25.11.2021 Єдиний унікальний № 371/1313/19
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/1313/19
Провадження № 2/371/186/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2021 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
за участі
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_16 про визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки та зобов`язання скасувати записи у Державному земельному кадастрі та поземельних книгах, -
В С Т А Н О В И В :
До Миронівського районного суду Київської області звернувся представник позивачів та, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог просив суд:
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_1 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 7.9889 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:009:0003 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_2 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 3.5776 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:003:0011 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_3 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 14.5655 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:001:0005 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_4 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 5.2004 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:004:0031 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_5 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 8.73454 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_6 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 1.54 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:004:0030 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_7 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 4.4684 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:003:0012 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_8 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 3,4575 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:003:0010 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
Представник позивачів свої вимоги обґрунтовував наступним:
Згідно рішень Миронівського районного суду Київської області по справам ЄУН 371/641/16-ц, ЄУН 371/484/16-ц, ЄУН 371/383/16-ц, ЄУН 371/1932/15-ц, ЄУН 371/1889/-15-ц, ЄУН 371/1890/-15-ц, ЄУН 371/70/16-ц, ЄУН 371/1971/15-ц, за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 визнано право на земельну частку (пай) із землі, яка належала Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області.
Крім того у відповідності до свідоцтв про право на спадщину за законом від 13.07.2007 року, виданих державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори Шепітко В.В., зареєстрованих вреєстрі за № 1-3905 і № 1-3907, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 також успадкували право на земельну частку (пай) із землі, яка належала Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області.
Тому вищевказані особи, згідно рішень суду, які набрали законної сили та свідоцтв про право на спадщину відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям мають першочергове право на отримання земельних ділянок у власність.
Право позивачів на отримання земельних ділянок у власність можливо реалізувати за рахунок земель колективної власності, право на які посвідчується Державним актом на право колективної власності серія КВ від 27.10.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14.
Проте, за даними Державного земельного кадастру Головним управлінням Держземагенства у Київській області отримано свідоцтва про право власності на земельні ділянки від 16 грудня 2014 року номери: 31084131 , 31044849, 31073343, 31083292, 31081174, 31065510, 31047794, 31078984 видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельні ділянки площею 7,9889 га; 3,5776 га; 14,5655 га; 5,2004 га; 8,7345 га; 1,54 га; 4,4684 га; 3,4575 га, цільове призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області, та має наступні кадастрові номера: 3222983400:02:009:0003; 3222983400:03:003:0011; 3222983400:03:001:0005; 3222983400:02:004:0031; 3222983400:02:008:0002; 3222983400:02:004:0030; 3222983400:02:003:0012; 3222983400:03:003:0010.
Відповідно до Висновку спеціаліста з картографічними матеріалами щодо належності земельних ділянок до земель колективної власності КСП ім. Стрільця Коритище Миронівського району Київської області, вказані земельні ділянки землями колективної форми власності, право на які посвідчується Державним актом на право колективної власності серія КВ від 27.10.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14.
Відповідно до ст. 14 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
На час видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Стрільця всі хто був членом даного КСП були включені до списків членів КСП та мають право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної і ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.
Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих в і колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року визначено коло осіб, які мають право на земельний пай, а саме право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства , сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, якіраніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємств кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі: (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств , сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
Згідно роз`яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
У разі неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 на підставі розпоряджень Миронівської райдержадміністрації №92 від 22 березня 2016 року, № 160 від 29 квітня 2016 року, №91 від 22 березня 2016 року, №94 від 22 березня 2016 року, №93 від 22 березня 2016 року, №96 від 22 березня 2016 року, №95 від 22 березня 2016 року було укладено договір з ліцензованою землевпорядною організацією на виготовленнятехнічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
При розгляді землевпорядної документації відділом Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області було виявлено, що земельні ділянки, які підлягають реєстрації, відповідно до координат поворотних точок мають перетин із земельними ділянками з кадастровими номерами 3222983400:02:008:0002; 3222983400:02:009:0003; 3222983400:03:001:0005, у зв`язку із чим прийнято рішення №РВ-3200324582016 від 25 червня 2016 року, №РВ-3200338892016 від 14 липня 2016 року, №РВ-3200324612016 від 25 червня 2016 року, №РВ-3200351422016 від 29 липня 2016 року, №РВ-3200324572016 від 25 червня 2016 року, №РВ-3200324602016 від 25 червня 2016 року, №РВ-3200324592016 від 25 червня 2016 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (копії рішень додаються).
Листом №6/14 від 07.12.2016 року Миронівська РДА відмовила ОСОБА_4 у наданні дозволу на виділення 1/2 частки земельної ділянки, земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Коритищанської сільскої ради, згідно рішення суду, оскільки згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2014 року серія НОМЕР_9 . площею 14,5655 зареєстрована за Головним управлінням Держземагенства у Київській області та відноситься до земель державної власності (копія листа додається).
Листом № 6/14 від 27.10.2016 року Миронівська РДА відмовила ОСОБА_14 у наданні дозволу на виділення 1/3 частки земельної ділянки, земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2007 року, посилаючись на інформацію відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області від 17.10.2016 року № 14-1021-99.2-1912/2-16, оскільки зазначені у викопіюванні земельні ділянки, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2014 року серії НОМЕР_10 , площею 4,4684 зареєстрована за Головним управлінням Держземагенства у Київській області.
Згідно з пунктом 16 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, громадянам-власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державного акта на право власності.
Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів за яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу (ч. 3).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України Про центральні органи виконавчої влади визначено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і відповідача, ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.
Представник позивача вважає, що відповідачем при винесенні наказів №10-11396/15-14-сг від року, №10-11378/15-14-сг від 10.12.2014 року, 10-11389/15-14сг від року, 10-11391/15-14сг від 10.12.2014 року, 10-11394/15-14сг від року, 10-11381/15-14сг від 10.12.2014 року, 10-11386/15-14сг від року, 10-11374/15-14сг від 10.12.2014 року було перевищено надані йому Конституцією України та Земельного кодексу України повноваження.
Відповідно до п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формуванні земельної ділянки;
документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про Державний земельний кадастр при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки.
Таким чином, скасування у судовому порядку наказу про затвердження документації із землеустрою, свідоцтв на право власності тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно легітимності відомостей в Поземельних книгах, зокрема й стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами :№ 3222983400:02:009:0003; № 3222983400:03:003:0011; № 3222983400:03:001:0005; № 3222983400:02:004:0031; № 3222983400:02:008:0002; № 3222983400:02:004:0030; № 3222983400:03:003:0010; № 3222983400:02:003:0012.
В той же час не скасована реєстрація відомостей у Державному земельному кадастрі щодо вказаних земельних ділянок позбавляє позивачів можливості скористатись своїми правами.
Згідно з частинами 1, 6 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.
Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Водночас, відповідно до п. 60 Порядку №1051 до повноважень державного кадастрового реєстратора віднесено скасовування записів у Поземельній книзі на підставі відповідного рішення суду.
З огляду на викладене представник позивача вважає за необхідне скасувати записи у Державному земельному кадастрі та Поземельних книгах стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами: № 3222983400:02:009:0003; № 3222983400:03:003:0011; № 3222983400:03:001:0005; № 3222983400:02:004:0031; № 3222983400:02:008:0002;№ 3222983400:02:004:0030; № 3222983400:03:003:0010; № 3222983400:02:003:0012.
Головне управління Держгеокадастру у Київській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, на нього свого представника не делегувало, у відзиві на позов просило проводити розгляд справи без нього.
Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в наданому до суду відзиві проти задоволення позову заперечувало, свої заперечення мотивувало наступним.
Згідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України Органи законодавчої, та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією межах і відповідно до законів України .
З 01 січня 2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у власність або у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Це передбачено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , яким законодавець вніс зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 122 Земельного кодексу України.
Головне Управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або у користування для всіх потреб в межах області.
До Головного управління від гр. ОСОБА_16 надходили клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на території Коритищанської, сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності або у користування для всіх потреб в межах області.
За результатами розгляду зазначених клопотань та відповідно до статей 15-1, 122, 123 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держземагенства у Київській області, затверджено Наказом Держземагенства 05.06.2013 № 242, наказами Головного Держземагентства у Київській області від 18.08.2014 №10-4542/15-14-сг, 10-4545/15-14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10-4547/15-14-сг, 10-4548/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг, надано дозволи гр. ОСОБА_16 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на Території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
В подальшому до Головного управління від гр. ОСОБА_16 надійшли клопотання стосовно затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області.
Враховуючи відсутність підстав для відмови, визначених Земельним кодексом України, за результатами розгляду клопотань гр. ОСОБА_16 та доданих до нього документів, Головним управлінням Держземагентства у Київській області були затверджені проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності, згідно із наказами: від 22 вересня 2014 року № 10-5823/15-14-сг, № 10-5824/15-14-сг, № 10-5825/15-14-сг, № 10-5827/15-14-сг, № 10-5828/15-14-сг, № 10-5829/15-14-сг, № 10-5830/15-14-сг, яким затверджено Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано в оренду земельні ділянки загальною площею 46,0753 га (кадастрові номери: 3222983400:02:004:0031, 3222983400:02:009:0003, 3222983400:02:008:0002, 3222983400:03:003:0011, 3222983400:02:003:0012, 3222983400:03:001:0005, 3222983400:02:004:0030), для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області.
В подальшому, відповідно до подання прокуратури Київської області від 10 жовтня 2014 року № 05/3-3466вих14 про усунення порушень вимог земельного законодавства України та за дорученням Держземагенства України від 15 жовтня 2014 року № 22-28-0.17-12305/2-14 скасовано накази про надання дозволу гр. ОСОБА_16 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_16 наказом Головного управління Держземагентства у Київській області про скасування наказів від 15 жовтня 2014 року №10-7381/15-14-сг.
Керуючись статтями 15 - 1, 116, 122, 123, 134 - 139 Земельного кодексу України, Положенням про Головне управління Держземагентства у Київській області, затвердженого наказом Держземагентства України від 05 червня 2013 року № 242, наказом головного управління від 17 жовтня 2014 року № 83 Про визначення переліку земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення та на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, а також підготовку і проведення конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, нормативної грошової оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах дані земельні ділянки були виставлені на земельні торги. Виготовлені свідоцтва про власності на нерухоме майно та витяги з державного реєстру речових прав. Реєстрували речове право у Миронівському відділі юстиції.
З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до яких державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, п. 2 ч. З ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Натомість, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено обов`язок державного реєстратора речових прав належним чином перевіряти та використовувати відомості Державного земельного кадастру.
Після ретельної перевірки документів на наявність підстав для проведення реєстраційних дій державним реєстратором речових прав земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222983400:02:004:0030, 3400:03:001:0005, 3222983400:02:003:0012, 3222983400:03:003:0011, 3400:02:008:0002, 3222983400:02:004:0031, 3222983400:02:009:0003 зареєстровані за Головним управлінням у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
За інформацією Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222983400:02:004:0030, 3222983400:03:001:0005, 3400:02:003:0012, 3222983400:03:003:0011, 3222983400:02:008:0002, 3400:02:004:0031, 3222983400:02:009:0003 сформовані на підставі проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у 2014 році, розробник ФОП ОСОБА_19 , форма власності - державна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на вищезазначені земельні ділянки зареєстровано 12 грудня 2014 року Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області за Головним правлінням Держгеокадастру у Київській області (з метою підготовки лотів для аукціону).
Про те в подальшому, не погоджуючись з наказом від 15 жовтня 2014 року №10-7381/15-14-сг. гр. ОСОБА_16 звернувся до суду.
На підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2015 року в справі № 826/20518/14 наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 15 жовтня 2014 року №10-7381/15-14-сг. скасовано, що слугувало підставою для вилучення із переліку земельних ділянок, право на які виставлялося на земельні торги.
Питання щодо скасування наказів прийнятих Головним управлінням було предметом позову першого заступника прокурора області в інтересах Держави до Головного управління Держземагентства у Київській області та гр. ОСОБА_16 .
Перший заступник прокурора Київської області в інтересах Держави звернувся з позовом до Головного управління Держземагентства у Київській області та гр. ОСОБА_16 щодо скасування першочергових наказів, якими надавалися дозволи та відбулося затвердження проектів із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_16 .
За результатом розгляду позовної заяви прокуратури прийнято рішення, яким провадження у справі № 371/1232/15-ц закрито. Рішення набрало законної сили.
Враховуючи викладене, наразі накази про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_16 . чинні.
Відповідно до пункту 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
Додатково повідомляю, що з 01 січня 2013 року, відповідно до статті 126 Земельного Кодексу України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно з частинами 1, 6 статті 16 Закону Про Державний земельний кадастр (далі - Закон) земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 25 вищевказаного Закону поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку кадастровий номер:
б) площа;
в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);
г) склад угідь;
ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);
д) нормативна грошова оцінка;
е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
ж) кадастровий план земельної ділянки;
з) дата державної реєстрації земельної ділянки;
и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;
і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на рухоме майно;
ї) дані про бонітування ґрунтів.
Тому лише після скасування права власності на земельну ділянку органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримує в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування прав, відповідно до чого вносяться зміни до Поземельної книги.
Отже, повідомлення про реєстрацію або припинення речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав в тому числі і за рішенням суду надходить з органів реєстрації прав, лише після чого вносяться зміни до Поземельної книги.
Разом з тим, пунктом 130 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вноситься до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.
Пунктом 113 вищевказаного Порядку визначено, що державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Представник ОСОБА_16 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, свої запре речення мотивував наступним:
Частина 6 ст. 5 Земельного кодексу України в редакції від 22.06.1993 передбачала, що площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.
Частина 13 ст. 5 Земельного кодексу Українив редакції від 22.06.1993 визначала, що сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцерозташування з землекористувачами у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.
Згідно п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Земельного кодексу Українив редакції від 22.06.1993 загальний розмір обчисленої площі поділявся на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.
Після паювання земель, переданих у колективну власність КСП, зазначені особи отримували сертифікат на право на земельну частку (пай).
З наведених законодавчих норм вбачається, що після передачі земель колишніх колгоспів в колективну власність та їх паювання кількість земельних часток (паїв) в КСП дорівнювала кількості осіб з числа працівників такого підприємства та пенсіонерів, які мали право на одержання своєї частки землі, відповідно до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю. Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах таких ділянок були рівними між собою.
Землі резервного фонду, який формувався в обов`язковому порядку, обліковувались окремо та залишались у державній власності.
Як вбачається з відповіді Відділу Держземагенства у Миронівському районі у Київській області Головного управління Держземагенства у Київській області на лист СТОВ Коритище від 30.03.2015 (копія долучається), згідно Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця Миронівського району Київської області з виготовлення державних актів на право колективної власності на землю земельні ділянки за кадастровими номерами, зокрема: 3222983400:02:009:0003, 3222983400:03:003:0011,3222983400:03:001:0005,3222983400:02:004:0031,3222983400:02:008:0002, 3222983400:02:004:0030, 3222983400:02:003:0012 відносяться до земель резервного фонду Коритищанської сільської ради. Вказані земельні ділянки не виділялись в натурі як земельні частки (паї).
Позивачами до позовної заяви долучені рішення судів, якими встановлено, що згідно Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця Миронівського району Київської області з виготовлення державних актів на право колективної власності на землю площа резервного фонду складає 70 га, вказані земельні ділянки не виділялися в натурі як земельні частки (паї) (рішення Миронівського районного суду Київської області від 16.12.2015 у справі № 371/1971/15-ц, рішення Миронівського районного суду Київської області від 08.08.2016 у справі № 371/641/16-ц, рішення Миронівського районного суду Київської області від 18.12.2015 у справі № 371/1890/15-ц, рішення Апеляційного суду Київської області від 14.09.2016 у справі № 371/383/16-ц).
Таким чином, передача земель колгоспу імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області у колективну власність здійснювалась відповідно до діючих на той час законодавчих норм, що передбачали створення резервного фонду, землі якого залишались у державній власності.
Згідно Проекту роздержавлення земель КСП ім. Стрільця площа резервного фонду становить 70 га, який, зокрема, складається з земельних ділянок з кадастровими номерами:3222983400:02:009:0003, 3222983400:03:003:0011,3222983400:03:001:0005,3222983400:02:004:0031,3222983400:02:008:0002, 3222983400:02:004:0030,3222983400:02:003:0012.
За таких підстав, доводи позивачів в частині належності земельних ділянок з зазначеними вище кадастровими номерами до земель колективної власності є безпідставними.
Визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки з зазначеними вище кадастровими номерами, а також скасування записів у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно цих земельних ділянок не матиме наслідків зміни форми власності з державної на колективну, оскільки вони є землями резервного фонду.
Звертаючись до суду із позовною заявою, позивачами долучені копії документів, ясі посвідчують їх право на земельну частку (пай).
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , є відповідні судові рішення.
Право на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця зазначені особи мають в порядку спадкування за законом після смерті їх родичів.
Родичі позивачів були включені за відповідними порядковими номерами до списку громадян-членів сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серія КВ від 27 жовтня 1995 року, який був виданий КСП ім. Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області на підставі рішення Коритищенської сільської ради народних депутатів від 24 лютого 1995 року № З XXII скликання, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 14.
Проте до дня смерті родичі позивачів не одержали сертифікату на право на земельну частку (пай).
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , є відповідні судові рішення.
Право на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця зазначені особи мають, оскільки були членами даного колективного підприємства на час отримання ним державного акту на право колективної власності на землю станом на 27.10.1995 та були включені до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, який був додатком № 1 до Державного акту на право власності на землю під відповідними порядковими номерами.
Проте сертифікату на право на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця не отримували.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , є свідоцтва про право на спадщину.
Зазначені особи успадкували право на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця, що належала їх родичу на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай.
Підсумовуючи, слід виділити притаманний для всіх позивачів факт, який став підставою для визнання за ними права на земельну частку (пай), а саме: позивачі чи їх спадкодавці були членами КСП ім. Стрільця на момент отримання державного акту на право колективної власності на землю та були включені до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю.
Вся земля, що підлягала паюванню, поділялась на кількість осіб, зазначених у списку, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до положень п. 2 Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995, ч. 7 ст. 6 Земельного кодексу Українив редакції від 22.06.1993 наявність позивачів чи їх спадкодавців у списку, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю, означає наявність закріпленої за кожним з них одиниці земельної частки (паю) серед розпайованих земель КСП ім. Стрільця.
Відомо, що позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 хоча і мають право на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця, проте не отримали сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Право позивачів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на земельну частку (пай) в КСП ім. Стрільця посвідчено свідоцтвом про право на спадщину, проте зазначені особи не здійснювали дій для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Отже за кожним позивачем закріплена одиниця земельної частки (паю) серед розпайованих земель КСП ім. Стрільця. Такі земельні частки (паї) перебувають серед невитребуваних земельних ділянок КСП ім. Стрільця.
Позивачі можуть реалізувати своє право отримати у власність земельну ділянку шляхом виділення невитребуваних земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Позовні вимоги позивачів суперечать законодавству, оскільки визнане за ними право на земельну частку (пай), передбачає виділення земельних ділянок серед земель, переданих у колективну власність КСП ім. Стрільця, а не за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами:3222983400:02:009:0003,3222983400:03:003:0011,3222983400:03:001:0005,3222983400:02:004:0031,3222983400:02:008:0002,3222983400:02:004:0030,3222983400:02:003:0012, які є землями резервного фонду та належать до державної форми власності.
Законодавством України передбачені наступні підстави та умови розпорядження землями резервного фонду.
Відповідно до ч. 11 ст. 25 Земельного кодексу Українирезервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Пунктам 7 Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Як слідує зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , дозволяється виділення земельноїділянки в натурі (на місцевості) із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельноїчастки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на територіївідповідної ради громадянам України, евакуйованим із зони відчуження, відселених із зониповного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а такожгромадянам України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивногозабруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення буличленами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерам зїх числа, які проживають у сільській місцевості.
Абзацом третім п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельнихділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінетуміністрів України від 04.02.2004 № 122, дозволяється надання земельних ділянок із земельзапасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю) громадянам, якіотримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавствомпорядку, спадкоємцям права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, іншимгромадянам та юридичним особам України, які відповідно до законодавства набули право наземельну частку (пай), але не були включені до списку власників земельних часток (паїв), напідставі якого був складений проект землеустрою щодо організації території земельнихчасток (паїв).
За положенням ч. 6 ст. 25 ЗК України громадянам України із числа депортованих осіб,які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача увласність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеногодля цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.
З наведених законодавчих норм слідує, що умов та підстав, які б дозволяли виділенняпозивачам сільськогосподарських земель державної власності з резервного фонду, не існує.
Наказами Держземагенства України № 10-5829/15-14-сг від№ 10-5830/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5827/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5828/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5825/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5824/15-14-сг від№ 10-5823/15-14-сг від 22.09.2014 земельні ділянки з кадастровими номерами3222983400:02:009:0003,3222983400:03:003:0011,3222983400:03:001:0005,3222983400:02:004:0031,3222983400:02:008:0002,3222983400:02:004:0030,3222983400:02:003:0012 були передані у володіння та користування ОСОБА_16 на правах оренди.
Згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чикористуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування зарішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише післяприпинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Оскільки належне ОСОБА_16 право користування земельнимиділянками не припинялось, такі земельні ділянки не можуть бути передані у власність чикористування іншим громадянам чи юридичним особам.
З огляду на викладене, задоволення позовних вимог не дозволить позивачам отриматиу власність землю за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами 3222983400:02:009:0003,3222983400:03:003:0011,3222983400:03:001:0005,3222983400:02:004:0031,3222983400:02:008:0002,3222983400:02:004:0030,3222983400:02:003:0012.
Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ був виданий КСП зі. Стрільця 27 жовтня1995 року, додатком до якого додавався список громадян-членів сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, які мали право на отримання земельної частки (паю). Згідно цього списку право на втримання земельної частки (паю) в КСП ім. Стрільця мають 207 осіб, в тому числі позивачі або їх спадкодавці.
На базі Колгоспу ім. Стрільця с. Коритище Миронівського району Київської області створене акціонерне товариство сільськогосподарського підприємства Коритище (надалі - АТ Коритище ) згідно Протоколу № 1 загальних зборів від 17.02.1996 року.
В подальшому було розроблено технічну документацію щодо паювання земель, переданих у колективну власність АТ Коритище . В технічній документації міститься список членів АТ Коритище , затверджений загальними зборами 17 лютого 1996 року, до якого також входить 207 осіб.
Проте список осіб, що входить до складу технічної документації щодо паювання земель, переданих у колективну власність, не відповідає списку осіб, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю в КСП ім. Стрільця серії КВ від 27 жовтня 1995 року.
Особи, які є в списку, що міститься в технічній документації щодо паювання земель, переданих у колективну власність, та яких немає в списку до Державного акту серії КВ від 27 жовтня 1995 року, незаконно отримали землю, що була передана в колективну власність КСП ім. Стрільця, оскільки згідно п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають виключно особи відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 03 березня 2004 року № 80 було затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю по Коритищенській сільській раді Миронівського району Київської області. Доручено ПП Фокус-2002 виготовити Державні акти на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) згідно з додатком по Коритищенській сільській раді Миронівського району Київської області.
Згідно Списку власників земельних сертифікатів на виготовлення державних актів, що є додатком до Розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 03 березня 2004 року № 80, за ОСОБА_20 було закріплено пай № НОМЕР_11 порядковий номер у Списку № 18). 09 червня 2004 року ОСОБА_20 отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія КВ № 050948 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:02:008:0003). Право оренди земельної ділянки (орендодавець ОСОБА_20 ) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_21 12 червня 2001 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія РІ № 268129 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:02:003:0006). Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_22 15 червня 2001 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю серія РІ № 268183 (пай НОМЕР_15).
Згідно Списку власників земельних сертифікатів на виготовлення державних актів, що є додатком до Розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 03 березня 2004 року № 80, за ОСОБА_23 було закріплено пай № НОМЕР_12 (порядковий номер у Списку № 55). 09 червня 2004 року ОСОБА_23 отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія КВ № 050975 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:02:004:0014). Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (прізвище ОСОБА_23 змінено на ОСОБА_23 ).
ОСОБА_25 12 червня 2001 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія РІ № 268130 (пай НОМЕР_18).
Згідно Списку власників земельних сертифікатів на виготовлення державних актів, що є додатком до Розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 03 березня 2004 року № 80, за ОСОБА_26 було закріплено пай № НОМЕР_13 (порядковий номер у Списку № 20). 09 червня 2004 року ОСОБА_26 отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія КВ № 050950 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:02:007:0008). Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_27 12 червня 2001 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія РІ № 268136 (пай № НОМЕР_14, земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:03:003:0001). Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно Списку власників земельних сертифікатів на виготовлення державних актів, що є додатком до Розпорядження Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 03 березня 2004 року № 80, за ОСОБА_28 було закріплено пай № НОМЕР_16 (порядковий номер у Списку № 97). 09 червня 2004 року ОСОБА_28 отримано Державний акт на право приватної власності на землю серія КВ № 050872.
ОСОБА_29 12 червня 2001 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія РІ № 268141 (пай № НОМЕР_17, земельна ділянка з кадастровим номером 3222983400:03:003:0005). Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, як мінімум дев`ять осіб безпідставно отримали у приватну власність земельні ділянки з числа земель, переданих в колективну власність КСП ім. Стрільця.
Саме внаслідок незаконного отримання ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_30 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 у приватну власність земельних ділянок з числа земель, переданих в колективну власність КСП ім. Стрільця, порушуються права позивачів на отримання земельних ділянок на території Коритищенскої сільської ради у власність.
На базі Колгоспу ім. Стрільця с. Коритище Миронівського району Київської області було створене акціонерне товариство сільськогосподарського підприємства Коритище згідно Протоколу № 1 загальних зборів від 17 лютого 1996 року.
Після створення АТ Коритище відбулось паювання земель, переданих у колективну власність КСП ім. Стрільця на підставі Державного акту серії КВ від 27 жовтня 1995 року, та її подальша приватизація.
Наразі відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такі юридичні особи, як акціонерне товариство сільськогосподарського підприємства Коритище (код 24213730) та колективне сільськогосподарське підприємство імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, в Україні не зареєстровані.
Статтею 5 Земельного кодексу України в редакції 1990 року передбачено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
З аналізу цієї норми, а також положень Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки , якими передбачено, зокрема, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських і фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування) вбачається, що відносини права колективної власності на земельні ділянки припиняться з часу ліквідації відповідних суб`єктів права колективної власності на землю та не допускають правонаступництва.
Враховуючи, що такі юридичні особи, як КСП ім. Стрільця і АТ Коритище є припиненими, а землі колективної власності розпайованими та приватизованими, право колективної власності КСП ім. Стрільця на земельні ділянки припинилось.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Тобто, на сьогоднішній день право колективної власності не передбачено діючим законодавством.
Заслухавши учасників судового засідання, допитавши свідка та експерта, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Законом України Про форми власності на землю в Україні з 30 січня 1992 року поряд із державною запроваджено колективну і приватну форми власності на землю, які є рівними.
У відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, рішенням Коритищанської сільської ради Народних депутатів від 24 лютого 1995 року № 3, Сільськогосподарському підприємству ім. Стрільця села Коритище, Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області передано у колективну власність 1031,8 гектарів землі, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 113-114 том 1, а. с. 125-127 том 2, а. с. 33-47 том 3).
У відповідності до ст. 23 Земельного кодексу України (від 08 грудня 1990 року №561-XII) право власності на землю посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, і у колективній власності громадян. До державного акту додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради Української РСР Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею від 13 березня 1992 року № 2201-XII, було затверджено форму державного акта на право колективної власності на землю.
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 02 квітня 2002 року № 449 встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право власності на землю, залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Отже, державні акти на право власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ № 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.
Частиною 4 ст. 2 Закону України Про власність (який діяв на час видачі вищезазначеного державного акту) передбачено, що власність в Україні виступає в таких формах як: приватна, колективна та державна. Всі форми власності є рівними.
Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України Про власність суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства та сільськогосподарські акціонерні товариства.
Колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об`єктами власності, які йому належать (ч. 1 ст. 30 Закону України Про власність ).
Із вищенаведеного вбачається, що із 27 жовтня 1995 року Сільськогосподарське підприємство ім. Стрільця села Коритище, Миронівського району Київської області було колективним власником земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір якої становив 1031,8 гектарів, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області.
Сільськогосподарське підприємство ім. Стрільця мало право самостійно розпоряджатися цією земельною ділянкою.
Згідно із ст. 5 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).
У відповідності до ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні (який діяв до 1 січня 2004 року) при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Із судових рішень по цивільним справам №371/641/16-ц від 08 серпня 2016 року (а. с. 21-24 том 1), №371/484/16-ц від 30 травня 2016 року (а. с. 26-59 том 1), №371/383/16-ц від 14 вересня 2016 року (а. с. 33-35 том 1), №371/1971/15-ц від 16 грудня 2015 року (а. с. 42-44 том 1), №371/1889/15-ц від 22 грудня 2015 року (а. с. 47-48 том 1), №371/1890/15-ц від 18 грудня 2015 року (а. с. 51-53 том 1), №371/1932/15-ц від 22 грудня 2015 року (а. с. 57-58 том 1), №371/70/16-ц від 10 березня 2016 року (а. с. 60-61 том 1), Протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Стрільця від 17 лютого 1996 року (а. с. 78-81 том 3) та Технічної документації щодо паювання земель, переданих у колективну власність акціонерному товариству закритого типу сільськогосподарського підприємства Коритище Миронівського району Київської області вбачається, що Сільськогосподарське підприємство ім. Стрільця села Коритище реорганізовано в Акціонерне товариство закритого типу сільськогосподарського підприємства Коритище , яке в свою чергу реорганізовано в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Коритище .
Тобто, за нормою ст. ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні всі майнові права, у тому числі право колективної власності на земельну ділянку засвідчену Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованим 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 14, після Сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця перейшло до Акціонерного товариства закритого типу сільськогосподарського підприємства Коритище , а після нього в свою чергу до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Коритище .
У відповідності до висновку судової земельно-технічної експертизи Українського незалежного інституту судових експертиз від 18 листопада 2019 року № 108/11-2019 (а. с. 37-67 том 2) спірні земельні ділянки з кадастровим номером 3222983400:02:009:0003 площею 7,9889 га,; кадастровим номером 3222983400:03:003:0011 площею 3,5776 га, кадастровим номером 3222983400:03:001:0005 площею 14,5665 га,; кадастровим номером 3222983400:02:008:0002 площею 8,7345 га, кадастровим номером 3222983400:02:004:0030 площею 1,54 га, кадастровим номером 3222983400:03:003:0010 площею 3,4575 га, кадастровим номером 3222983400:02:003:0012 площею 4,4684 га, накладаються на землі колективної форми власності, право на які посвідчено Державним актом на право колективної власності серія КВ від 27 жовтня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 14.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрований 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 14, який у відповідності до пункту 1 ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визнається дійсним, був визнаний недійсним чи в інший спосіб втратив свою чинність.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Сільськогосподарське підприємство ім. Стрільця, чи після нього його правонаступники, користуючись своїм правом розпорядження земельною ділянкою, у будь-який спосіб відчужили чи втратили право власності на спірні землі, які входять у межі земельної ділянки, право власності на яку засвідчено цим державним актом.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають:
колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
громадяни України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою КМУ від 04.02.2004 року № 122, у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право особи на земельну частку може бути визнано в судовому порядку, а рішення суду за вимогами ст. 2 зазначеного закону є документом, що посвідчує таке право.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 серпня 2016 року у справі ЄУН 371/641/16-ц, за ОСОБА_3 визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар у адміністративних межах Коритищенської сільської ради Київської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_31 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_32 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 21-24 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 29 серпня 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року в справі ЄУН 371/484/16-ц, за ОСОБА_4 визнано право на 1/2 частку земельної частки (паю) в Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 26-29 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 24 червня 2016 року.
Згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року в справі ЄУН 371/383/16-ц, за ОСОБА_5 визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в адміністративних межах Коритищанської сільської ради Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_33 (а. с. 33-35 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 14 вересня 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року в справі ЄУН 371/1932/15-ц, за ОСОБА_12 визнано право на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар (а. с. 57-58 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 18 січня 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1889/-15-ц, за ОСОБА_17 визнано право на земельну частку (пай) в колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар (а. с. 47-48 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 18 січня 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1890/-15-ц, за ОСОБА_18 визнано право на земельну частку (пай) в колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 51-53 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 02 лютого 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року у справі ЄУН 371/70/16-ц, за ОСОБА_13 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_34 визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні Колективного сільськогосподарського підприємства імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 умовних кадастрових гектар в адміністративних межах Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 60-61 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 10 березня 2016 року.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1971/15-ц за ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , визнано право по 1/3 частці на земельну частку (пай) в Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 42-44 том 1).
Це рішення суду набрало законної сили 22 січня 2016 року.
Крім того, ОСОБА_15 , ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 липня 2007 року, виданого державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори Шепітко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3905 успадкувала 1/3 частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТ Коритище , розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яке належало померлому ОСОБА_35 на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії КВ №0163322 (а. с. 65, 70 том 1).
Аналіз зазначених судових рішень які набрали законної сили, а також такого правовстановлюючого документу як свідоцтво про право на спадщину, в своїй сукупності та в взаємозв`язку, в цілому дає підстави дійти висновку, що позивачі разом мають право набути у свою власність 42,84 умовних кадастрових гектарів землі, розташованої саме на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області, яка у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14 належала Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
За нормою ч. 2 ст. 3 Конституції України права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.
Тобто права людини, зокрема і право власності визнається державою найвищою цінністю, а тому держава має докласти зусиль для його захисту, зокрема і за допомогою такого механізму як судове рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України (у редакції, що діяла до 02 червня 2016 року) судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України (у редакції, що діє із 02 червня 2016 року) держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції принципу верховенства права.
У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. п.40 рішення від 19.03.97 у справі Hornsby v. Greece ). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. п.66 рішення у справі Immobiliare Saffi v. Italy ).
ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог конвенції (рішення від 27.07.2004 у справі Ромашов проти України ; від 11.01.2005 у справі Дубенко проти України та від 7.12.2006 у справі Козачек проти України ).
Незважаючи на зазначені судові рішення, свідоцтва про право на спадщину, позивачі станом на 25 листопада 2021 року не можуть реалізувати своє право на отримання у власність в загальному 42,84 умовних кадастрових гектарів землі, розташованої саме на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області, яка у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, належала Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області.
Тобто держава Україна, в тому числі у особі відповідних компетентних органів державної влади, на яких законодавством покладено обов`язок їх виконання не виконали свій обов`язок по вчиненню достатніх дій для організації процесу виконання судових рішень, незалежно від будь-яких умов, що суперечить запровадженому ст. 8 Конституції принципу верховенства права.
Разом із тим, як вбачається з клопотання ОСОБА_16 від 26 грудня 2019 року (а. с. 177-181 том 1), наказів Головного управління Держземагенства у Київській області (а. с. 182-197 том 1), спірні земельні ділянки всупереч вимог Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , у серпні та вересні 2014 року, ще до реєстрації за державою права власності на них, яка відбулася в грудні цього року (а. с. 78, 80, 81, 83, 86-87, 89-90, 92-93, 95-96, 98, 100 том 1) готувалися для передачі та були передані ОСОБА_16 в оренду.
При цьому, як вбачається із наказів того ж таки Головного управління Держземагенства у Київській області (а. с. 79, 82, 84, 88, 91, 94, 97, 99 том 1), спірні земельні ділянки 10 грудня 2014 року готувались для передачі в оренду на земельних торгах шляхом проведення аукціону, на що вказують Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах шляхом проведення аукціону, надані за ухвалою суду про витребування доказів.
Як вбачається із постанови Північного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2021 року по справі ЄУН 911/2762/19, судом визнано недійсними накази Головного управління Держземагенства у Київській області №10-5820/15-14-сг від 22.09.2014, №10-5821/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5822/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5823/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5824/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5825/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5826/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5827/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5828/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5829/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-5830/15-14-сг від 22.09.2014, № 10-6197/15-14-сг від 30.09.2014, № 10-6198/15-14-сг від 30.09.2014, № 10-6199/15-14-сг від 30.09.2014, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та передано ОСОБА_16 земельні ділянки на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровим номером 3222983400:02:004:0031 площею 5,2004 га, з кадастровим номером 3222983400:02:009:0003 площею 7,9889 га, з кадастровим номером 3222983400:02:008:0002 площею 8,7345 га, з кадастровим номером 3222983400:03:003:0010 площею 3,4575 га, з кадастровим номером 3222983400:03:003:0011 площею 3,5776 га, з кадастровим номером 3222983400:02:003:0012 площею 4,4684 га, з кадастровим номером 3222983400:03:001:0005 площею 14,5655 га, з кадастровим номером 3222983400:02:004:0030 площею 1,5400 га (а. с. 205-214 том 3).
Зазначене додатково свідчить про те, що держава Україна, в тому числі відповідні компетентні органи державної влади, вчиняють протиправні дії щодо розпорядження спірною землею, при цьому ігноруючи права спадкодавців позивачів, а після їх смерті і права позивачів на передачу їм у власність землі, яка у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, належала Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, як це зазначено у вищевказаних судових рішеннях та свідоцтвах про право на спадщину.
При цьому, відділ Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області в своїх листах, датованих травнем 2016 року, повідомив позивачів, що за результатами розгляду наданої ними документації із землеустрою було виявлено, що земельні ділянки, які підлягали реєстрації, відповідно до координат поворотних точок мають перетини із спірними земельними ділянками, які відносяться до земель державної власності, які були виставлені на земельні торги (а. с. 72-77 том 1).
В зв`язку із чим, з огляду на рішення судів про визнання права власності громадян на земельні ділянки, розпорядження Миронівської РДА про виділення земельних ділянок в натурі та надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області, а також викопіювання із паювання земель Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області, Відділ Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області направив листи до Головного управління Держземагенства у Київській області з проханням виключити з переліку земельні ділянки, які виставлені на земельні торги (а. с. 72-77 том 1).
Зокрема це земельні ділянки, які мають наступні кадастрові номери: 222983400:02:009:0003 площею 7.9889 га, 3222983400:03:003:0011 площею 3.5776 га, 3222983400:03:001:0005 площею 14.5655 га, 3222983400:02:004:0031 площею 5.2004 га, 3222983400:02:008:0002 площею 8.73454 га, 3222983400:02:004:0030 площею 1.54 га, 3222983400:02:003:0012 площею 4.4684 га, 3222983400:03:003:0010 площею 3,4575 га (а. с. 167-173 том 1).
У відповідності до ч. 6 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
При цьому зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Із наведеного вбачається, що збереження за державою права власності на зазначені земельні ділянки, в межах визначених у свідоцтвах про право власності на них від 16 грудня 2014 року, виданих реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області, перешкоджає можливості позивачам реалізувати своє право на набуття у власність земельних ділянок, визнане судовими рішеннями по цивільним справам: ЄУН 371/641/16-ц (а. с. 21-24 том 1), ЄУН 371/484/16-ц (а. с. 26-29 том 1), ЄУН 371/383/16-ц (а. с. 33-35 том 1), ЄУН 371/1932/15-ц (а. с. 57-58 том 1), ЄУН 371/1889/-15-ц (а. с. 47-48 том 1), ЄУН 371/1890/-15-ц (а. с. 51-53 том 1), ЄУН 371/70/16-ц (а. с. 60-61 том 1), ЄУН 371/1971/15-ц (а. с. 42-44 том 1), які набрали законної сили, а також засвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 липня 2007 року, виданого державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори Шепітко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3905, які у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, належали Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області.
Матеріали справи не містять доказів наявності іншої (вільної) землі, яка у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, належала Колективному Сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, та може бути поділена і виділена позивачам за вищезазначеними судовими рішеннями, та свідоцтвами про право на спадщину для набуття ними права власності на неї.
Підтвердженням чому є листи Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області №-305/6-16 від 16 травня 2016 року, №-31/6-16 від 19 травня 2016 року, №-304/6-16 від 16 травня 2016 року, №-301/6-16 від 16 травня 2016 року, №-302/6-16 від 16 травня 2016 року, №-303/6-16 від 16 травня 2016 року (а. с. 72-77 том 1), за змістом яких технічну документацію позивачів із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) було їм повернуто, у зв`язку із перетинами їх меж із спірними земельними ділянками.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №757/44693/15-ц).
Верховний суд України в своїй постанові від 30 січня 2013 року по справі ЄУН 6-168цс12, дійшов висновку, що право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
В практиці ЄСПЛ матеріальні правомірні очікування визнаються майном за умови, що такі очікування (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду майном може бути наявне майно , або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні правомірне очікування дієвої реалізації його майнового права (Див.: Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, EC HR A332).
У рішенні Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. …право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України .
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільного кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналіз спірних обставин по справі, та правових норм, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приводить суд до висновку, що спадкодавці позивачів, які були включені до списку членів Акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства Коритище під номерами 8, 24, 38, 58, 72, 76, 78, 157, 204 (а. с. 36-47 том 3), на підставі положень Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою КМУ від 04.02.2004року №122, мали переважне перед державою право на набуття у свою власність частини землі Колективного Сільськогосподарського підприємства імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, засвідченої Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, а позивачі в свою чергу як їх спадкоємці, на підставі ст. ст. 25, 152 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на 2016 рік), ст. ст. 16, 1216-1218, 1220, 122, 1296 Цивільного кодексу України мають право на правомірне очікування набути у свою власність ці землі.
Це право підлягає судовому захисту, саме у спосіб обраний позивачами, оскільки як вбачається із листів Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру у Київській області №-305/6-16 від 16 травня 2016 року, №-31/6-16 від 19 травня 2016 року, №-304/6-16 від 16 травня 2016 року, №-301/6-16 від 16 травня 2016 року, №-302/6-16 від 16 травня 2016 року, №-303/6-16 від 16 травня 2016 року (а. с. 72-77 том 1) та відзивів головного управління Держгеокадастру у Київській області (а. с. 166-173 том 1), письмових пояснень ОСОБА_16 (а. с. 219-229 том 1), вони не можуть реалізувати своє право без усунення перешкод, яка у даному випадку полягає в існуванні спірних земельних ділянок в межах визначених у свідоцтвах про право власності на них від 16 грудня 2014 року, виданих реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, видані 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельні ділянки кадастрові номери: 222983400:02:009:0003 площею 7.9889 га, 3222983400:03:003:0011 площею 3.5776 га, 3222983400:03:001:0005 площею 14.5655 га, 3222983400:02:004:0031 площею 5.2004 га, 3222983400:02:008:0002 площею 8.73454 га, 3222983400:02:004:0030 площею 1.54 га, 3222983400:02:003:0012 площею 4.4684 га, 3222983400:03:003:0010 площею 3,4575 га та скасування записів у Державному земельному кадастрі і Поземельній книзі стосовно них є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таке рішення враховує як передбачене ст. 3 Конституції України, ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) первинне (переважне) право позивачів на набуття права власності на землю Колективного Сільськогосподарського підприємства імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області, яка входила до складу земель цього підприємства згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14, так і передбачений ст. 124 Конституції України (у редакції, що діяла до 02 червня 2016 року) а також передбачений ст. 129-1 Конституції України (у редакції, що діє із 02 червня 2016 року) обов`язок держави забезпечити виконання судових рішень, які набрали законної сили, а також їх право на ефективний засіб юридичного захисту, передбачений ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При прийнятті рішення суд не бере до уваги висновок спеціаліста від 17 жовтня 2019 року (а. с. 107-112 том 1), оскільки він у відповідності до ст. 77 ЦІПК України, та з огляду на норми ст. ст. 76, 102 і ст. 103 ЦПК України є неналежним доказом.
При прийнятті рішення по справі суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_16 (а. с. 5-7 том 3) щодо незаконності отримання такими особами як: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_25 , ОСОБА_37 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_38 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , земельних ділянок Сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця села Коритище, в зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів цього.
Надання оцінки законності отримання цими особами права власності на землю, виходить за межі судового розгляду по даній справі.
При прийнятті рішення суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_16 про те, що відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України в редакції, що діє із від 25 жовтня 2001 року земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, оскільки у відповідності до пункту 1 ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
При цьому рішення суду по цій справі не встановлюється та не змінює право власності на спірні землі.
Рішенням суду по цій справі лише скасовується державна реєстрація, записи в державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно спірних земельних ділянок, якими встановлено їх конкретні межі та присвоєно конкретні кадастрові номера, які перешкоджають позивачам реалізувати своє, визнане рішеннями суду, що набрали законної сили, а також свідоцтвом про право на спадщину, право набути у свою приватну власність землю Сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця села Коритище, яка входила до складу землі речове право на яку засвідчено Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14.
При прийнятті рішення по справі, суд погоджується із доводами представника ОСОБА_16 про те, що матеріали справи містять суперечливі дані про закріплення за ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_34 , ОСОБА_33 , ОСОБА_41 та ОСОБА_35 , земельних ділянки відображені в Проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області під номерами 151, 152, 144, 178, 179, 180, 43, 145, 24.
Проте ці суперечності не спростовують право позивачів набути (за зазначеними вище судовими рішеннями і свідоцтвом про право на спадщину) у свою приватну власність ці земельні ділянки, які входили до землі Сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця села Коритище, речове право на яку засвідчено Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованого 27 жовтня 1995 року в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №14.
При цьому, всі наявні у матеріалах справи Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Коритищанської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 137 том 2, а. с. 16, 18, 22, 23, 25, 28, 30-32 том. 3) засвідчують, що спірні земельні ділянки розбиті на окремі паї, тобто входять до складу землі Сільськогосподарського підприємства ім. Стрільця села Коритище, яка підлягала паюванню.
Враховуючи викладене, а також норми пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 10, 11, 12, 15, 19, 34, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 142, 209, 213, 258, 259, 263-265, 267, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_1 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 7.9889 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:009:0003 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
3.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_2 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 3.5776 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:003:0011 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
4.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_3 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 14.5655 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:001:0005 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
5.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_4 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 5.2004 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:004:0031 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
6.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_5 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 8.73454 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:008:0002 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
7.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_6 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 1.54 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:004:0030 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
8.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_7 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 4.4684 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:02:003:0012 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
9.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку номер НОМЕР_8 , видане 16 грудня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Головному управлінню Держземагенства у Київській області на земельну ділянку площею 3,4575 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коритищанської сільської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, кадастровий номер 3222983400:03:003:0010 та скасувати запис у Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі стосовно даної земельної ділянки.
10.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
11.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис А.С. Поліщук
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ
Суддя А.С. Поліщук
Суд | Миронівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2022 |
Номер документу | 102739391 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миронівський районний суд Київської області
Поліщук А. С.
Цивільне
Миронівський районний суд Київської області
Поліщук А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні