Постанова

від 24.05.2022 по справі 908/2572/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2572/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 (повний текст складений 21.01.2022, суддя А.О. Науменко) у справі №908/2572/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС, ідентифікаційний код юридичної особи 31426136 (69032, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 31, кв. 113)

до відповідача: Державного підприємства Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України, ідентифікаційний код юридичної особи 32405397 (70417, Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова служба України, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393 (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053).

про стягнення 546 611 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРС» з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії наук України» про стягнення 546 611 грн. 21 коп. збитків та судових витрат.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Дослідне господарство Новатор Інституту олійних культур Національної академії наук України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ХОРС 546 611 грн. 21 коп. та 8 199 грн. 17 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, суд погодився з доводами позивача про порушення відповідачем умов договору щодо складання та подання на реєстрацію податкової накладної за поставку товару за видатковою накладною № 126 від 20.12.2017 на суму 3 279 667 грн. 25 коп., у т.ч. ПДВ - 546 611 грн. 21 коп., внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 546 611, 21 грн. і дана сума є збитками позивача.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

-неналежне виконання умов будь-якого договору, в якому вказано про обов`язок здійснення реєстрації податкової накладної тощо, не є правопорушенням у сфері господарювання.

Збитки - це один із видів господарських санкцій.,

У позовній заяві позивач посилається, серед іншого, на ст. 224 ГК України, яка стосується відшкодування збитків у сфері господарювання.

Господарські санкції, відповідно до вищезазначеного, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення/неналежне здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає саме на підставі податкового законодавства.

Тому невиконання або неналежне виконання умов будь-якого договору, в якому вказано про обов`язок здійснення реєстрації податкової накладної тощо, не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 224 Господарського кодексу України виключає., можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді відшкодування збитків;

-для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Позивач не подавав жодних скарг щодо не реєстрації податкової накладної, що прямо передбачено положеннями Податкового кодексу, і що не спростовано позивачем. В усних поясненнях представник третьої особи також зазначила про відсутність у ДПС України жодної інформації про скарги ТОВ «ХОРС»;

-необхідний елементом для стягнення збитків є саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, міг бути акт (довідка) перевірки, складені за результатами перевірки, при цьому, таких доказів не існує, оскільки жодних перевірок не проводилось, оскільки і жодних скарг позивач не подавав.

Просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2022 року поновлено Державному підприємству Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21. Зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21 на час апеляційного перегляду.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи не відбувався.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність подальшого слухання справи та визначення дати судового засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2022 року розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.05.2022.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи,

01.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС" (покупець, Позивач у справі) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (продавець, Відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується передати у власність Покупця товар - соняшник товарний, а Покупець в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити його. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору умови щодо найменування/асортименту, кількості, вартості/ціни та оплати Товару, базису, строку та місця здійснення поставки Товару Сторони погоджують та зазначають у Специфікації (-ях), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору загальна вартість договору складає сумарну вартість поставленого продавцем товару та прийнятого покупцем згідно всіх видаткових накладних за даним договором.

Відповідно до п. 6.10 Договору продавець зобов`язується надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6.14 Договору сторони узгодили, що у разі якщо продавець не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, або зареєстрував її та заповнив податкову накладну з порушенням чинного законодавства та вимог до її заповнення, зазначених у п. 6.11 договору, або не надавав Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, внаслідок чого покупець втрачає право на включення сум податку до складу податкового кредиту, продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 100% від суми втраченого податкового кредиту.

На виконання умов договору, відповідачем поставлено товар (соняшник товарний) на загальну суму 3 279 667, 25 грн., у тому числі ПДВ 546611, 21 грн., що підтверджується видатковою накладною №126 від 20.12.2017.

Посилаючись на те, що відповідач за вищевказаною господарською операцією податкову накладну у визначені законодавством строки не зареєстрував, чим позбавив позивача права на податковий кредит та завдав збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту в сумі 546 611 грн. 21 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи господарським судом було встановлено, що господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 908/3152/20, за позовом ТОВ "ХОРС" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про стягнення 546 611,21 грн. штрафу за договором купівлі-продажу б/н від 01.12.2017. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у сумі 546611,21 грн. з дня виникнення податкових зобов`язань, внаслідок чого позивач втратив право на включення суми ПДВ до податкового кредиту, що є підставою для стягнення штрафу у відповідності до умов договору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 року у справі № 908/3152/20, яке залишене в силі постановою Центрального апеляційного суду, в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Таким чином, факт поставки товару позивачем та невиконання відповідачем обов??язку щодо здійснення реєстрації податкової накладної є встановленими і не потребують доказування в силу приписів ст.75 ГПК України.

Як зазначалося вище, згідно з п. 6.10 Договору, продавець зобов`язується надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1, абз.1, 2 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, то колегія суддів доходить висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну лежить саме на Державному підприємстві Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України, як продавця за Договором в розумінні ст.201 ПК.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Таким чином відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Третьою особою Державною податковою службою підтверджено неподання на реєстрацію податкової накладної за здійсненою поставкою за видатковою накладною № 126 від 20.12.2017р . на суму 3 279 667,25 грн. в т.ч. ПДВ 546 611,21грн.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність), збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.

При цьому слід зазначити, що протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та/або конкретним правовим нормам.

Під збитками слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов`язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відшкодуванню підлягають тільки ті збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Таким чином, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань.

Господарський суд правильно зазначив, що протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні вищевказаного податкового законодавства та умов договору, а саме не здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПД..

Відсутність реєстрації податкової накладної у встановлені строки (до 15.01.2018) підтверджується матеріалами справи та даними податкового органу та не спростовується відповідачем.

Відсутність реєстрації податкової накладеної в ЄРПД позбавила позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 546 611 грн. 21 коп., що є збитками позивача.

Між порушенням відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної та неможливістю включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, що призвело до його збитків в сумі 546 611 грн. 21 коп. є прямий причинно-наслідковий зв?язок.

Відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні збитків.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

За наведених обставин господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Також колегія суддів зазначає, що стаття 201 ПК передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.

Однак звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії наук України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 у справі №908/2572/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 31.05.2022

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов