Ухвала

від 25.01.2022 по справі 295/12227/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 295/12227/19-ц

провадження № 61-1051 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перлина Полісся , ОСОБА_3 , про визнання договорів іпотеки припиненими та скасування записів про обтяження; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Перлина Полісся , ОСОБА_3 , про розірвання угоди про підтвердження виконання зобов`язань,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня

2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено з інших правових підстав. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

14 січня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1.Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення. До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки він та його представник не були присутні у судовому засіданні, так як ОСОБА_1 хворів, а потім займався похоронами своїх батьків. Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримав за його заявою 15 грудня 2021 року, надавши відповідні докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки із оскаржуваного судового рішення не вбачається, що заявник не був повідомлений про розгляд справи. Крім того, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції оприлюднена у Єдиному державному реєстру судових рішень 04 листопада 2021 року. Обов`язок подати касаційну скаргу

у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду

в такому його елементі як правова визначеність.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2.Також, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте

не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

3.Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки, як убачається із тексту касаційної скарги, заявник не погоджується із постановою суду апеляційної інстанції, проте не ставить питання щодо рішення суду першої інстанції, яке було скасовано судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно уточнити вимоги його касаційної скарги відповідно до статті 409 ЦПК України та надіслати до суду касаційної інстанції її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько