Рішення

від 01.12.2021 по справі 752/12470/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12470/20

Провадження № 2/752/2599/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 грудня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання майна спільним майном подружжя, зміна черговості та надання права на спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, котрий мотивувала тим, що проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік і дружина з 01.09.2007 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказала, що стосунки між нею та ОСОБА_4 з ознаками, притаманними подружжю, та саме проживання однією сім`єю почалися ще з середини 90-х років (проживали разом у належній їй квартирі, спільно відпочивали, в тому числі й з дітьми ОСОБА_4 , мали сформований спільними зусиллями бюджет, відвідували своїх батьків, придбавали необхідні для побуту речі, всюди бували в двох, будували та облаштовували житловий будинок тощо), але реєструвати шлюбу не поспішали, адже в цьому не було потреби.

Зазначила, що 01.09.2007 року вони прийняли спільне рішення про постійне проживання разом в будинку в с. Великі Дмитровичі Обухівського району, та вже не змінювали жодною разу місце проживання своєї сім`ї. Наразі, вона продовжує проживати в будинку в АДРЕСА_1 , який вона разом з ОСОБА_4 будували, впорядковували і використовували для проживання своєї сім`ї.

Зазначила, що впродовж усього часу у них був спільний сімейний бюджет, вони вели спільне домашнє господарство, оплачували всі комунальні послуги за електроенергію, газопостачання, утримували будинок, який вони будували, облаштовували, упорядковували за спільні кошти, сплачували подачок за землю, купували продукти, планували майбутнє та мріяли про велику родину. Вони разом проводили вільний час, як подружжя, як сім я, в тому числі разом із двома дітьми ОСОБА_4 , які на момент, коли вони почали жити однією сім`єю, були ще дітьми, проводили відпочинок і час із друзями сім`ї, відвідували своїх батьків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 помер, похованням якого вона займалась разом із його сином - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, проте, звернувшись до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності в спільному сумісному майні подружжя, отримала відмову через ненадання документів, що підтверджують факт шлюбних відносин.

Тому, просила суд:

1. встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 01.09.2007 року по 22.12.2019 року, та визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 ;

2. визнати спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 :

- автомобіль Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР-б УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року;

- грошові кошти на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на підставі договору № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) від 09.10.2019 року в АТ Державний ощадний банк України у сумі 4 000 доларів США, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів;

3. змінити черговість спадкування та надати ОСОБА_1 право на спадкування як спадкоємцю четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 разом із спадкоємними першої черги за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на наступне спадкове майно:

- 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3223180501:01:022:0016, загальні, площа земельної ділянки 0,1084 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- 1/9 частину квартири АДРЕСА_2 ;

- 1/20 частину квартири АДРЕСА_3 ;

- 1/6 легкового автомобіля Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР-б УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року;

-1/6 грошових коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на підставі договору № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) від 09.10.2019 року в АТ Державний ощадний банк України у сумі 4 000 доларів США, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів.

Ухвалою від 06.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03.12.2020 року (т. 1 а.с. 157).

Ухвалою від 06.07.2020 року на задоволення клопотання позивача накладено арешт на 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3223180501:01:022:0016, загальні, площа земельної ділянки 0,1084 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- 1/9 частину квартири АДРЕСА_2 ;

- 1/20 частину квартири АДРЕСА_3 ;

- 2/3 легкового автомобіля Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР-б УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року;

- 2/3 грошових коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на підставі договору № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) від 09.10.2019 року в АТ Державний ощадний банк України у сумі 4 000 доларів США, з відповідними відсотками та компенсаціями (т. 1 а.с. 158-161).

03.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 28.04.2021 року (т. 1 а.с. 204-205).

Ухвалою від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Воронова Є.Є. про забезпечення позову (т. 1 а. 214-216).

Ухвалою від 28.04.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Воронова Є.Є. про забезпечення позову (т. 1 а. 226-227).

28.04.2021 року підготовче засідання відкладено на 19.05.2021 року (т. 1 а.с. 228-230).

Ухвалою від 19.05.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд на 25.10.2021 року (т. 1 а.с. 237).

25.10.2021 року у справі оголошено перерву до 01.12.2021 року (т. 2 а.с. 24-32).

Відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позов, яким останній позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення в повному обсязі. Вказав, що дійсно ОСОБА_1 та його покійний батько ОСОБА_4 ще з середини 90-х років почали проживати разом. Зазначив, що він і його сестра, неодноразово відпочивали спільно з батьком і позивачем, разом з позивачем та батьком були присутні на багатьох сімейних святах (ювілеї, різдвяні свята, дні народження і т.д.). Батько та позивач проживали в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_4 , вели загальний сімейний бюджет, купували необхідні для побуту речі.

З вересня 2007 року його батько і позивач почали жити в АДРЕСА_1 , постійно, не змінюючи місце проживання. На вказаній ділянці, позивач з його батьком проживали вдвох, займались побутом, допомагали одне одному у всьому. Любили і підтримували один одного як подружжя.

Зазначив, що його родичі, батькові співробітники та друзі, його друзі неодноразово навідували їх родину в с. В. Дмитровичі, і так само як і він, сприймали батька і позивача, як сімейну пару, як подружжя.

Під час спільного проживання батько та позивач купували побутову техніку, харчі, сплачували комунальні платежі, облаштували свердловину, провели інтернет. У 2012 році придбали автомобіль Hyundai Tucson.

Вказав, що позивач приймала участь у фінансових витратах, пов`язаних з спільним існуванням її і його батька як подружжя. Продавши дві земельні ділянки і житловий будинок, які позивач отримала у спадщину, вона вкладала виручені кошті в сімейний бюджет, а саме: поточні витрати їх з його батьком сім`ї, заощадження, купування ліків для себе і батька. Також позивач приймала безпосередню фінансову учать у лікуванні батька останні дні його життя і витратила значну суму коштів на операцію. Ні він, ні його сестра не приймали учать у фінансуванні операції. В той час, як батько почав тяжко хворіти на цукровий діабет, позивач була поряд кожну хвилину, не відходячи піклувалась і лікувала батька усіма можливими способами, була завжди поруч у лікарнях, поліклініках, тощо. І так до самого дня смерті батька. Значну частину витрат на поховання позивач взяла на себе (т. 1 а.с. 184-185).

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Воронова Є.Є. подала відзив на позов, в котрому заперечила проти нього та просила відмовити у його задоволенні.

Зазначила, що кожного літа її рідна та двоюрідна бабусі разом зі своїми онуками приїздили до її батька, оздоровлювати дітей, та опікувалися присадибною земельною ділянкою до 2008 року включно.

З 2008 року до 2011 року включно зі спадкодавцем ОСОБА_4 періодично проживала її мама, вона також відвідувала тата, і ознак того, що позивач ОСОБА_1 там проживала, не було як і її самої.

Зазначила, що позивач не могла проживати з середини 90-х років із батьком, так як той в той час був одружений на її матері.

Також, зауважила, що надані позивачем її спільні фотографії зі спадкодавцем не доводять факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, і не можуть свідчити про те, що між ними склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю. Також, надані позивачем платіжні квитанції, договори про надання телекомунікаційних послуг тощо, також свідчать про їх оплату саме померлим ОСОБА_4 , але не нею. Не доводить факту усталених відносин, які притаманні подружжю, й доданий позивачем до її позову акту про спільне проживання зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, вказала, що позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу, вказаного у ст. 1259 ЦК України, задля зміни черговості одержання права на спадкування (т. 1 а.с. 190-202).

Позивач, скориставшись наданим цивільним процесуальним законодавством правом, надала відповідь за відзив відповідача ОСОБА_2 , в якій останній просила відхилити за безпідставністю та недоведеністю, та ухвалити у справі рішення про задоволення її вимог (т. 2 а.с. 1-3).

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що почала шлюбні стосунки із ОСОБА_4 з 1995-1996 років, тоді познайомилась і з його дітьми, і з його мамою, а вже з вересня 2007 року вони переїхали до с. Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, де вже й проживали по день смерті чоловіка. Вказала, що вважає себе дружиною ОСОБА_4 , адже всі роки проживали разом, вона готувала їжу, робила всі господарські справи по дому, відправляла чоловіка на роботу, вони мали спільний бюджет, до якого вона вносила кошти, отримані від роботи, адже до 2006 року вона працювала, а також від продажу майна та передачі майна в оренду, вони піклувались один про одного, проводили свята разом та з дітьми, відвідували батьків. Коли одружувався син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , то їх також представляли як його батьків. Коли у чоловіка у 1999 році стався інсульт, то вона доглядала за ним, як і потім, як з`явився у нього цукровий діабет. Зазначила, що коли чоловіка 13.12.2019 року поклали до лікарні й ампутували ногу, то вона кожного дня о 06.00 год. ранку їхала до нього у лікарню. Вказала, що намагалась з ОСОБА_2 мирно домовитись про вирішення питань спадкування, однак, ці намагання ні до чого не привели.

Представник позивача - ОСОБА_5 в судовому засідання позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві. Вказала, що позивач проживала разом із померлим ОСОБА_4 , вела з ним спільне господарство та їх відносини мали всі ознаки сім`ї. Зазначила, що загалом ОСОБА_1 до сімейного бюджету із ОСОБА_4 було внесено 23 000,00 доларів США (по курсу 8,00 грн. за 1 долар), отриманих від реалізації належного їй майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Воронов Є.Є. в судовому засідання проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позов. Вказав, що померлий ОСОБА_4 до 2001 року перебував в офіційному шлюбу, а подані позивачем докази жодним чином не доводять факту проживання з померлим однією сім`єю та не є підставою для зміни черговості на спадкування.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свого представника, просила відмовити у задоволенні позову, і вказала, що отримувала від позивача мирову угоду, але їй дуже шкода, що ця жінка хоче відібрати у них все, що їм залишив батько. На питання суду відповідач ОСОБА_2 показала, що з батьком з 2011 року були нормальні відносини, вони періодично спілкувались, періодично з 2013 року святкували новий рік. Зазначила, що їх з ОСОБА_3 мати хворіла на алкоголізм, і з 1996-1997 років і до 2004 року вона з братом та батьком проживали у бабусі, позивача ж бачила декілька разів у дитинстві. Коли вони їздили з батьком відпочивати, декілька разів позивач приїздила на відпочинок.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов повністю підтримав та вказав, що з батьком в нього були дружні відносини, і все, шо вказано позивачем, є правдою. Пояснив, що їх з відповідачем ОСОБА_2 мати хворіла на алкоголізм, а батько був працівником ОБХСС - податкової міліції, і, повертаючись додому, постійно бачив дуже п`яну жінку, яка не могла розмовляти. Саме тому, щоб вони - діти, не бачили всього цього, батько вирішив, що він та сестра будуть жити з бабусею. Зазначив, що з позивачем познайомився в середині 90-х років, разом з нею, батьком та сестрою їздив відпочивати, але тоді він ще не зовсім розумів відносин батька та позивача, але після смерті матері йому стало все зрозуміло. Також, вказав, що у батька були великі проблеми зі здоров`ям, й 90% його лікування було на позивачеві. Коли батько був у лікарні, його лікування оплачувала позивач з їх спільного бюджету. Зазначив, що сестра, приїжджаючи до батька, повинна була бачити позивача, бо він її там бачив.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис № 212060 (т. 1 а.с. 20).

01.10.2009 року на ім`я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 , серії ЯЖ № 47266 (т. 1 а.с. 24).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.01.2000 року квартира АДРЕСА_2 на лежить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в рівних частинах (т. 1 а.с. 27).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 213531702 від 23.06.2020 року за померлим ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано: 24.12.2014 року на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25.09.2014 року у справі № 752/12157/14-ц 3/20 частини квартири АДРЕСА_3 ; 16.06.2013 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № НОМЕР_10 від 17.07.2002 року 1/12 частина квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 25-26).

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР-б УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року, за ОСОБА_4 13.07.2012 року зареєстровано автомобіль Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 30).

Згідно наявних в матеріалах справи довідок про вартість, складених ПП Тасадор , середня ринкова вартість: квартири АДРЕСА_3 становить 3 202 000,00 грн.; квартири АДРЕСА_2 - 1 682 000,00 грн.; 1 сотки земельної ділянки загальною площею 0,1084 га, що знаходиться за адресою: с. Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, становить 273 900,00 грн.; автомобіля Hyundai Tucson, легковий універсал, 2008 року випуску, - 210 477,09 грн. (т. 1 а.с. 31-36).

09.10.2019 року між АТ Ощадбанк та ОСОБА_4 було укладено договір № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) у сумі 4 000 доларів США (т. 1 а.с. 55).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено сторонами, вказане майно увійшло до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Встановлено, що 16.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років (т. 1 а.с. 47).

Постановами державного нотаріуса від 23.06.2020 року та від 26.06.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв через ненадання документів, що підтверджують факт шлюбних відносин (т. 1 а.с. 47-54).

Крім того, на підтвердження своїх вимог позивачем при зверненні до суду надано копії спільних фотографій її та померлого ОСОБА_4 , копії квитанцій за оплату послуг з газопостачання та земельного податку за адресою: АДРЕСА_1 , за період 2017-2019 роки, чеки на придбання холодильника від 02.06.2010 року, сушки для овочів від 12.07.2016 року, комп`ютеру від 08.03.2015 року, мультиварки від 14.02.2018 року, а також квитанції за буріння свердловин від 22.09.2011 року (т. 1 а.с. 56-96).

Також, при зверненні до суду позивачем в обґрунтування своїх вимог надано копії свідоцтв про право на спадщину за законом на її ім`я від 05.11.2011 року на земельні ділянки кадастрові номери 3221082000:04:007:0027 загальною площею 1,0384 га та 3221082000:07:002:0030 загальною площею 2,1421 га; копії договорів оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221082000:07:002:0030 загальною площею 2,1421 га; копії договорів купівлі-продажу належних на праві власності позивачу земельних ділянок кадастрові номери 3221082001:06:001:0156 загальною площею 0,02500 га та 3221082001:06:001:0155 загальною площею 0,1837 га та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 105-113); копії медичної документації померлого ОСОБА_4 , копії квитанцій на придбання ліків (т. 1 а.с. 114-119), копія акта, складеного депутатом округу № 7 Сігутою Н.П. в присутності сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про те, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , з вересня 2007 року по даний час (інформація зі слів ОСОБА_1 та підтверджена сусідами) (т. 1 а.с. 120), копії документів про отримання допомоги на поховання (т. 1 а.с. 121-123).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У ч. 1 ст. 36 СК України визначено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для автоматичного виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Пунктом 20 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз`яснено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно п. 23 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК (2947-14), ч. 3 ст. 368 ЦК) (435-15), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Для визначення осіб як таких, що проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, та для вирішення між такими особами майнового спору на підставі ст. 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є доведення обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 640/24549/18 від 28.10.2021 року.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не с обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтями 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

З метою встановлення вищезазначених обставин в ході судового розгляду справи були допитані свідки сторін.

Свідок ОСОБА_11 , сусідка позивача за місцем реєстрації останньої, вказала, що позивач та ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та жінка з 1996 року. З померлим особисто познайомилась у 1996 році, коли він та позивач жили постійно разом на АДРЕСА_5 . Показала, що вони вели спільний побут, разом їздили до батьків кожного, разом святкували свята, позивач скрізь представляла ОСОБА_3 як свого коханого чоловіка. У 2007 році вони переїхали у село, туди до них вона приїздила два рази. Показала, що ОСОБА_2 не знає, а відповідача ОСОБА_3 знає, бо він допомагав позивачу та її чоловіку переїжджати.

Свідок ОСОБА_14 , друг померлого ОСОБА_4 , показав суду, що дружив з ОСОБА_4 з 1963 року з першого класу і по день смерті останнього, були як брати, товаришували сім`ями. Показав, що з позивачем познайомився десь у 1996 році, їх стосунки з померлим були як чоловіка та дружини, дружні, сімейні, теплі стосунки, ОСОБА_4 тільки на рибалку сам їздив. Спочатку вони проживали у ОСОБА_15 , а потім купили в селі хатинку, почали її до розуму доводити і у 2007 році переїхали до неї проживати. Показав, що позивач та померлий завжди разом були, у 2019 році він взагалі їх часто бачив.

Допитаний свідок ОСОБА_16 показав суду, що знайомий з ОСОБА_4 з 1973 року з моменту вступу до університету, були близькими друзями. З позивачем знайомий з 1997 року, вона з ОСОБА_4 приходили до нього на святкування. Показав, що позивач та ОСОБА_4 проживали разом як чоловік та дружина, як сім`я, і будь-яких сумнівів з даного приводу не виникало, і він навіть не знав, що вони не розписані. Вони бували у нього в гостях, він частенько з друзями до них їздили. З ОСОБА_4 тісно спілкувався, останній раз бачив його за два дня до смерті.

Свідок ОСОБА_17 показав, що підтримував з ОСОБА_4 , ділові та дружні сосунки, адже з 1985 року працювали в одній структурі. З позивачем знайомий з кінця 90-х початок 2000-х років, померлий представляв її як кохану дружину. З 2005-2007 років, оскільки їх села межують, частенько заїжджали або вони до нього, або він до них. Показав, що неодноразово бував у позивача та ОСОБА_4 дома, все чисто, охайно, доглянуте, створено їх спільними зусиллями. Неодноразово зустрічались на ринку, бо ОСОБА_4 був заядлим рибаком. Коли ОСОБА_4 , почав хворіти, йому у всьому допомагала ОСОБА_18 . Показав, що ОСОБА_2 не знає, з дружиною ОСОБА_4 не був знайомий, джерело доходів позивача не знає.

Свідок ОСОБА_19 показала, що знайома з позивачем з 1987 року, жили у гуртожитку і з того часу дружать. З померлим познайомилась у 1996 чи 1997 році на дні народження у кафе, тоді він їй зробив подарунок - святкування. Показала, що це були велике кохання, дружба і підтримка, вони все робили разом, разом купували необхідне, їздили до батьків, померлий все робив для позивача, а вона для нього. Вказала, що з початку вони проживали у позивача у квартирі, а вже з 2006-2007 років переїхали до с. Великі Дмитровичі. Коли у померлого стався інсульт, то все лягло на плечі ОСОБА_1 , вона весь час була у лікарні, консультації, аналізи, прийом ліків, дієти, всім цим опікувалась вона. Показала, що дружину померлого не знала, а діти були на дні народженні у 1996 році.

У суду відсутні підстави для неприйняття до уваги показів вказаних свідків, котрі є логічними й послідовними, останні були за місцем проживання ОСОБА_4 та позивача, підтвердили обставини, що останні були пов`язані спільним побутом та сумісно проживали. До того ж, стороною відповідача доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування їх показів в розпорядження суду не надано.

Свідок ОСОБА_21 , брат сестри померлого ОСОБА_4 , дядько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показав суду, що позивач та ОСОБА_4 , почали проживати як чоловік та жінка разом з 2013 року. ОСОБА_4 у 1997 році купив курятничок у с. Великі Дмитровичі і давав йому гроші, а він займався там будівництвом. У листопаді 2013 року позивач була вже у с. Великі Дмитровичі. Як пересувався ОСОБА_4 останній час перед лікарнею, показав, що йому не відомо, так само показав про те, що йому не відомо джерело доходів позивача, але він знає, що остання продала будинок. Також показав, що 1999 році був на Росі, де відпочивала позивач з дітьми ОСОБА_4 , і у 2012 році допомагав перевозити речі позивача.

Свідок ОСОБА_22 , сестра померлого ОСОБА_4 , тітка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показала, що про стосунки позивача та брата їй стало відомо у 2013 році, до того, фінансовий стан брата був незалежний, він сам без позивача придбавав все майно, позивач жодних грошей нікуди не вкладала, до ампутації ноги сам опікувався собою, сам пересувався, уколи та щеплення сам собі робив. Показала, що брат один раз із позивачем був на поминках матері. Також, показала, що брат з 2005 року проживав із своєю матір`ю.

Свідок ОСОБА_23 , двоюрідна сестра померлого ОСОБА_4 , показала, що брат ніколи не представляв позивача як свою дружину, у неї в гостях була лише перша дружина брата. Також, показала, що брат та позивач проживали разом лише з 2013 року чи близько до 2014 року, брат був фінансово незалежний, своїм здоров`ям опікувався сам. У брата у селі була лише один раз, а так на рік бачились від 5 до 10 разів.

Однак, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , наданих в судовому засіданні, зокрема, за клопотанням сторони відповідача ОСОБА_2 , оскільки такі є суперечливими. Зокрема, свідок ОСОБА_21 , вказуючи, що позивач та ОСОБА_4 почали проживати разом лише з 2013 року, в той же час вказав, що у 2012 році допомагав позивачу з ОСОБА_4 перевозити речі. Також, свідок ОСОБА_21 на запитання позивача про спільні відпочинки її з дітьми та ОСОБА_4 , зокрема, у 1999 році на р. Рось, підтвердив лише після того, як йому було надано фотографію, на котрій також був зображений і він. Критично суд ставиться до показів свідка ОСОБА_22 в частині того, що остання, вказуючи про те, що брат з 2005 року проживав із матір`ю, заперечуючи сумісні святкування нового року у 1997-1999 роках та вказуючи, що позивач лише один раз була на поминках матері у 2013 році, твердо зазначила, що позивач та її брат почали проживати разом як чоловік та дружина з тільки 2013 року, при цьому, як вона дійшла такого висновку, не пояснила, аналогічні покази надані і свідком ОСОБА_23 .

До того ж, вказані свідки будь - яких відомостей про шлюбні відносини між позивачем та померлим суду не надали, а їхні покази в основному ґрунтувались на припущеннях.

На думку суду, вказані свідки не могли надати об`єктивні свідчення через прийняття боку однієї сторони конфлікту - ОСОБА_2 через виниклі стосунки між сторонами, в тому числі й між братом та сестрою - відповідачами у справі, з урахуванням того, що ОСОБА_3 повністю визнає позов.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 чиї покази є логічними та послідовними і котрі відвідували позивача та ОСОБА_4 за місцем їх проживання та підтвердили ту обставину, що останні були пов`язані спільним побутом, що свідчить про їх сумісне проживання як подружжя, та, дослідивши надані до матеріалів справи фотографії, докази сумісного відпочинку сторін, інші докази, враховуючи те, що у постанові від 03.09.2021 року у справі № 363/3639/18 Верховний Суд вказав на те, що …сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі , недоведеність протилежного відповідачем ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність в стосунках позивача та ОСОБА_4 ознак шлюбних стосунків, зокрема, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування. Тому, позов в частині встановлення факту проживання позивача та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню шляхом встановлення такого факту в період з 01.09.2007 року по 22.12.2019 року.

Відповідно, майно придбане в період спільного проживання визнається спільною сумісною власністю згідно з вимогами ст. 74 СК України.

Вирішуючи питання про визнання майно спільною сумісної власністю, суд виходить з того, що відповідачами не доведено належними доказами, що спірне майно було придбано за особисті кошти ОСОБА_4 та були його особистою приватною власністю, а тому суд виходить з положень закону про рівність часток подружжя у спільному майні, набутому ними у фактичних шлюбних відносинах.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що положення статей 60, 70СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує .

У вказаній справі, відповідач ОСОБА_2 заперечує щодо поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на майно ОСОБА_4 , в тому числі й на автомобіль та грошовий вклад, проте, достовірних та переконливих доказів цього суду не надала.

Тому, з урахуванням вищенаведених норм права та встановлених судом обставин справи, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 :

-автомобіль Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року;

-грошові кошти на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на підставі Договору № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) від 09.10.2019 року з АТ Державний ощадний банк України у сумі 4 000,00 доларів США, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості:

- перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той із подружжя, який його пережив, та батьки;

- друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

- третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;- четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини;

- п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

При цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Таким чином, в основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно зі змістом указаної норми закону при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Разом з тим, позивач не довела належними і допустимими доказами наявність вказаних у ст. 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування, зокрема те, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу, тому її вимога у частині зміни черговості одержання права на спадкування, задоволенню не підлягає.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12-13, 77-81, 141, 211, 228, 235, 258-259 , 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання майна спільним майном подружжя, зміна черговості та надання права на спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 01.09.2007 року по 22.12.2019 року.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 :

-автомобіль Hyundai Tucson легковий універсал сірого кольору 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 13.07.2012 року;

-грошові кошти на депозитному рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на підставі Договору № 19522344011 на вклад Мій пенсійний депозит на ім`я фізичної особи (з поповненням та щомісячною виплатою процентів) від 09.10.2019 року з АТ Державний ощадний банк України у сумі 4 000,00 доларів США, з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими на день отримання коштів.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок) в рівних частинах.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_7 .

Відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко