Ухвала

від 26.01.2022 по справі 904/9677/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26.01.2022м. ДніпроСправа № 904/9677/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Фінанс Груп" (м. Київ)

про забезпечення позову

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Фінанс Груп" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" (Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка)

про стягнення грошових коштів у розмірі 1 416 176 грн. 34 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Фінанс Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" (далі - відповідач) грошові кошти у сумі 1 416 176 грн. 34 коп.

Також, позивач просить суд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 424 грн. 66 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" та Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" був укладений кредитний договір № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015;

- 09.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Радикал банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "АРБ Інвестментс" був укладений договір про відступлення права вимоги;

- 15.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "АРБ Інвестментс" був укладений договір про заміну сторони у кредитному договорі № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015, за яким новим кредитором відповідача стало Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "АРБ Інвестментс";

- за період з 06.08.2015 по 26.10.2015 відповідачем була здійснена оплата за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015, у зв`язку з чим листом № 216/11/15-1 від 16.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "АРБ Інвестментс" повідомило відповідача про те, що заборгованість за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 відсутня;

- у подальшому, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 у справі № 904/5329/19 встановлено таке: на момент вирішення спору у справі №904/5392/19 Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" залишається належним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" за № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015. Докази погашення ТОВ "Дніпропетровська агропромислова компанія" заборгованості за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 на користь саме банку у справі відсутні. Крім того, у справі відсутні докази того, що банк отримав за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс", замість ТОВ "Дніпропетровська агропромислова компанія", будь-які грошові кошти. Досліджені судом банківські виписки, надані ТОВ "Дніпропетровська агропромислова компанія", такої інформації не містять. Рішення суду набрало законної сили;

- у зв`язку з викладеним, не підлягає доведенню факт, що станом на 25.06.2020 (на момент вирішення спору судом першої інстанції у справі № 904/5392/19) відповідач мав заборгованість за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 перед ПАТ "Радикал банк";

- за договором про відступлення права вимоги № 220921/1 від 22.09.2021 позивач набув майнові права, зокрема, за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015;

- позивач зазначає, що ПАТ "Радикал банк" відступив свої права кредитора за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 після 25.06.2020, тобто після дати, станом на яку судом було зафіксовано факт, що відповідач має заборгованість за вказаним кредитним договором саме перед ПАТ "Радикал банк", тому станом на дату подання даного позову єдиним кредитором за кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015 є позивач;

- з урахуванням суми боргу за відсотками, яка існувала станом на 01.08.2019, позивачем здійснено розрахунок за відсотками, на підставі якого позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму боргу за відсотками у розмірі 1 416 176 грн. 34 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження у справі, її розгляд призначено у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 25.01.2022.

Ухвалою суду від 25.01.2022 підготовче засідання відкладено на 08.02.2022.

У подальшому від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду №3776/22 від 25.01.2022), в якій він просить суд накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" в межах суми 1 416 176 грн. 34 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що у відповідача наявна чітка позиція щодо невиконання зобов`язань за кредитним договором №КЛ-16805/1-980 від 08.04.201, поведінка останнього свідчить про намагання затягнути розгляд справи, виграти час і вивести активи та грошові кошти з рахунку підприємства з метою неможливості виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде ухвалено на користь позивача.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська агропромислова компанія" в межах ціни позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач вдався до різноманітних заходів з метою невиконання свого обов`язку з кредитним договором № КЛ-16805/1-980 від 08.04.2015, що вбачається зі змісту справи № 904/5329/19, тобто наявна чітка позиція відповідача не виконувати взяті на себе зобов`язання, проте заявником не вказано, які конкретно дії відповідача позивач вважає такими, що можуть свідчити про перешкоди у виконанні рішення суду.

Також, позивач вказує на те, що поведінка відповідача свідчить про його намагання затягнути розгляд справи, виграти час і вивести активи та грошові кошти з рахунку підприємства з метою неможливості виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде ухвалено на користь позивача, однак яка саме поведінка відповідача свідчить про вказане позивачем не зазначено, обставини затягування не є підтвердженими, оскільки провадження відкрито лише 28.12.2021.

Більше того, заявник зазначає на те, що необхідність забезпечення позову і викладені у заяві обставини доводяться доказами, які залучені до позовної заяви, разом з тим, позивачем не вказано які саме докази та які обставини конкретно є підтвердженням в обґрунтування поданої заяви.

Враховуючи вказане вбачається, що заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, направлених на зменшення наявних на рахунках грошових коштів, тоді як умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявником не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено, що поведінка відповідача свідчить про його небажання виконувати зобов`язання за спірним кредитним договором та дії останнього направлені на затягування розгляду справи з метою вивести грошові кошти з активів підприємства. Однак, жодна з наведених обставин не підтверджена належними доказами та має характер необґрунтованого припущення.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Фінанс Груп" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.01.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Фещенко