Рішення

від 01.11.2021 по справі 911/2229/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2021Справа № 911/2229/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1-В; ідентифікаційний код 25263960)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченка, буд. 162-А, ідентифікаційний код 36258483)

про стягнення боргу по орендній платі та відшкодування збитків, завданих у результаті неналежного виконання договору оренди нежитлових приміщень у розмірі 282 894,55 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" (далі - відповідач, Підприємство), в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди №5-19-ОНП нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 № 42, № 43, у загальному розмірі 282 894,55 грн, з яких: основний борг з орендної плати за квітень 2021 у сумі 38 991,22 грн, неустойка (пеня) за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 4 756,69 грн, неустойка, передбачена пунктом 4.5 договору та статтею 785 ЦК України у розмірі подвійної орендної плати за неповернення приміщень у сумі 239 146,64 грн за період з 30.04.2021 по 31.08.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на не виконання відповідачем в`язких на себе зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 № 5-19-ОНП (із змінами) в частині сплати позивачу орендної плати за користування відповідачем нежитловим приміщенням, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 38 991,22 грн., за наявності якої позивачем також нараховано передбачену договором оренди пеню у сумі 4 756,69 грн. Крім того, як зазначає позивач, договір оренди було розірвано позивачем в односторонньому порядку, однак відповідач орендоване майно позивачу не повернув, у зв`язку із чим позивач просить стягнути неустойку за неповернення приміщень у сумі 239 146,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю Мові Хелс про стягнення 282 894,55 грн разом з доданими до неї документами передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідкам автоматизованого розподілу справ між суддями вищевказана позовна заява була передана на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою суду Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито провадження в справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощено позовного провадження.

29.09.2021 від позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи та додаткові пояснення.

04.10.2021 Підприємством до суду був поданий відзив на позовну заяву.

08.10.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення.

Відповідачем до суду 22.10.2021 до суду через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва були подані заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору був укладений договір оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 (далі - договір ), строком дії з 06.08.2019 на 12 (дванадцять) місяців, з моменту передачі ТОВ Універсал-М (далі - орендодавець) в оренду ТОВ МОВІ ХЕЛС (далі - орендар) нежитлових приміщень (далі - приміщення) з автоматичною пролонгацією договору на кожні 12 (дванадцять) місяців у разі відсутності заперечень про це у жодної сторони за 30 (тридцять) календарних днів до сплину строку його дії. У будь-якому випадку договір може бути пролонгований не більше ніж до 05.08.2022 (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 від 03.07.2020 до цього ж договору строк дії договору було встановлено до 06.08.2021.

Відповідно до п.п.1.1. та 1.4. спірного договору Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування без права викупу власне нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 141,5 м 2 , що розташовані на 2-ому поверсі адміністративно- господарської будівлі за адресою: м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 150 (офіс № 242 та № 43) для розміщення офісу.

На підставі п. 2.2.1. договору Орендодавець зобов`язаний надати на період строку оренди дозвіл Орендарю на укладення договорів на постачання послуг телефонного зв`язку, доступу до мережі інтернет, житлово-комунальних послуг (водопостачання, електропостачання, утримання будинку та прибудинкової території та ін.).

Орендар використовує вказані Приміщення та сплачує Орендодавцю орендну плату за їх користування, а після завершення дії договору повертає їх.

Відповідно до п. 3.1.1 спірного договору розмір орендної плати, що сплачується Орендодавцю за повний місяць оренди становить 31 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 5 300,00 грн.

Згідно п. 3.1.6. договору Орендар сплачує Орендодавцю платіж, що становить 63 600,00 грн в т.ч. ПДВ 20% 10 600,00 грн, з яких оплата в розмірі 31 800,00 грн зараховується в рахунок орендної плати за перший місяць оренди. Решта в розмірі 31 800,00 грн є гарантованим платежем, який Орендодавець зобов`язаний повернути на банківський рахунок Орендаря у строк 1 (один) робочий день з дати повернення Орендарем з оренди Приміщення без зауважень відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 2 від 03.07.2020 до цього ж договору розмір орендної плати з 06.08.2020 становить 36 841, 72 грн.

Згідно з п. 3.1.3 спірного договору орендна плата щомісячно коригується на індекс інфляції, виходячи з даних Держкомстату України.

Згідно з п.п. 3.1.2 договору орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісячно до 1 числа наступного місяця.

Також згідно з п. 3.1.5 орендна плата нараховується та сплачується до фактичного повернення Приміщень за кожен повний календарний місяць оренди, незалежно від кількості днів, під час яких використовувалися орендовані приміщення.

Факт повернення Приміщення Орендодавцю підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) Приміщення з оренди та передачі ключів від Приміщень. При розбіжностях щодо передачі майна, Орендар може залучати третю сторону.

Відповідно до п. 2.2.7. по закінченню строку дії цього договору (в т. ч. у випадку дострокового розірвання договору) Орендар зобов`язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору, чи з моменту його дострокового розірвання, повернути Орендодавцю по акту приймання-передачі Приміщення в стані не гіршому ніж на момент передачі Приміщень в оренду, а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане Орендарем в користування. Обов`язок складення вказаних актів є відповідальністю Орендаря. Призначення дати та часу повернення Приміщень з оренди погоджується ним з Орендодавцем письмово.

Виходячи з п.7.3. договору, у випадках розірвання Договору за ініціативою однієї із сторін, остання зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про це за 30 календарних днів до розірвання.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди №1 від 02.07.2020 до цього ж договору, п.7.3. договору змінено та викладено в наступній редакції: "У випадках розірвання цього договору за ініціативою однієї із сторін, остання зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про це за 60 (шістдесят) днів до розірвання. Відрахунок дати припинення дії Договору буде здійснюватися з моменту отримання відповідного повідомлення про розірвання. У випадку ухилення однією із Сторін від отримання відповідного повідомлення, відрахунок дати припинення договору буде здійснюватися через 10(десять) календарних днів з дати відправлення відповідного повідомлення про розірвання договору".

Приміщення за спірним Договором були передані в оренду 06.08.2019 на підставі акту приймання-передачі приміщення №1 від 06.08.2019, який був підписаний сторонами спору. Відповідно до п. 3 вказаного акту приймання-передачі, у момент його підписання Орендодавець також передав Орендарю ключі від приміщень та справне обладнання, інше майно (жалюзі, світильники, сантехнічні прилади та інше).

18.02.2021 директором департаменту безпеки ТОВ Мові Хелс Банітом Ю.В., який був призначений вести переговори на підставі листа № 812 від 04.04.2021 з питань, що стосуються договору, генеральному директору ТОВ Універсал-М Ваховському В.Ф. було вручено лист за № 796 від 17.02.2021 про наміри розірвати Договір оренди та з проханням останнім днем строку дії Договору вважати 30.04.2021. Після отримання даного листа Орендар зобов`язувався направити додаткову угоду до Договору.

Також з цим листом генеральному директору ТОВ Універсал-М Ваховському В.Ф. було вручено проект додаткової угоди № 4 з вказаною датою 03.03.2021 в п.1 якої, пропонувалось наступне:

1.Сторони дійшли згоди розірвати Договір оренди №5-19-ОНП нежитлового приміщення від 06 серпня 2019 року (надалі-Договір) 30.04.2021 року та погодили, що 30.04.2021 року є останнім днем дії Договору .

На екземплярах листів ТОВ Мові Хелс генеральним директором ТОВ Універсал-М було зроблено припис про їх отримання та поставлено дату та підпис.

Дана додаткова угода про припинення Договору за взаємною згодою не була підписана Орендодавцем за обставин, викладених в його листі до Орендаря за № 27 від 10.03.2021.

За твердженнями позивача, основною причиною відмови в підписанні даної угоди було те, що Орендарем, без погодження з Орендодавцем, було змінено планування Приміщень (демонтовані міжкабінетні перегородки) в зв`язку з чим погіршились їх експлуатаційні характеристики. Частина Приміщень стала не придатною для використання їх як офісних.

Питання по відновленню Приміщень до початкового стану між сторонами спору були в повному обсязі не вирішені.

10.03.2021 Орендодавцем від Орендаря було отримано лист за №809/1 від 03.03.2021, в 6 абзаці якого він повторно "просить вважати останнім днем строку дії Договору та користуванням Приміщенням 30.04.2021."

До листа були додані:

- в новій редакції додаткова угода №4 від 03.03.2021 року до Договору оренди №5- 19-ОНП нежитлового приміщення від 06 серпня 2019року про розрив Договору за його ініціативою (2 екз.). У п.1 даної угоди визначено, що 30.04.2021 є останнім днем строку дії договору;

- Акт приймання-передачі приміщень (повернення) №2 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 з вказаною датою 30.04.2021.

30.03.2021 електронною поштою Орендодавцем було отримано від Орендаря лист за №829/1 від 22.03 2021 з проханням направити представника Орендодавця 26.03.2021 для участі в комісії з огляду Приміщень та складання акту. У цьому листі Орендар повторно наголошує про розірвання Договору 30.04.2021.

16.04.2021 Орендодавцем від Орендаря було отримано лист за № 842 від 30.032021 з підтвердженням про розрив договору 30.04.2021. Також наголосив, що 26.03.2021 за участю будівельної організації та третіх осіб виконав обстеження офісних приміщень, виявив недоліки та склав дефектний акт з визначенням переліку робіт по орендованим Приміщенням. Протягом 7 календарних днів з моменту закінчення ремонту перелік та кількість виконаних робіт обіцяв довести до відома Орендодавця (абз. 2 листа).

Позивач стверджує, що дане зобов`язання не було виконано.

У подальшому Орендодавець врахував обставини, що склалися, а саме небажання Орендаря вносити зміни запропоновані йому в листі № 41 від 19.04.2021, до нової редакції додаткової угоди № 4 від 03.03.2021 та розірвати Договір за його ініціативою.

Тому листом № 52 від 22.04.2021 Орендарю було направлено підписаний Орендодавцем його екземпляр додаткової угоди № 4 від 03.03.2021 до Договору.

Даною додатковою угодою сторони домовились, що останнім днем строку дії Договору є 30.04.2021 (п.1.) та погодили період повернення Приміщення, а саме з 09:00 по 17:00 год. (п.2.). Про конкретний час повернення Орендар зобов`язувався повідомити Орендодавця окремо.

Таким чином, враховуючи вище наведене та керуючись Договором та додатковою угода № 4 від 03.03.2021 даний Договір розірвано 30.04.2021.

Всупереч вищевказаному, за твердженнями позивача, відповідач після припинення дії договору 30.04.2021, приміщення з оренди позивачу не повернув та безпідставно продовжував їх використовувати, а також спричинив збитки позивачу порушенням умов договору, що підтверджується наступним.

Відповідач протягом дії Договору, починаючи з 06.08.2019 після передачі йому приміщень та підписання сторонами акту приймання-передачі, здійснював позивачу оплату за оренду у розмірі згідно з умовами договору до 01.04.2021.

09.08.2019 Відповідач сплатив Позивачу 63 600,00 грн на підставі п. 3.1.6. договору, з яких оплата в розмірі 31 800,00 грн зарахувалась в рахунок орендної плати за перший місяць оренди. Решта в розмірі 31 800,00 залишилась як гарантований платіж, який позивач зобов`язаний повернути на банківський рахунок відповідача у строк 1 робочий день з дати повернення з оренди Приміщення без зауважень.

08.10.2020 відповідач сплатив позивачу компенсацію в розмірі 62 000,00 грн за зміну стану орендованого майна, а саме за демонтовані цегляні перегородки площею 30,5 м 2 на підставі додаткової угоди №1 від 02.07.2020 до договору.

Докладний розрахунок платежів по Договору та заборгованості наведено в акті звірки розрахунків, згідно з чим основний борг відповідача перед позивачем по спірному договору складає 38 991,22 грн.

Із умов спірного Договору та додаткової угода № 4 від 03.03.2021 вбачається, що він припиняється внаслідок його дострокового розірвання. Отже, він припинив свою дію 30.04.2021.

Протягом доби, відповідно п. 2.2.7 договору, відповідач зобов`язаний був: повернути Позивачу орендовані Приміщення по акту приймання- передачі; передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та майно, одержане в користування; призначити дату та час повернення приміщень з оренди погодивши з Позивачем письмово.

Вказаних дій, як стверджує Товариство, відповідач у встановлені строки не виконав.

Відповідно до п 3.1.5. договору факт повернення Приміщень підтверджується підписанням Позивачем і Відповідачем акту приймання-передачі (повернення) Приміщення з оренди та передачі ключів від Приміщень Позивачу.

Тому, Позивач листом вих. № 61 від 05.05.2021 звернувся до Відповідача з проханням визначити та погодити дату передачі Приміщень з оренди в зв`язку з припиненням дії Договору. Також пропозицію Відповідача, для прискорення погодження, прислати на електронну адресу Позивача.

Повторно з даною вимогою Позивач звернувся до Відповідача листом вих.№ 62 від 06.05.2021.

Черговий раз з вимогою повернути орендовані приміщення у зв`язку з розірванням договору позивач звернувся до відповідача листом № 71 від 18.05.2021.

Конкретної відповіді про строки звільнення Приміщень, які прописані в додатковій угоді № 4 від 03.03.2021 позивач від відповідача не отримував.

У зв`язку з чим, Позивач звернувся до єдиного підприємства яке надає комунальні послуги за адресою м.Київ-43, вул. Академіка Заболотного, 150, Обслуговуючого кооперативу Феофанія ЛТД з листом № 67 від 21.05.2020 з проханням надати інформацію за який період сплачені комунальні платежі ТОВ Мові Хелс .

З даним підприємством у Відповідача укладений договір на комунальні послуги по обслуговуванню орендованих ним Приміщень.

У своїй відповіді Феофанія ЛТД листом №24/05/21/ від 24.05.2021 повідомив, що комунальні послуги ТОВ Мові Хелс сплачені у повному обсязі включно по 30.04.2021.

Показники лічильників, які розміщенні в самих Приміщеннях (офіс № 42 та № 43) знімались саме 30.04.2021 і саме за участю відповідача (як стверджує позивач, ключі наявні були тільки у відповідача).

Таким чином Товариство стверджує, що відповідач ще станом на 30.04.2021 займав орендовані ним у позивача приміщення.

Зваживши на те, що Приміщення Підприємством не повертались, а договір припинив дію ще 30.04.2021, з метою запобігання можливих аварійних ситуацій, було прийнято рішення перевірити стан Приміщень.

Так, Позивачем 26.05.2021 із залученням третьої сторони, керуючись п 3.1.5. договору, було створено комісію. Третьою стороною для участі в роботі комісії було залучено ТОВ Рівар-А . Дане підприємство виконувало оздоблювальні роботи в орендованих Приміщеннях перед їх здачею в оренду в липні 2019 року.

У зв`язку з тим, що Приміщення були замкнені, комісією було вирішено вхідні двері відчинити контрольними ключами. На жаль, відчинити двері комісія не змогла тому, що в вхідних дверях Відповідачем було змінено замки. Комісією про даний факт був складений акт обстеження офісів № 42 та № 43.

Хочу наголосити, що зміна замків в дверях порушують п.п.2.2.8. та 2.2.9. Договору, про що було заявлено відповідачу в листі за № 74 від 27.05.2021.

Таким чином, позивач стверджує, що на дату подачі даного позову відповідач має доступ до приміщень та використовує їх якщо не за цільовим призначенням, то як складські, або як інші приміщення. Зміна відповідачем замків на вхідних дверях не дає змоги перевірити цільове використання даних приміщень.

З метою досудового врегулювання даного спору позивач звертався з листами за № 80 від 07.06.2021 та за № 86 від 17.06.2021 до відповідача з пропозицією заключення мирової, або додаткової угоди на умовах оплати лише за оренду на час дії Договору та за час неповернення Приміщень. Належної відповіді від відповідача Товариство не отримало, про що свідчить його лист за № 979 від 10.06.2021.На дату подачі даного позову Приміщення Позивачу не повертались. Акт приймання-передачі Приміщень (повернення) сторонами не підписувався. Ключі від орендованих Приміщень позивачу відповідачем не повертались. По акту, в повному обсязі, обладнання та інше майно, одержане відповідачем в користування позивачу не поверталось.

З огляду на вказане Товариство звернулось із даним позовом в межах якого просить суд стягнути з відповідача орендну плату за час користування приміщенням тобто по 30.04.2021 включно в розмірі 38 991,22 грн, пеню за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 756,69 грн за період з 01.04.2021 по 31.08.2021 та неустойку за неповернення Приміщення за період з 30.04.2021 по 31.08.2021 у розмірі 239 146,64 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зауважує наступне.

Оскільки у відповідача відпала необхідність в подальшій оренді Приміщень, керуючись приписами п. 7.3 договору, відповідач попередив позивача листом № 796 від 17.02.2021 про розірвання договору, на підставі чого дія договору припинена 20.04.2021.

Відповідачем сплачено Позивачу гарантований платіж у розмірі 31 800,00 грн, який позивач зобов`язаний був повернути на банківський рахунок ТОВ Мові Хелс в строк 1 (один) робочий день з дати повернення з оренди Приміщення без зауважень відповідно до умов п.3.1.6. договору.

За твердженнями відповідача дія Договору припинена 20.04.2021. У зв`язку з неявкою уповноваженого представника ТОВ УНІВЕРСАЛ-М для приймання Приміщення, Акт приймання-передачі приміщення (повернення) № 2 від 20.04.2021 до договору оренди нежитлового приміщення №5-19-ОНП від 06.08.2019 (надалі - Акт) було підписано зі сторони ТОВ Мові Хелс 20.04.2021 та разом з ключами від Приміщень 21.04.2021 було направлено на адресу ТОВ Універсал-М відправленням за допомогою Укрпошти з описом вкладення.

Таким чином Підприємство наполягає на тому, що внаслідок вищенаведених обставин між ТОВ Мові Хелс та ТОВ Універсал-М виникли невиконані зобов`язання - зустрічні однорідні грошові вимоги. З одного боку, ТОВ Мові Хелс мало невиконане грошове зобов`язання перед ТОВ Універсал-М згідно п. 3.1.1. договору зі сплати орендної плати за період з 01.04.2021 по 20.04.2021 включно з урахуванням індексації у розмірі - 29 757,30 грн. З іншого боку, ТОВ Універсал-М мало невиконане грошове зобов`язання перед ТОВ Мові Хелс згідно п.3.1.6. договору щодо повернення гарантованого платежу у розмірі 31 800,00 грн, що був сплачений ТОВ Мові Хелс на користь ТОВ УНІВЕРСАЛ-М 09.08.2019, який ТОВ УНІВЕРСАЛ-М зобов`язаний був повернути на банківський рахунок ТОВ Мові Хелс в строк 1 (один) робочий день з дати повернення з оренди Приміщення без зауважень відповідно до умов договору. Жодних обґрунтованих письмових заперечень від ТОВ Універсал-М щодо Приміщень що повернуті з оренди - не надходило. З огляду на це, відповідач зазначає, що ТОВ Мові Хелс надіслало ТОВ Універсал-М листом за вих. № 883 від 27.04.2021 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Керуючись викладеним відповідач стверджує про припинення зобов`язання зі сплати орендної плати за квітень 2021 року шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Дослідивши зміст укладеного договору, врахувавши всі доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що укладений між сторонами договір оренди припинив свою дію 30.04.2021, однак доказів фактичного повернення Приміщення матеріали справи не містять. При цьому суд вважає за необхідне зауважити про хибність твердження відповідача про факт припинення договору 20.04.2021, оскільки в самому листі від 17.02.2021, на який він посилається як на повідомлення про розірвання договору міститься вказівка про те, що договір слід вважати припиненим 30.04.2021.

Беручи до уваги вказане, враховуючи наявність доказів того, що відповідач станом на 30.04.2021 займав спірне приміщення та вказані обставини не спростовані Підприємством, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав покладення на відповідача обов`язку сплати орендної плати за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 у розмірі 38 991,22 грн.

До того ж, суд зазначає про те, що відсутність в матеріалах справи доказів повернення Приміщення (відповідного акту приймання-передачі Приміщення) свідчить про передчасність доводів відповідача про наявність підстав повернення гарантованого платежу в тому числі шляхом його зарахування, як зустрічні однорідні вимоги.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Таким чином вимоги про стягнення 38 991,22 грн орендної плати за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4 756,69 грн пені за період з 01.04.2021 по 31.08.2021 за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вказано судом вище, пунктом 3.1.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісячно до 1 числа наступного місяця.

Таким чином орендна плата за квітень 2021 року мала бути сплачена до 01.05.2021,оскільки 01.05.2021 є святковим днем, то згідно частини 5 статті 254 ЦК України, останнім днем виконання вказаного грошового зобов`язання є 04.05.2021. Водночас, як встановлено судом та не спростовано сторонами 30.04.2021 договір оренди припинив свою дію, а тому застосування штрафної санкції, передбаченої договором можливо лише протягом дії такого договору.

З огляду на вказане суд не вбачає підстав застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, а тому в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 239 146,64 грн період з 30.04.2021 по 31.08.2021 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другої статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України неустойка є подвійною орендною платою за користування річчю за час прострочення. Натомість орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

При цьому одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того неустойка, стягнення якої передбачене частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є особливим самостійним видом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин.

Для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Такі правові висновки щодо застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України підтверджуються численною усталеною судовою практикою та викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12949/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 914/4238/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/14032/17, від 17 грудня 2018 у справі № 906/1037/16, та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17 та від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність належних доказів на підтвердження факту повернення Приміщення, суд дійшов висновку про наявність підстав застосування частини 2 статті 785 ЦК України. Водночас, судом здійснений перерахунок вказаної неустойки за період з 01.05.2021 по 31.08.2021 та за розрахунком суду сума неустойки перевищує, заявлену до стягнення позивачем, а тому до стягнення з відповідача підлягає 239 146,64 грн неустойки, тобто в заявленому до стягнення розмірі.

Приписами статті 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме у розмірі 38 991,22 грн боргу та 239 146,64 грн неустойки.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" про стягнення боргу по орендній платі та відшкодування збитків, завданих у результаті неналежного виконання договору оренди нежитлових приміщень у розмірі 282 894,55 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченка, буд. 162-А, ідентифікаційний код 36258483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 1-В; ідентифікаційний код 25263960) 38 991,22 грн (тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто одну гривню 22 копійки) боргу з орендної плати, 239 146,64 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч сто сорок шість гривень 64 копійки) неустойки та 4 172,07 грн (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 07 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. У іншій частині в позові відмовити.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.12.2021.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ