Рішення

від 24.01.2022 по справі 507/11/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/11/21

Провадження № 2/507/11/2022

Номер рядка звіту 20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вужиловського О.В.

при секретарі судового засідання Вододюк В.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею, відшкодування збитків та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею, відшкодування збитків та стягнення судових витрат. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що між ним та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було укладено договір оренди землі № 63 від 30.05.2018 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення сільськогосподарського виробництва площею 33.5854 га ріллі на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123381400:01:005:0387. Договір оренди землі укладено на сім років. Згідно із договором орендна плата становить 19.48 % від нормативно грошової оцінки. В 2018 році ним було сплачено 195488 грн. орендної плати, в 2019 році - 194550 грн., в 2020 році - 194550 грн. Він приступив до обробітку вказаної земельної ділянки. Однак, починаючи з 2018 року відповідач ОСОБА_4 самовільно, без будь-яких документів захопив частину земельної ділянки площею 11.98 га та самовільно її обробляє та збирає врожай зернових. Неправомірними діями відповідача йому завдано збитків 55429 грн. 92 коп. (розмір збитків за три роки) та 139127 грн. 57 коп. (сплачена орендна плата). Тому, просив задовольнити його вимоги, зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом припинення її використання, стягнути з відповідача понесені збитки в сумі 194557 грн. 49 коп., а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_3 пояснив, що він в травні 2018 року уклав договір оренди землі із Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було укладено договір оренди землі № 63 від 30.05.2018 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення сільськогосподарського виробництва площею 33.5854 га ріллі на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123381400:01:005:0387 та почав обробляти вказану земельну ділянку. Однак, в 2018 році врожай на частині його земельної ділянки, приблизно 12 гектарів, самовільно зібрав відповідач по справі ОСОБА_4 . В 2019 році на орендованій земельній ділянці він посадив пшеницю, але так як був поганий врожай, то врожай він не збирав. ОСОБА_4 також не збирав врожай на частині земельної ділянки, яка належить йому. В 2020 році він обробив земельну ділянку, а ОСОБА_4 самовільно засіяв частину його земельної ділянки та влітку 2020 року самовільно зібрав врожай з частини земельної ділянки. В 2021 році ОСОБА_4 не обробляв земельну ділянку, не засівав її, а влітку 2021 року зібрав з частини його земельної ділянки частину врожаю ячменю. На даний час, ОСОБА_4 не обробляє земельну ділянку, яку він орендує. Зазначену земельну ділянку він обробив та засіяв. Просив задовольнити його позов в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали. Відповідач пояснив, що земельну ділянку, яку він обробляв, його батьку передала в оренду Зеленогірська сільська рада Любашівського району Одеської області. Він допомагав батьку в обробітку землі та збиранню врожаю. Ніяких збитків позивачу він не заподіяв. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловського О.В. від 14 січня 2021 року провадження по справі відкрито та постановлено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні (а.с. 50).

Ухвалою від 08 лютого 2021 р. підготовче провадження по даній справі закрито та призначено розгляд справи в судовому засіданні (а.с. 102).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З договору оренди землі від 30 вересня 2018 року видно, що між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_3 було укладено договір, згідно якого ОСОБА_3 отримав право оренди земельної ділянки площею 33.5854 га ріллі на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123381400:01:005:0387. Зазначений договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 вересня 2018 року (а.с. 10-23).

З платіжних доручень видно, що ОСОБА_3 сплатив 01 червня 2018 року - 191475 грн. 50 коп. орендної плати, 29 травня 2019 року - 194550 грн. орендної плати, (а.с. 41)

04.05.2020 року ОСОБА_3 звернувся до Любашівського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області із заявою про самовільне використання земельної ділянки площею 12 га ОСОБА_4 (а.с. 24).

З листа начальника Любашівського ВП Балстького ВП ГУНП в Одеській області Корою А.І. рекомендовано звернутись до органів, що проводять геодезію та до суду (а.с. 26).

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 906-ДК1972/АП/03/01-18 від 05 грудня 2018 року видно, що ОСОБА_4 самовільно користується земельною ділянкою площею 13.5 га на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, а саме частиною земельної ділянки кадастровий номер 5123381400:01:005:0387 (а.с. 27-28).

Постановою від 12 грудня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення щодо самовільного використання земельної ділянки ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 13.5 га, що перебуває в оренді у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заподіяно шкоду в сумі 18476 грн. 64 коп. (а.с. 93)

З акту від 14 травня 2019 року видно, що комісією Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області було обстежено земельну ділянку кадастровий номер 5123381400:01:005:0387, яка перебуває в оренді ОСОБА_3 . Комісія встановила, що ОСОБА_4 самовільно захопив 12 га із зазначеної земельної ділянки та засіяв її озимою пшеницею (а.с. 30).

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 472-ДК/327/АП/09/01-20 від 10 серпня 2020 року видно, що ОСОБА_4 самовільно користується земельною ділянкою площею 11.98 га на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, а саме частиною земельної ділянки кадастровий номер 5123381400:01:005:0387 (а.с. 31-40).

11 серпня 2020 року на підставі вищевказаного акту перевірки відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 73-79).

Постановою від 26 серпня 2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення щодо самовільного використання земельної ділянки відносно ОСОБА_4 було закрите відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України так як в діях ОСОБА_4 вбачались ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України (а.с. 63-69).

Згідно розрахунку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 11.98 га, що перебуває в оренді у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заподіяно шкоду в сумі 16396 грн. 31 коп. (а.с. 71).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов"язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: б) самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 правомірно користується земельною ділянкою площею 33.5854 га ріллі на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області, кадастровий номер 5123381400:01:005:0387 на підставі договору оренди землі від 30 вересня 2018 року.

В 2018 році та 2020 році ОСОБА_4 самовільно захопив частину вищевказаної земельної ділянки та використовував на свій розсуд, в тому числі і зібрав врожай, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та постановами по справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_4 . Так, в 2018 році ОСОБА_4 захопив 13.5 гектари, в 2020 році - 11.98 гектари. Відповідно до розрахунку проведеного відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року розмір збитків самовільним використання земельної ділянки ОСОБА_4 в 2018 році становить 18476 грн. 64 коп., в 2020 році - 16396 грн. 31 коп.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заподіяні збитки за самовільне використання земельної ділянки в 2018 році та 2020 році в сумі 18476 грн. 64 коп. та 16396 грн. 31 коп.

Суд не може прийняти до уваги розрахунок збитків, вказаний у позовній заяві, так як кошти сплачені як орендна плата не можуть вважатись прямими збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, а матеріальний збиток в сумі 55429 грн. 92 коп. не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Матеріалами справи, а саме належними та допустимими доказами, підтверджено самовільне використання ОСОБА_4 земельної ділянки протягом 2018 року та 2020 року, а не протягом трьох років, як враховано позивачем. Вимог про стягнення упущеної вигоди позивачем не заявлялось та будь-яких розрахунків упущеної вигоди не надавалось.

Вимога про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею не підлягає задоволенню, так як на момент звернення до суду та розгляду справи в суді відсутні належні та допустимі докази самовільного користування земельною ділянкою ОСОБА_4 , вчинення перешкод щодо користуванню нею позивачем. Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що в 2019 році ОСОБА_4 не збирав врожай на його земельній ділянці, в 2021 році не обробляв земельну ділянку, не засіював її, добрива не вносив, а лише влітку 2021 року на його думку ОСОБА_4 вночі зібрав частину врожаю ячменю на його полі. За даним фактом на даний час проводиться досудове слідство. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що був свідком того, як ОСОБА_4 не дозволяв обробляти поле в 2019 році. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони складали акт про самовільне використання ОСОБА_4 земельної ділянки. Вказаний акт вони складали зі слів ОСОБА_3 . Таким чином, позивачем не доведено порушення його права щодо користування земельною ділянкою на момент звернення до суду та розгляду справи в суді, а тому в задоволенні вказаних вимог належить відмовити.

Посилання відповідача, що він обробляв земельну ділянку відповідно до договору оренди землі № 06 від 06 травня 2020 року судом не може бути прийняте до уваги, так як вказаний договір не пройшов державної реєстрації, а тому є неукладеним і ніяких правових наслідків не несе. Крім того, вказаний договір укладений 06 травня 2020 року до 31.12.2020 року і стосується земельної ділянки 9 га без зазначення кадастрового номеру, хоча згідно матеріалів справи ОСОБА_4 користувався земельною ділянкою площею 13.5 га, 11.98 га в 2018 році, 2020 році.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовій збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені частково (18 % від суми позовних вимог). Позивачем при звернення до суду понесено судові витрати в сумі 6219 грн. 43 коп. судового збору. Вказані витрати документально підтверджені. Тому, з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог - 1119 грн. 50 коп. Витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. документально не підтверджені, а тому стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в Одеській області про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею, відшкодування збитків та стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків, заподіяним самовільним використанням земельної ділянки 34872 грн. 77 коп., 1119 грн. 50 коп. судових витрат, всього - 35992 грн. 27 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський

Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2022 року о 15 годині.