Рішення

від 09.10.2007 по справі 38/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/252

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.10.07 р.                                                                               Справа № 38/252                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О. при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства “Банкор” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка плюс” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 6 029грн.33коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Черашенський В.В. юрист за дов. № б/н від 01.01.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство “Банкор” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка плюс” м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору № б/н від 01.10.2006р., укладеного між ТОВ „Хозяюшка плюс” та ПП „Банкор” та про стягнення збитків у розмірі 5383грн.80коп та пені у розмірі 645грн.53коп., а всього на суму 6029грн.33коп.

26.09.2007р. позивач у судове засідання з'явився, але вимоги ухвали суду виконав частково та підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Судове засідання відкладалося у зв'язку з неявкою до судового засідання відповідача та необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів.

27.09.2007р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 21.09.2007р. №22-15/2937, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа (ідентифікаційний код 34372707) та знаходиться за адресою: 87549, Донецька область,                            м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Артема,134.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

03.10.2007р. на адресу господарського суду надійшло клопотання від позивача, в якому позивач просить суд залучити до  матеріалів справи документи у підтвердження заявлених позовних вимог. Клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

Крім цього, 03.10.2007р. позивач надіслав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача борг згідно договору № б/н від 01.10.2006р. в розмірі 5 383грн.80коп. Вимогу щодо розірвання договору № б/н від 01.10.2006р., укладеного між ТОВ „Хозяюшка плюс” та ПП „Банкор” позивач просить суд виключити.

Інші вимоги та підстави позову залишити без змін.

Заява про зміну предмету позову судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

09.10.2007р. позивач надіслав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в якій уточнює суму пені та просить суд стягнути її з відповідача у сумі 634грн.04коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач до судових засідань 26.09.2007р., 03.10.2007р. та 09.10.2007р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відмітками канцелярії суду ( поштові повідомлення на адресу суду не поверталися), але незважаючи на це, відповідач про причину неявки суд не повідомив, матеріали, витребувані судом в ухвалах суду та відзив на позовну заяву не надав, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між Приватним підприємством „Банкор” (за договором – Продавець, далі – позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” м. Маріуполь Донецької області ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір №б/н ( далі – Договір), згідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті та в кількості, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену в накладних грошову суму.

          Розділом 4 Договору передбачено, що кошти за поставлений товар перераховуються на розрахунковий рахунок продавця на протязі 6 календарних днів. Доставка товару здійснюється продавцем. Зобов'язання продавця по строкам передачі товару, номенклатурі, кількості та якості товарів  вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-здачі продавця та покупця.

Відповідно до акту погодження сторін в п. 4 Договору від 01.10.2006р. № б/н  внесені зміни  щодо умов розрахунку між сторонами, а саме: покупець зобов'язаний провести оплату за придбаний товар на протязі 21 календарного дня з моменту передачі товару покупцю. Акт погодження підписаний сторонами.

             На виконання вимог договору  позивачем був поставлений відповідачу товар на суму 5 383,80грн., що підтверджується видатковим накладними від 05.10.2006р. № БК-0005126 на суму 558,20грн., від 12.10.2006р. № БК-0005406 на суму 426,25грн., від 19.10.2006р. № БК -0005426 на суму 461,00грн., 26.10.2007р. № БК-0005572 на суму 687,60грн.,  від 09.11.2006р. № БК-0005850 на суму 347,50 грн.,  від 16.11.2006р. № БК-0006001 на суму 470,50грн., від 30.11.2006р. № БК-0006294 на суму 403,25грн.,  від 07.12.2006р. № БК-0006432 на суму 424,45грн., від 14.12.2006р. № БК-0006599 на суму 121грн., від 11.01.2007р. № БК-0000200 на суму 360,30грн., від 18.01.2007р. № БК-0000375 на суму 348,20грн. від 25.01.2007р. № БК-0000524 на суму 371,50грн., від 08.02.2007р. № БК-0000859 на суму 404,05грн.

          Відповідно до п. 4.1 договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар на протязі 21 календарного дня, але у встановлений договором строк відповідач не розрахувався за поставлений товар.

24.04.2007р. за № 139/04 позивачем була направлена претензія, в якій позивач пропонував відповідачу у добровільному порядку сплатити суму у розмірі 5 383грн.80коп., яку відповідач залишив без розгляду.

Оскільки  до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 5383,80грн., позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Відповідно до п. 6.1 Договору за прострочку встановленого п. 4.1 строку покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

У зв”язку з цим позивачем з урахування заяви від 09.10.2007р. нарахована пеня у розмірі 634грн.04коп.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог та заяви від 09.10.2007р. позивач наполягає на стягненні з відповідача основного боргу у сумі 5383,80грн. та пені 634,04грн., а всього 6017,84грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № б/н від 01.10.2006р.,  видаткові накладні від 05.10.2006р. № БК-0005126 на суму 558,20грн., від 12.10.2006р. № БК-0005406 на суму 426,25грн., від 19.10.2006р. № БК -0005426 на суму 461,00грн., 26.10.2007р. № БК-0005572 на суму 687,60грн.,  від 09.11.2006р. № БК-0005850 на суму 347,50 грн.,  від 16.11.2006р. № БК-0006001 на суму 470,50грн., від 30.11.2006р. № БК-0006294 на суму 403,25грн.,  від 07.12.2006р. № БК-0006432 на суму 424,45грн., від 14.12.2006р. № БК-0006599 на суму 121грн., від 11.01.2007р. № БК-0000200 на суму 360,30грн., від 18.01.2007р. № БК-0000375 на суму 348,20грн. від 25.01.2007р. № БК-0000524 на суму 371,50грн., від 08.02.2007р. № БК-0000859 на суму 404,05грн., акт звірки розрахунків, претензію від 24.04.2007р. № 139/04, клопотання від 03.10.2007р., заяву про зміну предмету позову від 03.10.2007р., заяву від 09.10.2007р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов”язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 5383,80грн.,  то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом п. 6.1 договору передбачено, що за прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Отже, відповідачу обґрунтовано нарахована пеня у сумі 634,04грн.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Банкор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка плюс” м. Маріуполь Донецької області  про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 5383,80грн. та пені у розмірі 634,04грн., а всього 6017грн.84коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка плюс” (87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 134, р/р 26004054001913 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 34372707) на користь Приватного підприємства “Банкор” (83027, м. Донецьк, вул. Савченко, 16а, р/р 26005031237802 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 32442735) заборгованість у сумі 5383,80грн., пеню у розмірі 634,04грн, держмито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяюшка плюс” м. Маріуполь Донецької області  винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 09.10.2007року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі