Рішення

від 24.01.2022 по справі 639/5539/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/5539/21

Провадження №2/639/821/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гордеюка О.В. ,

розглянувши в судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справуза позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецелеватормлинмаш про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся з позовною заявою позивач ОСОБА_3 до ТОВ Спецелеваторслинмаш про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та моральної шкоди.

В обґрунтування заяви зазначає, що з 08.11.2008 року він був призначений на посаду директора ТОВ Спецелеватормлинмаш відповідно до Протоколу загальних зборів засновників ТОВ №1 від 07.10.2008 року та наказу по підприємству за №1 від 08.11.2008 року з окладом відповідно до штатного розпису. Штатним розписом передбачена оплата в розмірі мінімальної заробітної плати що-місяцю.

З 09.10.2019 року загальними зборами учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш позивача було відсторонено від займаної посади директора підприємства, та призначено виконуючим обов`язки директора одного з засновників (учасників) ОСОБА_4 .

Починаючи з 25.09.2019 року він є інвалідом II групи безстроково. На цей час мені виповнилося 81 повних років. Протягом 2020 року мій стан здоров`я значно погіршився. Тому позивачем було прийняте рішення про звільнення з посади директора ТОВ Спецелеватормлинмаш за станом здоров`я з 06.02.2021 року.

З вказаним питанням та письмовою заявою про звільнення позивача (від 06.02.2021р.), позивач звернувся на адресу загальних зборів ТОВ які були призначені та проведені 06.02.2021 року. Про те, вказана заява в.о. директора ОСОБА_4 не тільки не була прийнята до розгляду, а навіть відображена у протоколі зборів засновників.

09.02.2021року він був змушений направити вказана заяву від 06.02.2021р. на адресу в.о. директора ОСОБА_4 через Укрпошта. (трекінг 6105 1026 55 689), яка була особисто йому вручена 16.02.2021р.

Позивачем отримана відповідь за підписом в.о. директора ОСОБА_4, в якій він визначає, що наступне засідання загальних зборів товариства відбудеться 15.05.2021р., його питання про звільнення на розгляд загальних зборів не винесене, розрахунок з позивачем не проводиться.

15.05.2021 року відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш він був звільнений з посади директора, та директором призначений ОСОБА_4 .

Відповідні відомості про заміну директора були внесені до Єдиного держав реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.06.2021р.

Починаючи з моменту складення Протоколу 15.05.2021р. та державної реєстрації зміним директора 04.06.2021р. пройшло більш ніж 45 днів, про те з позивачем кінцевий розрахунок по нарахуванню заробітної плати, та кінцевий розрахунок при звільнені проведений не був.

В період з жовтня 2019 року по серпень 2021 року заробітна плата не була нарахована та виплачена.

Також, позивачу не було нарахована при звільненні та не виплачена грошова компенсація за не використані відпустки за період з жовтня 2019 року по липень 2021 року.

Крім того, позивач вважає, що йому заподіяна матеріальна шкода відповідачем. Завдана моральна шкода складається з понесеними позивачем моральними стражданнями, які були завдані йому у зв`язку з незаконними не нарахуванням та сплатою позивачу заробітної плати. Так в період з жовтня 2019 року по 02 серпня 2021 року він перебуваючи на посаді директора не отримував заробітну плату. Не маючи відповідного прибутку, та будучи інвалідом позивач весь час хворів, не мав змоги себе лікувати, позбавився здорового сну, боліло серце, та отримав також інші загальні захворювання.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 20000,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

06 жовтня 2021 рокудо суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому останні просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю у зв`язку з наступним.

Так, дійсно рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецелеватормлинмаш ОСОБА_3 був обраний директором у 2008 році і обіймав цю посаду з моменту Державної реєстрації створення ТОВ Спецелеватормлинмаш 07.11.2008 року.

14 жовтня 2019 року ОСОБА_3 був відсторонений з посади директора ТОВ Спецелеватормлинмаш рішенням вищого органу товариства - Загальних зборів учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш від 14.10.2019 року.

Тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ був обраний учасник ОСОБА_4 .

В подальшому відсторонення відповідача ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора неодноразово продовжувалося на час проведення інвентаризації, останній раз рішенням Загальних зборів учасників від 06.02.2021 року було продовжено відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора ТОВ Спецелеватормлинмаш на строк з 06.02.2021 року по 15.05.2021 року, та тимчасово покладено виконання обов`язків директора ТОВ Спецелеватормлинмаш на ОСОБА_4 на той же самий строк, тобто, з 06.02.2021 року по 15.05.2021 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш від 15.05.2021 року ОСОБА_3 був звільнений з посади директора. В період з 14 жовтня 2019 року по 15 травня 2021 року ОСОБА_3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Спецелеватормлинмаш : не працював жодного дня; не виконував посадових обов`язків, передбачених для директора статутом та трудовим контрактом; ухилявся від участі в проведенні інвентаризації (хоча на загальних зборах засновників ТОВ від 14.10.2019 року сам голосував за її проведення), і проігнорував письмові запрошення щодо прийняття участі в роботі інвентаризаційної комісії та запити щодо його роботи на посаді директора в період до 14 жовтня 2019 року, тобто перешкоджав діяльності підприємства.

Враховуючи приписи КЗпП, а також статей 1, 2, 3, 3-1 ЗУ Про оплату праці , заробітна плата виплачується лише за виконану роботу місячну чи годинну норму праці . З огляду на це, відсторонення від роботи має здійснюватися, як правило, без збереження зарплати.

Позивач, також, не навів норму, яка б передбачала необхідність виплачувати відстороненому вищим органом ТОВ директору зарплату, у випадку, якщо такий директор весь період не займався виконанням своїх посадових обов`язків.

Звертає увагу суду, що відбувалося не просто відсторонення працівника ОСОБА_3 , а саме відсторонення єдиного члена виконавчого органу ТОВ від виконання функцій керівника ТОВ.

Правовідносини між сторонами процесу, окрім трудових, мають ще характер корпоративних, оскільки стосуються взаємовідносин між ТОВ Спецелеватормлинмаш і його засновниками, з одного боку, та директором, з іншого боку з яким був укладений трудовий контракт, про який Позивач у позові не згадує.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 був відсторонений від виконання повноважень виконавчого органу (директора) Товариства, це унеможливило здійснення ним управлінських функцій (посадових обов`язків) на весь період відсторонення.

Жодних функцій директора ТОВ Спецелеватормлинмаш , із вказаних у пункті 8.3. Статуту, ОСОБА_3 не виконував в період з 14.10.2019 року по 15.05.2021 року.

Також між Вищим органом управління ТОВ Спецелеватормлинмаш та ОСОБА_3 був укладений контракт від 01 липня 2011 року на управління товариством.

Позивач не надав до суду жодного доказу на підтвердження виконання ним - посадових обов`язків директора ТОВ в період з 14 жовтня 2019 по 15 травня 2021 року.

Тому за відсутності фактів виконання з боку ОСОБА_3 трудових обов`язків за вказаний період йому не може бути виплачена навіть мінімальна заробітна плата.

Щодо стягнення компенсації за відпустку норми закону не зазначають період відсторонення працівника від роботи, як період, який може бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, тому такий період до страхового стажу не зараховується.

Звертаючись з вимогою про виплату компенсації за невикористану відпустку, особа повинна довести, що в цей період вона здійснювала трудову діяльність, за яку їй нараховано заробітну плату, а відтак і дні відпочинку.

Щодо стягнення компенсації моральної шкоди позивач не навів суду жодних доказів незаконності відсторонення його від посади директора, так само й не довів інших фактів порушення трудових прав, на які він посилається, як на підставу заподіяння йому моральної шкоди. Позивач не довів підстав для стягнення заробітної плати, чи середнього чи компенсації за невикористану відпустку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2021 року постановленої на місці, без видалення суду до нарадчої кімнати, у задоволені клопотання представника відповідача про перехід до загального порядку розгляду справи відмовлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2021 року постановленої на місці, без видалення суду до нарадчої кімнати у задоволені клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено та повернуто стороні відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2021 року постановленої на місці, без видалення суду до нарадчої кімнати долучено до матеріалів справи копії статуту товариства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив стягнути зазначені суми за період відсторонення позивача від посади директора, середній заробіток за час простроченні та моральну шкоду. Зазнчив. Що за час відсторонення позивач не працював, проте не був звільнений з посади має право на відпустку яка не надана та не сплачено відповідна компенсація. Також не було рішення загальних зборів про припинення нарахування заробітної плати.

Представника відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві. Також зазначив. Що рішення загальних зборів про припинення не приймалось, заробітна плата не нараховувалась оскільки позивача було відсторонено від посади. Будь яку роботу він не виконував, тому не має права на оплату праці та відпустки. Також вважає безпідставними доводи позивача щодо моральної шкоди, оскільки останній має необхідний та достатній дохід від діяльності інших підприємств, учасником яких є він.Також зазначає, що позивач, перебуваючи на посаді директора товариства, діяв в супереч інтересів товариства, вчинив протиправні дії , а саме ним була вилучена документація та техніка товариства, про що будо подано заяву до правоохоронних органів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №1 від 08.11.2008 року призначено директором ТОВ Спецелеватормлинмаш ОСОБА_3 з 08 листопада 2008 року. Підстава: протокол №1 від 07.10.2008 року. Встановлено оклад згідно штатного розпису. (а.с.11)

Згідно листа Головного управління Держпраці у Харківській області Управління з питань праці від 14.04.2021 року позивачу роз`яснено, що він має право у разі порушення його прав звернутися до суду в порядку цивільного судочинства шляхом подання позовної заяви. (а.с.15-16)

14 жовтня 2019 року ОСОБА_3 був відсторонений з посади директора ТОВ Спецелеватормлинмаш рішенням вищого органу товариства - Загальних зборів учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш від 14.10.2019 року.

Тимчасово виконуючим обов`язки директора ТОВ був обраний учасник ОСОБА_4 . (а.с. 99-106)

В подальшому відсторонення відповідача ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора неодноразово продовжувалося на час проведення інвентаризації, останній раз рішенням Загальних зборів учасників від 06.02.2021 року було продовжено відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора ТОВ Спецелеватормлинмаш на строк з 06.02.2021 року по 15.05.2021 року, та тимчасово покладено виконання обов`язків директора ТОВ Спецелеватормлинмаш на ОСОБА_4 на той же самий строк, тобто, з 06.02.2021 року по 15.05.2021 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Спецелеватормлинмаш від 15.05.2021 року ОСОБА_3 був звільнений з посади директора.

Частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР, визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 3 Закону України Про оплату праці , а також статтею 95 КЗпП передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Частиною 1 статті 3-1 Закону України Про оплату праці передбачено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Також статтею 2 Закону України Про оплату праці встановлено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, якою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), додаткової заробітної плати, якою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Таким чином, законодавством України встановлено, як правило, що оплата праці відбувається за виконану роботу.

Відповідно до діючого законодавства України - ч. 13 ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Рішенням КСУ від 12.01.2010 року роз`яснено право компетентного /уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

В постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 909/722/16 зазначено що якщо особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то неможливо розглядати питання невиконання або неналежного виконання обов`язків учасника товариства, розмежовуючи у кожному випадку статус учасника і керівника, оскільки такий керівник не звільняється від виконання обов`язків учасника дотримуватися положень статуту, а, як керівник він безпосередньо впливає на діяльність товариства, укладає від його імені правочини, що мають правові наслідки для товариства. Особа, маючи статус учасника товариства, повинна усвідомлювати, що її дії, зокрема як керівника, не повинні йти в розріз з метою діяльності товариства або перешкоджати досягненню цілей товариства, учасником якого вона є. Таким чином, статус керівника та учасника товариства в цій справі поєднуються, що презюмує їх спільну та нерозривну правову відповідальність.

Аналогічні висновки щодо обов`язків особи, яка одночасно є керівником та учасником юридичної особи викладено у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 905/1076/16.

У постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Вказана права позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16.

Згідно контракту та статуту ТОВ Спецелеватормлинмаш визначено повноваження директора.

Пунктом 8.3. Розділу 8 Статуту ТОВ Спецелеватормлинмаш передбачено, що саме входить до функціональних обов`язків директора:

Директор Товариства:

-забезпечує рентабельність та перспективний розвиток Товариства, виконання рішень Загальних зборів учасників;

-розпоряджається майном Товариства в межах, встановлених Загальними зборами учасників;

-без довіреності діє від імені Товариства, представляти його в усіх установах, підприємствах, організаціях та державних органах як на території України, так і за її межами;

-видає доручення, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки Товариства;

-має право першого підпису фінансових документів;

-забезпечує виконання планів діяльності Товариства;

-затверджує щорічний кошторис, штатний розклад та посадові оклади персоналу, встановлює розміри та форми преміювання;

-затверджує ціни та тарифи на товари та послуги Товариства;

-приймає на роботу та звільняє робітників Товариства, застосовує до цих робітників міри заохочення та накладає на них стягнення;

-приймає рішення про відрядження, включаючи закордонні ділові подорожі;

-організує бухгалтерський облік та звітність;

-представляє на затвердження Загальних зборів учасників річний звіт та баланс Товариства;

-приймає рішення по іншим питанням, зв`язаним з діяльністю Товариства . (а.с. 167-184)

Функцій директора ТОВ Спецелеватормлинмаш , із вказаних у пункті 8.3. Статуту, ОСОБА_3 не виконував в період з 14.10.2019 року по 15.05.2021 року.

01 липня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ Спецелеватормлинмаш було укладено контракт на управління товариством. Пунктом 4 Контракту визначено, що працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену контрактом, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи

За контрактом ОСОБА_3 , як директор зобов`язався:

4.1. одноособово та через створений ним апарат управління здійснювати поточне управління (керівництво) діяльністю Підприємства;

4.2.забезпечувати високопродуктивну діяльність Підприємства;

4.3.забезпечувати ефективне використання та зберігання майна Підприємства, в тому числі того майна, що не увійшло до статутного капіталу Підприємства, а також прибутку, отриманого Підприємством в процесі господарської діяльності;

4.4.добросовісно виконувати розпорядження та рішення Вищого органу управління Товариства, у тому числі його уповноваженої особи;

4.5.організовувати матеріально-технічне забезпечення діяльності Підприємства;

4.6.організовувати реалізацію (продаж) продукції, товарів, робіт та послуг, що виробляються (надаються) Підприємством;

4.7.налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення діяльності Підприємства;

4.8.здійснювати підбор кадрів та прийом на роботу працівників;

4.9.створювати для працівників нормальні, безпечні, сприятливі умови для роботи на підприємстві. (а.с.96-98)

4.10.у якості уповноваженого представника Роботодавця виконувати умови колективного договору та інших законодавчих норм у галузі законодавства про працю;

4.11.не розголошувати комерційну темницю та конфіденційну інформацію про діяльністьПідприємства;

4.12.створювати и (забезпечувати) умови щодо нерозголошення працівниками Підприємства комерційної таємниці та конфіденційної інформації;

4.13.забезпечувати виконання Підприємством встановлених законодавством норм та правил з охорони праці;

4.14.виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку Підприємства, додержуватися трудової дисципліни;

4.16.з метою виконання статутних завдань та обов`язків, а також обов`язків, визначених даним контрактом, на власний розсуд укладати договори з підприємствами, установами, організаціями будь - якої форми власності;

4.17.виконувати обов`язки та функції, які відповідно до законодавства, що поширюються на Підприємство, закріплені за директором, дирекцією, адміністрацію, іншим виконавчим органом, якщо із вказаних актів, Статуту Підприємства та цього контракту не випливає інше;

4.18.Працівник зобов`язується не здійснювати дій, спрямованих на недобросовісну конкуренцію з Роботодавцем, а саме:

4.18.1. Обговорювати, пропонувати, або приймати безпосередньо або через третіх осіб пропозиції про надання послуг або виконання робіт для будь-яких партнерів Підприємства;

4.18.2 Обговорювати, пропонувати або приймати безсторонньо або через третіх осіб пропозиції про працевлаштування на підприємствах - Партнерах Підприємства - Роботодавця.

Статтею 2 ЗУ Про відпустки визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Статтею 82 КЗпП України, статтею 9 Закону України Про відпустки встановлено, - які саме періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Вказані норми закону не зазначають період відсторонення працівника від роботи, як період, який може бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу

відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Таким чином, відповідно вимог законодавства та умов контракту, гарантія оплати праці та надання відпустки пов`язано з виконаною роботою відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників. Позивач зобов`язаний був виконувати роботу, за яку відповідач повинен був ії оплачувати.

Судом встановлено, та зазначається сторонами, що будь-яких дій на реалізацію повноважень з числа вказаних у пункті 4 трудового контракту ОСОБА_3 не виконував у період з 14.10.2019 року по 15.05.2021 року.

Рішення загальних зборів учасників товариства про відсторонення його від посади є чинним на час розгляду справи, доказів щодо його оскарження в судовому порядку не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не доведено, щодо виконанням ним обов`язків директора у період з 14.10.2019 по 15.05.2021, то у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно ст..237 -1 КЗпП України Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Що стосується позовної вимоги про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, яки є похідними від вимог про стягнення коштів, то у зв`язку з відмовою основних вимог, вони також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та йому відмовлено у задоволені позовних вимог, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 77, 78, 81, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецелеватормлинмаш про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецелеватормлинмаш , код ЄДРПОУ 36222745, місцезнаходження: 61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, 32.

Повний текст рішення складено 24.01.2022.

Суддя С.О. Рубіжний