Постанова

від 16.12.2021 по справі 910/1702/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2021 р. Справа№ 910/1702/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Барановської В.В. за ордером;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Демченка К.М. за ордером; Левченко Л.В. голова;

від третіх осіб: Булаха Ю.Г., Ковтонюк В.І., Михайловського В.І., ВолоховоїТ.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"

на рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2021 (повний текст складено 18.03.2021)

у справі №910/1702/17 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне"

до Обслуговуючого кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія"

та Садівничого кооперативу "Вікторія-Плюс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 , 12. ОСОБА_12 , 13. ОСОБА_13 , 14. ОСОБА_14 , 15. ОСОБА_15 , 16. ОСОБА_16 , 17. ОСОБА_17 , 18. ТОВ "Київські енергетичні послуги"

про визнання недійсними договорів та усунення перешкод у здійсненні права,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне" (далі - позивач, ОК "СТ "Стадне") звернулось у господарський суд з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія" (далі - відповідач 1, ОК "СК "Вікторія") та Садівничого кооперативу "Вікторія-Плюс" (далі - відповідач 2, СК "Вікторія-Плюс"), у якому, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд:

- визнати недійсним договір про користування електричною енергією від 24.02.2014, укладений між ОК "СК "Вікторія" та СК "Вікторія-Плюс" (далі - спірний договір 1);

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 25.02.2014, укладений між ОК "СК "Вікторія" та СК "Вікторія-Плюс" (далі - спірний договір 2);

- зобов`язати СК "Вікторія-Плюс" усунути перешкоди у здійсненні права користування ОК "СТ "Стадне" земельною ділянкою із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, в Бориспільському районі Київської області шляхом знесення самовільно встановлених 55-ти опор ліній електропередач (ЛЕП).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що:

- на підставі договору оренди від 15.04.2008 №1392 він використовує земельну ділянку площею 19,3932 га із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003 (далі - земельна ділянка), при огляді якої було виявлено факти незаконного, самовільного встановлення електроопор, на які підведені лінії електропередачі та здійснення за їх допомогою постачання електроенергії особам, які самовільно захопили частину земельної ділянки та самовільно побудували будинки, без погодження із позивачем;

- при розгляді судових справ №810/2893/15 та 910/19923/15 позивачу стало відомо, що лінія електромереж, встановлена на земельній ділянці позивача, використовується відповідачем 2, а енергопостачання здійснюється на підставі спірних договорів, укладених між відповідачами;

- спірні договори порушують права позивача, як землекористувача, та суперечать нормам чинного законодавства про електроенергетику, оскільки відповідач 1 не має ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії і відсутні технічні умови на приєднання до електричних мереж, тому договори підлягають визнанню недійсними;

- встановлення відповідачем 2 електроопор на земельній ділянці, наданій позивачу в оренду, без отримання у встановленому законом порядку права землекористування, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, що порушує права позивача, як законного орендаря, тому відповідач 2 має знести самовільно встановлені електроопори.

СК "Вікторія-Плюс", заперечуючи проти позову, посилався на те, що електроопори були встановлені у липні та вересні 2000 року, задовго до передачі земельної ділянки в оренду позивачу (квітень 2008 року), на замовлення ряду фізичних осіб, а не відповідача 2, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача 2 знести ці електроопори; спірні договори укладені у відповідності до норм законодавства, чинного на час їх укладання, яке не вимагало наявності ліцензії; позивач посилається на судові рішення у справі №810/2893/15, які не мають преюдиційного значення у даній справі. Також вважав, що позивач набув право оренди незаконно, оскільки позивачу виділено в оренду земельну ділянку, право на яку розпочав оформлювати відповідач 2 і на якій вже тривалий час знаходилось більше ніж півтори сотні будинків, в яких проживають члени СК "Вікторія-Плюс", а голова ОК "СТ "Стадне" незаконно відчужив земельні ділянки під жилими будинками на користь третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2018 провадження у справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції, оскільки стосується прав громадян, якими побудовані спірні ЛЕП.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020, було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 18.12.2018, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду відзначила, що питання прав фізичних осіб, як споживачів електричної енергії, не є предметом розгляду у цій справі, адже фізичні особи не є сторонами спірних договорів, не здійснюють жодної діяльності із забезпечення енергопостачання і позовних вимог до них не заявлено. Наявність чи відсутність прав позивача на спірну земельну ділянку, їх порушень, як і особи порушників, належать до тих обставин справи, які підлягають з`ясуванню судами під час вирішення спору по суті позовних вимог

Під час розгляду справи судом першої інстанції було залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (далі - треті особи 1-17), які є членами СК "Вікторія-Плюс" і які у письмових поясненнях заперечили проти задоволення позовних вимог, виклали обставини отримання ними на початку 1990х років земельних ділянок для ведення садового господарства за рахунок земель радгоспу ім.Щорса в районі урочища Осокорки, будівництва садових будинків, доріг, встановлення у 2000 році за власний кошт опор ЛЕП, проведення електромереж для підключення будинків до електромережі, вирішення питань щодо відведення земельних ділянок тощо.

Також судом було залучено третьою особою ТОВ "Київські енергетичні послуги" (далі - третя особа 18), яке у письмових поясненнях вказало, що між ним та ОК "СК "Вікторія" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, і товариство у своїй діяльності не має відношення до опор та іншого електрообладнання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17 лютого 2021 року у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне" звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, невірно оцінені докази у справі, не враховані докази позивача, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач 1 не є суб`єктом електроенергетики та не отримував ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії; спірний договір 1 порушує права позивача, як землекористувача земельної ділянки; спірний договір 2 також укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не дотримані Правила приєднання електроустановок до електричних мереж; пояснення ТОВ "Київські енергетичні послуги" не були направлені учасникам справи, тому суд безпідставно їх врахував; судом не встановлювались і не досліджувались факти, які стали відомі під час розгляду справи №810/2893/15, рішення у якій були скасовані; треті особи 1-17 не надали жодних правовстановлюючих документів, підтверджуючих, що вони є власниками земельних ділянок на території СК "Вікторія-Плюс", надані довідки за підписом голови СК "Вікторія-Плюс" не підтверджують виникнення права власності на землі, а вказані в довідках адреси не відповідають дійсності; акти приймання виконаних робіт за липень та вересень 2000 року та товарно-транспортні накладні не є правовстановлюючими документами на опори ЛЕП; відповідачем 2 не надано доказів, які б спростовували твердження позивача про те, що ЛЕП, встановлена на земельній ділянці позивача, використовується не відповідачем 2.

Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що спірні договори укладені з додержанням вимог чинного законодавства і для їх укладення не була потрібна ліцензія; позивачем не надано доказів порушення спірними договорами його прав щодо користування земельною ділянкою; позивачем не надано доказів, які підтверджують, що електроопори встановлені саме відповідачем 2.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, додержуючись доводів, викладених у відзивах на позовну заяву, які подавались до суду першої інстанції.

Треті особи 1, 2, 3, 4, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17 подали відзиви на апеляційну скаргу, у яких заперечують проти її задоволення та просять залишити оскаржуване рішення без змін, додержуючись доводів, викладених у поясненнях, які подавались до суду першої інстанції.

Позивачем були подані додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких він вказує, що для приєднання та підключення електроустановок до електричних мереж замовник має подати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, який відповідач 2 не має.

Третя особа 18 подала письмові пояснення, у яких вказала, що ОК "СК "Вікторія" підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" і з ним укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; товариство у своїй діяльності не має відношення до опор та іншого електрообладнання.

У додаткових поясненнях від 23.09.2021 позивач вказує, що третьою особою 18 не спростовано доводів позивача про те, що відповідач 1 не може здійснювати постачання електричної енергії іншій юридичній особі не маючи відповідної ліцензії; звертає увагу суду про те, що третьою особою 18 копія пояснень не була направлена іншим учасникам справи. Також вказує, що судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо встановлення організації, у якої на балансі перебуває лінія електромереж.

11.10.2021 від позивача надійшло уточнене клопотання про витребування від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" доказів щодо спірних 55 опор ліній електромереж та лінії електропередач, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003.

Вказане клопотання було задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021.

ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", на виконання вимог ухвали суду, 19.11.2021 подали заяви, у яких вказали, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003 відсутні опори ліній електропередач та лінії електромереж, які перебувають на балансі цих товариств, а наявні на цій земельній ділянці опори і лінії товариства не використовують та не обслуговують.

Учасники справи належним чином повідомлялись про дату та час розгляду справи шляхом направлення ухвал суду, неявка у судове засідання представників відповідача 1 та третіх осіб 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 18 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 23 листопада по 16 грудня 2021 року на стадії судових дебатів.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Треті особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзивах.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін і третіх осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у 1990-1991 роках ряд підприємств та організацій (ВО "Київський радіозавод", Поліграфкомбінат "Молодь", Київський кущовий інформаційно-обчислювальний центр колективного користування, Київський завод "Буревісник", тощо) звернулись до Радгоспу імені Щорса щодо виділення працівникам цих підприємств непридатних земель в районі урочища "Осокорки" (озера "Стадне") для під садово-городні ділянки, у відповідь на які Радгосп повідомив, що не користується землею в урочищі з 1990 року, тому не заперечує, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями цих звернень, актом відбору та обстеження земельної ділянки під розміщення садово-городнього товариства Київського радіозаводу від 17.10.1991 року.

05.12.1991 загальні збори садово-городнього товариства "Стадне" вирішили об`єднати три масив: "Озерний", "Приозерний", "Південний", що підтверджується випискою з протоколу загальних зборів.

Рішенням 8 сесії 21 скликання від 21.01.1992 року Броварської районної ради Київської області земельну ділянку площею 247,8 га було виключено з користування радгоспу ім. Щорса і в державному земельному звіті по Броварському району Київської області дана земельна ділянка не враховувалася, а подальше її використання вирішувала Київська міська рада.

З листа ВО "Київський радіозавод" від 31.03.1994 №774/1307 вбачається, що у 1991 році ініціативною групою було узгоджено питання з радгоспом імені Щорса та Броварською райрадою про виділення земельної ділянки непридатної для сільськогосподарських робіт з метою організації садівництва і огородництва та почалось формування садівничого товариства "Стадне". В 1992 році вказані земельні угіддя були передані в розпорядження Київської ради згідно з постановою райради Броварського району. Правління ОСТ "Стадне" почало звертатися до Київської міської ради та адміністрації Харківського району м. Києва (Дарницький район м. Києва) з проханням документально підтвердити передачу земельної ділянки.

На загальних зборах садово-городницького товариства "Стадне" від 11.05.1997 року було створено Об`єднане садове товариство (ОСТ) "Стадне" на базі окремих садівничих товариств: Північного-1, Північного-2, Лісового, Східного, Західного, Дальнього, Південного, Озерно-Центрального, Кар`єрного та інших, що підтверджується протоколом №1 загальних зборів членів ОСТ "Стадне" від 11.05.1997.

29.09.1998 Голова Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_18 видав Розпорядження №2008 від 29.09.1998 року "Про вирішення питань щодо статусу самозахоплених зеельних ділянок, які входять в межі забудови ІІ черги житлового масиву Осокорки", в якому Київська міська державна адміністрація погодилась надати членам створених товариств земельну ділянку загальною площею 216 га для індивідуального житлового будівництва в урочищі Осокорки; встановлено процедуру і порядок робіт для легалізації земельних ділянок. Зарезервовано земельну ділянку за товариством забудовників на період до виготовлення проектної документації. Київському міському управлінню земельних ресурсів доручено здійснити відведення товариству забудовників території при умові звільнення частини території для розміщення кар`єру площею 13 га та представлення розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації. Харківській районній у м.Києві державній адміністрації доручено, після виплати всіма членами самостворених товариств в межах урочища Стадне відповідної компенсації місту витрат, понесених ним при підготовці території під багатоповерхову забудову, провести реєстрацію товариства та укласти з ним відповідну угоду щодо подальшого використання території.

На виконання вказаного розпорядження Харківська районна державна адміністрація міста Києва 06.12.1998 доручила ОСОБА_19 організувати роботу по розробці проектно-кошторисної документації, відведенню земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та виконанню інших завдань, передбачених розпорядженням №2008.

17.11.1999 між Управлінням капітального будівництва Київської міськдержадміністрації та громадською організацією "Стадне" було укладеного договір №16, за яким ГО "Стадне" зобов`язалась сплатити компенсацію за інженерну підготовку території, що виділена під індивідуальну житлову забудову в урочищі "Осокорки" в Харківському районі міста Києва в сумі 205,886 тис. грн.

Листом від 03.12.1999 Управління економіки КМДА повідомило Головкиївархітектурі, що не заперечує проти оформлення дозволу ГО "Стадне" на розробку проектно-кошторисної документації для створення району індивідуальної житлової забудови в урочищі "Осокорки".

Між тим, спираючись на Розпорядження КМДА №2008 від 29.09.1998 р., восени 2000 року група членів ОСТ "Стадне" мікрорайону "Південний" вирішили провести електрику на свої ділянки від масиву садівничих товариств "Сади Нижні-2", зі згоди правління ОСТ "Стадне", для чого власники земельних ділянок за власні кошти закупили стовпи, дроти, необхідну арматуру, запросили фахівців, які встановили опори, натягли електромережу, для підключення їхніх будинків до електромережі.

Зокрема, згідно акту №1 приймання виконаних робіт, складеного ТОВ "Вігас", у липні 2000 року підрядником ТОВ "Альта" виконані буріння ям під опори в кількості 11 шт, встановленні опори в кількості 11 шт, прокладений провід електричний, кронштейни з чашками.

Замовниками вказаних робіт були ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_21 .

Згідно акту №1 приймання виконаних робіт, складеного ТОВ "Вігас", у вересні 2000 року підрядником ТОВ "Альта" виконані буріння ям під опори в кількості 39 шт, встановленні опори в кількості 39 шт, прокладений провід електричний, кронштейни з чашками.

Замовниками вказаних робіт були ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24

ТОВ "Альта" мало ліцензію серії КВ №03173 від 25.05.2000 на виконання спеціальних робіт у проектуванні та будівництві, зокрема, улаштування мереж електропостачання, а ТОВ "Вігас" мало ліцензію серії КО №006223 від 07.05.1999 на виконання будівельно-монтажних робіт.

Правління масиву садівничих товариств "Сади Нижні-2" знайшло можливість забезпечувати зазначені ділянки електроенергією з однією зі своїх трансформаторних підстанцій, електроенергію почали отримувати від них з початку 2001 року, що підтверджується протоколом №1 від 13.01.2001 засідання правління масиву садівничих товариств "Сади Нижні-2". Оплата за користування електроенергією проводилася в бухгалтерії масиву садівничих товариств "Сади Нижні-2" з використанням Абонентської книжки по сплаті за електроенергію, копії яких надані третіми особам 1-17.

З матеріалів справи також вбачається, що громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ін. були побудовані садові будинки, що підтверджується відповідними технічними паспортами на садові будинки, та вчинялись дії щодо вирішення питання відведення земельної ділянки.

Зазначені треті особи у своїх поясненнях вказували, що восени 2005 року, згідно з постановою Верховної Ради України, була уточнена межа між містом Києвом і Київською областю.

Уточнена межа м. Києва та області пройшла по території ОСТ "Стадне", по мікрорайонах "Південний", "Луговий", "Центрально-озерний", тому члени ОСТ "Стадне" мікрорайону "Південний" майже у повному складі та 10-15 ділянок з мікрорайонів "Луговий", "Ценрально-озерний" опинилися за межею м. Києва, в Бориспільському районі на території Гнідинської сільської ради. Даний поділ призвів до того, що ОСТ "Стадне" зменшилося і їм довелося переробляти всі документи, у зв`язку із чим довелося створити новий Садовий кооператив "Вікторія-Плюс", який був зареєстрований у Бориспільському районі Київської області (дата державної реєстрації 30.08.2005) і починати знову, вдруге, готувати комплект дозвільних документів на отримання земельної ділянки, фактична площа якої становила 16.2 га. На початку 2008 року технічна документація була виготовлена, зібрані майже всі узгодження і дозволи - залишався останній підпис голови Бориспільської РДА, після чого виявилося, що у березні 2008 року Бориспільською районною радою було прийнято рішення про виділення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Садове товариство Стадне" (дата державної реєстрації 15.06.2006), із земельною ділянкою площею 22,7 га.

Так, Розпорядженням Бориспільської РДА від 27.08.2007 №1590 Обслуговуючому кооперативу "СТ "Стадне" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) площею 25 га для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради.

Розпорядженням від 21.12.2007 №3233 на виконання протесту прокурора від 19.12.2007 №5071 скасовано Розпорядження голови Бориспільської РДА від 27.08.2007 №1590 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) садівницькому товариству "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради".

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2008 у справі №2а-122/2008р визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Бориспільської РДА від 21.12.2007 №3233 "Про скасування розпорядження голови Бориспільської РДА "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) садівницькому товариству "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради".

27.02.2008 Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області надано висновок державної експертизи землевпорядної документації №4-176е, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспілського району Київської відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим правилам і нормам, оцінюється позитивно при умові виконання зауважень, вказаних в п. 10 - відсутній список громадянів-членів СТ "Стадне", відсутній висновок Київського облводгоспу про погодження проекту землеустрою.

11.03.2008 Бориспільською райдержадміністрації Київської області, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради, розробленого ТОВ "Кроки-5", враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 27.02.2008 №4-176е, прийнято розпорядження "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспілського району Київської області" №1497, яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради (далі - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

- надано земельну ділянку Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) загальною площею 22,709 га, в тому числі 10,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради;

- зобов`язано ОК СТ "Стадне" надану в оренду земельну ділянку використовувати тільки за цільовим призначенням;

- зобов`язано Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації підготувати наказ про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою;

- зобов`язано Райдержадміністрацію укласти договір оренди земельної ділянки, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи;

- зобов`язано СТ "Стадне" зареєструвати договір оренди земельної ділянки у Бориспілському районному відділі Київської регіональної філії ДП "ЦДЗК" при Держкомземі України;

- вирішено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району передати на зберігання в управління земельних ресурсів у Бориспільському районі.

15.04.2008 на підставі вищенаведеного розпорядження між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, як орендодавцем, та Обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство "Стадне", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди землі від 15.04.2008), згідно пп. 1.1, 1.3 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220882600:04:007:1020, загальною площею 22,709 га, в тому числі 10,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва відповідно до плану, що додається, надалі за текстом - земельна ділянка.

Відповідно до п. п. 1.4, 2.3.1 договору оренди землі від 15.04.2008, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 673 269,00 грн., а договір укладено на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 15.04.2008 посвідчено приватним нотаріусом Науменко Л.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1392, а 17.04.2008 Київською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" здійснено державну реєстрацію вказаного договору оренди за №04083230001.

У подальшому, 24.02.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Київській області, як орендодавцем, та Обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство "Стадне", як орендарем, було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за реєстром 1392 зі змінами, посвідченими Науменко Л.Г. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 24.02.2015 за реєстром №366.

За умовами вищезазначеного договору, зокрема п. п. 1 та 5, сторони домовились внести зміни до п. 1.3 договору оренди землі від 15.04.2008, виклавши його наступним чином: в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 3220882600:04:007:2124, загальною площею 19,6513 га, за рахунок земель державної власності на території ОК СТ "Стадне" Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Договір є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за №1392, який зареєстрований у Бориспільському райвідділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 17.04.2008 за №04083230001.

18.09.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Київській області, як орендодавцем, та Обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство "Стадне", як орендарем, було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за реєстром 1392 зі змінами, посвідченими Науменко Л.Г. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 24.02.2015 за реєстром №366.

Поряд з тим, 18.09.2015 між Пилипенко Іриною Сергіївною, як орендодавцем 2, та Обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство "Стадне", як орендарем, було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за реєстром №1392 із змінами посвідченими Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 24.02.2015 за реєстром №366 та 18.08.2015 за реєстром №1888.

За умовами вищезазначеного договору, зокрема, п. п. 1, 38, сторони домовились пункт 1.1 договору оренди землі від 15.04.2008 доповнити наступним абзацом: орендодавець 2 надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку 2, що знаходиться на території Гнідинської сільської ради, ОК "СТ "Стадне", Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220882600:04:007:1975, площею 0,0813 га, яка належить орендодавцю 2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Мургою С.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.11.2014 за реєстром №2057.

Договір є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за №1392, який зареєстрований у Бориспільському райвідділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 17.04.2008 за №04083230001, із змінами посвідченими Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 24.02.2015 за реєстром №366 та 18.08.2015 за реєстром №1888.

За змістом правочину, належна на праві власності орендодавцю 2 - ОСОБА_25 земельна ділянка розташована в межах земельної ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:007:2171, загальною площею 19,4007 га.

Таким чином, внаслідок внесених до договору оренди землі від 15.04.2008 змін орендодавцями за відповідним договором стали - Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_25 .

Крім того, в подальшому, ОК "СТ "Стадне" звернувся до Головного управління у Київській області із заявою про надання дозволу останньому на поділ земельної ділянки кадастровий номер 3220882600:04:007:2171.

ПП "Екватор-3000" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОК "СТ "Стадне", відтак за наслідками поділу сформовано три земельні ділянки із кадастровими номерами 3220882600:04:007:3001, 3220882600:04:007:3002, 3220882600:04:007:3003.

З огляду на те, що на земельних ділянках із кадастровими номерами 3220882600:04:007:3001, 3220882600:04:007:3002 розташовані два водних об`єкти площею 0,0038 га та 0,0020 га, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області із заявою про добровільну відмову від вказаних земельних ділянок та внесення змін до договору оренди землі від 15.04.2008.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-13037/15-16-сг від 29.06.2016 припинено право оренди ОК "СТ "Стадне" на земельні ділянки із кадастровими номерами 3220882600:04:007:3001, 3220882600:04:007:3002.

30.06.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, як орендодавцем, ОСОБА_25 , як орендодавцем 2 та Обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство "Стадне", як орендарем, було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 15.04.2008 за реєстром №1392.

За умовами вищезазначеного договору сторони домовились пункт 1.3 договору оренди землі від 15.04.2008 викласти у наступній редакції: " 1.3. В оренду передаються наступні земельні ділянки: кадастровий номер 3220882600:04:007:3003, загальною площею 19,3932 га, 3220882600:04: 007:1975, площею 0,0813 га, які знаходяться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області ОК "СТ "Стадне".

Вказаний договір від 30.06.2016 посвідчений Науменко Л.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 30.06.2016 за №1179.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 30.06.2016 позивачем, як орендарем, повернуто, а Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, як орендодавцем, прийнято до державної власності земельні ділянки із кадастровими номерами 3220882600:04:007:3001, 3220882600:04:007:3002.

У вересні 2009 року Садівничий кооператив "Вікторія-Плюс" звертався з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне", Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання недійсними розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 1497 від 11.03.08р., договору від 15.04.08р. та зобов`язання скасувати державну реєстрацію зазначеного договору.

Однак, постановою Київського апеляційного господарського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 року у справі №13/185-09 у задоволенні вказаних позовних вимог було відмовлено.

Крім цього, вказане розпорядження №1497 та договір оскаржувались до суду міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області, однак постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №911/2764/13, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019, провадження у вказаній справі закрито, зазначено, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку господарського судочинства, оскільки справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте, предмет в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Свої висновки господарський суд апеляційної інстанції у справі №911/2764/13 обґрунтував тим, що з 1989 року спірна земельна ділянка зайнята громадянами, які побудували близько 200 будинків. У 1998 році розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 вересня 1998 року №2008 визнано, що земельну ділянку в урочищі Осокорки неможливо звільнити у зв`язку із самозахопленням і забудовою приватними будинками, у зв`язку з чим погоджено надання самоствореним об`єднанням громадян земельної ділянки площею біля 216,0 га в урочищі Осокорки для індивідуального житлового будівництва.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 12.02.2013 позивач звернувся до Інспекції Держенергонагляду в м. Києві зі скаргою №005-02/13, у якій зазначив, що на земельній ділянці, яка перебуває в його користуванні згідно вказаного договору, самочинно встановлені лінії електропередач без його погодження (як законного орендаря) та без погодження з відповідними органами, і по ним незаконно постачається електроенергія.

Інспекцією Держенергонагляду в м. Києві за вищевказаною скаргою проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що енергопостачальною організацією ПАТ "Київенерго" з ОК "СК "Вікторія" укладено договір від 21.10.2009 №3372035 на електропостачання для останнього, а електропостачання на земельну ділянку, належну ОК "СТ "Стадне" на підставі договору оренди, здійснюється кабельно-повітряною лінією 0,4кВ від внутрішніх мереж РУ 0,4кВ КТП 7265 після розрахункового приладу обліку, що утримується на балансі ОК "СК "Вікторія". Проектно-технічна та інша дозвільна документація на підключення від електромереж ОК "СК "Вікторія" садівничих будинків СК "Вікторія-Плюс" відсутня, що є порушенням вимог розділу IV п.3.1, 5.7 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та вимог п.1.6, 7.5 Правил користування електричною енергією (лист Відповідача № 09/138 3від 02 липня 2014 року).

Враховуючи зазначене, керівництву ОК "СК "Вікторія" винесено припис №08/11-18-348 від 02.07.2014 на приведення електропостачання садових будинків СТ "Вікторія-Плюс", підключених до електромереж ОК СТ "Вікторія", до узгодженої проектно-технічної документації.

ОК "СК "Вікторія" на виконання вимог припису надано Інспекції Держенергонагляду в м. Києві розроблений ТОВ "Енергоера" робочий проект зовнішнього електропостачання СК "Вікторія-Плюс".

Після отримання Інспекцією Держенергонагляду в м. Києві листа, в якому вказано про усунення порушень та огляду інспектором вищевказаного робочого проекту, за пропозицією останнього припис №08/11-18-348 від 02.07.2014 знято з контролю у зв`язку з його виконанням.

Разом із тим, не погоджуючись з вказаними діями, у липні 2015 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м. Києві щодо зняття з контролю припису №08/11-18-348 від 02.07.2014, внесеного Обслуговуючому кооперативу "Садівничий кооператив "Вікторія".

Постановою Київського апеляційного окружного адміністративного суду від 19.11.2015 у справі №910/2893/15 вказаний позов було задоволено, однак у подальшому Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2020 року у справі №810/2893/15 встановлено, що враховуючи характер спірних правовідносин та суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, цей спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства, у зв`язку із чим касаційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м. Києві задоволено частково: постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 скасовано; провадження у справі №810/2893/15 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м. Києві, треті особи: Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Вікторія", Садівничий кооператив "Вікторія-Плюс", про визнання протиправними дій закрито.

З матеріалів справи також вбачається, що 24.02.2014 між ОК "СК "Вікторія", як енергопостачальником, та СК "Вікторія-Плюс", як споживачем, було укладено договір про користування електричною енергією. Відповідно до п. 1 якого сторони погодили, що енергопостачальник бере на себе обов`язки постачати споживачу електричну енергію в обсягах до потужності 120 кВт електроустановок споживача, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором, виконувати свої обов`язки в питаннях енергоспоживання.

Відповідно до п. 12 спірного договору 1, договір укладається на термін до ухвалення рішення про припинення спільної діяльності, набуває чинності з дня його підписання та вважається продовженим автоматично на строк дії, якщо жодна із сторін не внесла намірів про його зупинення.

25.02.2014 між ОК "СК "Вікторія", як кооперативом І, та СК "Вікторія-Плюс", як кооперативом ІІ, було укладено договір про спільну діяльність кооперативів. Розділом 1 зазначеного правочину сторони узгодили, що відповідно до п.1.5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року Кооператив І і КооперативІІ уклали даний договір про спільну господарську діяльність для поліпшення роботи системи електромережі Кооперативу І та підвищення якості надання послуг абонентам. Для цього зобов`язуються спільно й погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії. Учасники договору зобов`язуються робити необхідні дії за спільною згодою для досягнення поставленої мети до ухвалення рішення про припинення спільної діяльності.

Відповідно до п. п. 2.1-2.2 договору 2, Кооператив І з свого боку зобов`язується постачати Кооперативу II електричну енергію протягом дії зазначеного договору до ухвалення рішення про припинення спільної діяльності. В свою чергу Кооперативу II зобов`язується безкоштовно надавати допомогу професійними фахівцями Кооперативу І в обслуговуванні електромережі та інших питань, що виникають в ході його господарської діяльності.

Пунктами 6.1 та 6.2 договору 2 визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання. Цей договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін в порядку, визначеним законодавством України.

Крім цього, 21.10.2009 між Акціонерною енергопостачальною компанію "Київенерго", як постачальником, та ОК "СК "Вікторія", як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 3372035 (далі - договір від 21.10.2019), за умовами якого постачальник зобов`язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволенною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної ( купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 9.4 договору від 21.10.2019, договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком 2 до договору про постачання електричної енергії №3372035 від 21.10.2009 передбачено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Додатковими угодами до договору про постачання електричної енергії №3372035 від 21.09.2009 неодноразово продовжувався строк дії договору.

У 2015 році ОК "СТ "Стадне" зверталось до господарського суду з позовом до ПАТ "Київенерго" та ОК "СТ "Вікторія", третя особа - СК "Вікторія-Плюс" про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії №3372035 від 21.09.2009 року та усунення перешкод у здійсненні права, однак рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2016 у справі №910/19923/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, з метою забезпечення власної діяльності, уклав із ПАТ "Київенерго договір про приєднання до електричних мереж від 10.05.2012 №16958/46768/75095, отримав Технічні умови №46768 на приєднання об`єкта до електричних мереж та подав декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо встановлення зовнішніх мереж електропостачання, однак, за доводами позивача, самовільні дії відповідача 2 по прокладенню кабелів можуть призвести до тяжких наслідків під час монтажу електричних мереж відповідними спеціалістами, згідно проекту, який розробляє позивач.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати недійсними договір про користування електричною енергією від 24.02.2014 та договір про спільну діяльність від 25.02.2014, укладений між ОК "СК "Вікторія" та СК "Вікторія-Плюс", а також зобов`язати СК "Вікторія-Плюс" усунути перешкоди у здійсненні права користування ОК "СТ "Стадне" земельною ділянкою із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, в Бориспільському районі Київської області шляхом знесення самовільно встановлених 43-ох опор ліній електропередач.

В процесі розгляду справи призначалась судова експертиза, висновком якої, зокрема, було встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться 55 опор ЛЕП, які, за твердженням позивача, порушують його права, у зв`язку із чим позивачем було подано відповідну заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні договори не суперечать нормам законодавства, чинного на час їх укладання, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними, а відповідач 2 не встановлював опори ЛЕП на земельній ділянці позивача, тому відсутні підстави для його зобов`язання знести ці опори.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договору про користування електричною енергією від 24.02.2014 та договору про спільну діяльність від 25.02.2014.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015р. № 6-301цс15 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимога про визнання недійсним правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в частині визнання недійсним спірного договору 1, позивач посилався на те, що при підписанні договору з боку відповідача 1 було порушено вимоги Закону України "Про електроенергетику", а саме: оскільки ОК "СК" Вікторія" не є суб`єктом електроенергетики в розумінні Закону України "Про електроенергетику" та не отримував ліцензію на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії ні на час укладення договору, ні на час виконання такого спірного договору, яка на думку позивача є необхідною умовою для права відповідачів на укладання спірного договору 1, тому спірний договір 1 має бути визнано судом недійсним.

Крім того, позивач, в якості додаткового підтвердження своєї правової позиції щодо відсутності у відповідача відповідної ліценції на постачання електроенергії, посилався на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 у справі № 810/2893/15 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м. Києві, треті особи: Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Вікторія", Садівничий кооператив "Вікторія-Плюс", про визнання протиправними дій.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №810/2893/15 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, а провадження у справі закрито.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що є безпідставними посилання позивача на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2015, яка скасована, як на доказ підтвердження правової позиції щодо відсутності належних прав у відповідачів на укладання спірного договору 1.

Між тим, відповідно до п. 1.5 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32 (в редакції, чинній на момент укладання спірних договорів), суб`єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання його електроустановок до власних технологічних електричних мереж у рахунок зменшення дозволеної потужності за договором про постачання електричної енергії або в межах резерву потужності існуючих трансформаторів та пропускної спроможності електричних мереж цього суб`єкта у відповідний період доби. Про своє рішення щодо погодження суб`єкт господарювання протягом трьох робочих днів з дня отримання звернення повідомляє замовнику. У разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб`єкта господарювання, який не є електропередавальною організацією, електропередавальна організація, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, видає технічні умови на приєднання до електричних мереж цього суб`єкта господарювання, які погоджуються цим суб`єктом господарювання. Технічні умови на приєднання до мереж суб`єкта господарювання, що видаються електропередавальною організацією у межах резерву потужності існуючих трансформаторів та пропускної спроможності електричних мереж цього суб`єкта господарювання у відповідний період доби, містять вимоги щодо автоматичного обмеження потужності у цей період доби та автоматичного відключення протягом іншого часу. У разі розташування об`єкта замовника не на межі балансової належності електричних мереж суб`єкта господарювання, який не є електропередавальною організацією, послуга з приєднання надається електропередавальною організацією відповідно до цих Правил. Плата за приєднання до електричних мереж суб`єкта господарювання визначається електропередавальною організацією відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж. Споживач має право без погодження з електропередавальною організацією та укладення договору про приєднання в межах дозволеної йому до використання потужності підключити власні струмоприймачі або струмоприймачі організації, яка виконує роботи або надає послуги цьому суб`єкту господарювання, за договором на його території. Електроустановки, які внаслідок приєднання до технологічних електричних мереж суб`єкта господарювання стають транзитними, мають бути забезпечені оперативно-технічним обслуговуванням персоналом власника транзитних установок або за відповідним договором зі спеціалізованою організацією, яка має право на виконання таких робіт.

Отже, враховуючи наведені норми Правил, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності права у відповідача 1, який є суб`єктом господарювання, проте не є електропередавальною організацією, щодо приєднання електроустановок відповідача 2, в якості замовника, до електричних мереж відповідача 1.

Щодо обставин наявності чи відсутності технічних дозволів від електропередавальної організації (на час розгляду справи - ТОВ "Київські енергетичні послуги" - третя особа 18), на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника (відповідачів), то як вірно відзначив суд першої інстанції, вказані обставини стосуються виключно взаємовідносин ТОВ "Київські енергетичні послуги" та відповідачів, і у письмових поясненнях третя особа 18 вказала на відсутність будь-яких заперечень з її боку щодо наявності взаємовідносин між відповідачами, які закріплені спірними договорами.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції не повинен був враховувати позицію третьої особи 18, оскільки вона не направила копію пояснень іншим учасникам справи, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки суд першої інстанції мав повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи та, відповідно, врахувати пояснення учасників справи.

Крім цього, як вірно встановив суд першої інстанції, у рішенні Господарського суду Київської області від 02.03.2016 у справі № 910/19923/15 за позовом ОК "СТ "Стадне" до ПАТ "Київенерго" та ОК "СТ "Вікторія", третя особа - СК "Вікторія-Плюс", про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії №3372035 від 21.09.2009 року та усуненні перешкод у здійсненні права, досліджувалось питання використання чи невикористання на підставі договору про постачання електричної енергії №3372035 від 21.10.2009 ПАТ "Київенерго" та ОК "СК "Вікторія" земельної ділянки, яка належить ОК "СТ "Стадне", і у справі №910/19923/15 суд дійшов до висновку, що твердження позивача про те, що ПАТ "Київенерго" та ОК "СТ "Вікторія" використовують земельну ділянку, належну ОК "СТ "Стадне", не підтвердилося наданими позивачем доказами.

Вказане рішення набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Також в умовах спірних договорів 1 та 2 відсутні будь-які посилання на те, що предмети договорів, а також умови їх виконання, стосуються земельної ділянки із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, в Бориспільському районі Київської області, права користування якою, на думку позивача, порушується відповідачами 1 та 2, отже, позивачем не доведено факту порушення цими договорами його прав.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено обставин, які були б підставою для визнання спірних договорів недійсними, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання СК "Вікторія-Плюс" усунути перешкоди у здійсненні права користування ОК "СТ "Стадне" земельною ділянкою шляхом знесення самовільно встановлених 55-ти опор ліній електропередач.

Так, позивач у позовній заяві просив суд зобов`язати відповідача 2 усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003 площею 19,3932 га шляхом знесення самовільно встановлених 43 опор ЛЕП.

Вказану вимогу позивач обґрунтовував тим, що на земельній ділянці, яка орендується позивачем, існує лінія електропередач на 43-х опорах ЛЕП. Зазначена лінія електропередач, за твердженнями позивача, експлуатується СК "Вікторія-Плюс" без розроблення проектної документації та без документів, що дають право на виконання будівельних робіт. Також, позивачем наголошено на тому, що жодних документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, у відповідача 2 немає.

Під час розгляду справи, після проведення призначеної господарським судом першої інстанції земельно-технічної експертизи, стало відомо, що в межах земельної ділянки кадастровий номер 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, розташовано не 43 опори лінії електропередач, а 55, тому позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог щодо вимоги про знесення самовільно встановлених опор ЛЕП з 43 до 55, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно положень статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Частина 1 статті 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Наведене узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу на підставі чинного договору оренди землі від 15.04.2008 (з подальшими змінами) надано в оренду дві земельні ділянки: кадастровий номер 3220882600:04:007:3003, загальною площею 19,3932 га, та 3220882600:04:007:1975, площею 0,0813 га, які знаходяться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Проведеною у даній справі судовою експертизою встановлено, що в межах земельної ділянки кадастровий номер 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, розташовано 55 опор ліній електропередач, які, за доводами позивача, самовільно встановлені відповідачем 2 та перешкоджають позивачу у встановлені власних мереж електропостачання.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Законом України "Про оренду землі", зокрема, частинами 1-2 статті 27, визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

З огляду на положення статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц).

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

Позивач, з вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, визначив відповідачем СК "Вікторія-Плюс" та просить зобов`язати саме цю особу знести самовільно встановлені опори ЛЕП.

Положеннями ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта.

Велика Палата Верховного Суду в постанові у даній справі наголошувала на тому, що наявність чи відсутність прав позивача на спірну земельну ділянку, їх порушень як і особи порушників належать до тих обставин справи, які підлягають з`ясуванню судами під час вирішення спору по суті позовних вимог.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.76 ГПК України).

Отже, позивач має довести суду факт порушення його прав (самовільного встановлення опор ЛЕП на орендованій позивачем земельній ділянці) саме відповідачем 2, якого він просить зобов`язати знести вказані опори.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент отримання позивачем земельної ділянки по договору оренди землі від 15.04.2008, всі наявні спірні опори ліній електропередач, які знаходяться на даний час на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, площею 19,3932 га, вже були встановлені.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з 1991 року на земельних ділянках в урочищі Осокорки, які належали до непридатних земель Радгоспу імені Щорса, де також знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, створювались різноманітні садові товариства, громадянами, зокрема, третіми особами 1-17 будувались садові будинки, якими вони користуються і по даний час, а спірні опори ЛЕП були встановленні за власний кошт цих громадян (які на той час були членами ОСТ "Стадне") у липні та вересні 2000 року, задовго до утворення як позивача (дата державної реєстрації 15.06.2006), так і відповідача 2 (дата державної реєстрації 30.08.2005).

Жодними доказами, наявними у матеріалах справи, не підтверджено будь-якого речового права у відповідача 2 (СК "Вікторія-Плюс") щодо спірних 55 опор ЛЕП, а саме: володіння, користування, розпорядження тощо.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення відповідачем 2 законних прав позивача в частині перешкод у здійсненні права користування позивачем земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, які полягають у розміщенні відповідачем 2 на зазначеній земельній ділянці позивача 55 спірних опор ЛЕП, тому позовна вимога до відповідача 2 про зобов`язання знесення цих опор є необґрунтованою і також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 17 лютого 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 20.12.2021 по 31.12.2021 та перебуванням суддів Козир Т.П., Коробенка Г.П. у відпустках з 31.12.2021 по 16.01.2022, повний текст постанови підписаний 19.01.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко