Рішення

від 22.12.2021 по справі 910/13299/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2021Справа № 910/13299/18 за позовом Національного банку України

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна"

2. ОСОБА_4

про визнання договорів недійсними та зобов`язання повернути документи

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Дарменко В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, позов задоволено частково; визнано недійсними договір № 009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-721І від 05.12.2006; договір № 011 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-889А від 24.09.2007; договір № 014 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-673І від 21.09.2006; зобов`язано ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" повернути ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно з договором №014 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-673І від 21.09.2006. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі за №910/13299/18 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-721І від 05.12.2006, укладеного між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант", та розподілу судового збору скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021, справу №910/13299/18 передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 21.09.2021.

06.09.2021через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2021 відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021 заява ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано затребувані докази, відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.11.2021 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.12.2021.

Протокольною ухвалою суду від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021.

21.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшла заява про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 22.12.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги та просив задовольнити позов; заслухав вступне слово представника відповідача, який заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та вступне слово представника Арбузова О.Є., який підтримував позовні вимоги.

У судовому засіданні 22.12.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечення проти позову.

У судовому засіданні 22.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.12.2009 постановою правління Національного банку України №713 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АБ "Банк регіонального розвитку" прийнято рішення з 07.12.2009 відкликати банківську ліцензію у АБ "Банк регіонального розвитку" та ініційовано процедуру ліквідації банку.

Процедура ліквідації банків здійснювалась відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування Національним банком заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України №369 від 28.08.2001 (в редакціях, що діяли до 22.09.2012).

20.11.2013 між позивачем, АБ "Банк регіонального розвитку" в особі ліквідатора Євсієнка І.С. (установником управління) та відповідачем-1 (управителем) було укладено договір про передавання в управління непроданих активів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований за №3960 (договір управління), відповідно до якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору (активи), а управитель - приймає в управління активи і зобов`язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління (вигодонабувачів) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів, перелік яких наведено в додатку 1 до цього договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори установника управління, які на дату підписання договору внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління (перелік вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється цим договором і законодавством України.

За п. 4.1 договору управління продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із позивачем.

У додатку № 1 до договору управління сторонами було погоджено перелік непроданих активів, що передаються в управління іншій юридичній особі, відповідно до якого визначено передачу управителю прав кредитора за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб - боржників банку у кількості 88 договорів загальною сумою вимог у розмірі 87 731 589,17 грн, в тому числі за кредитним договором №11/19-30-52А від 11.12.2007, укладеним між АБ "Банк регіонального розвитку" та ОСОБА_5 .

Листом №06/06-2014 від 10.06.2014 відповідач-1 звернувся до начальника Управління припинення діяльності банків генерального департаменту банківського нагляду щодо надання йому попереднього погодження на продаж активів, переданих в управління за договором управління шляхом їх самостійного продажу третім особам.

Листом №55-013/34115 від 01.07.2014 позивач повернув на доопрацювання пакет документів щодо погодження порядку продажу активів банку, наданий листом від 06.06.2014, та зазначив, що продаж активів банку, зокрема майнових прав за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному главою 10 розділу VI Положення №369, тому для погодження необхідно надати необхідні документи.

18.07.2014 відповідач-1 направив позивачу листа №18/07-2014, в якому зазначив, що визначений главою 10 розділу VI Положення №369 порядок продажу активів встановлює відповідні вимоги до їх продажу ліквідатором, а не управителем, у зв`язку з чим повторно просив надати попереднє погодження на відчуження активів.

Листом №55-013/46775 від 22.08.2014 позивач вдруге повернув на доопрацювання пакет документів щодо погодження відчуження майна та повідомив, що для погодження комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем відчуження майна активів АБ "Банк регіонального розвитку" управителю необхідно подати до Національного банку України документи відповідно до вимог глави 10 розділу VI Положення №369.

Також листом №40-113/46595 від 27.08.2014 "Про продаж активів банку" Національний банк України повідомив відповідача-1 про необхідність керуватись Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства №369 та тристороннім договором про передавання в управління непроданих активів, а також зазначив, що відповідно до п. 4.1 глави 4 договору управитель здійснює продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, лише за попереднім погодженням із Національним банком України.

Для погодження умов продажу відповідач-1 звертався до позивача з листами від 13.11.2014, від 27.01.2015, від 19.03.2015 та від 28.04.2015.

Рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем Національного банку України №255 від 25.05.2015 "Про відчуження ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" вирішено: погодити управителю відчуження майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1 639 013,00 грн (без урахування ПДВ), а саме: майнові права за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 27.01.2015, шляхом проведення аукціону. Зазначено, що у разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" на аукціоні, управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) АБ "Банк регіонального розвитку" фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону; відмовити у погодженні відчуження майнових прав за кредитними договорами: ОСОБА_1 - договір №27/10-7211 від 05.12.2006, ОСОБА_6 - договір №27/10-7101 від 15.12.2003, ОСОБА_7 - договір №27/10-912П від 01.11.2007 та договір №27/10-930А від 25.12.2007, ОСОБА_8 - договір №27/10-746А від 29.12.2006, ОСОБА_9 - договір №27/10-997П від 31.07.2008, ОСОБА_10 - договір №11/02-814-КІ від 20.12.2005, ОСОБА_11 - договір №11/03-28 від 22.06.2007, ОСОБА_12 - договір №20/Б.в. від 12.03.2007, ОСОБА_13 - договір №14/10-191 від 14.12.2006.

10.06.2015 між відповідачем-1 (замовник) та Українською універсальною товарною біржею (виконавець) було укладено договір-доручення №100 на проведення аукціону, відповідно до якого сторони зобов`язалися здійснити ділове співробітництво з використанням організаційно-правових механізмів аукціонних торгів з метою створення умов для забезпечення ефективності аукціонних торгів з продажу майна, що належить АБ "Банк регіонального розвитку", а саме: лот №1 - майнові права на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" у кількості 76 одиниць, з початковою ціною продажу у розмірі 1 639 013,00 грн (без урахування ПДВ).

У газеті "Голос України" за 13.06.2015 №104 (6108) та в газеті "Експрес об`ява" за 12.06.2015 №22 (5079) відповідачем-1 було опубліковано оголошення про продаж на аукціоні активів банку, який відбудеться 30.06.2015 лот №1, за стартовою ціною лоту 1 639 013,00 грн.

30.06.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол №1, відповідно до якого торги за лотом №1 не відбулися у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

У газеті "Голос України" за 03.07.2015 №117 (6121) та в газеті "Експрес об`ява" за 03.07.2015 №25 (5082) відповідачем-1 було опубліковано оголошення про проведення 20.07.2015 повторного аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 1 147 309,10 грн.

20.07.2015 Українською універсальною товарною біржею було складено протокол №1, відповідно до якого торги за лотом №1 не відбулися у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

Рішенням Національного банку України №414 від 05.08.2015 "Про відчуження ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" погоджено умови реалізації активів, що перебували в управлінні відповідача-1, а саме: погоджено управителю відчуження майна (активів) банку, за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість визначена суб`єктом оціночної діяльності за станом на 31.03.2015 на загальну суму 322 463,00 грн (без врахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 10 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 13.11.2014, шляхом проведення аукціону; у разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) банку на аукціоні, управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) банку фізичній чи юридичній особі за ціною останнього аукціону.

12.08.2015 між відповідачем-1 (замовник) та Українською універсальною товарною біржею (виконавець) укладено договір-доручення №14/1 на проведення аукціону, відповідно до якого сторони зобов`язалися здійснити ділове співробітництво з використанням організаційно-правових механізмів аукціонних торгів з метою створення умов для забезпечення ефективності аукціонних торгів з продажу майна, що належить АБ "Банк регіонального розвитку", а саме: лот №1 - майнові права на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" у кількості 10 одиниць.

У газеті "Голос України" за 15.08.2015 № 150 (6154) та в газеті "Експрес об`ява" за 14.08.2015 №31 (5088) відповідачем-1 було опубліковано оголошення про продаж на аукціоні активів банку, який відбудеться 01.09.2015 лот №1, за стартовою ціною лоту 322 463,00 грн.

01.09.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол № 1, відповідно до якого торги за лотом №1 не відбулися у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

У газеті "Голос України" за 05.09.2015 №164 (6168) та в газеті "Експрес об`ява" за 04.09.2015 №34 (5091) відповідачем-1 було опубліковано оголошення про проведення 20.07.2015 повторного аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 225 724,10 грн.

21.09.2015 Українською універсальною товарною біржею було складено протокол №1, відповідно до якого торги за лотом №1 не відбулися у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

У подальшому Національним банком України було проведено перевірку роботи управителя щодо управління непроданими активами, за результатом чого було встановлено:

30.09.2015 між відповідачем - 1 та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" було укладено договір №009 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-721I від 05.12.2006 (відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 38 000,00 грн).

Відповідно до п. 1.6.1 вказаного договору, після його підписання новий кредитор впродовж одного місця перераховує первісному кредитору грошові кошти в сумі 38 000,00 грн на накопичувальний рахунок управителя (договір цесії - 1).

На виконання договорів цесії, сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі, відповідно до яких відповідачем-1 передано, а відповідачем-2 прийнято документи за кредитними договорами №27/10-721І від 05.12.2006, №27/10-889А від 24.09.2007, №27/10-673І від 21.09.2006, укладеними між АБ "Банк регіонального розвитку" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме: усі документи, які складають кредитну справу позичальника, отримані банком від позичальника (управителем від банку на підставі договору про передання в управління непроданих активів від 20.11.2013) відповідно до умов указаних договорів, включаючи документи, на підставі яких банк здійснював оцінку платоспроможності позичальника; документи, які пов`язані із виконанням кредитного договору.

У додатковому договорі від 31.05.2019 до договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-721I від 05.12.2006 сторони вирішили збільшити суму за якою відбувається відступлення права вимоги за кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006 на 12 000,00 грн - із 38 000,00 грн до 50 000,00 грн. Зазначили, що після підписання цього договору новий кредитор має сплатити за первинним договором загальну суму, що становить 50 000,00 грн, на накопичувальний рахунок № НОМЕР_1 в Головному управлінні НБУ, МФО 321024 з посиланням в призначенні платежу на реквізити цього договору; кошти, сплачені новим кредитором за первинним договором до підписання цього договору, зараховуються в загальну суму вартості за якою відбувається відступлення права вимоги.

Отже, враховуючи вищезазначене та на підставі додаткових договорів, ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" дійшли згоди про збільшення суми, за якою відбувається відступлення права вимоги за договорами у даних спірних правовідносинах. Зважаючи на те, що позивачем неодноразово проводилися перевірки діяльності управителя та з боку НБУ не надходило будь-яких звернень до відповідачів щодо усунення начебто виявлених недоліків (в частині суми, за якою відбулося відступлення права вимоги за вищевказаними кредитними договорами, боржниками яких є треті особи), ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія Гарант самостійно виправили (усунули) вказані НБУ недоліки.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи у цій частині необхідно належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, надати належну оцінку заявам і клопотанням учасників справи з урахуванням вимог ст. 7, 13, 86 ГПК України, а саме - заяві відповідача-2 про застосування позовної давності у справі, на підставі чого, з правильним застосуванням норм матеріального (зокрема ст. 267 ЦК України) і процесуального права вирішити питання наявності чи відсутності підстав для задоволення позову в частині вирішення питання про визнання недійсним договору № 009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором № 27/10-7211 від 05.12.2006.

Частиною 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як на підставу недійсності оскаржуваного правочину позивачем зазначається про те, що відчуження спірних активів згідно спірного договору відступлення було здійснено за нижчою вартістю ніж було погоджено НБУ.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, в будь-якому випадку при вчиненні правочину купівлі-продажу (одним із видів якого є відступлення права вимоги) особа, яка виступає продавцем відповідного предмету продажу, має мати необхідний для цього обсяг правоздатності.

У даному випадку вчинення оскаржуваного договору здійснено відповідачем-1 в межах реалізації повноважень управителя непроданих активів Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" в межах процедури його ліквідації, а тому регулювання спірних правовідносин з огляду на положення ч. 3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснюється в т.ч. приписами Глави 70 Цивільного кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ №369 від 28.08.2001, в редакціях, що діяли до 22.09.2012 (в подальшому посилання судом на зазначені Закони здійснюється з урахуванням визначеної редакції їх положень, за якою підлягають регулюванню спірні правовідносини), та умовами Договору управління.

У відповідності до ч. 11 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов`язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

За змістом п.п. 13.1, 13.9 Глави 13 Положення №369 від 28.08.2001, (надалі - Положення №369) ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки. За результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір. Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку. Договір набирає чинності з дати його підписання.

Згідно із ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Частиною 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України встановлено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

З огляду на викладені положення вбачається, що з укладенням договору управління майном (майновими правами) та переданням такого майна управителю відповідна особа набуває статусу фактичного тимчасового власника такого майна, однак з обмеженими положеннями договору та закону повноваженнями щодо володіння та розпорядження ним для досягнення мети укладення відповідного правочину управління.

У відповідності до ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Приписами п. 13.11 Положення №369 визначено, що управитель відповідно до укладеного тристороннього договору: відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку; набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку; управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку; задовольняє вимоги кредиторів банку.

За умовами п. 4.1 договору управління продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із Національним банком України.

Тобто, в силу наведених приписів з укладенням Договору управління ТОВ "Дельта М" не було набуто безумовних прав власності щодо спірних активів АБ "Банк регіонального розвитку" і з метою досягнення цілей укладення такого правочину - задоволення вимог кредиторів за рахунок таких активів, відповідні права були обтяжені необхідністю погодження Національним банком України дій управителя щодо відчуження (в т.ч. шляхом відступлення прав вимоги) відповідних активів. Відтак, відчуження таких прав могло бути здійснено виключно на умовах, погоджених НБУ.

Так, із матеріалів справи вбачається, що реалізуючи набуті за Договором управління права та виконуючи взяті на себе обов`язки ТОВ "Дельта М" з метою продажу майнових прав АБ "Банк регіонального розвитку" за кредитним портфелем (кредитними договорами у кількості 86 одиниць) в порядку, визначеному п. 13.11 Положення №369, п. 4.1 Договору управління, звернулося до Національного банку України за отриманням відповідного погодження, формуючи яке вказувало на раціональність продажу такого портфелю з метою економії коштів одним лотом на аукціоні за стартовою ціною, визначеною згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", складеного оцінювачем ТОВ "Приват-Консалтинг" станом на 31.03.2015, у розмірі 1 961 476,00 грн. (без урахування ПДВ), а також, просило погодити можливість проведення повторних торгів (у випадку, якщо перші торги не відбудуться) із зниженням початкової вартості продажу на 30% та у випадку, якщо повторні торги не відбудуться, надати можливість без додаткового погодження здійснювати продаж боргових зобов`язань через відступлення прав окремо по кожному з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною активу визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30% менша від ринкової ціни визначеної ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015).

У відповідь на вказане звернення Національним банком України було надано відповідне погодження, оформлене рішенням НБУ №255, відповідно до якого зазначено про погодження відчуження активів АБ "Банк регіонального розвитку" за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1 639 013,00 грн. (без урахування ПДВ), а саме майнових прав за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 27.01.2015, шляхом проведення аукціону, а у разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" на аукціоні - надано можливість управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) АБ "Банк регіонального розвитку" фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

Отже, в силу приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 Договору управління правомочності управителя (ТОВ "Дельта М") щодо продажу наданих йому в управління активів (майнових прав за кредитними договорами у кількості 76 одиниць (в т.ч. за спірним кредитним договором)) були обмежені погодженими рішенням НБУ №255 порядком, умовами та ціною, а саме: шляхом продажу одним лотом на аукціоні із стартовою ціною у розмірі 1 639 013,00 грн та, виключно, у випадку якщо такий аукціон не відбудеться - шляхом безпосереднього продажу майна фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону, а НБУ не було надано (погоджено) можливості зміни визначеної в рішенні ціни продажу спірного майна.

При цьому, виходячи із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що визначена ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015, вартість майнових прав окремо за спірним кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006, предметом продажу за оскаржуваними Договором відступлення становила 53 954,00 грн.

Тобто, у випадку погодження НБУ можливості продажу майнових права по кожному з кредитних договорів фізичній або юридичній особі окремо, то такий продаж в частині спірного кредитного договору міг бути здійснений за ціною не нижче 53 954,00 грн.

У той же час, жодного погодження запропонованої ТОВ "Дельта М" (заяви від 27.01.2015, 28.04.2015) як уцінки спірних активів на 30% від ринкової ціни, визначеної ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015, так і продажу окремо по кожному кредитному договору, зміст рішення НБУ №255 не містить, а в матеріалах справи відсутні докази надання НБУ відповідного погодження в подальшому чи в іншій формі.

Отже, в силу приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 Договору управління та з урахуванням визначених рішенням НБУ №255 порядку, умов та ціни продажу спірних майнових прав управитель (ТОВ "Дельта М") був позбавлений будь-якої можливості вчиняти їх реалізацію (відчуження) за ціною нижче визначеної оцінювачем ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015 та шляхом продажу окремо по кожному кредитному договору.

З огляду на викладене вбачається, що продаж кредитних портфелів за оскаржуваним договором цесії на користь ТОВ "Гарант" було здійснено всупереч здійсненому НБУ у відповідності до приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 Договору управління погодженню (за іншою ціною та в іншому порядку), тобто, за відсутності необхідної правоздатності у управителя на вчинення таких дій.

Отже, вчинення договору відступлення було здійснено з порушенням вимог ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 Договору управління та за відсутності необхідного обсягу правомочності у ТОВ "Дельта М" щодо розпорядження таким майном, що свідчить про недодержання при укладенні Договорів відступлення встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.

Щодо інших, визначених позивачем підстав звернення з даним позовом до суду в частині недійсності договору відступлення, суд відзначає про відсутність потреби у їх дослідженні на предмет обґрунтованості, адже з огляду на встановлення відсутності необхідного обсягу повноважень у ТОВ "Дельта М" на вчинення дій з продажу спірного майна (відсутності передбачених законодавством умов для цього - погодження НБУ) встановлення дотримання чи ні положень законодавства при встановленні моменту переходу прав на предмет продажу не впливає на висновок про недійсність договору відступлення, а в силу приписів ч. 3 ст. 209 Цивільного кодексу України вести мову про дотримання нотаріального посвідчення договору можливо лише щодо правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу, чого в даному випадку судом не встановлено.

При цьому, наданий додатковий договір від 31.05.2019 до договору №009 від 30.09.2015, не спростовує встановлених судом обставин недійсності правочину. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що додатковий договір до договору №009 від 30.09.2015 укладений 31.05.2019, у той час як у матеріалах справи наявні докази того, що майнові права за кредитними договорами №27/10-7211 від 05.12.2006 були відчужені третій особі на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.04.2016. Тобто фактично станом на 31.05.2019 Агенція була позбавлена прав на прийняття будь-яких рішень щодо відступлених майнових прав за вказаними кредитними договорами, утому числі щодо зміни ціни попереднього відчуження.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Суд враховує, що в даному випадку позивач виступає особою, наділеною правом контролю за належним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за Договором управління, а відтак, і правом на застосування визначених законодавством способів відновлення законності у випадку порушення управителем відповідних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) підлягають задоволенню.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідач-2 у запереченнях на відповідь на відзив від 26.11.2018 вказував, що позивач пропустив трирічну позовну давність щодо звернення з відповідною позовною вимогою.

Окрім того, 21.12.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" надійшла заява про застосування строку позовної давності, у якій відповідач 1 зазначає, що позовна заява була подана 05.10.2018, а про укладення спірного договору позивачу було повідомлено звітом про вжиті заходи щодо управління активами, який було отримано НБУ 01.10.2015.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовною заявою 05.10.2018.

На підтвердження пропуску позивачем строку позовної давності відповідачі посилаються на копії поточних звітів відповідача 1 від 30.09.2015 та від 07.10.2015, які надавалися позивачу.

Разом з тим, суд критично оцінює копію звіту від 30.09.2015, оскільки вказаний звіт містить неточні та сумнівні відомості, які датовані датою, пізнішою ніж подано звіт.

Окрім того, оцінюючи звіт відповідача 1 станом на 01.10.2015 (який надано до суду позивачем) суд зазначає, що у п. 2 додатку до звіту відсутні відомості про відступлення права вимоги.

Позивач міг дізнатися про укладення спірного договору цесії лише 06.11.2015, оскільки саме ця дата стоїть на вхідному штемпелі про отримання позивачем звіту станом на 01.11.2015 та у п. 2 додатку до звіту зазначено про відступлення права вимоги за спірним договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом у межах трирічного строку, тобто без пропуску строку позовної давності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; в частині задоволених позовних вимог судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242, 316 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного банку України в частині визнання недійсним договору №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №009 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за кредитним договором №27/10-7211 від 05.12.2006.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (02094, м. Київ, б. Праці, буд. 2/27, код ЄДРПОУ - 35199148) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ - 00032106) 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (03148, м. Київ, вул. Юри Гната, буд. 9, код ЄДРПОУ - 39971452) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ - 00032106) 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.01.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна