Постанова

від 21.01.2010 по справі 22/198-08-5154

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 р. № 22/198-08-5154

Вищий господарський суд України у складі колегії с уддів:

головуючого Дерепи В.І.

суддів : Грека Б.М.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаці йну

скаргу

СПД-ФО ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду від 07.04.2009 р.

у справі № 22/198-08-5154

за позовом ТОВ "Тідісі Південь"

(надалі - Товариство)

до СПД-ФО ОСОБА_4

(надалі - Підприємець)

про стягнення 16 730,10 грн.

за участю представників:

від позивача - Чуйко А.В.

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарськ ого суду Одеської області ві д 21.01.2009 р. (суддя Торчинська Л.О.), з алишеним без змін постановою Одеського апеляційного госп одарського суду від 07.04.2009 р. (суд ді: Жеков В.І., Картере В.І., Пиро говський В.Т.), позов задоволен о: стягнуто з Підприємця на ко ристь Товариства 13 177 грн. варт ості товару, 3 553,10 грн. штрафу.

Не погоджуючись з постанов ою, Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить рішення та пос танову скасувати, а справу пе редати на новий розгляд до су ду першої інстанції, мотиву ючи скаргу порушенням і неп равильним застосуванням суд ами норм матеріального та пр оцесуального права.

Заслухавши пояснення пре дставника позивача, розгляну вши матеріали справи, оцінив ши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність за стосування судами норм матер іального і процесуального пр ава, колегія суддів Вищого го сподарського суду України пр ийшла до висновку, що касацій на скарга не підлягає задово ленню, виходячи із наступног о.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и, 05.04.2008 р. між Товариством (Власн ик) та Підприємцем (Зберігач) у кладено договір № 617/2008 в/з відпо відального зберігання (надал і - Договір), згідно умов яког о Власник передає, а Зберігач приймає на відповідальне зб ерігання пневматичні шини дл я вантажного автотранспорту .

Відповідно до п. 2.1. Договор у продукція передається на с клад Зберігача по Акту пр ийому-передачі.

Згідно п. 2.2. Договору датою п ередачі на зберігання вважає ться дата, зазначена в товарн о-супровідній документації в момент передачі продукції З берігачу.

Як встановлено судами, на ви конання умов Договору Товари ство відповідно до акту прий мання передачі № 1 від 05.04.2008 р. пер едало, а Підприємець прийняв продукцію.

02.11.2008 р. позивач направив на ад ресу відповідача вимогу про повернення товару.

Згідно п. 3.4.2. Договору Зберіг ач зобов'язаний в дводенний т ермін повернути товар Власни ку за першою вимогою.

Однак, Підприємець своїх зо бов'язань за Договором не вик онав і не повернув продукцію Товариству.

Відповідно до п. 3.1. Договору Власник має право перевіряти умови зберігання продукції на складі Зберігача, а також п роводити інвентаризацію зал ишків продукції.

06.11.2008 р. Товариством проведен о інвентаризацію товарно-мат еріальних цінностей, що знах одяться на відповідальному з беріганні. За її результатам и складено інвентаризаційни й опис № 1, в якому зазначено пр о відсутність зазначених цін ностей. Даний опис підписано представником Зберігача та скріплений його печаткою.

Відповідно до ст. 936 ЦК Україн и за договором зберігання од на сторона (зберігач) зобов'яз ується зберігати річ, яка пер едана їй другою стороною (пок лажодавцем), і повернути її по клажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 949 ЦК України збері гач зобов'язаний повернути п оклажодавцеві річ, яка була п ередана на зберігання, або ві дповідну кількість речей так ого самого роду та такої само ї якості.

У відповідності з п. 5.2. Догов ору у випадку втрати, псуванн я, приведення продукції в ста н непридатний для подальшого цільового використання, що в ідбулося з вини Зберігача, ос танній відшкодовує Власнико ві її повну вартість, яка вказ ана в актах приймання-переда чі.

Статтею 951 ЦК України передб ачено, що збитки, завдані покл ажодавцеві втратою (нестачею ) або пошкодженням речі, відшк одовуються зберігачем: у раз і втрати (нестачі) речі - у роз мірі її вартості; у разі пошко дження речі - у розмірі суми , на яку знизилася її вартість .

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій правом ірно та обґрунтовано задовол ьнили позов в частині стягне ння суми вартості продукції.

Пунктом 5.3. Договору встанов лено, що за неналежне виконан ня Договору Зберігач зобов'я зується сплатити Власнику шт раф у розмірі 30 % від вартості в траченого товару.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и штрафними санкціями у цьом у Кодексі визнаються господа рські санкції у вигляді грош ової суми (неустойка, штраф, пе ня), яку учасник господарськи х відносин зобов'язаний спла тити у разі порушення ним пра вил здійснення господарсько ї діяльності, невиконання аб о неналежного виконання госп одарського зобов'язання.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов'язання або у певній, визн аченій грошовій сумі, або у ві дсотковому відношенні до сум и зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартост і товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щод о стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в ро змірі 30 % від вартості втрачен ого товару.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити постанову суду апеляційн ої інстанції без змін, а скарг у без задоволення.

Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляці йного господарського суду пр ийнята з дотриманням вимог м атеріального та процесуальн ого права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 115 ГПК України та частин 1, 2 стат ті 1117 ГПК України, касаційна ін станція на підставі вже вста новлених фактичних обставин справи перевіряє судові ріш ення виключно на предмет пра вильності юридичної оцінки о бставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та по станові господарських судів . Касаційна інстанція не має п рава встановлювати або вважа ти доведеними обставини, що н е були встановлені в рішенні або постанові господарськог о суду чи відхилені ним, виріш увати питання про достовірні сть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази аб о додатково перевіряти доказ и.

Посилання оскаржувача на і нші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з ог ляду на положення ст. 1117 ГПК Укр аїни та з підстав їх суперечн ості матеріалам справи.

Твердження оскаржувача пр о порушення і неправильне за стосування апеляційним госп одарським судом норм матеріа льного та процесуального пра ва при прийнятті постанови н е знайшли свого підтвердженн я, в зв' язку з чим підстав для зміни чи скасування законно го та обґрунтованого судовог о акту колегія суддів не вбач ає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД- ФО ОСОБА_4 залишити без за доволення.

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 07.04.2009 р. у справі № 22/198-08-5154 зали шити без змін.

Головуючий, суддя В. Дерепа

С у д д і Б. Грек

О. Подоляк