Рішення

від 29.11.2021 по справі 911/1697/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1697/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Київської області

до Бориспільської міської ради Київської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд

про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників:

від позивача: Дацько О.С. (наказ № 344в від 04.10.2021 року);

від відповідача : не з`явився;

від третя особа: Баграмян В.Р. (довіреність б/н від 14.06.2021 року).

обставини справи:

До Господарського суду Київської області від Прокурора Київської області (далі - позивач, заявник, прокурор) надійшла позовна заява до Бориспільської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2021 року прийнято справу № 911/1697/20 до провадження, призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.09.2021 року.

В підготовчому судовому засіданні 06.09.2021 року прокурором заявлене клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд (далі - третя особа, ТОВ Бориспільміськбуд ). В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що оскільки на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004, яка знаходиться в комунальній власності Бориспільської міської ради Київської області, зареєстрований об`єкт незавершеного будівництва житлово-офісний комплекс, який знаходиться у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд , та оскільки останній використовує спірну земельну ділянку без відповідних договірних відносин з Бориспільською міською радою Київської області, у разі задоволення позовних вимог рішення у справі вплине на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд .

Розглянувши в судовому засідання 06.09.2021 року клопотання про залучення третьої особи, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд , тому останнє залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Враховуючи залучення до участі в справі № 911/1697/20 третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, підготовчого засідання у справі відкладалось на 24.09.2021 року.

В підготовчому судовому засіданні 24.09.2021 року оголошено перерву на 11.10.2021 року.

В підготовчому судовому засіданні 11.10.2021 року оголошено перерву на 18.10.2021 року.

18.10.2021 року через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення по суті спору.

В підготовчому засіданні 18.10.2021 року прокурор позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримав, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що ним повідомлені всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2021 року проти позову заперечував з підстав викладених у поданому 16.09.2021 року відзиві. Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 18.10.2021 року проти позову заперечував з підстав викладених у поданих 11.10.2021 року письмових поясненнях, також зазначив про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.11.2021 року.

В судовому засіданні 03.11.2021 року судом оголошувалась ухвала про відкладення розгляду справи № 911/1697/20 на 17.11.2021 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників під розписку. Окрім того прокурора в наступне судове засідання викликано ухвалою від 03.11.2021 року.

У зв`язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. судове засідання 17.11.2021 року не відбулося і було перенесено на 24.11.2021 року.

В судовому засіданні 24.11.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 29.11.2021 року.

В судовому засіданні 29.11.2021 року прокурор позовні вимоги підтримав, представник третьої особи проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 29.11.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Прокурором Київської області подано позов до Бориспільської міської ради Київської області про визнання незаконною бездіяльності Бориспільської міської ради, яка полягає у неукладенні із землекористувачем договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 95 та про зобов`язання Бориспільської міської ради вжити заходів щодо укладення із землекористувачем договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 95.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бориспільською міською радою порушені вимоги земельного та бюджетного законодавства, Закону України Про місцеве самоврядування , а саме: не укладено договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд , у якого на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 зареєстроване право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер - 124467532105): житлово-офісний комплекс загальною площею 32 413 м 2 .

В обгрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що 16.09.2004 року між Бориспільською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агробудпереробка-ЛТД укладено Договір оренди землі № 3956.

09.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агробудпереробка-ЛТД за договором купівлі-продажу № 1992 віджучило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд об`єкт незавершеного будівництва - житлово-офісний комплекс № 95 готовністю 18%, що знаходиться в місті Бориспіль по вулиці Київський шлях на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004, яка згідно з Договором оренди № 3956 від 16.09.2004 року перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Агробудпереробка-ЛТД .

10.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд та Бориспільською міською радою Київської області укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 зі строком дії до 10.10.2018 року.

Рішенням Бориспілької міської ради Київської області від 18.10.2019 року № 3770-46-VII припинено Договір оренди вказаної земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено та, у подальшому, здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 на ділянки з кадастровими номерами: 3210500000:10:020:0018 площею 1,3163 га та 3210500000:10:020:0019 площею 0,1243 га.

З огляду на наведені обставини, прокуратура в позові стверджує, що з 18.10.2018 року по теперішній час вищенаведені земельні ділянки кадастровий номер 3210500000:10:020:0018 площею 1,3163 га та кадастровий номер 3210500000:10:020:0019 площею 0,1243 га, які утворені внаслідок поділу відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:020:0004, на якій розташований належний Товариству з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд об`єкт незавершеного будівництва, в оренді не перебувають, грошові кошти за оренду чи земельний податок з них не сплачується, що у свою чергу, порушує інтереси територіальної громади міста Борисполя, оскільки місцевий бюджет недоотримує кошти від оренди комунального майна.

Таким чином, прокуратура вважає, що має місце порушення інтересів держави, яке полягає у незабезпеченні Бориспільською міською радою виконання вимог чинного законодавства в частині ефективного, раціонального та цільового використання земельних ділянок шляхом передачі на договірних засадах права користування земельними ділянками з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 (поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210500000:10:020:0018 та 3210500000:10:020:0019).

У зв`язку з чим, Прокурор Київської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі територіальної громади з позовом про зобов`язання Бориспільської міської ради Київської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд договору оренди земельної ділянки, на якій розташований належний Товариству з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд об`єкт незавершеного будівництва з метою належного оформлення фактичних правовідносин та можливості справляння плати за користування земельною ділянкою, а саме нарахування орендної плати контролюючим органом особі, яка має на земельній ділянці зареєстровану нерухомість, підставою для чого є саме договір оренди землі.

Бориспільська міська рада Київської області (відповідач) подала відзив, в якому позовні вимоги заперечувала, посилаючись на відсутність у прокуратури повноважень та підстав для звернення з відповідним позовом.

Спростування відповідних обставин Київської обласною прокуратурою викладено в поясненнях від 13.01.2021 року № 15/3-24вих-21, в яких зазначено, що обгрунтовуючи підстави представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі, враховуючи те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, а Бориспільська міська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем у справі, а також той факт, що право територіальної громади на землі порушено, Київська обласна прокуратура звернулась до суду з даним позовом в інтересах територіальної громади м. Борисполя та з метою відновлення законності у використанні земель територіальної громади.

Судом враховано, що позов обґрунтовується бездіяльністю органу місцевого самоврядування - Бориспільської міської ради, що здійснює правомочності власника належної територіальній громаді землі. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування допустив дії чи бездіяльність, які є незаконними та порушують інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 916/749/17.

За наведених обставин, заперечення Бориспільська міська рада Київської області з посиланням на відсутність у прокуратури повноважень та підстав для звернення з відповідним позовом безпідставні і не приймаються судом.

Також відповідач заперечує твердження прокуратури, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 залишається зареєстрованим у приватній власності ТОВ Бориспільміськбуд об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер 124467532105) - житлово-офісний комплекс загальною площею 32 413 кв.м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95. Відповідач стверджує, що наведена інформація, яка покладена в основу позовних вимог, не відповідає дійсності так як, відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 2016 року житлово-офісний комплекс за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95 визнано закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації.

Як вбачається з наданого відповідачем примірника (копії) Акту готовності об`єкта до експлуатації від 2016 року, житлово-офісний комплекс визнано закінченим будівництвом об`єктом готовим до експлуатації. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд виступало в якості замовника будівництва та генерального підрядника, відповідно з моменту закінчення будівництва статус замовника будівництва та генерального підрядника припинився, як і статус об`єкта незавершеного будівництва.

Як зазначає Бориспільська міська рада, з наявних у неї відомостей вищевказаний житлово-офісний комплекс на даний час перебуває у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень. На підтвердження вищевказаного начальником управління юридично-кадрового забезпечення підготовлено службову записку про надання довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників нерухомого майна (житлово-офісного комплексу) розташованого за адресою місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95, у відповідь на яку в ході розгляду спору було надано інформацію з Державного реєстру речових прав (інформаційні довідки 276113295 та 276114091), з яких вбачається що за адресою місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95 зареєстровано 438 власників, які є співвласниками відповідного житлово-офісного комплексу.

Як зазначає Бориспільська міська рада, на даний час у неї відсутня будь-яка інформація щодо утворення юридичної особи управителя (ОСББ, підприємство, установа) вищевказаним майном, що унеможливлює передачу земельної ділянки у постійне користування належній особі.

Також відповідач зауважив на відсутності підстав вважати власником об`єкту нерухомості - багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями саме ТОВ Бориспільміськбуд одноосібно, відповідно і спонукати його до укладення договору оренди земельної ділянки. Прокуратурою також не надано суду жодних доказів, що на даний час власником вищевказаного закінченого будівництвом об`єкту - житлово-офісного комплексу за адресою місто Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95 є ТОВ Бориспільміськбуд чи будь-яка інша фізична чи юридична особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідач зазначає, що міською радою правомірно припинено договір оренди земельної ділянки 3210500000:10:020:0004 з ТОВ Бориспільміськбуд , як забудовником, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та закінченням будівництва об`єкту.

Враховуючи вказане, Бориспільська міська рада стверджує, що позовні вимоги Прокуратури Київської області є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що наданий час власником житлово-офісного комплексу, розташованого у місті Бориспіль, вул. Київський Шлях, 95, є власники квартир та нежитлових приміщень цього комплексу на умовах співвласності.

Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд , яке залучено до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимг на предмет спору на стороні відповідача, надано пояснення по суті позовних вимог, в яких позовні вимоги заперечено та надано пояснення, що в серпні 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБУДПЕРЕРОБКА за відповідним договором купівлі-продажу об`єкт незавершеного будівництва готовністю 18 (вісімнадцять) відсотків, що знаходиться в місті Бориспіль Київської області по вулиці Київський Шлях, будинок 95 на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:10:020:0004.

Згідно Сертифікату серія ІУ 163171880503 від 03.07.2017 року засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль (1- й пусковий комплекс) житлова секція № 3, секція 4 і далі по тексту , а також Сертифікату ІУ 163182921072 від 09.10.2018 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль (2-й пусковий комплекс) житлова секція № 5, секція № 6.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд здійснило (закінчило) будівництво об`єкту незавершеного будівництва, що знаходиться в місті Бориспіль Київської області по вулиці Київський Шлях, будинок 95 на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:10:020:0004, що в подальшому призвело до припинення договору оренди зазначеної земельної ділянки в у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Третя особа також зазначила, що наразі змінився статус та тип власності на відповідний об`єкт нерухомості - завершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок по вулиці Київський Шлях, 95 у м. Бориспіль, в якому виникло право спільної власності власників квартир.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд вважає позовні вимоги Прокуратури Київської області безпідставними та необґрунтованими.

В ході розгляду спору відповідачем надано відповідь на його запит від Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Бориспілької міської ради від 07.10.2021 року б/н, відповідно до якої за адресою Будівництва житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано 438 об`єктів, в підтвердження чого надано відповідні інформаційні довідки 276113295 та 276114091 для долучення до матеріалів справи.

Прокуратурою надано пояснення з врахуванням наданих відповідачем та 3-ю особою доказів, в яких прокуратура стверджує, що з огляду на норми ст.ст. 377 та 382 Цивільного кодексу України власники квартир в багатоквартирному житловому будинку можуть набути право на земельну ділянку під таким будинком лише на підставі відповідних цивільно-правових угод та державної реєстрації такого права.

Тому, оскільки власником земельної ділянки є Бориспільська міська рада і фактичним користувачем ТОВ Бориспільміськбуд , а не співвласники багатоквартирного житлового будинку, Київська обласна прокуратура наполягає на задоволенні позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності та спонукання Бориспільської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд договору оренди земельної ділянки, на якій розташований належний Товариству з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд об`єкт незавершеного будівництва з метою належного оформлення фактичних правовідносин та можливості справляння плати за користування земельною ділянкою.

Дослідивши наявні у справі докази, враховуюч пояснення учасників провадження, суд не вбачає підстав стверджувати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд є єдиним фактичним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:020:0004 (яка наразі поділена на ділянки з кадастровими номерами: 3210500000:10:020:0018 та 3210500000:10:020:0019), саме як власник незакінченого будівництвом об`єкту житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль.

Зокрема, відповідні посилання прокуратури спростовані наданими відповідачем та третьою особою доказами, які свідчать про зміну стаусу об`єкта на закінчений будівництвом об`єкт та виникнення права спільної власності щодо такого об`єкту.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд було орендарем земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:10:020:0004 саме як власник незавершеного будівництвом об`єкту житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль (готовністю 18%) та замовник будівництва, однак, після завершення будівництва, відповідний об`єкт змінив статус та коло власників відповідного нерухомого майна. Внаслідок чого, відсутні підстав стверджувати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд є власником незавершеного будівництвом об`єкту житлово-офісного комплексу по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль, оскільки відповідний об`єкт після завершення будівництва припинив своє існування і набув статусу об`єкту спільної власності власників квартир у багатоквартирному житловому будинку, правовідносини з якими підпадають під правове регулювання Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

З гляду на зміст п. 6 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку.

З огляду на зміст ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 5 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено форми управління багатоквартирним будинком, зокрема передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

З огляду на наведені норми законодавства, в разі виникнення права спільної часткової власності щодо багатоквартирного житлового будинку, виникає право спільної сумісної власності на земельну ділянку під таким будинком, яке є неподільним і здійснюється співвласниками спільно у визначених законом формах управління, не залежно від створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Як вже зазначалось, згідно з п. 6 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку.

Тобто, з огляду на зміст наведених норм законодавства, витрати, пов`язані з правом на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, належать до витрат на управління багатоквартирним будинком і покладаються на співвласників багатоквартирного житлового будинку пропорційно розміру частки площі власності кожного з них.

Таким чином, викладена в позові та додаткових поясненнях прокуратури позиція є хибною, суперечить фактичним обставинам щодо існування об`єкту незавершеного будівництва та наявності саме у ТОВ Бориспільміськбуд зобов`язання з утримання земельної ділянки, на якій ним побудовано багатоквартирний житловий будинок, після закінчення будівництва якого щодо нього виникло право спільної власності.

При цьому, навіть якщо частини приміщень залишились у власності ТОВ Бориспільміськбуд , останнє має статус співвласника і правовідносини з ним так само підпадають під правове регулювання Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку на рівні з іншими співвласниками в залежності від займаної площі приміщень. Про докази наявності у ТОВ Бориспільміськбуд іншого статусу, який би визначав його самостійним суб`єктом у земельних відносинах з органом місцевого самоврядування, зокрема, управителя багатоквартирним будинком, не зазначено в позові і не надано суду.

Щодо прав на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком, з гляду на зміст п. 6 ст. 1, ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільним майном багатоквартирного будинку, яке є спільною сумісною власністю співвласників і є неподільним.

Наведене свідчить про хибність позиції прокуратури щодо виникнення у співвласників права на земельну ділянку після проведення державної реєстрації такого права.

Зміст ст. 377 Цивільного кодексу України лише свідчить про виключення житлового багатоквартирного будинку з-під правового регулювання відповідної норми законодавства, а не виключає переходу відповідного права на земельну ділянку у інших формах, що регулюється спеціальним законом щодо права власності у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

В даному випадку, у ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України мова йде про державну реєстрацію прав на земельну ділянку саме за співвласниками багатоквартирного житлового будинку, які можуть виступати у формах, визначених ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку і необхідність відповідної державної реєстрації кореспондується зі ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Частиною 2 ст. 42 Земельного кодексу України стосовно земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передбачено їх передачу безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відсутні підстав для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:10:020:0004 (поділена на ділянки з кадастровими номерами: 3210500000:10:020:0018 та 3210500000:10:020:0019), на якій розташовано закінчений будівництвом об`єкт - житлово-офісний комплекс по вулиці Київський Шлях, 95 у місті Бориспіль, який перебуває у спільній власності власників квартир багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, позов не може бути задоволений та право громади захищене в наведений в позові спосіб з огляду на норму ст. 19 Конституції України, яка визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на врегульований ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України порядок, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування відбувається на підставі клопотання зацікавленої особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, зворотнього порядку, за яким орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування ініціюють виділення земельної ділянки приватній особі чи можуть виділяти такій особі земельну ділянку без клопотання останньої, чинне законодавство не передбачає. Відповідно, прийняти рішення про виділення земельної ділянки приватній особі та укладення з нею договору оренди земельної ділянки без ініціативи та клопотання останньої суперечить повноваження відповідача та встановленим Земельним кодексом України способам та порядку землевідведення.

Таким чином, чинне законодавство не передбачає права органу місцевого самоврядування виступати з ініціативою щодо передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд , також не містить і обов`язку органу місцевого самоврядування на вжиття заходів щодо укладення із землекористувачем договору оренди земельної ділянки за відсутності волевиявлення останнього та, як встановлено судом, відсутності у нього права на землекористування.

За відсутності договору оренди особа не має права користування земельною ділянкою, що передбачає вжиття власником (в особі органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування) передбачених законодавством заходів щодо захисту свого права власності шляхом витребування земельної ділянки чи усунення перешкод в її користуванні зі стягненням збитків.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , на яку посилається прокуратура в позові, у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема,

- щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності );

- про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов`язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства;

Крім того, згідно з п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов`язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб`єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов`язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

При цьому, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що в законодавстві відсутні приписи щодо наявності у органу місцевого самоврядування повноважень та обов`язку виступати з ініціативою щодо передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду приватній особі та вжиття заходів щодо укладення із землекористувачем договору оренди земельної ділянки за відсутності волевиявлення останнього та за відсутності у нього права на землекористування. В свою чергу, жодна норма законодавства не зобов`язує особу на укладення договору оренди землі, відповідна категорія договорів не відноситься до обов`язкових для орендаря.

Щодо наведених у позові фактів порушення інтересів держави, відповідні порушення мають виключно природу збитків і підлягають усунення відповідно до характеру порушення - шляхом відшкодування збитків у позові до особи, яка відповідальна за користування земельною ділянкою - після створення багатоквартирного житлового будинку - особи яка здійснює його управління та обслуговування. При цьому, наведена особа є представником власників квартир і виступає від їх імені, саму ж плату за землю мають сплачувати власники квартир пропорційно займаним площам через управителя будинку. В разі відсутності управителя в багатоквартирному будинку - особи, яка здійснює його функції.

Як визначено ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що з наведених у позові підстав та враховуючи неналежно обрані способи захисту, позовні вимоги безпідставні, не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.01.2022 р.

Суддя Т.П. Карпечкін