажу від 01.12.2017, укладеного між сторонами.

Спірна поставка за вказаним договором була предметом судового розгляду у господарській справі № 908/3152/20.

Так, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРС" звернувся з позовом про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, с. Сонячне Запорізького району Запорізької області 546 611,21 грн штрафу за договором купівлі-продажу б/н від 01.12.2017.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 року у справі № 908/3152/20 в задоволені позову відмовлено.

..Звертаючись до Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України з позовом про стягнення 546 611,21 грн. штрафу за договором купівлі-продажу б/н від 01.12.2017, позивач посилався на те, що відповідачем не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у сумі 546611,21 грн з дня виникнення податкових зобов`язань, внаслідок чого позивач втратив право на включення суми ПДВ до податкового кредиту, що є підставою для стягнення штрафу у відповідності до умов договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 908/3152/20 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідачем поставлено товар (соняшник товарний) на загальну суму 3279667, 25, 00 грн., у тому числі ПДВ 546611, 21 грн., що підтверджується видатковою накладною № 126 від 20.12.2017.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами п. 6.10 Договору продавець зобов`язується надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6.14 Договору сторони узгодили, що у разі якщо продавець не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, або зареєстрував її та заповнив податкову накладну з порушенням чинного законодавства та вимог до її заповнення, зазначених у п. 6.11 договору, або не надавав її Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, внаслідок чого покупець втрачає право на включення сум податку до складу податкового кредиту, продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 100% від суми втраченого податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1, абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 100 % від суми втраченого податкового кредиту, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку з цим податкового кредиту.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Договір, який є підставою даного позову, передбачає в п.6.14 зобов`язання, яке виникає у відповідача не перед позивачем, а з податкових правовідносин. Невиконання або неналежне виконання платника податків своїх обов`язків, передбачених Податковим кодексом України, не може бути підставою для покладення господарської відповідальності за договором купівлі-продажу на продавця у вигляді сплати штрафу за порушення податкового зобов`язання платником податків.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору, як здійснення реєстрації податкової накладної тощо, не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №913/272/18 від 07.02.2019.

Також суд зауважив, що частинами 1 і 2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язань, доказується кредитором.

Проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок не здійснення відповідачем реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у сумі 546 611,21 грн., йому заподіяні збитки на цю суму… .

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаним рішеннями судів у справі № 908/3152/20 встановлені обставини укладення між сторонами договору купівлі-продажу від 01.12.2017 та поставку на виконання умов договору відповідачем позивачеві соняшника товарного на загальну суму 3 279 667, 25 грн, у тому числі ПДВ 546 611, 21 грн, що підтверджується видатковою накладною № 126 від 20.12.2017. При цьому суди дійшли до висновку, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору, як здійснення реєстрації податкової накладної тощо, не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, зауваживши, що частинами 1 і 2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір яких доказується кредитором.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, на виконання умов договору, відповідачем поставлено товар (соняшник товарний) на загальну суму 3279667, 25, 00 грн., у тому числі ПДВ 546 611, 21 грн, що підтверджується видатковою накладною № 126 від 20.12.2017.

Згідно з п. 6.10 Договору купівлі-продажу, продавець зобов`язувався надати покупцеві податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку порушення зобов`язань, що виникає з цього договору, сторонам несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, згідно з даними третьої особи, позивачем не подано на реєстрацію податкову накладну за здійсненою поставкою за видатковою накладною № 126 від 20.12.2017 на суму 3 279 667 грн 25 коп., у т.ч. ПДВ - 546 611 грн 21 коп.

Поставка товару на вказану суму згідно умов договору купівлі-продажу від 01.12.2017 підтверджена рішенням суду у справі № 908/3152/20.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

У випадку порушення зобов`язань, що виникає з цього договору, сторонам несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством ( п. 6.1 договору).

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. (ст. 623 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, відповідач в порушенням вищевказаного податкового законодавства та умов договору не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 546 611 грн 21 коп.

Відсутність реєстрації податкової накладної у встановлені строки (до 15.01.2018) підтверджується матеріалами справи та даними податкового органу та не спростовується відповідачем.

З огляду на викладене у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку щодо реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Позивачем підтверджено збитки заявлені до стягнення з відповідача.

Слід також зазначити, що аналогічний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

При цьому суд не задовольняє заяву відповідача щодо застосування строків позовної давності, з огляду на вищевикладене та наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин, дія якого продовжувалась відповідними постановами.

Враховуючи вищевикладені обставини, вищевказані норми податкового законодавства, умлви договру та положення ст.ст. 257, 261 ЦК України, беручи до уваги продовження відповідного строку позовної давності, у зв`язку з дією карантину, позивачем не пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, а також те, що спір виник з вини відповідача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 199 грн 17 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Новатор Інституту олійних культур Національної академії наук України , ідентифікаційний код юридичної особи 32405397 (70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС , ідентифікаційний код юридичної особи 31426136 (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 31, кв. 113; адреса для листування адвоката Хорунжия Ярослава Валерійовича: АДРЕСА_1 ) 546 611 (п`ятсот сорок шість тисяч шістсот одинадцять) грн 21 коп. та 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 17 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 21.01.2022.

Суддя А.О. Науменко