Ухвала

від 14.01.2022 по справі 912/73/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 січня 2022 рокуСправа № 912/73/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши заяву Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." №06 01/22-1 від 06.01.2022 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №912/73/22

за позовом Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК.", 47 Марвін Гарден Роуд, Нарол, Манітоба, Канада R1C 0A4, адреса для листування: вул. Новозабарська, буд. 2/6, оф. 210, м. Київ, 04082

до Приватного підприємства "Євротранс ПМІ", вул. Кірова, буд. 39, корп. Д, смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28200

про стягнення 61 705,28 фунтів стерлінгів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." до Приватного підприємства "Євротранс ПМІ" про стягнення 50 000,00 фунтів стерлінгів заборгованості та 435 070,04 грн, що еквівалентно 11705,28 фунтів стерлінгів, штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦК України, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Контрактом №UKR.12.2015-001 від 01.12.2015 та Додатковою угодою №3 до Контракту в частині оплати поставленого товару.

Одночасно з позовною заявою Компанією "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно та/або грошові кошти Приватного підприємства "Євротранс ПМІ" (і.к. 33927996, вул. Кірова, буд. 39, корп. Д, смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28200), що знаходяться на банківських рахунках, в розмірі ціни позову.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано платіжний документ за №5306524 від 03.12.2021 на підтвердження сплати судового збору на валютний рахунок для зарахування судового збору у валюті.

13.01.2022 суд направив запит про термінове надання інформації до Державної казначейської служби України, з огляду на неможливість перевірки наявності коштів на рахунку щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого за платіжними документами № 5306543 від 03.12.2021 на суму 1 280,00 USD та №5306524 від 03.12.2021 на суму 70,00 USD судового збору.

Суд приймає до уваги, що нормами ч. 10 ст. 174 ГПК України передбачено - заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі позивач зазначає наступні обставини.

Станом на 06.01.2022 відповідач взяті на себе зобов`язання за контрактом №UKR.12.2015-001 від 01.12.2015 не виконав, жодних дій направлених на перерахування грошових коштів за отриманий товар не вчинив, мирно врегулювати спір, не вдається, оскільки відповідач умисно не отримує поштову кореспонденцію направлену на його адресу, не реагує на електронні звернення та не надає необхідний пакет документів до банку ПУМБ для проведення валютної операції. При цьому, постійно вводить в оману позивача, повідомляючи останньому, що до банку ПУМБ підприємством поданий необхідний пакет документів, і причина відмови в проведенні валютної операції - неподання Компанією "Інвестиційний Фонд Україна Інк" реєстраційний документів, що не відповідає дійсності.

Позивач зазначає про побоювання, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках в банках та належать відповідачу можуть бути потрачені чи виведені, а майно відповідача може бути відчужено на користь третіх осіб, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Так, додатковим доказом не бажання розраховуватись, позивач вказує, що, а ні директором ПП "Євротранс ПМІ" - Маковеєм С.О., а ні кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПП "Євротранс ПМІ" - ОСОБА_1 не вчинено жодних дій щодо переходу на обслуговування в інший банк, не подано скаргу на неправомірні дії банку, та не запропоновано позивачу провести взаєморозрахунки іншим шляхом.

При розгляді заяви Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи іншого учасника справи з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, господарський суд враховує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, відповідно до вимог ГПК України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.

Так, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявником не зазначено та не додано доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються відповідні дії, які спрямовані на знищення, зменшення, відчуження або передачу чи іншим чином реалізацію його майна, в тому числі відповідних грошових коштів.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на побоювання позивача витрачання чи виведення коштів відповідачем та відчуження майна, а також невчинення відповідачем дій щодо зміни банківської установи. Відповідні припущення не підтверджено доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, заявником у заяві про забезпечення позову не зазначено про наявність фактичних обставин, які були б підтверджені належними доказами, що утруднять чи унеможливлять виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судовий збір, згідно вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст. 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." №06 01/22-1 від 06.01.2022 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №912/73/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати Компанії "Інвестиційний Фонд Україна ІНК." (на адресу для листування: вул. Новозабарська, буд. 2/6, оф. 210, м. Київ, 04082, електронною поштою ek@gestoriaua.com), Приватному підприємству "Євротранс ПМІ" (вул. Кірова, буд. 39, корп. Д, смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28200).

Суддя В.Г. Кабакова